Рішення від 11.11.2025 по справі 688/4515/25

Справа 688/4515/25

№ 2/688/1847/25

Рішення

Іменем України

11 листопада 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі

головуючої судді Березюк Н.П.

за участі секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Грицівської селищної ради про визнання права власності,

встановив

Стислий виклад позиції позивача.

У вересні 2025 ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Савчук Ю.М., звернувся до суду з цим позовом. Позов мотивований тим, що виконком Шепетівської районної ради депутатів трудящих прийняв рішення про надання земельної ділянки під забудову ОСОБА_2 для будівництва житлового будинку в с. Гриців власними силами, у якому зазначив строк закінчення будівництва 30.03.1976, видав свідоцтво на забудову садиби та погодив план забудови садиби ОСОБА_2 . 26.03.1987 ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку в тім, що він одержав за продану ним ділянку по АДРЕСА_1 4500 рублів. Виконавчий комітет Грицівської селищної ради погодив укладення такого правочину між Виноградським ВП. та ОСОБА_1 , про що видав довідку №436 від 27.03.1987, згідно якої Грицівська селищна рада не заперечує ОСОБА_2 продати, а ОСОБА_1 придбати будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

29.07.2025 позивач звернувся до державного реєстратора про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . 11.09.2025 державний реєстратор виніс рішення №80783756 яким відмовив позивачу у проведенні реєстраційних дій, посилаючись на відсутність документа, який дає змогу встановити набуття права власності на об'єкт нерухомого майна заявником.

Просив визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 74,8 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м.

Представник позивача адвокат Савчук Ю.М. через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Позиція відповідача.

Представник відповідача Грицівської селищної ради про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи, чи розгляд справи у відсутності представника відповідача суду не надав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

23.09.2025 представник позивача звернулась до суду з цим позовом.

25.09.2025 суд відкрив спрощене провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 28.10.2025.

Сторони до суду не з'явилися. Суд постановив ухвалу, без оформлення окремого документа, про розгляд справи на підставі наявних доказів, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд встановив, що рішенням виконкому Шепетівської районної ради депутатів трудящих «Про надання земельної ділянки під забудову ОСОБА_2 » від 27.03.1973, ОСОБА_2 надана земельна ділянка під забудову житлового будинку в с. Гриців в розмірі 0,06 га, та дозволено будівництво за типовим проектом 346-3 ЦІТП - Держбуду СРСР для будівництва житлового будинку в с. Гриців власними силами, площа забудови 89,6 кв.м., будівельна кубатура 222,4 куб.м., кількість кімнат - три, житлова площа 42,5 кв.м., строк закінчення будівництва 30.03.1976.

Згідно свідоцтва на забудову садиби та плану забудови садиби ОСОБА_2 погоджено на земельній ділянці присадибного земельного фонду, площею 0,06 га за типовим проектом 346-3, будівництво житлового будинку на 3 кімнати, з житловою площею 42,5 кв.м. Строк початку та закінчення будівництва 1973-1976 р.р.

26.03.1987 ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 житловий будинок по АДРЕСА_1 , про що надав розписку в тім, що він одержав за продану ним ділянку 4500 рублів.

Згідно довідки №436 від 27.03.1987 Грицівська селищна рада не заперечує ОСОБА_2 продати, а ОСОБА_1 придбати будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до земельно-облікової книги селища Гриців, земельна ділянка площею 0,06 га (кадастровий номер відсутній), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в користуванні ОСОБА_1 .

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , виготовленого 22.07.2025 на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок, загальною площею74,8 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., з господарськими спорудами споруджений у 1975 році.

29.07.2025 позивач звернувся до державного реєстратора про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . 11.09.2025 державний реєстратор виніс рішення №80783756 яким відмовив позивачу у проведенні реєстраційних дій, посилаючись на відсутність документа, який дає змогу встановити набуття права власності на об'єкт нерухомого майна заявником.

Рішенням Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області від 24.10.2022 №3 АДРЕСА_3 .

Висновки та норми права, які застосував суд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені норми та враховуючи, що правочин за своїм змістом та формою має відповідати вимогам законодавства, чинним на момент його укладення, у справі, що переглядається, мають бути застосовані положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР.

Згідно зі статтею 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Виходячи з положень статті 227 ЦК Української РСР, нотаріальна форма договору купівлі-продажу нерухомого майна є обов'язковою.

За правилом статті 47 ЦК Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 661/3706/17 (провадження № 61-37644св18).

Суд зауважує, що спірний будинок не є самочинним будівництвом, збудований на земельній ділянці, що була відведена ОСОБА_2 , який здійснив будівництво житлового будинку на підставі рішення Шепетівської районної ради, будівництво було погоджене за типовим проектом, розмір будинку відповідає вимогам свідоцтва на забудову садиби та плану забудови.

Позивач ОСОБА_1 правомірно набув 26.03.1987 право власності на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , придбавши його у попереднього власника ОСОБА_2 та сплатив останньому його вартість у розмірі 4500 рублів, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 та довідкою Грицівської селищної ради №436 від 27.03.1987 про погодження такого продажу.

Отже позивач повністю виконав умови договору купівлі-продажу, сплатив за придбане майно грошові кошти, фактично володіє об'єктом нерухомості понад 38 років, угода купівлі-продажу у судовому порядку недійсною не визнавалась. За весь час володіння житловим будинком ОСОБА_2 не заявляв будь-яких вимог з приводу продажу житлового будинку ОСОБА_1 , натомість у розписці від 26.03.1987 зазначив про відсутність будь-яких претензій до покупця.

Позивач позбавлений можливості засвідчити державою вже набуте ним право власності на житловий будинок, тобто зареєструвати своє право на вказане майно, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, що посвідчує таке право. Отже право позивача ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом визнання права власності на житловий будинок садибного типу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Грицівської селищної ради про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач - Грицівська селищна рада, Шепетівського району, Хмельницької області, місцезнаходження:30455, Хмельницька область, Шепетівський район, селище Гриців, вулиця Шевченка, будинок 2, ЄДРПОУ 04402563.

Повний текст рішення складений 11.11.2025.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК

Попередній документ
131754275
Наступний документ
131754277
Інформація про рішення:
№ рішення: 131754276
№ справи: 688/4515/25
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.11.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: визнання права власності на житловий будинок
Розклад засідань:
28.10.2025 11:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області