Номер провадження: 22-ц/813/4814/25
Справа № 522/15656/24
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
21.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного технологічного університету про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного технологічного університету про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.. мотивуючи це тим, що 12 грудня 2022 року між ОСОБА_1 , керівником, яку призначено на посаду ректора Одеського національного технологічного університету й Міністерством освіти і науки України в особі Міністра Шкарлета С.М. укладено контракт №І-67 строком на 5 років, який регулює трудові відносини пов'язані із виконанням керівником своїх повноважень, закінчення строку якого обумовлено настанням певної дати - до 12 грудня 2027 року. 30 липня 2024 року ректором Одеського національного технологічного університету Іванченковою Л.В. написана власноручна заява на ім'я заступника Міністра освіти і науки України про надання їй частини щорічної відпустки з 12.08.2024 р. по 25.08.2024 р. тривалістю 14 днів (за 2024 рік) та подана до департаменту кадрового забезпечення МОН України. Згідно правил документообігу заяву на відпустку погоджено 01.08.2024 р. про що в лівому верхньому куті заяви стоїть віза «не заперечую». 02 серпня 2024 року Одеським національним технологічним університетом видано наказ № 176-B «Про надання відпустки ректору університету» у період з 12.08.2024 р. по 25.08.2024 р. 22 серпня 2024 року до 26 серпня 2024 року включно ОСОБА_1 проходила лікування у медичному закладі «Медея» відповідно до листка непрацездатності номер ЛН 13448373-2025128782-1. Причиною непрацездатності визначено непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має. 23 серпня 2024 року наказом МОН України № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку. Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, з яким офіційно під розпис ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року. 26 серпня 2024 року наказом в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 226-01 «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » оголошено наказ МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року №І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку. Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, з яким офіційно під розпис ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року.
З 27 серпня 2024 р. до 30 серпня 2024 р. включно ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у медичному закладі «Медея», що підтверджується листком непрацездатності номер ЛН 13448373-2025196447-1. Причиною непрацездатності визначено тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має.
Вважає наказ МОН України № 253-к-24 від 23.08.2024 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету у зв'язку із не проходженням спеціальної перевірки та наказ в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 226-01 від 26.08.2024 р. «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним та необґрунтованим.
Положеннями п. 16 контракту № 1-67 від 12.12.2022 р. закріплено, що у разі розірвання контракту з підстав передбачених цим контрактом, звільнення проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Міністерством освіта і науки України до Національного агентства з питань запобігання корупції було спрямовано запит про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 , яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.
17 червня 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції в межах компетенції розглянуло запит Міністерства освіти та науки України про проведення перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , як особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком та за результатом розгляду надіслано інформацію про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 № 49-01/43929-24.У подальшому за наслідками спеціальної перевірки складено довідку про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік від 17.06.2024 року в якій вказано, що за результатами спеціальної перевірки декларації поданої за 2022 рік встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно то ч. 2 ст. 58 Закону, на суму 1 024 579,27 гривні: 2 692 109,68 грн - доходи кандидата на посаду з 1998 по 2022 рік, відповідно до інформації з ДРФО (розмір сплачених податків - 356 788,95 грн); 2 703 800 грн - заощадження, задекларовані у розділі 12 «Грошові активи» у декларації за 2022 рік (сумарно з урахуванням відповідних курсів валют); 656 100 грн - видаток кандидата на посаду на придбання квартири у 2019 році.
Згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, викладеній у листі від 17.06.2024 № 49-01/43929-24 визначено, що на підставі ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» претенденту на посаду тобто в даному випадку ОСОБА_1 надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.
14 серпня 2024 року ОСОБА_1 скориставшись вказаним правом підготувала пояснення з приводу встановлених НАЗК розбіжностей, які цього ж дня направлені до МОН України засобами поштового зв'язку ТОВ Нова пошта. Згідно експрес-накладної № 59001202891691 Міністерством освіти і науки України отримано пояснення ОСОБА_1 15 серпня 2024 р. щодо розбіжностей у декларації за 2022 р. вказаних НАЗК при проведенні спеціальної перевірки, проте вказаним поясненням та долученим до них документам ОЦІНКА зі сторони Міністерства освіти і науки України НЕ НАДАВАЛАСЬ, що послугувало передчасному прийняттю необґрунтованого та незаконного наказу про звільнення ОСОБА_1 . Окрім того, довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 та спірний наказ про звільнення не містять посилань щодо надання ОСОБА_1 пояснень з приводу виявлених під час проведення спеціальної перевірки недостовірних відомостей в декларації кандидата. А це, в свою чергу, дає підстави позивачці вважати, що Міністерством освіти і науки України не прийнято до уваги та не розглянуто пояснення від 14.08.2024 року . відповідно вони не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Фактично Міністерство освіти і науки України при прийнятті оскаржуваного рішення обмежилося лише інформацією, наданою НАЗК, якою встановлено недостовірні відомості у поданій ОСОБА_1 декларації за 2022 рік, за результатами чого на підставі припущень дійшло висновку, що такі дії кандидата на посаду ректора Одеського національного технологічного університету несумісні з обійманням у подальшому посади.
В даному випадку, враховуючи п. 16 контракту № 1-67 від 12.12.2022 року, згідно якого у разі розірвання контракту з підстав передбачених цим контрактом, звільнення проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а також те, що правовою підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та розірвання укладеного з нею контракту стало, зокрема, не проходження спеціальної перевірки та підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, проте пояснення від 14.08.2024 р., уточнюючі документи, надані додатки до пояснення в наказі про звільнення не зазначено, що свідчить про неврахування, недослідження, невивчення, нерозгляд, ігнорування наданих ОСОБА_1 пояснень від 14.08.2024 року, і як наслідок, порушення процедури вирішення питання щодо її звільнення. З аналізу наведених законодавчих положень та обставин справи вбачається, що оскаржуваний наказ не містить мотивів відхилення або врахування наданих ОСОБА_1 пояснень, а отже, наказ № 253-к-24 від 23.08.2024 р. прийнятий БЕЗ урахування критеріїв, що випливають із принципів законності та обґрунтованості рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, а тому на думку позивачки підлягає скасуванню.
У свою чергу, наказ в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 226-01 від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », прийнятий у зв'язку з реалізацією наказу Міністерства освіти і науки України № 253-к-24 від 23.08.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету, тобто має похідний характер, а тому такий також на думку позивачки є протиправним та підлягає скасуванню. У зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувано наказ Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано незаконним та скасувано наказ Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) № 226-01 від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді ректора Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) з дня звільнення - 26.08.2024 року.
Стягнуто з Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, тобто за період з 26.08.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі 282 649 (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот сорок дев'ять тисяч) гривень 50 копійок.
Стягнуто з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнуто з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) та Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 69 копійок з кожного.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 45 014 (сорок п'ять тисяч чотирнадцять) гривень 25 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, в якій просять рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 21.10.2025 року о 15:30 год. представник відповідача Одеського національного технологічного університету не з'явився, про причину не явки не повідомив, про відкладення судового засідання на іншу дату або про участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв'язку не клопотав.
Особи, які взяли участь у справі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бесараба П.А. та представник Міністерства освіти і науки України Халько В.А. не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за фактичною явкою, посилаючись на те, що явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки явка учасників справи до апеляційного суду не є обов'язковою, при цьому відповідач-скаржник навів всі необхідні доводи незгоди з оскаржуваним рішенням суду в апеляційній скарзі і нових письмових пояснень не подавав, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Крім того, слід звернути увагу, що справа перебуває на розгляді в судах з грудня 2024 року, а в апеляційному суді з березня 2025 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст. ст. 210, 371 ЦПК України.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, визнаючи незаконним та скасовуючи наказ Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », визнаючи незаконним та скасовуючи наказ Одеського національного технологічного університету № 226-01 від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлюючи ОСОБА_1 на посаді ректора Одеського національного технологічного університету з дня звільнення - 26.08.2024 року, стягуючи з Одеського національного технологічного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, тобто за період з 26.08.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі 282 649 гривень 50 копійок, стягуючи з Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень 00 копійок, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, допускаючи негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 45 014,25 грн., суд першої інстанції виходив з того, що:
- звільнення позивачки відбулося з порушенням процедури притягнення до відповідальності за результатами спеціальної перевірки та вимог трудового законодавства, а тому трудові права позивачки підлягають захисту шляхом скасування наказів Міністерства освіти і науки України № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наказу Одеського національного технологічного університету) № 404-02А від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення її на роботі на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- накази про звільнення позивача було прийнято під час її перебування на лікарняному;
- середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і не входить до структури заробітної плати, вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, яка обчислюється за весь час вимушеного прогулу у відповідності до
Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якого пов'язана виплата, тобто до звільнення працівника з роботи.
- незаконне звільнення позивачки та порушення її прав у сфері трудових відносин позивачу завдано моральну шкоду, наявні підстави для її відшкодування. При цьому суд вважає що розмір відшкодування цієї шкоди, який є необхідним та достатнім, враховуючи принципи розумності і справедливості (постанови Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 569/7860/16-ц) будить достатнім в розмірі 30 000 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Судом встановлено з матеріалів справи вбачається, що:
12 грудня 2022 року між ОСОБА_1 , керівником, яку призначено на посаду ректора Одеського національного технологічного університету, як переможця виборів ректора, Міністерством освіти і науки України в особі Міністра Шкарлета С.М. укладено контракт № І-67 строком на 5 років, який регулює трудові відносини пов'язані із виконанням керівником своїх повноважень, закінчення строку якого обумовлено настанням певної дати - до 12 грудня 2027 року (т. 1 а. с. 27-39);
27.12.2023 року до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) було надіслано запит (вих. МОН № 117/2273-23) про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком.
Від НАЗК на адресу МОН України 27.06.2024 року надійшов лист НАЗК від 17.06.2024 року (вх. МОН № 6187/0/117-24-СП) з Інформацією про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 та самі результати спеціальної перевірки, відповідно до яких за результатами спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», на загальну суму 1 024 579,27 грн. (т.1 а. с. 178-179, 186-187);
- згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, викладеній у листі від 17.06.2024 року № 49-01/43929-24 визначено, що на підставі ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» претенденту на посаду тобто в даному випадку ОСОБА_1 надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом;
- належних доказів щодо направлення ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням листів 28.06.2024 року та 31.07.20 року (на домашню адресу яка зазначена у згоді на проведення спеціальної перевірки) про надання пояснень суду не надано;
- 30.07.2024 року ректором Одеського національного технологічного університету Іванченковою Л.В. написана власноручна заява на ім'я заступника Міністра освіти і науки України про надання їй частини щорічної відпустки з 12.08.2024 року по 25.08.2024 року, тривалістю 14 днів (за 2024 рік) та подана до департаменту кадрового забезпечення МОН України. Згідно правил документообігу заяву на відпустку погоджено 01.08.2024 року про, що в лівому верхньому куті заяви стоїть віза «не заперечую» (т. 1 а. с. 40, 162);
- 02.08.2024 року Одеським національним технологічним університетом видано наказ № 176-B «Про надання відпустки ректору університету» у період з 12.08.2024 року по 25.08.2024 року (а.с. 41 т. 1);
- позивачкою, як претендентом на посаду 08 серпня 2024 року ознайомившись з даною інформацією, 14 серпня 2024 року, скориставшись вказаним правом підготовлені пояснення з приводу встановлених НАЗК розбіжностей, надала письмове пояснення щодо встановлення ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, яке надійшло до МОН через засоби поштового зв'язку «Нова Пошта» та зареєстровано 16 серпня 2024 року. Згідно експрес-накладної № 59001202891691 Міністерством освіти і науки України отримано пояснення ОСОБА_1 15 серпня 2024 року;
- з 22.08.2024 року до 26.08.2024 року включно ОСОБА_1 проходила лікування у медичному закладі «Медея» відповідно до листка непрацездатності номер ЛН 13448373-2025128782-1. Причиною непрацездатності визначено: непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має ( т. 1 а. с. 42);
- 23.08.2024 року наказом МОН України № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку;
- підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року, про що свідчить її розпис (т.1 а. с. 43, 176, 177);
Зазначена в наказі довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58 додана відповідачем під час надання пояснень по справі, проте не разом з позовом. В даній довідці Директора департаменту кадрового забезпечення МОН України вказано, що за результатами спеціальної перевірки декларації відображені недостовірні відомості, виявлено відомості, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посада з підвищеним корупційним ризиком. У довідці відсутня будь-яка оцінка отриманих зі сторони Міністерства освіти і науки України пояснень позивачки та долученим до них документам;
- до справи не додані докази про ознайомлення позивачки з довідкою про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-584;
- 26.08.2024 року наказом в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 404-02А «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » оголошено наказ МОН України від 23.08.2024року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку. Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року (т. 1 а. с. 44, 245);
- З 27.08.2024 року до 30.08.2024 року включно ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у медичному закладі «Медея», що підтверджується листком непрацездатності номер ЛН 13448373-2025196447-1. Причиною непрацездатності визначено тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має (т. 1 а. с. 46);
- 30.08.2024 року Наказом ОНТУ № 425-02 доповнений наказ ОНТУ № 404-02А від 26.08.2024 року абзацом про фінансово - бухгалтерські виплати, компенсацію за невикористану відпустку ректору ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 45, 244).
Колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зчастиною першоюстатті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Розірвання контракту з підстав, передбачених цим контрактом, звільнення проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 38 КЗпП України урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством (п.16 Контракту №1-67 від 12.12.2022 року).
Зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначається Законом України "Про запобігання корупції" (далі - Закон).
Згідно частини другої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом); в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу"; 3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, Одеський національний технологічний університет є юридичною особою публічного права, а відтак посадові особи цього закладу є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Посадові особи вищого навчального закладу, віднесені до категорії юридичних осіб публічного права, є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
На момент призначення ОСОБА_1 ректором Одеського національного технологічного університету в листопаді 2022 року стосовно неї, як переможця виборів ректора Одеського національного технологічного університету, спеціальна перевірка не проводилася.
Водночас, 12 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2023 року № 3384-IX "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", яким відновлено процедуру подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону стосовно осіб, які призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.
Відповідно до статей 56 - 58 Закону України «Про запобігання корупції» (далі -Закон), згідно Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), стосовно ОСОБА_1 , як переможця виборів ректора Одеського національного технологічного університету, 26 грудня 2023 року було розпочато проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до абз. 2 частини третьої статті 58 Закону № 1700-VII особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
Встановивши, що:
- позивачка, як претендент на посаду,ознайомилась 08 серпня 2024 року з даною інформацією та 14 серпня 2024 року підготувала пояснення з приводу встановлених НАЗК розбіжностей, надала письмове пояснення щодо встановлених перевіркою ознак відображення нею у декларації недостовірних відомостей, які згідно з експрес-накладною № 59001202891691 надійшли до МОН через засоби поштового зв'язку «Нова Пошта» 15 серпня 2024 року та зареєстровані 16 серпня 2024 року;
- 23.08.2024 року наказом МОН України № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58. В якості підстави у наказі міститься посилання на довідку про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58;
- у довідці Директора департаменту кадрового забезпечення МОН України за результатами спеціальної перевірки поданої позивачкою декларації вказано про виявлення відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком і що при цьому у довідці відсутня будь-яка оцінка отриманих зі сторони Міністерства освіти і науки України пояснень позивачки та долученим до них документам;
- відсутні докази про ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58 позивачки, яка також стверджує, що з цією довідкою ознайомлена не була;
суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що звільнення позивачки відбулося з порушенням процедури притягнення до відповідальності за результатами спеціальної перевірки та вимог трудового законодавства, а тому трудові права позивачки підлягають захисту шляхом скасування наказів Міністерства освіти і науки України № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наказу Одеського національного технологічного університету) № 404-02А від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення її на роботі на займаній посаді.
Колегія с уддів погоджується з таким висновком суду і звертає увагу на таке.
За змістом частини третьої статті 58 зазначеного Закону особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
Пунктом 15 Порядку № 171 визначено, що претенденти на посади, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати такої перевірки та в разі незгоди з її результатами можуть подати відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Зауваження у семиденний строк з дня їх надходження підлягають розгляду керівником відповідного органу або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов'язків, за результатами якого особі надається письмова відповідь.
Як згадано вище, довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , яка претендує на зайняття посади ректора Одеського національного технологічного університету та оспорюваний Наказ про звільнення позивача, в якому ця Довідка зазначена, не містить будь-яких посилань щодо надання позивачем пояснень та підтверджуючих документів з приводу виявлених під час проведення спеціальної перевірки недостовірних відомостей в декларації кандидата. А це, своєю чергою, дає підстави підсумувати, що матеріали справи не містять, а відповідач не довів, що надані позивачем пояснення та уточнюючі документи були розглянуті відповідачем та враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.
Фактично відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився лише інформацією, наданою НАЗК, якою встановлено недостовірні відомості у поданій позивачем декларації за 2022 рік, за результатами чого на підставі припущень дійшов висновку, що такі дії кандидата на посаду прокурора несумісні з обійманням у подальшому посади прокурора та «можуть» свідчити про недоброчесність кандидата.
З аналізу наведених законодавчих положень та обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюваний наказ та довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, на яку міститься відповідне посилання у наказі, як на підставу його прийняття, не містить мотивів відхилення або врахування наданих позивачем пояснень та уточнюючих документів, а отже, прийнятий без урахування критеріїв, що випливають із принципів законності та обґрунтованості рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень.
З таким висновком суду в цій частині варто погодитись.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Наведений принцип справедливого судочинства відображає основні критерії справедливого ставлення до особи, в тому числі право бути почутим у прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень. Якщо при цьому право особи бути почутою не забезпечується, то порушується наведений принцип, а за таких умов з'являються підстави визнати прийняте рішення незаконним.
Оспорюваний наказ про звільнення позивачки, в якому міститься посилання на довідку про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, як на те, що відповідач (роботодавець) при його прийнятті врахував надані позивачем пояснення та уточнюючі документи. Не зазначив, яким чином їх наявність вплинула на прийняття саме такого рішення відносно позивача. А отже, таке рішення не може визнаватись обґрунтованим та законним.
Колегія суддів не може визнати, що відсутність в спорюваному Наказі або у Довідці, яка зазначена у Наказі, як підстава його прийняття, виступила на користь того, що роботодавець при його прийнятті врахував надані позивачем пояснення та уточнюючі документи є просто формальністю, елементом певної невмотивованості рішення через неуважність, порушенням, що не має істотного значення, чи чимось таким, що не впливає на законність і обґрунтованість оспорюваного наказу (оспорюваних наказів) в цілому.
Аналолгічні висновки за схожих обставин наведені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі № 9901/348/19.
Набувши висновку про поновлення скасування наказів Міністерства освіти і науки України № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наказу Одеського національного технологічного університету) № 404-02А від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення її на роботі на займаній посаді, суд першої інстанції вірно вказав, про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вірно обчислив розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.
Крім того, врахувавши, що роботодавцем процедури притягнення до відповідальності за результатами спеціальної перевірки та що позивачку було звільнено з порушенням вимог трудового законодавства та звільнення таке відбулось до того ж під час тимчасової непрацездатності позивача, суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди у 30 000 грн., який підлягає стягненню, дотримавшись засад розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних рішень у різних країнах.
Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Filad», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spai», заява серія А № 303-А; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
У справі «Серявін та інші проти України» зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Filad», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 07.11.2025 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова