Справа № 991/11464/25
Провадження 1-кс/991/11550/25
07 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника скарги ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення від 03.11.2025 року,
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
06.11.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) засобами електронного зв'язку надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення від 03.11.2025 року.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- заявницею скарги була подана заява до НАБУ про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376-1, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- заяву про вчинення кримінального правопорушення було відправлено на офіційну електронну пошту НАБУ: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua;
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 свою скаргу підтримала та просила задовольнити. Надала пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, та повідомила, що вона є обвинуваченою по кримінальному провадженню за ст. 125 КК, яке розглядається Приморським районним судом м. Одеси. Розгляд справи триває більше п'яти років і заявниця вважає її сфабрикованою. Водночас нею встановлено факт порушення порядку автоматизованого розподілу цієї справи, що потребує перевірки у межах кримінального провадження.
Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки завчасно не повідомила, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не перешкоджає розгляду скарги.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, заслухавши заявницю скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У заяві про вчинення кримінальних правопорушень заявниця скарги зазначає про незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) Приморського районного суду м. Одеси, що, на її думку, призвело до незаконного формування складу суду для розгляду справи № 522/12989/20 (провадження 1-кп/522/1956/20). На переконання заявниці, головуюча в цій справі суддя ОСОБА_4 не перевірила належним чином порядок авторозподілу судової справи, який було порушено, та не заявила у зв'язку з цим самовідвід від розгляду справи, чим порушила правила відводу/самовідводу. Як наслідок, суддя проводить розгляд цієї судової справи у незаконному складі суду та ухвалює незаконні рішення.
До того ж, заявниця скарги, проаналізувавши протокол та звіт авторозподілу, інші документи, прийшла до висновку, що до втручання в роботу АСДС можуть бути причетні й інші працівники суду, а саме голова суду ОСОБА_5 , керівник апарату суду ОСОБА_6 , помічник голови суду ОСОБА_7 . Крім цього, в діях згаданих у заяві про вчинення кримінальних правопорушень осіб можуть вбачатися ознаки інших кримінальних правопорушень, а саме за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК. Таким чином, заявниця припускає наявність попередньої домовленості між окремими посадовими особами суду з метою забезпечення «потрібного» складу суду для ухвалення рішень в рамках зазначеної судової справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Отже, заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень від 03.11.2025 року не може бути предметом судового контролю з боку слідчого судді ВАКС в частині, що стосується, зокрема, ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376-1, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК, які не належать до підсудності ВАКС.
Щодо іншої частини заяви ОСОБА_3 , то слідчий суддя зазначає, що вона не містить конкретних відомостей, які б могли свідчити при вчинення корупційних кримінальних правопорушень, оскільки її зміст зводиться до перелічення суб'єктів кримінальних правопорушень та статей КК, а також висловлення незгоди із судовими рішеннями, ухваленими в справі за обвинуваченням щодо неї.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
На переконання слідчого судді, доводів, наведених у поданій заяві про вчинення кримінальних правопорушень та скарзі, яка її дублює, (в частині, яка належить до підсудності ВАКС) недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаних осіб, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування, зокрема суддів, лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.
Отже, у даному випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені заявником скарги обставини або не належать до підсудності ВАКС, або не містять фактичних відомостей про вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім того, ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає, що її скаргу було надіслано на офіційну електронну пошту НАБУ, проте документів, що підтверджують це, не надає, що, своєю чергою, унеможливлює встановлення факту бездіяльності уповноважених осіб НАБУ слідчим суддею.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 03.11.2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1