Справа 688/3151/25
№ 2/688/1361/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
12 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Чупрової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Янцеловського Максима Миколайовича в інтерсах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотив» про захист прав споживачів,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
08.07.2025 адвокат Янцеловський М.М. в інтересах ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Автомотив» про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову посилається на те, що 20.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Автомотив» укладено усний договір роздрібної купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язувався передати позивачу товар «111014jG2 SAT головка блока циліндрова (гбц в зборі)» у відповідності до рахунку №010-20-0325, замовлення №27, а ОСОБА_1 зобов'язувався оплатити товар в сумі 14300 грн. За взаємною домовленістю в месенджері «Viber» відповідачем було надіслано позивачу рахунок на оплату вартості товару. Обов'язок по оплаті товару позивачем було виконано в повному обсязі, однак обов'язок відповідача по доставці товару виконано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся із вимогою про повернення йому сплачених коштів. Відповідачем грошові кошти повернуто не було, відповіді на письмову претензію не надано. А тому, просить суд розірвати договір роздрібної купівлі-продажу від 20.03.2025, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Автомотив», стягнути з відповідача на користь позивача вартість товару в сумі 14300 грн та понесені судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Адвокат Янцеловський М.М. в системі «Електронний суд» подав заяву, у якій просив розгляд справи провести у його та позивача відсутності, позов підтримав в повному обсязі, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідача
Представник відповідача ТОВ «Автомотив» у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2025 відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні о 13 год 00 хв 11.09.2025.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.09.2025 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 витребувано у АТ «Акцент-Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, підготовче засідання відкладено до 10 год 00 хв 10.10.2025.
02.10.2025 на виконання ухвали суду від 11.09.2025 від АТ «Акцент-Банк» надійшла інформація від 24.09.2025 за №20.1.0.0.0/7-20250919/0244 про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 (дата відкриття 08/01/2025), що належить ТОВ «Автомотив» (код ЄДРПОУ 43517415) за 20.03.2025.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 12.11.2025.
12.11.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 20.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Автомотив» укладено усний договір роздрібної купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «Автомотив» зобов'язувався передати позивачу товар - «111014jG2 SAT головка блока циліндрова (гбц в зборі)» у відповідності до рахунку № НОМЕР_2 , замовлення №27, а ОСОБА_1 зобов'язувався оплатити товар в сумі 14300 грн, умови якого узгодили під час обміну повідомленнями в месенджері «Viber», що підтверджується долученими до матеріалів справи скрін-шотами переписки.
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4263620833.1 від 20.03.2025, о 12 год 51 хв 20.03.2025 платником ОСОБА_3 , фактичний платник - ОСОБА_1 , було перераховано кошти в сумі 14300 грн на рахунок НОМЕР_1 , отримувач ТОВ «Автомотив», код отримувача 43517415, назва послуги: оплата за товари/послуги, призначення платежу: оплата рахунок №010-20-0325, замовлення 27.
Згідно інформації АТ «Акцент-Банк» від 24.09.2025 за №20.1.0.0.0/7-20250919/0244 про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 за 20.03.2025 (дата відкриття 08/01/2025), що належить ТОВ «Автомотив» (код ЄДРПОУ 43517415), вбачається, що 20.03.2025 на вказаний рахунок надійшли грошові кошти в сумі 14300 грн.
06.05.2025 адвокатом Янцеловським М.М. в інтересах ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Автомотив» було направлено письмову претензію із вимогою від ТОВ «Автомотив» протягом 5 календарних днів з дати отримання даної претензії повернути кошти в сумі 14300 грн шляхом перерахування їх на рахунок ОСОБА_1 , із зазначенням відповідних банківських реквізитів. Однак, відповідачем грошові кошти в сумі 14300 грн позивачу не повернуто, відповіді на письмову претензію не надано.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1763613 від 11.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомотив», ідентифікаційний код юридичної особи: 43517415; місцезнаходження: провулок Приладний, буд. 10, офіс 207, м. Київ, 03142; види економічної діяльності, в тому числі: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (код КВЕД 47.91), дата державної реєстрації 18.02.2020. Застосовані норми права
За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
В силу приписів ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах приписи актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст. ст. 655, 656 ЦК України).
Статтями 662, 663 ЦК України передбачено що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу (ст. 665 ЦК України).
Згідно п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.
Згідно п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Судом встановлено, що 20.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Автомотив» укладено договір роздрібної купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «Автомотив» зобов'язувався передати позивачу товар - «111014jG2 SAT головка блока циліндрова (гбц в зборі)» у відповідності до рахунку №010-20-0325, замовлення №27, а ОСОБА_1 зобов'язувався оплатити товар в сумі 14300 грн, умови якого узгодили під час обміну повідомленнями в месенджері «Viber», що підтверджується долученими до матеріалів справи скрін-шотами переписки.
Факт оплати товару покупцем за договором купівлі-продажу в сумі 14300 грн підтверджується даними квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4263620833.1 від 20.03.2025 та інформацією АТ «Акцент-Банк» від 24.09.2025 за №20.1.0.0.0/7-20250919/0244 про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Автомотив» (код ЄДРПОУ 43517415) за 20.03.2025.
Однак, після оплати товару ТОВ «Автомотив» свої зобов'язання за договором купівлі-продажу не виконало, товар позивачу не передало, у зв'язку з чим 06.05.2025 адвокатом Янцеловським М.М. в інтересах ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Автомотив» було направлено письмову претензію із вимогою протягом 5 календарних днів з дати отримання даної претензії повернути кошти в сумі 14300 грн шляхом перерахування їх на рахунок ОСОБА_1 , із зазначенням відповідних банківських реквізитів.
Відповідач не оспорював того, що він за укладеним договором купівлі-продажу отримав від позивача грошові кошти в сумі 14300 грн та не спростував доводів позивача про те, що умови цього договору він не виконав і не передав товар покупцю, у тому числі у п'ятиденний строк з дня отримання письмової вимоги представника позивача від 06.05.2025. Отже, відповідачем до суду не надано жодних належних та допустимих доказів виконання умов договору купівлі-продажу або повернення коштів у встановленому законом порядку, а тому право ОСОБА_1 є порушеним і підлягає судовому захисту.
Враховуючи вищевикладене, істотне порушення умов договору відповідачем, змагальність та диспозитивність цивільного судочинства, суд вважає необхідним позов задовольнити.
Розподіл судових витрат
Згідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору за позовом, що пов'язаний з порушенням його прав, як споживача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 6, 15, 202, 205, 526, 530, 610, 611, 626-629, 651, 653, 655, 656, 662-665 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов адвоката Янцеловського Максима Миколайовича в інтерсах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотив» про захист прав споживачів - задовольнити.
Розірвати договір від 20 березня 2025 року роздрібної купівлі-продажу товару - «111014jG2 SAT головка блока циліндрова (гбц в зборі)» у відповідності до рахунку №010-20-0325, замовлення №27, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомотив».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотив» на користь ОСОБА_1 сплачені за договором роздрібної купівлі-продажу від 20 березня 2025 року кошти в сумі 14300 (чотирнадцять тисяч триста) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотив» в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомотив», адреса місцезнаходження: провулок Приладний, буд. 10, офіс 207, м. Київ, 03142, код ЄДРПОУ 43517415.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК