04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13644/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Кирищук В. П.,
відповідача - Трохимець О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 (судді: Демидова А. М. - головуючий, Ходаківська І. П., Владимиренко С. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 (суддя Балац С.В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2"
про стягнення 1 699 017,62 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову
1.1. У листопаді 2024 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2" (далі - ТОВ "ПОЛІС-2") про стягнення 1 699 017,62 грн, з яких: 1 621 597,04 грн вартості необлікованої електричної енергії, 21 798,52 грн - 3 % річних і 55 622,06 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що виявилося у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, яке зафіксовано в акті про порушення від 09.02.2024 № 003610 та підтверджено рішенням комісії з розгляду вказаного акта про порушення, оформленого протоколом засідання комісії від 21.03.2024 № 221.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025, позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ПОЛІС-2" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 1 621 597,04 грн заборгованості, 21 798,52 грн - 3 % річних і 55 622,06 грн інфляційних втрат.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення відповідачем ПРРЕЕ, що призвело до безоблікового споживання електроенергії, яке зафіксовано в акті про порушення та підтверджено рішенням комісії з розгляду вказаного акта, оформленого протоколом засідання комісії, тому визнали обґрунтованим стягнення з відповідача заборгованості у виді вартості недоврахованої електроенергії, а також здійснених на неї нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат.
2.2. Водночас суд апеляційної інстанції відхилив посилання скаржника на недоліки акта про порушення, які можуть свідчити про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ, пославшись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18, зазначивши, що незначні дефекти акта не можуть спростувати порушення споживачем ПРРЕЕ.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із ухваленими у справі рішенням і постановою ТОВ "ПОЛІС-2" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у цій справі та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 922/4789/24 щодо надання судом оцінки правильності проведеного розрахунку вартості недоврахованої електроенергії; відсутність висновку Верховного Суду щодо того, що в разі виявлення порушення ПРРЕЕ під час проведення оператором системи розподілу технічної перевірки або контрольного огляду електроустановки, що знаходиться не на території (об'єкті) споживача, споживач не зобов'язаний нести відповідальність у виді відшкодування вартості необлікованої електричної енергії в результаті такого порушення.
Зокрема, скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином акт про порушення від 09.02.2024 № 003610 і дійшли помилкового висновку, що він має незначні дефекти, які не можуть спростувати порушення споживачем ПРРЕЕ. Скаржник стверджує, що акт про порушення є недійсним, адже складений представниками оператора систем розподілу (ОСР) з порушенням пунктів 6.5.11, 6.5.12 ККОЕЕ, пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, а саме споживач (його уповноважений представник) не був ознайомлений з програмою перевірки та правами споживача під час проведення перевірки, а також з правовими наслідками, що виникають у результаті зафіксованих порушень; споживач (його уповноважений представник) не був повідомлений про проведення технічної перевірки ОСР та був позбавлений можливості надати свої письмові пояснення та зауваження з приводу складеного акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання; акт про порушення підписаний ОСОБА_1., який не має ніякого стосунку до споживача, не є його уповноваженим представником в розумінні положень Цивільного кодексу України, і не є працівником товариства відповідача; також ОСОБА_1 не може вважатись іншою особою, яка допустила представників ОСР на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки в розумінні пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, адже ГРЩ, в якому розташований лічильник споживача знаходиться у вільному доступі на території (об'єкті), яка перебуває в управлінні та в зоні експлуатаційної відповідальності ЖЕД-901; свідків, незацікавлених осіб при проведенні ОСР технічної перевірки та складанні акта про порушення не було; майстер технічної дільниці ЖЕД-901 ОСОБА_2 станом на дату проведення технічної перевірки і складання акта про порушення не мала повноважень на його підписання, адже її посвідчення було недійсним; в графі "З актом про порушення ознайомлені свідки (за наявності)" - відсутній підпис ОСОБА_2 як свідка, отже акт про порушення є таким, що не підписаний свідком (незацікавленою особою).
Також скаржник зазначає, що будь-яких доказів того, що представники ОСР не мали можливості виявити самовільне підключення при проведенні перевірки матеріали справи не містять; розрахунок обсягу та вартості електроенергії здійснений ОСР неправильно внаслідок помилкового визначення виду порушення ПРРЕЕ в акті про порушення і, як наслідок, застосування невірної формули в розрахунку. Зокрема, позивач при розрахунку визначив період безоблікового споживання електричної енергії в 12 місяців згідно з підпунктом 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, з чим відповідач не погоджується, оскільки період, який мав би братися позивачем до розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії, становить 6 місяців. Крім того, відомостей щодо порушення схеми обліку в акті про порушення не зазначено; зі схеми самовільного підключення, що є додатком до акта про порушення, вбачається, що порушення схеми обліку відсутнє. Отже, позивач неправомірно застосував при розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії пункт 8.4.12 ПРРЕЕ внаслідок неправильного визначення виду виявленого порушення ПРРЕЕ, а саме застосував підпункт 7 пункту 8.4.2 замість підпункту 5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Таким чином, як вважає, скаржник, при розгляді справи суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача, не з'ясували фактичних обставин справи, що призвело до порушення норм процесуального права, а також не дотримались норм матеріального права в частині визначення виду порушення ПРРЕЕ та перевірки розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Поза тим, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанціїнеобґрунтовано відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/13644/24 до вирішення спору та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7759/25, в якій предметом розгляду є вимога про визнання протиправним і скасування рішення комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", оформленого протоколом засідання комісії від 21.03.2024 № 221 з розгляду акта про порушення від 09.02.2024 № 003610.
3.2. Від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 31.05.2006 № 40559, укладеного між ТОВ "ПОЛІС-2" (споживач) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (постачальник) постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є його невід'ємними частинами.
Згідно з підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 вказаного договору споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача як то самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
За змістом пункту 4 додатку 6Б до договору (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) відповідач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі: кл. 0,4 кВ від ГРЩ ж/б № 42 до ВРУ фітнес-клубу та внутрішні мережі.
Господарські суди попередніх інстанцій також зазначили, що уповноваженими представниками позивача зафіксовано порушення відповідачем ПРРЕЕ, а саме порушення пунктів 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів електропроводки до електромережі, що не є власністю ОСР, з порушенням схеми обліку. Таке порушення зафіксовано уповноваженими представниками позивача, в присутності представника споживача/відповідача ОСОБА_1 у акті про порушення від 09.02.2024 № 003610.
Згідно з пунктом 11 вказаного акта про порушення представник споживача/відповідача повідомлений про призначення засідання комісії з розгляду акта про порушення на 21.03.2024 о 10:15 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119, про що свідчить підпис представника споживача/відповідача ОСОБА_1 в акті про порушення.
На засіданні комісії з розгляду акта про порушення був присутній представник споживача/відповідача Поліщук О. А. (довіреність відповідача від 09.05.2022 № б/н) та за результатами розгляду цього акта прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії від 21.03.2024 № 221, про нарахування за актом про порушення згідно з пунктом 8.4.12 та за формулою № 8 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Період нарахування з 09.02.2023 по 08.02.2024. Вартість недоврахованої електроенергії становить 1 621 597,04 грн.
Рахунок на оплату електричної енергії разом із рішенням комісії, оформленим протоколом засідання комісії від 21.03.2024 № 221, було направлено споживачеві та отримано ним, проте залишено без оплати.
4.3. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 621 597,04 грн вартості необлікованої електричної енергії, 21 798,52 грн - 3 % річних і 55 622,06 грн інфляційних втрат.
4.4. Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ПОЛІС-2" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 1 621 597,04 грн заборгованості, 21 798,52 грн - 3 % річних і 55 622,06 грн інфляційних втрат.
4.5. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення позову у цій справі та дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.
4.6. Проте колегія суддів суду касаційної інстанції вважає висновки апеляційного господарського суду передчасними з огляду на таке.
4.7. Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.03.2018 № 310, та ПРРЕЕ.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з пунктами 1 та 3 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
За змістом статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (ОСР), оператора системи передачі (ОСП), користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок, визначені Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018.
Відповідно до пунктів 11.9.1, 11.9.3, 11.9.4 вказаного Кодексу безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу не допускається; оператор системи розподілу повинен вживати заходів щодо виявлення та попередження несанкціонованого відбору електричної енергії з системи розподілу; фіксація та визначення обсягів несанкціонованого відбору електричної енергії з системи розподілу здійснюється відповідно до ПРРЕЕ.
ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Відповідно до пункту 5.5.5. глави 5.5. розділу V ПРРЕЕ споживач, зокрема, зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ визначені значення, зокрема, таких термінів: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил; самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення; самовільне підключення без порушення схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи); необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
Таким чином, пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення, та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується.
Такими особами у розумінні наведених положень є представник (представники) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживач (представник споживача) або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
За висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 13.12.2022 у справі № 906/790/21, від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20, від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21, "за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведеного в абзацах 1 і 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об'єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об'єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об'єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об'єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати в акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи".
Відповідно до пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
Згідно з приписами пункту 8.4.6 ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).
В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).
У разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об'єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об'єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.
Згідно з пунктом 8.4.7 ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
За змістом пункту 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил):
1) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
2) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
3) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
4) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/користування на об'єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
5) у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 5 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
6) у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 8 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
У разі виявлення у споживача порушення цих Правил, яке представники оператора системи не мали можливості виявити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, в акті про порушення зазначаються причини відсутності цієї можливості та спосіб виявлення порушення.
Кількість робочих днів електроустановки непобутового споживача визначається виходячи з умов договору споживача з оператором системи.
Для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.
У разі фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з цієї кількості днів, але не більше загальної кількості днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою
W доб = P · t доб · K в,(4)
деP-потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб-тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;
K в-коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Разом із тим, згідно з пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою
W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.,(8)
деP с.п.-потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами
у разі підключення до однієї фази
(9)
у разі підключення до трьох фаз
(10)
деI-сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А; з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А. У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (P с.п., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі). За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;
U ном.фаз.-номінальна фазна напруга, кВ;
-косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки приймається рівним 0,9;
t вик.с.п.-час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
Комутаційні апарати, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі, можуть вилучатися оператором системи для направлення їх на експертизу для встановлення фактичної сили струму їх спрацювання, про що зазначається в акті про порушення.
4.8. Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
Відхиляючи будь-які доводи сторін (учасників справи) чи спростовуючи подані докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зверталася увага на те, що в національному рішенні мають бути викладені причини, достатні для відповіді на фактичні та правові (матеріально-правові або процесуальні) доводи сторін у всіх суттєвих аспектах. Суди мають вивчити основні аргументи сторін (див. пункт 67 рішення у справі "Бузеску проти Румунії", заява № 61302/00, пункт 35 рішення у справі "Донадзе проти Грузії", заява № 74644/01). Отже, судове рішення з точки зору статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має дати відповіді на основні й важливі для сторони аргументи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Якщо заява чи доказ, на який посилається сторона, є вирішальним для результату проваджень, він вимагає конкретної та прямої відповіді (рішення ЄСПЛ у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91 (пункт 30), "Хіро Балані проти Іспанії", заява № 18064/91) (пункт 28).
4.9. За змістом положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
4.10. Як свідчить зміст апеляційної скарги відповідача - ТОВ "ПОЛІС-2", він, заперечуючи висновки суду першої інстанції про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, стверджував в апеляційній скарзі, серед іншого, про помилковість здійсненого позивачем розрахунку обсягу та вартості електроенергії через неправильне визначення виду порушення ПРРЕЕ в акті про порушення та застосування неналежних вихідних даних, зокрема періоду, за який здійснено нарахування, величини потужності самовільного підключення. Такі ж доводи відповідач наводить і у касаційній скарзі.
4.11. Проте, переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального права жодної оцінки вказаним доводам не надав; не перевірив і не надав оцінки правильності здійсненого позивачем розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а саме чи здійснений він з дотриманням положень ПРРЕЕ чи навпаки, зокрема й щодо обґрунтованості періоду, за яких здійснювався розрахунок, способу визначення потужності.
Верховний Суд у постанові від 13.08.2025 у справі № 922/4789/24, на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, зазначив, що "5.30. Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 у справі № 906/585/18, від 01.11.2019 у справі № 922/2992/18, на які звертає увагу Скаржник висловив правову позицію згідно якої розрахунок вартості недоврахованої електроенергії на підставі некоректних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним.
5.31. Отже, у випадку, коли особа фактично заперечує правильність розрахунку недоврахованої електричної енергії, посилаючись на застосування неналежних вихідних даних (зокрема, коефіцієнтів чи інших параметрів), суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доводам та перевірити правильність проведеного розрахунку".
Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.12. Як свідчить зміст постанови суду апеляційної інстанції, суд обмежився лише застереженням про те, що незначні дефекти акта про порушення не можуть спростувати порушення споживачем ПРРЕЕ. Водночас, вказавши про те, що акт про порушення підписаний уповноваженим представником споживача/відповідача (ОСОБА_1), суд апеляційної інстанції таких своїх висновків не мотивував та не аргументував, тоді як відповідач стверджував про те, що на час проведення технічної перевірки та складання акта про порушення споживач або його уповноважений представник були відсутні; вказана у акті особа ( ОСОБА_1 ) не є його працівником, не мала повноважень на підписання акта від імені споживача та надання пояснень з приводу виявлених порушень.
4.13. Отже, на порушення вимог закону, без достеменного встановлення вказаних обставин, оцінки доводів сторін і наявних у справі доказів та без урахування відповідних висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість вимог заявленого позову.
Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги у цій частині знайшли підтвердження.
4.14. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції стосовно посилань скаржника на обґрунтування підстави касаційного оскарження на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що допущена судом апеляційної інстанції неповнота судового дослідження та відсутність чіткої конкретизації норми права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду та аргументованого обґрунтування скаржником необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми для правильного вирішення справи свідчить про передчасність доводів у наведеній частині та відсутність підстав для формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам законодавства.
5.2. Оскільки на порушення вимог закону, судом апеляційної інстанції не в повній мірі з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення справи, не надано належної оцінки доводам сторін і наявним у справі доказам, то висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову визнається передчасним.
5.3. Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).
5.4. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.5. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-2" задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі № 910/13644/24 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак