Ухвала від 12.11.2025 по справі 521/19652/25

Справа № 521/19652/25

Номер провадження:1-кс/521/4054/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Халджибейського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання дізнавача СД відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164470000332 від 09.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач СД відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025164470000332 від 09.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що сектором дізнання відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025164470000332 від 09.11.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Встановлено, що 09.11.2025 до ЧЧ ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення на спец лінію «102» про те, що 09.11.2025 о 01:20 год працівниками УПП в Одеській області ДПП за адресою: м. Одеса, вул. Туристська, 29А, зупинено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата на посаді оператора ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , який повідомив, що зберігає наркотичну речовину «солі». В ході огляду місця події ОСОБА_5 добровільно видав поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною білого кольору, повідомивши, що зберігає для власного вживання, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету для направлення на дослідження. (ЖЕО 37158)

В ході проведення огляду місця події біля буд. №29а на вул.Туристській в м.Одесі ОСОБА_5 добровільно видав поліетиленовий пакет, в якому містився паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, паперовий згорток з вмістом зіп-пакету з залишками кристалічної речовини білого кольору та скляна піпетка з нашаруванням невідомої речовини коричневого кольору, повідомивши, що зберігає для власного вживання, які вилучено та поміщено до сейф пакету № CRI1204330.

Таким чином, 09.11.2025 вилучені предмети та речовини постановою дізнавача сектору дізнання визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та буде направлено на експертизу за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

У ОСОБА_5 відібрано пояснення, який пояснив, що 09.11.2025 рухався на вул. Туристській в м.Одесі та, будучи біля буд. № 10, помітив поліетиленовий пакет з вмістом згортків з кристалічною речовиною білого кольору, та, зрозумівши, що це є речовини «солі», залишив зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

Постановою дізнавача від 09.11.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.

Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно являється предметом кримінального проступку, дізнавач просить накласти арешт на вилучене майно.

Дізнавач ОСОБА_3 надала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила здійснити розгляд клопотання за відсутності її та прокурора.

Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання дізнавача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

На підставі викладеного та враховуючи, що дізнавач своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання дізнавача.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання дізнавача про арешт майна із забороною відчуження, користування, розпорядження приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони користування та розпорядження цим майном.

Окрім цього, в разі визнання, відповідно до висновку експерта, вказаного майна наркотичним засобом або психотропною речовиною, таке майно не може бути повернуте його власнику.

Обіг наркотичних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу, наркотичні засоби та психотропні речовини не можуть бути повернуті особам, у яких вони вилучені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання дізнавача - задовольнити.

Накласти арешт на вилучено майно 09.11.2025 року під час огляду місця події за адресою: м.Одеса, вул.Туристська біля будинку №29А,:

- поліетиленовий пакет, в якому містився паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, паперовий згорток з вмістом зіп-пакету з залишками кристалічної речовини білого кольору та скляна піпетка з нашаруванням невідомої речовини коричневого кольору.

Заборонити користуватись та розпоряджатись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити дізнавачу та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131753488
Наступний документ
131753490
Інформація про рішення:
№ рішення: 131753489
№ справи: 521/19652/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.11.2025)
Дата надходження: 10.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФЕДОРЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ФЕДОРЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА