Справа № 135/1431/25
Провадження № 2/135/670/25
Іменем України
12.11.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 29.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8431042.
17.07.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17072025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №8431042, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 17.07.2025 до Договору Факторингу №17072025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8431042 в сумі 33 625 грн, з яких: 12 500 грн - сума заборгованості за основним боргом; 14 875 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 250 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №8431042 в розмірі 33 625 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача та стягнути судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності їхнього представника та зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечують проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача адвокат Клименко І.Ф. подала до суду заяву про часткове визнання позовних вимог та зменшення розміру судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача. У ній вказала, що відповідач ОСОБА_1 частково визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 12 500 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 14 875 грн, що в загальному розмірі складає 27 375 грн. В частині стягнення заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 6 250 грн позовні вимоги відповідачем не визнаються з огляду на те, що 15.03.2022 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17.03.2022 року. Цим Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого уперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Крім цього, представник відповідача зазначила, що у зв'язку з частковим визнанням позовних вимог у зазначеній справі до початку розгляду справизменшенню на 50% підлягає розмір понесених позивачем судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в зв'язку з визнанням позову, пропорційно до задоволених судом вимог.
Також у заяві представник відповідача просила здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача та його представника в письмовому провадженні, з урахуванням позиції відповідача.
За таких обставин судом розглянуто справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8431042, за умовами якого Товариство надає позичальнику кредит в сумі 10 500 грн, на строк 360 дні, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.п. 1.3, 1.4 Договору).
Відповідно до п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Відповідно до п.1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,93 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 28.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.2.2 Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 29.10.2024 року або 30.10.2024 року.
У Графіку платежів до кредитного договору №8431042 від 29.10.2024 визначено графік та розмір щомісячних платежів за кредитом, згідно якого позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячні платежі з 29.10.2024 - дати видачі кредиту по 24.10.2025 - дати платежу, що складається з погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.
02.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору №8431042 від 29.10.2024, згідно з якою сторони домовились збільшити суму кредиту на 2 000 грн, що разом становить 12 500 грн.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дати надання частини кредиту: 02.11.2024 року або 03.11.2024 року.
Відповідно до п.1.3 Додаткової угоди враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди денна процентна ставка складе за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,99% в день.
Проте, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, не сплачував кошти на погашення тіла кредиту і проценти за користування кредитом згідно кредитного договору.
В зв'язку з цим, станом на 17.07.2025 (дата передачі права вимоги за договором факторингу №17072025) у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №8431042 від 29.10.2024.
17.07.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17072025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №8431042, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Згідно п.1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Позивач вказує, що відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №17072025, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8431042 в сумі 33 625 грн, з яких: 12 500 грн - сума заборгованості за основним боргом; 14 875 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 250 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного договору факторингу №17072025 від 17.07.2025.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором №8431042 від 29.10.2024 наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом заборгованості за кредитним договором стосовно заборгованості відповідача за тілом кредиту та заборгованості за нарахованими процентами.
У той же час, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею в розмірі 6 250 грн не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки пеня за кредитним договором нарахована в період дії воєнного стану, то ОСОБА_1 звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №8431042 у частині заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами в розмірі 27 375 грн. Дану суму заборгованості за кредитним договором визнає і сам відповідач.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 27 375 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач пред'явив позов на загальну суму 33 625 грн. Позов задоволено на суму 27 375 грн. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме - 1 972,14 грн.
При цьому суд вважає безпідставним твердження сторони відповідача про необхідність зменшення на 50 % розміру понесених позивачем судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача. Оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору може бути вирішено судом у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті. Тоді як в даній справі відповідач визнав позов частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №8431042 від 29.10.2024 у розмірі 27 375 (двадцять сім тисяч триста сімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1972,14 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 12.11.2025
Суддя