вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2025 р. Справа№ 920/458/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Супонєва Т.В.
від відповідача: Молібог Ю.М., Северин С.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін"
на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 (повний текст складено 27.01.2025)
у справі № 920/458/24 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій
до Приватного підприємства "Рубін"
про визнання недійсними пунктів договорів, стягнення 3 527 692,95 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У квітні 2024 року Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного підприємства "Рубін" (далі - відповідач) з позовом, в якому просив суд 1) визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів №183 від 28.05.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287 грн 48 коп.; 2) визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 273 від 23.09.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405 грн 47 коп.; 3) стягнути з відповідача 3 527 692 грн 95 коп. зайво сплаченого податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що п. 2.1. договорів, в частині включення до ціни податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла суперечить пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України. Включення відповідачем до вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будувалося за державні кошти за договорами будівельного підряду №183 від 28.05.2019, № 273 від 23.09.2019 до актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 податку на додану вартість у загальному розмірі 3 527 692,95 грн. не відповідає вимогам пункту 197.15 та підпункту 197.1.14 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, сплачені кошти у сумі 3 527 692,95 грн. підлягають поверненню позивачу, як безпідставно набуті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 позов задоволено повністю.
Визнано недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 183 від 28.05.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Приватним підприємством "Рубін", в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287,48 грн.
Визнано недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 273 від 23.09.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Приватним підприємством "Рубін", в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405,47 грн.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Рубін" на користь Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій 3 527 692,95 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 23 588,56 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Рубін" 14.02.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі №920/458/24 скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано та надано належної оцінки таким обставинам:
- приймаючи участь у закупівлі та надаючи тендерну пропозицію відповідач розраховував, що ціна договору буде саме така, яка ним запропонована та до цієї ціни буде включено податок на додану вартість. Ціну договору запропонував позивач і сам вказав на необхідність включення до ціни договору ПДВ в розмірі 20%. Позивач є платником податку на додану вартість;
- грошові кошти в сумі ПДВ не набувались відповідачем безпідставно, вони були включені до ціни договору. Позивач отримав від відповідача зареєстровані податкові накладні, відповідно отримав податковий кредит на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість, відбулося зарахування коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку. Відповідно до податкового законодавства повернути кошти неможливо, формування розрахунку коригування здійснює відповідач, але реєстрацію позивач, і таке коригування може бути зроблене тільки по податкових накладних, складених не пізніше 1095 днів. Відповідно складені та зареєстровані податкові накладні за 2019, 2020, 2021 року відкориговані бути не можуть;
- позивач неправомірно обрахував суми операцій звільнених від сплати податку на додану вартість адже не наділений повноваженнями "виділити ПДВ із суми/нарахувати ПДВ на суму", розділення на операцію поставки матеріалів та виконання будівельно-монтажних робіт;
- предметом договору не була поставка матеріалів, а акти на виконаних робіт є неподільними;
- замовник не наділений правом самостійно обраховувати суму звільнень від ПДВ чи виділяти матеріали з господарської операції, оскільки такі дії повинні виконуватись згідно з чинними нормативними актами та на підставі первинних бухгалтерських документів;
- місцевим господарським судом не зазначено на якій підставі визнано недійсними умови договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24, справу призначено до розгляду на 01 квітня 2025 року о 14 год 20 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 відкладено на 24 квітня 2025 року о 10 год 00 хв.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі №920/458/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі №920/458/24, розгляд справи № 920/458/24 призначено на 17.06.2025 о 15 год 30 хв.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 09.06.2025 по 22.06.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 призначено на 31 липня 2025 року об 11 год 15 хв.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 31.07.2025 по 01.08.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 04.08.2025 по 05.08.2025 включно, процесуальні дії по справі не здійснювались.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24, розгляд справи призначено на 28 серпня 2025 року о 10 год 45 хв.
У судових засіданнях 28.08.2025 та 14.10.2025 Північним апеляційним господарським судом оголошувались перерви до 14.10.2025 та 23.10.2025 відповідно.
Позиції учасників справи.
21.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
В обгрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Тому, оскільки розмір ПДВ не встановлюється сторонами договору в добровільному порядку, а встановлюється законодавцем, слід зауважити, що сума ПДВ в договорах не є істотною умовою договору.
Відповідач помилково зазначає, що судом не зазначено на якій підставі визнано недійсними умови договору, оскільки судом у оскаржуваному рішенні було зазначено, що положення договорів суперечать вимогам п.197.15 ст. 197 Податкового кодексу України.
Відповідач стверджує, що при проведенні закупівлі договір підряду фактично є договором приєднання, підрядник не мав можливості впливати на його зміст.
Також позивач не погоджується з доводами відповідача про те, що при проведенні закупівлі договір підряду фактично є договором приєднання та підрядник не мав можливості впливати на його зміст, з огляду на таке.
Договори підряду укладалися сторонами у межах Закону України "Про публічні закупівлі". Саме відповідач готував та подавав всі необхідні документи для укладення договорів, та ознайомився з повідомленням про здійснення закупівлі на сайті Уповноваженого органу.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, яка діяла на час закупівлі), фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Правом звернення щодо роз'яснення чи вимогою щодо усунення порушень відповідач не звертався.
Явка представників сторін.
В судове засідання 23.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представники відповідача у судовому засіданні 23.10.2025 присили апеляційний господарський суд скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 28.05.2019 між сторонами укладений договір будівельного підряду за рахунок коштів державного бюджету № 183 за умовами якого відповідач зобов'язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені будівельні роботи (код ДК 021:2015 - 45210000-2 "Будівництво будівель") по об'єкту - "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м.Ромни, Сумська область" (далі - Об'єкт будівництва) відповідно до проектно-кошторисної документації (ДБН А.2.2.-3-2014), а позивач зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Сторони домовились, що за договором під здачею підрядником закінчених будівельних робіт по об'єкту будівництва розуміється приведення об'єкта будівництва до стану готовності введення його в експлуатацію підтвердженого відповідним актом (п. 1.2. договору).
Договір укладено на підставі проведення процедури Відкритих торгів, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 1.9. договору).
Згідно з додатковими угодами 1-14 сторони вносили зміни до договору, в тому числі в частині ціни договору, строку виконання робіт, строку дії договору.
Відповідно до п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 13 від 09.11.2022, його ціна визначається за твердим кошторисом, що є Додатком № 1 та невід'ємною частиною Договору, і становить 52958530,09 грн (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять гривень 09 копійок), в тому числі ПДВ 8826421,68 грн. (вісім мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 68 копійок).
Згідно з п. 3.1. договору фінансування робіт здійснюється коштом державного бюджету через розрахунковий рахунок замовника відкритий в УДКСУ у м. Київ згідно з Планом фінансування (Додаток 2).
Строки виконання робіт встановлюються відповідно до календарного графіка, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 3), та умовами Договору, але не пізніше 23.12.2022 р. (п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 13 від 09.11.2022).
Передача закінчених робіт Підрядником і приймання їх Замовником здійснюється відповідно до чинного порядку і оформляється актом про виконані роботи, в міру виконання робіт (п. 9.2. договору).
Згідно з п. 17.1 договору в редакції додаткової угоди № 14 від 16.12.2022 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Сторони підтверджують факт виконання робіт за договором на суму 52958530,09 грн. та факт їх оплати. Відповідні обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та реєстром платіжних доручень по розрахунках за виконані роботи.
23.09.2019 між сторонами укладений договір будівельного підряду за рахунок коштів державного бюджету № 273 за умовами якого відповідач зобов'язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені додаткові роботи з будівництва об'єкту: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м.Ромни, Сумська область" (код ДК 021:2015 - 45210000- 2 "Будівництво будівель") (далі - Об'єкт будівництва) відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з п. 1.2. договору сторони домовились, що за договором під будівельними роботами розуміються додаткові роботи, вказані у проектно-кошторисній документації на Об'єкт будівництва (зі змінами від 21.08.2019), що не були зазначені у початковому проекті Об'єкта будівництва, і необхідність яких виникла під час здійснення будівельних робіт за Договором № 183.
Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт за цим договором погоджена за договірними цінами (відповідно до Додатку №1 цього Договору), відповідно до проведених переговорів, і становить 9166398,00 грн. (дев'ять мільйонів сто шістдесят шість тисяч триста дев'яносто вісім гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 1527733,00 грн. (один мільйон п'ятсот двадцять сім тисяч сімсот тридцять три гривні 00 коп.)
Згідно з додатковими угодами 1-8 сторони вносили зміни до договору, в тому числі в частині строку виконання робіт, строку дії договору.
Згідно з п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 8 від 28.12.2021 строки виконання робіт встановлюються відповідно до календарного графіка, який є невід'ємною частиною договору (Додаток №3), та умовами договору, але не пізніше 10.12.2022.
Відповідно до п. 17.1. договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 року.
Сторони підтверджують факт виконання робіт за договором на суму 9074105,66 грн. та факт їх оплати. Відповідні обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та реєстром платіжних доручень по розрахунках за виконані роботи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що п. 2.1. договорів, в частині включення до ціни податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла суперечить пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України. Включення відповідачем до вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будувалося за державні кошти за договорами будівельного підряду № 183 від 28.05.2019, № 273 від 23.09.2019 до актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 податку на додану вартість у загальному розмірі 3 527 692,95 грн. не відповідає вимогам пункту 197.15 та підпункту 197.1.14 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, сплачені кошти у сумі 3 527 692,95 грн. підлягають поверненню позивачу, як безпідставно набуті.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Приписами ст. 837 ЦК передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ст. 843 ЦК, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 844 ЦК, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 875 ЦК передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 ЦК).
Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
При цьому, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК).
За умовами статті 217 ЦК України, які регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин, передбачено, що закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.
Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Відповідно до п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Режим звільнення від оподаткування ПДВ за приписами вказаної норми застосовується до операцій, а не до суб'єктів.
Умовами укладених договорів визначено, що замовником будівництва є Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, підрядником є Приватне підприємство "Рубін". Предметом договорів є будівельні роботи (код ДК 021:2015 - 45210000-2 "Будівництво будівель") по об'єкту - "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м. Ромни, Сумська область" (далі - Об'єкт будівництва). Фінансування робіт здійснюється коштом державного бюджету (п. 3.1. договорів).
Відповідач не спростував, що будівництво здійснювалось за державні кошти.
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Поняття "будівництво житла за державні кошти" у п. 197.15. ст. 197 Податкового кодексу України, слід розуміти як будівництво за грошові кошти, що належать державі.
Поняттю "державні кошти" відповідає інше поняття, яке застосовується у чинному законодавстві "публічні кошти". Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" визначено, що публічні кошти - кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти суб'єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності тощо.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), юридичні особи, які є установами, організаціями, які забезпечують потреби держави та є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Отже, грошові кошти, що отримані відповідачем як підрядником і надавачем (постачальником) будівельно-монтажних робіт з будівництва житла є державними коштами, отриманими з державного бюджету, що відповідає умовам договорів.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Положення цієї норми не містять вимоги щодо будівництва саме нового житла.
Також відповідно до визначень, наведених у п. 3.2., 3.11., 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Водночас, нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
З огляду на викладене, оскільки предметом договорів було виконання будівельних робіт по об'єкту "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою)" за рахунок державних коштів, операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти підлягали звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 ПК України, тому суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсними пунктів 2.1 договорів в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, адже таке включення здійснено без дотримання вимог податкового законодавства.
Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов'язком, а не правом платника податку.
Разом з цим, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).
Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
За викладених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача про визнання недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 183 від 28.05.2019, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287 грн 48 коп.; визнання недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів №273 від 23.09.2019, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405 грн 47 коп.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Згідно положень глави 83 ЦК України набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 ЦК України.
Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до розрахунку позивача, сума безпідставно отриманих відповідачем коштів за договорами становить 3 527 692 грн. 95 коп. (2838287 грн 48 коп. за договором № 183, 689405 грн. 47 коп. за договором № 273), що розрахована виходячи з суми ПДВ, включеної до ціни робіт за актами, що була сплачена відповідачу без урахування п. 197.15 Податкового кодексу України, за вирахуванням ПДВ включеного до вартості матеріалів.
Враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти за виконані роботи щодо постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла з ПДВ, а відповідні операції були звільнені від оподаткування ПДВ, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 527 692 грн 95 коп. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.
Щодо строків позовної давності, суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.
Отже, з урахуванням наведеного вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропущення позовної давності у даній справі.
У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі. При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно задовольнив позовні вимоги у даній справі.
Отже рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2025 у справі № 920/458/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 920/458/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з відрядженням судді Тарасенко К.В. з 28.10.2025 по 01.11.2025 та відпусткою з 03.11.2025 по 07.11.2025 повний текст постанови складено 10.11.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
К.В. Тарасенко