вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про перехід до розгляду справи
за правилами загального позовного провадження
12.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4651/25
За позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 572 355 грн 19 коп.
Суддя Рудь І.А.
Військова частина НОМЕР_1 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" заборгованість в сумі 572 355 грн 19 коп., з яких: 230 153 грн 41 коп. - пеня за порушення термінів початку виконання робіт 2-го етапу, 130 218 грн 37 коп. - пеня за порушення строків завершення будівництва, 211 983 грн 41 коп. - штраф, відповідно до умов договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 14.03.2025 № 8/4Д.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині своєчасного виконання робіт.
Ухвалою суду від 26.08.2025 позовну заяву залишено без руху.
28.08.2025 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
18.09.2025 від відповідача до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому останній вказує таке.
До виконання робіт за договором підряду підрядник приступив вчасно та виконав їх також вчасно, відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що підтверджується актом від 09.04.2025 року №1 ПКД здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №440» за договором № 8/4Д від 14.03.2025 року.
У вказаному акті зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору та прийняті замовником. Сторони одна до одної претензій не мають.
За актом від 09.04.2025 року №1 ПКД виконані роботи погоджені до оплати командиром ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 21.05.2025 року.
Вказане, на думку відповідача, підтверджує той факт, що в частині початку виконання робіт за договором свої зобов'язання підрядник виконав належним чином та відповідно до умов зазначеного Договору.
За ініціативою позивача за договором підряду було складено акт огляду будівельного майданчика від 12.04.2025 року.
У вказаному акті огляду позивач зазначає, що підрядник порушив підпункту «а» пункту 4.1.1 розділу 4 договору, а саме порушив строки початку робіт визначених у «календарному графіку виконання робіт», що, в свою чергу, відповідно до умов договору є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.
Натомість, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4), строки виконання робіт за договором встановлені з 14 березня 2025 року по 03 травня 2025 року.
Зазначений строк є періодом (проміжком часу), протягом якого підрядник зобов'язаний виконати визначений договором підряду обсяг робіт та передати їх результат замовнику. Отже, початкова дата (14.03.2025) означає момент, з якого підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором, а кінцева дата (03.05.2025) - граничний строк, до закінчення якого підрядник повинен завершити роботи у повному обсязі та передати їх замовнику відповідно до умов договору.
Відповідач наголошує на тому, що договір підряду не містить положень, якими встановлюється відповідальність підрядника за порушення термінів початку виконання будівельних робіт окремо за II етапом договору.
У повідомленні від 30.05.2025 року №14/22-539, позивач вказує, що відповідно до ст. 651, частини 2 статті 849 ЦК України, враховуючи підпункт «а» пункту 4.1.1. розділу 4 договору, додаток 4 до договору, Військова частина НОМЕР_1 (замовник) скористалася своїм правом достроково розірвати договір в односторонньому порядку так як підрядник ТОВ "ДСК Стандарт" не розпочав будівництво об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду та одночасно повідомляє про розірвання договорів підряду через 5 днів з дати отримання підрядником вказаного повідомлення.
Відповідач вважає, що в даному випадку, застосування вказаного пункту договору як підстави для одностороннього розірвання договору є необґрунтованим, оскільки роботи за договором підряду були розпочаті відповідачем вчасно, у межах 5-ти денного терміну з дати підписання договору, як це передбачено п.3.2. договору.
Крім того усі доводи позивача зводяться виключно до того, що відповідачем нібито порушено календарний графік виконання робіт за договорами підряду.
Водночас умовами договору підряду, зокрема п. 8.1. Розділу 8 «Організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальних ресурсів» передбачено, що замовник за актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
Отже, на думку відповідача, правова підстава для початку виконання будівельних робіт у відповідача виникає виключно після підписання відповідного акту приймання-передачі будівельного майданчика. Обов'язок замовника за актом приймання-передачі об'єкта передати підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) прямо випливає зі змісту п.8.1. договору підряду та ст. 875 Цивільного кодексу України, згідно з якою замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт.), а також: забезпечити умови для виконання робіт.
Натомість, позивачем не надано до матеріалів справи акт приймання-передачі будівельного майданчика за укладеним договором підряду. Відсутність акту унеможливлює встановлення факту належної передачі фронту робіт підряднику та, відповідно, початку перебігу строків виконання робіт.
Таким чином, відповідач вважає, що виконання робіт, за відсутності акта приймання-передачі будівельного майданчика неможливо встановити момент виникнення у Відповідача обов'язку приступити до виконання робіт, відтак, відсутні правові підстави для покладання на останнього відповідальності за нібито несвоєчасне чи неналежне виконання зобов'язань.
Враховуючи викладені обставини є очевидним, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, відповідач вказує на те, що нарахування пені окремо за кожним етапом виконання робіт, визначених у календарному графіку (Додаток 4) до договору, є помилковим, оскільки відповідно до змісту п.1.1. договорів підряду, зобов'язання підрядника полягає в розробці проектно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному договорі об'єкту, що відповідає передбаченому умовами Договору порядку нарахування пені за невиконання зобов'язання в цілому.
Акцентуючи увагу виключно на порушенні строку виконання будівельних робіт, які є II етапом Договору підряду, позивач фактично надає інше тлумачення змісту п. 1.1. договору, відповідно до якого, основне зобов'язання підрядника за вказаним договором полягає в розробці проектно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному договорі об'єкту та п.13.3 договору, який передбачає право на нарахування пені виключно у випадку порушення терміну початку виконання робіт по договору в цілому. Таке тлумачення позивача змінює початкову суть та правову природу умов договору підряду, оскільки умовами не передбачено можливості нарахування пені за кожним етапом виконання робіт окремо.
Таким чином, позивач виходить за межі договірних домовленостей сторін, що суперечить принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) та забороні односторонньої зміни його умов (ст. 651 ЦК України).
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені, як форми відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, які фактично не настали.
Також, відповідача заперечує щодо розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, та просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
18.09.2025 від позивача до суду через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погоджується, з огляду на таке.
Прострочення з боку відповідача терміну початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, визначеному укладеним Договором, що передбачені II етапом виконання робіт календарного графіку виконання робіт (додаток 4) підтверджується актом огляду будівельного майданчику від 12.04.2025, складеним уповноваженими представниками Військової частини НОМЕР_1 та ТОВ "ДСК Стандарт", відповідно до якого за результатами огляду будівельного майданчику будівельні роботи на них станом на 12.04.2025 не розпочаті (докази додано по позовної заяви).
Повідомлень про хід виконання робіт, в яких би було зазначено що відповідач приступив до виконання будівельних робіт II етапу, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), як то визначено п. 8.4 укладеного договору від підрядника на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач у своєму відзиві не заперечує, що на дату розірвання договору (15.06.2025) до виконання будівельних робіт, визначених календарним графіком виконання робіт (додаток 4)), II етап (будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце) фактично не приступив. Вказані обставини не заперечуються відповідачем та не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України.
Щодо думки відповідача про те, що з 12.04.2025 - дати складання акту огляду будівельного майданчику, яким встановлено відсутність початку будівельних робіт за Договором у нього не було юридичних підстав для їх продовження, позивач зазначає наступне.
Підпунктом «а» п. 4.1.1 договору передбачено право замовника розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі якщо підрядник не розпочав будівництво б'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками Замовника разом із представниками підрядника.
Відповідно до п. 4.1.1 договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника.
З наведеного є очевидним, що акт огляду будівельного майданчика є лише документом, який фіксує певний факт порушення умов договору, в даному випадку відсутність початку будівельних робіт, передбачених договором станом на 21.04.2025 і абсолютно не свідчить про розірвання договору.
Матеріальною ж підставою розірвання договору є письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника.
Повідомлення про розірвання договору направлено 30.05.2025, отримано відповідачем 09.06.2025.
Отже, у відповідності до умов договору, він є розірваним з 15.06.2025.
Таким чином, позивач вважає, що наявні визначені законом та укладеним договором підстави для стягнення з відповідача пені як за порушення терміну початку виконання робіт II етапу з 01.04.2025 по дату розірвання - 15.06.2025, так і за порушення строку завершення робіт за договором (03.05.2025) по дату його розірвання.
30.09.2025 від відповідача до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує на те, що саме з моменту підписання акта огляду будівельного майданчика у підрядника були відсутні правові підстави здійснювати будь-які будівельні роботи на об'єкті. Це зумовлено тим, що складання зазначеного акта відповідно до підпункту «а» п. 4.1.1. договору підряду означає фіксацію Замовником факту порушення та ініціювання процедури розірвання договору. Відтак будь-які дії підрядника, пов'язані з виконанням робіт після складання акта, обґрунтовано могли бути розцінені як незаконні та такі, що вчиняються всупереч волі замовника.
Таким чином, саме з моменту підписання акта у підрядника фактично було обмежено право доступу до будівельного майданчика, що позбавляло його можливості продовжувати виконання робіт.
Водночас із матеріалів справи вбачається, що зазначене в акті порушення фактично не мало місця, оскільки підрядник своєчасно приступив до виконання зобов'язань за договором, що підтверджується актом приймання-передачі проектно-кошторисної документації.
Відповідно, направивши письмове повідомлення про розірвання договору за відсутності фактичного порушення умов договору підрядником, замовник діяв неправомірно.
Отже, договір підряду було розірвано замовником без достатніх правових підстав, що у свою чергу унеможливлює нарахування будь-яких штрафних санкцій до підрядника за начебто неналежне виконання зобов'язань.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що акт приймання-передачі будівельного майданчика, на який посилається позивач, не може бути належним доказом факту передачі замовником будівельного майданчика підряднику, оскільки його зміст не відповідає умовам договору підряду № 8/4Д від 14.03.2025 року, укладеного між сторонами.
08.10.2025 від позивача до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає щодо посилання відповідача на номер договору в акту приймання-передачі об'єкта (будівельного майданчика) Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 440, та просить суд взяти до уваги, що ТОВ "ДСК Стандарт" жодних інших об'єктів щодо Нового будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 440 передано не було, відповідно жодних підтверджень з сторони відповідача на підтвердження надано не могло бути, а отже не може викликати сумнівів що наданий акт має відношення саме до договору від 14.03.2025 № 8/4Д. У зв'язку з тим, що на місці передачі об'єкта (будівельного майданчика) Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 440 відсутні оргтехніка та належні умови для складання акту на місцевості, а постійне місце дислокації позивача є місто Дніпро, представники позивача та відповідача після прийому будівельного майданчика Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 440 прибули до м. Дніпро, для підписання відповідного акту відповідно до вимог договору.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Як передбачено ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи;7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням поданих відповідачем відзиву на позов, а позивачем відповіді на відзив, та додаткових пояснень, приймаючи до уваги клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, судом встановлено, що з огляду на обсяг та характер доказів у справі, існує необхідність у вчинені певних процесуальних дій, які віднесені до завдань підготовчого провадження, що є підставою для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
З урахуванням викладеного, для об'єктивного та повного розгляду справи, встановлення всіх обставин спору, суд дійшов висновку про необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Перейти до розгляду справи №904/465/25 за правилами загального позовного провадження.
2. Справу призначити до розгляду у підготовчому засіданні на 14.03.2024 об 11:20год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінет № 3-303) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Сторонам протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду докази на підтвердження позовних вимог та заперечень - у разі наявності.
4. Роз'яснити, що з метою дотримання правил безпеки в період воєнного стану розгляд справ Господарським судом Дніпропетровської області в судових засіданнях здійснюватиметься в таких випадках:
- за наявності заяв усіх учасників процесу про можливість забезпечення участі представників у судовому засіданні;
- за наявності заяв від усіх учасників процесу про розгляд справ в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою будь - яких технічних засобів, зокрема, власних.
- письмової згоди від усіх учасників судового провадження про розгляд справи без їх участі.
5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду (inbox@dp.arbitr.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
6. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст.ст. 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
Суддя І.А. Рудь