Справа № 991/528/19
Провадження №11-кп/991/117/25
06 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника потерпілого - цивільного
позивача ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_9
представника потерпілого - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_51» ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2025 року в кримінальному провадженні № 42016000000001157 від 28 квітня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України
Скорочення в цьому судовому рішенні
Суд апеляційної інстанції у цій ухвалі вживає наступні скорочення:
суд першої інстанції - Вищий антикорупційний суд;
Державне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2»
Державне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_3»ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4»
Державне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_5»ДП «ІНФОРМАЦІЯ_6»
Кабінет Міністрів України КМУ
Канадська експортна агенціяІНФОРМАЦІЯ_28
ІНФОРМАЦІЯ_7ІНФОРМАЦІЯ_8
ІНФОРМАЦІЯ_9ІНФОРМАЦІЯ_10, а з 09.12.2010 ІНФОРМАЦІЯ_11 - ІНФОРМАЦІЯ_12
Особа, провадження щодо якої закрито Судом у зв'язку із смертю Особа - 1
Федеральне державне унітарне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_13» ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14»
ІНФОРМАЦІЯ_42 ІНФОРМАЦІЯ_29
ІНФОРМАЦІЯ_15ІНФОРМАЦІЯ_16
Фінансовий координатор програмиФКП
ІНФОРМАЦІЯ_17 ІНФОРМАЦІЯ_18
Контракт на поставку ІНФОРМАЦІЯ_19 № НОМЕР_1 від 13.05.2010 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Замовник) та ІНФОРМАЦІЯ_29 (Підрядник)Контракт № НОМЕР_1 від 13.05.2010
Кредитний договір між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Позичальник) та ІНФОРМАЦІЯ_28 (Кредитор) від 15.12.2009.Кредитний договір від 15.12.2009.
Гарантійна угода від 15.12.2009 між КМУ та ІНФОРМАЦІЯ_28 Гарантійна угода від 15.12.2009
Договір № 28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов'язань КМУ, що випливають з Кредитного договору від 15.12.2009 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ІНФОРМАЦІЯ_28 Договір про відшкодування № 28010-02/137 від 15.12.2009
Договір застави майнових прав № 28010-02/83 від 24.06.2010 між Міністерством фінансів України (Заставодержателем) та ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Заставодавцем) Договір застави № 28010-02/83 від 24.06.2010
Договір про надання послуг від 24.09.2010 між ІНФОРМАЦІЯ_29 та компанією ІНФОРМАЦІЯ_21 Договір про надання послуг від 24.09.2010
Контракт на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 між ІНФОРМАЦІЯ_29, як замовником, ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», як постачальником ІНФОРМАЦІЯ_20 та ІНФОРМАЦІЯ_21, як фінансовим координатором програми Контракт на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010
Контракт ІНФОРМАЦІЯ_24 на виконання робіт щодо виготовлення та поставки ІНФОРМАЦІЯ_23 між ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», як замовником, ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4», як постачальником, та ІНФОРМАЦІЯ_21, як платником Контракт ІНФОРМАЦІЯ_24
Договір № 7/11 від 11.02.2011 на виконання робіт з аналітичної інтеграції ІНФОРМАЦІЯ_25» з ІНФОРМАЦІЯ_26», аналізу місії, управлінню місією на системному рівні та авторського нагляду за виготовленням ІНФОРМАЦІЯ_27», укладений між ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», як замовником, ДП «ІНФОРМАЦІЯ_6», як підрядником, та компанією ІНФОРМАЦІЯ_21, як платником.Договір № 7/11 від 11.02.2011
Вироком Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, пов'язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від призначеного за ч. 2 ст. 364 КК України покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 135 369,20 грн.
Частково задоволено цивільний позов Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», в частині заявлених вимог та стягнуто з ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» майнову шкоду в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_41.
Згідно матеріалів провадження вбачається, що в кримінальному провадженні № 42016000000001157 обвинувачення було висунуто двом особам: Особа - 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.
17.04.2024 судом постановлено ухвалу, якою кримінальне провадження № 42016000000001157 в частині обвинувачення Особа - 1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Згідно указаного вироку встановлено та визнано доведеним, що під час реалізації заходів щодо створення в Україні ІНФОРМАЦІЯ_18 було укладено низку договорів та здійснено фінансові платежі на їх виконання, а саме:
-15.12.2009 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Позичальник) та ІНФОРМАЦІЯ_28 (Кредитор) укладено кредитний договір, згідно з яким ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» залучило від ІНФОРМАЦІЯ_28 кредит на загальну суму 292 433 560 дол. США;
-15.12.2009 між КМУ, що діяв від імені України (Гарант), та ІНФОРМАЦІЯ_28, у зв'язку з наданням ІНФОРМАЦІЯ_28 кредиту ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», укладено Гарантійну угоду, відповідно до пп. (а) п. 4.1 розділу 4 якої Гарант повністю, безумовно і безвідклично гарантував ІНФОРМАЦІЯ_28 належну і своєчасну сплату та повне отримання ІНФОРМАЦІЯ_28 заборгованості, що Гарантується, та цим повністю, безумовно та безвідклично зобов'язується сплатити ІНФОРМАЦІЯ_28, не пізніше ніж через 10 Робочих днів після отримання письмової вимоги ІНФОРМАЦІЯ_28, будь-яку та всю Заборгованість, що Гарантується. Надалі цей договір зазнавав змін шляхом укладання додаткових договорів;
-15.12.2009 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та Міністерством фінансів України укладено договір № 28010-02/137 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов'язань КМУ, що випливають з Кредитного договору від 15.12.2009 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ІНФОРМАЦІЯ_28. Цей договір також з часом зазнавав змін шляхом укладання додаткових договорів;
-24.06.2010 між Міністерством фінансів України (Заставодержателем) та ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Заставодавцем) укладено Договір застави майнових прав № 28010-02/83, відповідно до якого цей договір забезпечував виконання зобов'язань Заставодавця перед Заставодержателем за Договором про відшкодування № 28010-02/137 від 15.12.2009, зокрема зобов'язання вносити плату за надання державою гарантії, відшкодовувати витрати Державного бюджету України у разі виконання Гарантом Гарантійної угоди від 15.12.2009 з повернення та обслуговування кредиту, наданого Заставодавцю ІНФОРМАЦІЯ_28 відповідно до Кредитного договору від 15.12.2009, сплачувати пеню, а також інші зобов'язання Заставодавця перед Заставодержателем, що виникають на підставі Договору про відшкодування. Відповідно до Договору застави № 28010-02/83 від 24.06.2010 предметом застави є майнові права за контрактом від 22.06.2009, що укладений ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ІНФОРМАЦІЯ_29 на поставку ІНФОРМАЦІЯ_30 та майнові права за всіма контрактами з користувачами ресурсу зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_31, що будуть укладатися Заставодавцем;
-13.05.2010 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Замовник) та канадською ІНФОРМАЦІЯ_29 (Підрядник) підписано контракт на поставку ІНФОРМАЦІЯ_18, реєстраційний номер НОМЕР_1. Надалі цей договір зазнавав змін шляхом укладання додаткових договорів;
-16.07.2010 ІНФОРМАЦІЯ_28, у зв'язку з отриманням днем раніше (15.07.2010) заявки від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», на виконання умов Кредитного договору від 15.12.2009 та Контракту № НОМЕР_1 від 13.05.2010, перерахувала ІНФОРМАЦІЯ_29 ІНФОРМАЦІЯ_46, з яких для виготовлення Товарів та Послуг 40 000 000 дол. США, а для сплати Комісії за ризики ІНФОРМАЦІЯ_45;
-16.09.2010 після отримання другої заявки від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідно до умов Кредитного договору від 15.12.2009 та Контракту № НОМЕР_1 від 13.05.2010 ІНФОРМАЦІЯ_28 перераховано ІНФОРМАЦІЯ_29 ІНФОРМАЦІЯ_47 дол. США, з яких для виготовлення Товарів та Послуг ІНФОРМАЦІЯ_48, а для сплати Комісії за ризики ІНФОРМАЦІЯ_49;
-у 2010 році розпочато обслуговування кредиту, залученого ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_28 під державні гарантії для створення ІНФОРМАЦІЯ_18;
-24.09.2010 між ІНФОРМАЦІЯ_29 та компанією ІНФОРМАЦІЯ_21 укладено Договір про надання послуг, відповідно до умов якого ІНФОРМАЦІЯ_29 виявила намір в отриманні від ІНФОРМАЦІЯ_21 допомоги щодо: укладення з Федеральним державним унітарним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_13» (далі - ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», російська федерація) Договору про надання послуг ІНФОРМАЦІЯ_32 та здійсненні відповідних платежів; координації всіх аспектів ІНФОРМАЦІЯ_32 з Департаментами Уряду України та ін.;
-14.10.2010 між ІНФОРМАЦІЯ_29, як замовником, ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», як постачальником ІНФОРМАЦІЯ_20 та ІНФОРМАЦІЯ_21, як фінансовим координатором програми, укладено субпідрядний Контракт на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2, відповідно до якого предметом Контракту є надання ІНФОРМАЦІЯ_16 послуг в космічному просторі шляхом ІНФОРМАЦІЯ_32 ІНФОРМАЦІЯ_31 «ІНФОРМАЦІЯ_33», поставленого Замовником до Стартової Позиції, на геостаціонарну орбіту та проведення комплексу підготовчих наземних робіт та допоміжних послуг. Далі цей договір зазнавав змін шляхом укладання додаткових договорів;
-12.01.2011 між ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», як замовником, ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4», як постачальником, та ІНФОРМАЦІЯ_21, як платником, укладено субпідрядний Контракт № 130 на виконання робіт щодо виготовлення та поставки ІНФОРМАЦІЯ_34», згідно якого предметом сторони визначили виконання робіт щодо виготовлення та поставки Замовнику ІНФОРМАЦІЯ_35» з відповідними технічними характеристиками. Далі цей договір зазнавав змін шляхом укладання додаткових договорів;
-11.02.2011 між ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14», як замовником, ДП «ІНФОРМАЦІЯ_6», як підрядником, та компанією ІНФОРМАЦІЯ_21, як платником, укладено субпідрядний Договір № 7/11 на виконання робіт з аналітичної інтеграції ІНФОРМАЦІЯ_25» з ІНФОРМАЦІЯ_26», аналізу місії, управління місією на системному рівні та авторського нагляду за виготовленням ІНФОРМАЦІЯ_27», відповідно до умов якого Підрядник зобов'язаний надати послуги з аналітичної інтеграції ІНФОРМАЦІЯ_36 «ІНФОРМАЦІЯ_33» з ІНФОРМАЦІЯ_37», аналізу місії та управлінню місією на системному рівні у відповідності з Технічним завданням, Замовник - прийняти, а Платник - оплатити виконання Робіт за Договором та Технічну Документацію, яка поставляється згідно з Специфікацією. Надалі цей договір зазнавав змін шляхом укладання додаткового договору.
Під час дії зазначених вище договорів ОСОБА_5 , обіймаючи посаду Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке є замовником створення ІНФОРМАЦІЯ_18, діючи умисно за попередньою змовою із Особа - 1, в інтересах компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, використав всупереч інтересам служби своє службове становище, а саме: в один із днів з 22.04.2011 до 25.04.2011, перебуваючи у службовому відрядженні у м. Монреаль, Канада, вийшов за межі наданих йому директив на ведення переговорів, визначених у затвердженому 21.04.2011 виконуючим обов'язки генерального директора ІНФОРМАЦІЯ_10 технічному завданні на його відрядження, всупереч п.п. 3.1, 4.1, 7.1, 7.2, 8.1 Статуту ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 08.09.2009 № 280, п. 6.4 Контракту з керівником підприємства, що перебуває у державній власності, від 10.05.2010 №5-2010, підписав та передав 25.04.2011 представнику канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 листа з вказівкою здійснити початковий платіж компанією ІНФОРМАЦІЯ_38 на користь ІНФОРМАЦІЯ_21, підконтрольної Особа - 1, за контрактами, участі в підписанні яких ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не брало, гарантувавши водночас прийняття на себе будь-яких пов'язаних із цим ризиків у майбутньому.
Внаслідок цього, 02.05.2011 компанією ІНФОРМАЦІЯ_29 на підставі зазначеного листа від генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 про перерахування коштів на користь ІНФОРМАЦІЯ_21, всупереч п. 9.3 ст. 9 Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 (із змінами, внесеними Додатковою угодою №2 від 13.04.2011), за яким ІНФОРМАЦІЯ_29 зобов'язувалося виконати відповідний обов'язок після отримання від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4», ДП «ІНФОРМАЦІЯ_6» та ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14» Сертифікату про отримання Платежу по Етапу, перераховано на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_21 ІНФОРМАЦІЯ_39.
Далі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що підписання та передача листа на адресу канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 від 25.04.2011 про перерахування коштів на користь ІНФОРМАЦІЯ_21 не передбачалися заздалегідь затвердженим до цього технічним завданням на його відрядження, остерігаючись викриття своїх протиправних дій, після повернення із Канади не зареєстрував його в Книгах обліку вихідної кореспонденції ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та всупереч п. 8.1 Статуту ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 08.09.2009 № 280 не повідомив про його створення та передачу компанії ІНФОРМАЦІЯ_29 в надісланому на адресу ІНФОРМАЦІЯ_12 звіті про відрядження листом від 10.05.2011 № 353/2011.
Водночас, Особа - 1, отримавши 02.05.2011 в своє відання від канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 ІНФОРМАЦІЯ_39 та маючи можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, в період часу з 02.05.2011 по 23.08.2011 забезпечив перерахування всупереч умовам Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 та субпідрядному Контракту ІНФОРМАЦІЯ_24 на рахунки інших фізичних та юридичних осіб кошти, без мети їх повернення, на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_40.
У зв'язку з цим, внаслідок розтрати Особа - 1, як особою, наділеною можливістю здійснення вирішального впливу на господарську діяльність ІНФОРМАЦІЯ_21, коштів, отриманих 02.05.2011 від канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 на підставі підписаного та переданого ОСОБА_5 листа від 25.04.2011, шляхом їх перерахування з 02.05.2011 по 23.08.2011 всупереч умовам субпідрядного Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, замовнику за контрактом № НОМЕР_1 від 13.05.2010 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» було спричинено збитки у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40, що в еквіваленті до національної валюти України згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату проведення кожної фінансової операції (перерахування) складає ІНФОРМАЦІЯ_41.
За висновком суду першої інстанції, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, виразилось у зловживанні службовим становищем, тобто умисному в інтересах третьої особи - компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, використанні ОСОБА_5 , як службовою особою, свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом державних інтересів у вигляді заподіяння збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40, що в еквіваленті до національної валюти України, згідно з офіційним курсом Національного банку України (на час вчинення діяння), складає ІНФОРМАЦІЯ_41.
Не погодившись з вказаним рішенням, обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, у яких, враховуючи подані доповнення до апеляційної скарги, а також висловлену позицію під час апеляційного розгляду, просили скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2025 року на підставі п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 284 та п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення та ухвалити новий виправдувальний вирок.
В обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначає про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного вироку й обумовлює необхідність його скасування.
Зокрема, сторона захисту зазначає:
-єдиним доказом у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_5 є копія листа від 25.04.2011, оригінал якого нібито підписаний в той час генеральним директором ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 . Зазначають, що копія листа була виконана 25.04.2011, тобто більше 14 років тому, ОСОБА_5 впевнений, що це підробка, оскільки в переказі коштів були зацікавлені багато юридичних та фізичних осіб. Оригінал листа до суду не був наданий. На розгляд суду були представлені копія листа від 25.04.2011 англійською мовою та два переклади українською мовою. Обвинувачений ОСОБА_5 наполягає на тому, що копія листа від 25.04.2011 не має ознак договору, а тому не може бути визнана договором або гарантійним листом;
-допитані в судовому засіданні свідки не показали, що саме ОСОБА_5 підписав лист, на підставі якого, було здійснено перерахування коштів. Показання свідків ґрунтуються на припущеннях, а тому, відповідно до ст. 85 КПК України, не можуть бути визнані належними доказами;
-судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи та судово-економічної експертизи, що є порушенням ч. 6 ст. 17, ст. ст. 22, 94, 370 КПК України. Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_11 дала роз'яснення, що за результатами судово-економічної експертизи від 30.10.2020 «Документально не підтверджується зменшення активів ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» внаслідок направлення ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» листа від 25.04.2011 до компанії ІНФОРМАЦІЯ_42». Судом не надано належної оцінки роз'ясненням експерта ОСОБА_12 , яка не змогла відповісти на запитання сторони захисту: чому два переклади листа суттєво відрізняються один від одного і чому при проведенні експертизи було використано переклад неавторизованого перекладача, а не переклад, зроблений на підставі постанови детектива НАБУ про залучення перекладача;
-у відповідності до законодавства України, копія листа від 25.04.2011 по формі та по змісту не може бути визнана офіційним документом, адже у ньому відсутня назва документу, вихідний номер та відсутня інформація звідки надійшов лист. Натомість, в листі йде мова лише про те, що «є значні затримки, пов'язані зі здійсненням початкового платежу по Угоді»;
-судом безпідставно відмовлено у визнанні недопустимими протоколів за результатами проведення НСРД, оскільки означені розмови не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню щодо винуватості ОСОБА_5 ;
-судом першої інстанції безпідставно у вироку зазначено, що копія цього листа від 25.04.2011 була вилучена в електронному вигляді, оскільки суд не отримав доказів того, що в означеному варіанті листа від 25.04.2011, нібито підписаного ОСОБА_5 , є електронний підпис ОСОБА_5 , а тому ідентифікувати відправника листа неможливо і визнати цей доказ допустимим відповідно до ст. 86 КПК України немає підстав;
-судом першої інстанції не надано належної оцінки письмовим доказам сторони захисту.
15 липня 2025 року за вказаними апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання на неї заперечень.
25 липня 2025 року на електронну пошту суду надійшли заперечення представника потерпілого - цивільного позивача ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_9 на апеляційні скарги сторони захисту, у яких він зазначає, що апеляційні скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх в повному обсязі, пояснення прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представника потерпілого ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» - ОСОБА_9 , представника потерпілого ДП «ІНФОРМАЦІЯ_43» - ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили залишити вирок Вищого антикорупційного суду без змін, перевіривши доводи апеляційних скарг, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у межах заявлених сторонами клопотань, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами 1 та 2 статті 2 КК України передбачено, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вини не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Отже, для правильного вирішення апеляційних скарг, колегія суддів у межах наведених сторонами доводів має перевірити законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, правильність встановлення фактичних обставин та застосування норм права.
Щоб перевірити правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, колегія суддів, перш за все, з урахуванням доводів апеляційної скарги має визначити коло доказів, які можуть бути використані у цьому провадженні, вирішивши чи є допустимими вони та належними.
Для перевірки правильності застосування норм права колегія суддів має встановити, чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого на підставі встановлених фактичних обставин з урахуванням попередньо встановленого кола належних та допустимих доказів.
Щодо інших доказів, які були використані судом першої інстанції при ухваленні вироку та які повторно не були досліджені, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дослідив ці докази з дотриманням засади безпосередності й надав їм правову оцінку. Колегія суддів не змінює оцінку цих доказів, надану судом першої інстанції, і не встановлює на підставі них нових обставин у кримінальному провадженні - суд апеляційної інстанції може посилатись на звукозапис показань свідка, допитаного в суді першої інстанції, без безпосереднього дослідження його показань, якщо при цьому не здійснюються переоцінка показань свідка та встановлення нових обставин кримінального провадження (постанова ККС ВС від 21.10.2020 у справі № 345/522/16-к).
Розглянувши справу у межах пред'явленого обвинувачення та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, що виразилось у зловживанні службовим становищем, тобто умисному в інтересах третьої особи - компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, використанні ОСОБА_5 , як службовою особою, свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом державних інтересів у вигляді заподіяння збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40, що в еквіваленті до національної валюти України, згідно з офіційним курсом Національного банку України (на час вчинення діяння), складає ІНФОРМАЦІЯ_41.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що наявні в матеріалах провадження докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_13 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Висновок суду першої інстанції в цій частині відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними і перевіреними в судовому засіданні доказами. Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість наведеного висновку суду першої інстанції апеляційні скарги сторони захисту не містять.
Вимоги щодо апеляційного перегляду, встановлені в частинах 1, 2 ст. 404 КПК України, дають підстави для висновку, що такий перегляд здійснюється в межах поданої апеляційної скарги, зокрема, тих вимог, які перед судом порушує учасник кримінального провадження.
З метою надання повної та всебічної оцінки, викладеним у поданих апеляційних скаргах обставинам, колегією суддів було частково задоволено клопотання сторони захисту та безпосередньо досліджено:
1)переклади листа від 25.04.2011 (том 5 а.с.111, том 87 а.с. 149);
2)висновок судово-почеркознавчої експертизи № 387/1 від 19.06.2017 (том 95 а.с.117-125);
3)висновок експертів №282/18 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню від 15.11.2018 р. (том 95 ас 4-77);
4)технічне завдання на відрядження Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_5 у місто Монреаль, Канада, у період з 22 по 30 квітня 2011 року (том 17 а.с.197-198).
5)план дій щодо завершення реалізації проекту ІНФОРМАЦІЯ_18 «ІНФОРМАЦІЯ_33» від 08.12.2016 (том 19 а.с. 137);
6)висновок експерта «1041/54401 за результатами додаткової судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016000000001157 від 20 травня 2021 року (том 121 а.с. 89-132).
В апеляційних скаргах сторона захисту посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на підставі єдиного доказу у кримінальному провадженні - копії листа від 25.04.2011, що призвело до неповного і необ'єктивного дослідження доказів, суд умисно ухилився від надання відповідей на всі заявлені стороною захисту аргументи, які були ключовими та вирішальними для здійснення справедливого судового розгляду, оскільки неупереджене дослідження таких аргументів спростовує узгоджену позицію сторони обвинувачення та суду щодо винуватості ОСОБА_13 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Оцінюючи відповідні доводи захисту слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях вже неодноразово наголошував на необхідності відображення у рішеннях національного суду достатніх мотивів, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін. Указане зобов'язує суд обґрунтовувати свої міркування об'єктивними аргументами. Однак, обсяг обов'язку мотивування може змінюватися залежно від характеру рішення і має аналізуватись у світлі обставин конкретної справи.
Зокрема, у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) ЄСПЛ зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ від 1 липня 2003 року, заява № 37801/97, п. 36).
Водночас, незважаючи на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Слід також зауважити, що принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, дозволяє судам вищих інстанцій, відхиляючи апеляцію, просто підтримати мотиви наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001 року, заява № 49684/99, п. 30).
Отже, суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене у справі питання, однак з рішення має бути чітко зрозуміло, що судом взято до уваги основні доводи сторін та на них надано обґрунтовану відповідь. Ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається судом з урахуванням обставин справи. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_13 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Розгляд кримінального провадження здійснювався з дотриманням положень кримінального процесуального закону, з наданням сторонам кримінального провадження необхідних умов для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Судом першої інстанції повно й усебічно розглянуто обставини цього кримінального провадження, належним чином перевірено доводи сторін та надано на них вичерпну відповідь. Водночас стороною захисту у поданих апеляційних скаргах не зазначено, які доводи захисту не були взяті до уваги судом, однак могли істотно вплинути на прийняте рішення.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає обставин, які б свідчили про упереджене ставлення суду першої інстанції до ОСОБА_13 , а доводи захисту в цій частині вважає безпідставними та надуманими.
Судом першої інстанції надано детальну оцінку доказам, в тому числі, з поділом на:
-ознак суб'єкта кримінального правопорушення;
-ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, щодо вчинення обвинуваченим протиправних дій з використанням службового становища;
-щодо невідповідності дій обвинуваченого інтересам служби;
-щодо наявності у Особа - 1 вирішального впливу на господарську діяльність компанії ІНФОРМАЦІЯ_21 та забезпечення ним перерахування отриманих в своє відання від канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 коштів всупереч умовам Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 та субпідрядному Контракту ІНФОРМАЦІЯ_24 на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, без мети їх повернення, на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_40;
-щодо спричинення діянням обвинуваченого тяжких наслідків для охоронюваних законом інтересів юридичної особи, у вигляді заподіяння матеріальних збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40 (ІНФОРМАЦІЯ_41);
-щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб спільно із Особа - 1;
-щодо ознак суб'єктивної сторони кримінального правопорушення;
-щодо об'єкту кримінального правопорушення;
-щодо допустимості доказів;
-щодо оцінки доводів та доказів сторони захисту:
1)щодо меж оцінки доводів сторони захисту;
2)щодо оцінки судом показань обвинуваченого ОСОБА_5 ;
3)щодо доводів захисту про недопустимість та недостовірність як доказу копії листа від 25.04.2011, яка була вилучена під час санкціонованого обшуку у приміщеннях ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
4)щодо доводів та доказів сторони захисту про відсутність збитків внаслідок дій обвинуваченого;
5)щодо оцінки судом документів, наданих стороною захисту як докази.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що підписуючи відповідного листа від 25.04.2011 ОСОБА_5 фактично діяв не в інтересах служби та інтересах ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», які полягали у створенні ІНФОРМАЦІЯ_18 та подальшій економічно вигідній її експлуатації, а в інтересах сторонньої для нього компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, що полягали в отриманні останньою коштів без дотримання всіх формалізованих процедур, які були зафіксовані в укладених договорах та існували в компанії ІНФОРМАЦІЯ_29 і мали на меті уникнення ризиків, що могли виникнути у зв'язку із здійсненням платежу офшорній компанії, та як наслідок вчинення ОСОБА_5 протиправного діяння щодо підписання листа від 25.04.2011, настали тяжкі наслідки для охоронюваних законом інтересів держави в особі ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Підтвердженням невідповідності дій обвинуваченого інтересам служби також є довідка за підписом в.о. Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_14 , яка була складена за результатами вивчення обставин та документів, пов'язаних із листом від 25.04.2011 колишнього Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 на адресу компанії ІНФОРМАЦІЯ_29 (т. 17 а.с. 2-6).
У цій довідці, зокрема, зазначено таке: «У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 25.04.2011 згідно з наказом ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 18.04.2011 № 12к-2011 (копія наказу додається) перебував у службовому відрядженні у місті Монреаль (Канада) з метою участі в нараді з компанією ІНФОРМАЦІЯ_29 з питань організації робіт по проекту створення ІНФОРМАЦІЯ_18 терміном на 9 днів з 22 по 30.04.2011, а виконання обов'язків Генерального директора на той час було покладено наказом ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 21.04.2011 № 21ОС-2011 (копія наказу додається) на ОСОБА_15 - першого заступника генерального директора, вважаємо, що лист від 25.04.2011, підписаний ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_16 , директора по Контрактам і Субконтрактам компанії ІНФОРМАЦІЯ_29, необхідно вважати таким, що суттєво суперечить інтересам підприємства у відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_29 як незалежним виконавцем послуг ІНФОРМАЦІЯ_32 за контрактом № НОМЕР_1 від 13.05.2010 та має ознаки нікчемності. Окрім цього, ОСОБА_5 при підписанні від імені ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» вищезгаданого листа від 25.04.2011, який за своєю юридичною природою є гарантією (поручительством), порушено низку норм законодавства: 1) Згідно з п. 7 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання гарантій (поручительств) є фінансовою послугою. Відповідно до п. 1 ст. 5 зазначеного Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами. ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не є фінансовою установою. Окрім того, згідно зі Статутом ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» надання гарантій (поручительств) не є предметом його діяльності; 2) Пунктом 1 ст. 560 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦКУ») передбачено, що гарантії надаються банком або іншою фінансовою установою, якими ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не є; 3) Пункт 4 ст. 67 Господарського кодексу України (надалі - «ГКУ») передбачає, що державні підприємства, яким є ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», надають гарантії або є поручителями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, тобто за погодженням з Міністерством фінансів України; 4) Згідно з п. 1 ст. 75 ГКУ ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» має діяти в рамках і виконувати свій фінансовий план, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_12 (п. 2 ст. 75 ГКУ). Витрати щодо відшкодування ІНФОРМАЦІЯ_29 шкоди в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40 не були передбачені затвердженим ІНФОРМАЦІЯ_12 фінансовим планом ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» на 2011 і наступні роки; 5) Пункт 5 статті 75 ГКУ встановлює, що державне комерційне підприємство, яким є ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», не має права безоплатно передавати належне йому майно, частиною якого є кошти, іншим юридичним особам. Надання безоплатної гарантії відшкодування збитків ІНФОРМАЦІЯ_29 є безоплатною передачею ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» свого майна (у вигляді коштів) іншій юридичній особі; 6) Згідно з тринадцятим абзацом п. 8.1.5. Статуту ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» його Генеральний директор погоджує з ІНФОРМАЦІЯ_10 (зараз ІНФОРМАЦІЯ_12) договори та угоди з юридичними особами на надання послуг на суму, що перевищує 1 млн грн. Лист ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 25.04.2011 є односторонньою угодою щодо надання гарантійних послуг корпорації ІНФОРМАЦІЯ_29 в фактичному розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40. 7) Надавши Листом від 25.04.2011 вказівку ІНФОРМАЦІЯ_29 здійснити платіж на користь компанії «ІНФОРМАЦІЯ_21» згідно з договором, стороною якого ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не було, Генеральний директор ОСОБА_5 перевищив свої повноваження, втрутившись у відносини двох окремих іноземних суб'єктів господарювання і безпідставно обтяжив ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» фінансовими зобов'язаннями в фактичному розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40, чим зокрема порушив абзац третій п. 8.1.5. Статуту ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо обов'язку Генерального директора ефективно використовувати та зберігати державне майно та кошти, які знаходяться у віданні ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2»; 8) Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлює, що протягом 180 днів з моменту здійснення платежу іноземному постачальнику товарів, робіт або послуг, резидент України має завершити імпортну операцію, тобто отримати товари, роботи або послуги. Лист від 25.04.2011 навіть не передбачав отримання ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» якихось товарів, робіт або послуг внаслідок виконання гарантії по відшкодуванню шкоди ІНФОРМАЦІЯ_29, яка фактично становить ІНФОРМАЦІЯ_40.».
Далі суд першої інстанції зазначає, що як наслідок, дії ОСОБА_5 , що суперечили інтересам служби, призвели до такого: (1) перерахування коштів компанією ІНФОРМАЦІЯ_29, всупереч п. 9.3 ст. 9 Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 (із змінами, внесеними Додатковою угодою №2 від 13.04.2011) на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_21 ІНФОРМАЦІЯ_39; (2) Особа - 1, отримавши 02.05.2011 в своє відання від канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 ІНФОРМАЦІЯ_39 та маючи можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, в період часу з 02.05.2011 по 23.08.2011 забезпечив перерахування, всупереч умовам Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 та субпідрядному Контракту ІНФОРМАЦІЯ_24, на рахунки інших фізичних та юридичних осіб кошти, без мети їх повернення, на загальну суму 8 245 000 (вісім мільйонів двісті сорок п'ять тисяч) дол. США; (3) спричинення матеріальних збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40, що в еквіваленті до національної валюти України, згідно з офіційним курсом Національного банку України (на час вчинення діяння), складає ІНФОРМАЦІЯ_41.
Зіставляючи фактичні дані щодо спричинених збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», які є суспільно небезпечними наслідками, а також фактичні дані щодо вчиненого ОСОБА_5 діяння, суд першої інстанції дійшов висновку, що між ними існує об'єктивний, закономірний причинно-наслідковий зв'язок, оскільки саме внаслідок підписання ОСОБА_5 листа від 25.04.2011 з вказівкою здійснити початковий платіж компанією ІНФОРМАЦІЯ_38 на користь ІНФОРМАЦІЯ_21, підконтрольної Особа - 1, відбулось перерахування на користь ІНФОРМАЦІЯ_21 відповідного платежу, що дозволило Особа - 1, який діяв спільно з ОСОБА_5 та мав можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність компанії ІНФОРМАЦІЯ_21, перерахувати всупереч умовам п. 9.1, 9.3 ст. 9 Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 та субпідрядному Контракту ІНФОРМАЦІЯ_24 на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, не пов'язаних з виконанням проекту щодо створення ІНФОРМАЦІЯ_18, коштів, на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_40, що в еквіваленті до національної валюти України складає 65 735 049, 71 грн. Таке витрачання коштів, які були залучені ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі Кредитного договору від 15.12.2009 та перераховані ІНФОРМАЦІЯ_38 для реалізації проекту створення ІНФОРМАЦІЯ_18, мало своїм наслідком недофінансування цього проекту та фактично втрату залучених ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» кредитних коштів.
Як і під час розгляду провадження в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційних скарг, сторона захисту стверджувала, що копія листа ОСОБА_5 , як генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», до ІНФОРМАЦІЯ_29 від 25.04.2011, яка була вилучена зокрема під час обшуку у приміщеннях ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 44 а.с. 31, 125 (переклад)) є недостовірним та недопустимим доказом, оскільки суду першої інстанції не було надано оригінал цього листа, а висновок експерта від 19.06.2017 № 387/1 (т. 95 а.с. 117-125) про те, що на такій копії листа міститься підпис ОСОБА_5 , є умовним за змістом, адже має таке застереження: «оскільки на дослідження надано фотографічне зображення підпису, що не виключає можливість монтажу документа, у даному випадку мова йде про ідентифікацію початкового підпису, виконаного безпосередньо ОСОБА_5 на будь-якому документі, при цьому не виключений і факт отримання досліджуваного зображення підпису шляхом копіювання не самого підпису, а його фотокопії».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, шо процесуальне законодавство України дійсно вимагає від сторони кримінального провадження надання суду оригіналу документа (ч. 3 ст. 99 КПК України). Водночас, згідно з положеннями цього ж законодавства для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: (1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; (2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; (3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони (ч. 3 ст. 99 КПК).
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами провадження, сторона обвинувачення під час комплексу слідчих дій (обшуків у ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та за місцем проживання ОСОБА_5 , допитів свідків, в порядку міжнародної правової допомоги, отримання доступу до електронного листування) вживала заходів для відшукання оригіналу листа від 25.04.2011 за допомогою доступних правових процедур, проте такі заходи виявились безрезультатними.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з довідкою, підписаною в.о. Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та складеною за результатами вивчення обставин та документів, пов'язаних із листом від 25.04.2011 колишнього Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 на адресу компанії ІНФОРМАЦІЯ_29 (т. 17 а.с. 2-6), згаданий лист не був зареєстрований у журналі вихідних документів ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» і не містить у реквізитах вихідного номера, а лише дату. Вперше про цей лист новому керівництву ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» стало відомо від ІНФОРМАЦІЯ_29, яка продемонструвала його копію на черговій робочій зустрічі у місті Києві у квітні 2014 року. Після цього ІНФОРМАЦІЯ_29 декілька разів надсилала електронною поштою цей лист на адресу ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, оригінал листа Генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 надісланий на адресу компанії ІНФОРМАЦІЯ_29 від 25.04.2011 відсутній як у ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», так і в компанії ІНФОРМАЦІЯ_29, а отже його втрачено і це сталося не з вини сторони обвинувачення. З огляду на втрату оригіналу вказаного листа, стороною обвинувачення для підтвердження змісту цього документа, як доказу, було надано значну кількість інших фактичних даних (відомостей), які, відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України суд першої інстанції визнає допустимими та достовірними доказами.
Також, суд першої інстанції вірно аналізує фактичні обставини, згідно яких копія листа була вилучена під час санкціонованого обшуку у приміщеннях ДП ««ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 44 а.с. 31, 125 (переклад), та зазначених у висновку експерта від 19.06.2017 № 387/1 (т. 95 а.с. 117-125), так й в інших джерелах доказів, зокрема: (1) копії цього ж листа, яка була вилучена в електронному вигляді під час огляду електронної поштової скриньки ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» з обліковим записом «ІНФОРМАЦІЯ_44» (т. 95 а.с. 89); (2) копії цього ж листа, яка була надана компанією ІНФОРМАЦІЯ_29 як додаток до заперечень на позов ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», що надійшов на розгляд Лондонського арбітражу (т. 119 а.с. 95); (3) електронному листі від 25.04.2011 (а.с. 91) від ОСОБА_16 ОСОБА_17 з текстом, який є ідентичним тексту листа, підписаного цього ж дня ОСОБА_5 у Монреалі (т. 119 а.с. 94); (4) протоколі, складеному за результатами проведення НСРД - аудіоконтролю особи щодо ОСОБА_5 від 07.05.2018, під час якого у вільному спілкуванні він повідомляє співрозмовнику, що підписував лист, який залишився в Канаді і в цьому листі йшлося про необхідність пришвидшення відправки коштів на ІНФОРМАЦІЯ_21: «Ми підписали лист про те, щоб пришвидшити відправку коштів на ІНФОРМАЦІЯ_21, двадцять шість мільйонів» (т. 85 а.с. 97); (5) показаннях свідка ОСОБА_16 , який підтвердив факт підписання та передання ОСОБА_5 відповідного листа та зазначив про існування у його змісті абзацу, який говорить про те, що цей лист є гарантійним: «В кінці листа є абзац, який говорить про це, тому якщо ми враховуємо цей абзац, то я можу сказати так, цей лист гарантійний».
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що сторона захисту під час апеляційного перегляду займала суперечливу, непослідовну позицію, стверджуючи то про «відсутність листа», то про «наявність листа, але іншого за змістом», то, наголошуючи, що його зміст слід оцінювати як «лист комфорту».
Колегія суддів критично оцінює пояснення ОСОБА_13 про те, що підписаний ним лист був лише листом комфорту для ІНФОРМАЦІЯ_29 та жодних фінансових зобов'язань, з точки зору ІНФОРМАЦІЯ_29, цей лист не міг мати. Зазначену обставину ОСОБА_16 також підтвердив під час допиту як свідок у суді першої інстанції, додатково зазначивши, що в кінці листа був абзац, який говорить про те, що він є гарантійним листом, тому він вважає цей лист гарантійним. Свідок дійсно пізніше додав, що цей лист був для ІНФОРМАЦІЯ_29 листом комфорту, проте такі показання не спростовують його попередніх свідчень щодо юридичної природи цього листа.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, зі сторони захисту відсутні переконливі доводи чи докази, які б обґрунтовано ставили під сумнів сам факт підписання ОСОБА_5 листа від 25.04.2011 чи його зміст, зафіксований у наданих суду першої інстанції копіях листа, або вказували на підробку доказів, наданих стороною обвинувачення. А отже, вищенаведена сукупність фактичних даних, представлених стороною обвинувачення для підтвердження змісту цього документу, має бути визнана достатньою, яка підтверджуєється допустимими та достовірними доказами, оскільки вони були отримані згідно із встановленим КПК України порядком та у своїй сукупності узгоджуються між собою.
Позиція сторони захисту про те, що визнання належними доказами показань свідків суперечить ст. 85 КПК України, оскільки під час допиту вони не показали, що саме ОСОБА_5 підписав лист, на підставі яких було здійснено перерахування коштів, спростовується показами свідка ОСОБА_16 , а тому не може бути підставою для виправдання обвинуваченого.
Сторона захисту, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду в апеляційній інстанції заявляла клопотання про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи та судово-економічної експертизи, посилаючись на порушення ст. ст. 17, 22, 94, 370 КПК України.
В судовому засіданні 10.09.2025 колегія суддів розглянула клопотання сторони захисту про допит у суді судового експерта, який проводив судову почеркознавчу експертизу, клопотання про призначення повторної комісійної, судово-економічної експертизи та клопотання про призначення у суді комісійної судової почеркознавчої експертизи та постановила відмовити у їх задоволенні, у зв'язку із тим, що в них не наведено належних та достатніх доказів для їх задоволення, в тому числі, виходячи із характеру питань, а також характер їх обґрунтувань, які в них зазначено.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів досліджено, зокрема, висновок експертів № 282/18 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню від 15.11.2018 (том 95 а.с. 4-77) та висновок експерта № 1041/54401 за результатами додаткової судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016000000001157 від 20.05.2021 (том 121 а.с. 89-132).
За результатами дослідження як судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не встановлено неналежності чи недопустимості висновку експертів від 15.11.2018 № 282/18, а сукупність доказів, наданих стороною обвинувачення включно з експертними висновками, складеними за результатами проведення комісійних судово-економічних експертиз, на які зроблено посилання в оскаржуваному вироку, та поза розумним сумнівом доводить факт спричинення збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» внаслідок дій ОСОБА_5 в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_41. Суд не має сумніву у достовірності й достатності цих доказів.
На підставі досліджених доказів суд першої інстанції правильно встановив що : 1) укладені з метою реалізації ІНФОРМАЦІЯ_18 договори (Кредитний договір від 15.12.2009, Гарантійна угода від 15.12.2009, Договір застави № 28010-02/83 від 24.06.2010, підрядний Контракт № НОМЕР_1 від 13.05.2010, субпідрядні договори) попри їх формальну відокремленість становили собою взаємопов'язану систему зобов'язань; (2) невиконання чи неналежне виконання одного з цих зобов'язань гарантовано спричиняло негативні матеріальні наслідки для всіх учасників таких договорів; (3) фінансування проекту створення ІНФОРМАЦІЯ_18 здійснювалось за рахунок кредитних коштів, залучених ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» під державні гарантії та забезпечених заставним майном цього підприємства; (4) 16.07.2010 ІНФОРМАЦІЯ_28, у зв'язку з отриманням двох заявок від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», на виконання умов Кредитного договору від 15.12.2009 та Контракту № НОМЕР_1 від 13.05.2010, перерахувала залучені ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» кредитні кошти на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_29 в сумі ІНФОРМАЦІЯ_46 (перший платіж), з яких для виготовлення товарів та послуг 40 000 000 дол. США, а для сплати комісії за ризики ІНФОРМАЦІЯ_45, а також ІНФОРМАЦІЯ_47 дол. США (другий платіж), з яких для виготовлення товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_48, а для сплати комісії за ризики ІНФОРМАЦІЯ_49 (т. 4 а.с. 195, т. 16 а.с. 8); (5) за умовами Контракту № НОМЕР_1 від 13.05.2010 компанія ІНФОРМАЦІЯ_29, як підрядник, отримавши кошти від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», повинна була спроектувати, виробити, перевірити, продати й доставити ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_18 або ж повернути отримані кошти, у випадку невиконання договірних зобов'язань; (6) 25.04.2011 ОСОБА_5 було вчинено дії, що суперечили інтересам служби, а саме підписання та передання представнику канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 листа з вказівкою здійснити початковий платіж компанією ІНФОРМАЦІЯ_38 на користь ІНФОРМАЦІЯ_21, підконтрольної Особа - 1, за контрактами, участі в підписанні яких ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не брало, гарантувавши водночас прийняття на себе будь-яких пов'язаних із цим ризиків у майбутньому; (6) 02.05.2011 компанією ІНФОРМАЦІЯ_29 на підставі зазначеного листа від генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 про перерахування коштів на користь ІНФОРМАЦІЯ_21, всупереч п. 9.3 ст. 9 Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 (із змінами, внесеними Додатковою угодою №2 від 13.04.2011), за яким ІНФОРМАЦІЯ_29 зобов'язувалося виконати відповідний обов'язок після отримання від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4», ДП «ІНФОРМАЦІЯ_6» та ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14» належного Сертифікату про отримання Платежу по Етапу, було перераховано на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_21 частину із отриманих від ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» коштів у сумі ІНФОРМАЦІЯ_39; (7) водночас, Особа - 1, маючи можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність компанії ІНФОРМАЦІЯ_21 не виконав взятих на цю компанію договірних зобов'язань щодо фінансування робіт субпідрядників та, отримавши на її рахунок 02.05.2011 від канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 ІНФОРМАЦІЯ_39, забезпечив перерахування всупереч умовам Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 та субпідрядному Контракту ІНФОРМАЦІЯ_24 на рахунки інших фізичних та юридичних осіб кошти, без мети їх повернення, на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_40; (8) у зв'язку з цим, внаслідок розтрати Особа - 1, як особою, наділеною можливістю здійснення вирішального впливу на господарську діяльність ІНФОРМАЦІЯ_21, коштів, отриманих 02.05.2011 від канадської ІНФОРМАЦІЯ_29 на підставі підписаного та переданого ОСОБА_5 листа від 25.04.2011, шляхом їх перерахування всупереч умовам субпідрядного Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010 на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, замовнику за контрактом № НОМЕР_1 від 13.05.2010 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» було спричинено збитки у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_40, що в еквіваленті до національної валюти України згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату проведення кожної фінансової операції (перерахування) складає ІНФОРМАЦІЯ_41. Такі збитки були спричинені внаслідок фактичного виведення залучених ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» кредитних коштів з проекту створення ІНФОРМАЦІЯ_18 у зазначеному розмірі, без можливості їх повернення ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та без можливості отримання товарів чи послуг на цю суму коштів, згідно з контрактом № НОМЕР_1 від 13.05.2010.
А отже, сукупність цих обставин, встановлених судом першої інстанції, та доказів на їх підтвердження доводить факт спричинення збитків ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» і настання тяжких наслідків від вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також підтверджують достовірність фактичних даних, які наведені у висновках комісійних судово-економічних експертиз, наданих стороною обвинувачення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий стороною захисту висновок експерта № 1041/45401 від 30.10.2020 (т. 120 а.с. 5-39) не спростовує відповідного факту, оскільки розмір матеріальних збитків можна встановити без спеціальних знань за допомогою інших джерел доказування. Зокрема, на підставі загальновідомої та загальнодоступної інформації, здійсненням простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, не вимагає проведення експертизи з цього питання.
Як встановлено судом першої інстанції, та не було спростовано стороною захисту під час розгляду апеляційних скарг, обвинувачений ОСОБА_5 не надав фотокопію листа від 25.04.2011 до звіту про своє відрядження після повернення з м. Монреаль та не згадав про цей лист у такому звіті. Зокрема і під час апеляційного розгляду стороною захисту не було надано логічного пояснення тій обставині, що обвинувачений не вважав за доцільне за результатами відрядження передати фотокопію цього важливого листа ІНФОРМАЦІЯ_10, проте вважав за доцільне зберігати її у себе.
З наведених підстав, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив як недостовірні докази відповідні фактичні дані, які містяться у наданій обвинуваченим фотокопії листа № INT-YA-11-24 від 20.04.2011, а також фактичні дані, повідомлені ним у показаннях щодо цього листа.
Також під час судового розгляду сторона захисту посилалась на фактичні дані, які містяться у повідомленні заступника Генерального директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФДУП «ІНФОРМАЦІЯ_14» ОСОБА_18 від 20.04.2011 № INT-YA-11-24 про направлення сертифіката про отримання платежу по етапу № 1 (т. 122 а.с. 76-77), а також у сертифікаті отримання оплати № 1 (т. 122 а.с. 78-81 (англ.+переклад) - т. 23 а.с. 80).
Обвинувачений стверджував, що зазначені документи були представлені йому офіційними представниками компанії ІНФОРМАЦІЯ_50 та ними підтверджується факт здійснення компанією ІНФОРМАЦІЯ_21 15.04.2011 авансового платежу у сумі ІНФОРМАЦІЯ_39.
Під час оцінки доказів сторони обвинувачення, яка також посилалась на відповідні документи, суд першої інстанції вже надав оцінку фактичними даним, щодо нібито проведення компанією ІНФОРМАЦІЯ_21 розрахунків з ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4» за Контрактом ІНФОРМАЦІЯ_24 у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_39. За наслідками такої оцінки суд дійшов висновку, що такого розрахунку в дійсності не відбулось, а отже відповідні фактичні дані є недостовірними і вони не можуть слугувати обґрунтуванням правомірності дій обвинуваченого ОСОБА_5 щодо підписання листа від 25.04.2011, з чим погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, суд відхиляє такі докази сторони захисту, як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, це не виключає можливості використання таких недостовірних даних як доказів сторони обвинувачення, для доведення факту перерахування компанією ІНФОРМАЦІЯ_29, всупереч п. 9.3 ст. 9 Контракту на ІНФОРМАЦІЯ_22 № НОМЕР_2 від 14.10.2010, на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_21 коштів у сумі ІНФОРМАЦІЯ_39 внаслідок підписання ОСОБА_5 листа від 25.04.2011.
Колегія суддів не погоджується з позицією сторони захисту, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у визнанні недопустимими протоколів за результатами проведення НСРД, зважаючи на те, що означені розмови не підтверджують існування обставин, котрі підлягають доказуванню щодо винуватості ОСОБА_13 , оскільки:
-в протоколі, складеному за результатами проведення НСРД - аудіоконтролю особи щодо ОСОБА_5 від 07.05.2018, під час якого у вільному спілкуванні він повідомляє співрозмовнику, що підписував лист, який залишився в Канаді і в цьому листі йшлося про необхідність пришвидшення відправки коштів на ІНФОРМАЦІЯ_21 (слова ОСОБА_5 : «Ми підписали лист про те, щоб пришвидшити відправку коштів на ІНФОРМАЦІЯ_21, двадцять шість мільйонів» (т. 85 а.с. 97);
-з протоколу, складеному за результатами проведення НСРД щодо Особа - 1 (т. 84 а.с. 1-240), а саме зняття інформації з його електронної поштової скриньки, суд встановив: (1) регулярне інформування упродовж 2009-2010 років ОСОБА_5 Особа - 1 про стан реалізації супутникового проекту; (2) висловлення ОСОБА_5 (ще до призначення на посаду генерального директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2») прохання Особа - 1, який не обіймав керівних посад у ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», надати вказівки щодо окремих питань роботи - «Прошу Вас терміново дати мені директиви щодо подальшого проведення переговорів з цього питання» (т. 84 а.с. 24); (3) направлення 27.03.2010 ОСОБА_5 Особа - 1 згаданої вище особливої думки; (4) направлення у травні 2010 року ОСОБА_5 . Особа - 1 свого резюме (за три місяці до свого призначення на посаду директора ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» у серпні 2010 року); (5) повідомлення 15.04.2011 ОСОБА_5 Особа - 1 про відбуття у відрядження до м. Монреаль (Канада);
-у протоколі, складеному за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_5 (т. 81 а.с. 4), зафіксовано телефонну розмову, під час якої ОСОБА_5 у вільному спілкуванні повідомив співрозмовнику, що після звільнення з ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» працює у Особа - 1. Зокрема, на запитання співрозмовника про місце роботи ОСОБА_5 відповідає: «у ОСОБА_19 , ну, офіційне місце роботи - КПІ (Київський політехнічний інститут)». На запитання співрозмовника про те, чим він у ОСОБА_19 займається ОСОБА_5 відповідає: «Так, все тим же, але ось воно, якось так поки що з мінімальним успіхом, правильніше, навпаки, нічого не проходить, нічого не продавлюється і тут повний шлак, все на землі лежить улюблений ІНФОРМАЦІЯ_2 на землі сидить, відсотки отримує і навіть не цвірінькає».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сукупність фактичних даних, зафіксованих у протоколах НСРД та представлених стороною обвинувачення для підтвердження вини ОСОБА_13 є допустимими та достовірними доказами, оскільки вони були отримані згідно із встановленим КПК України порядком та у своїй сукупності узгоджуються між собою.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час обшуку 31.10.2018 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_2 , детективом було вилучено: лист, складений англійською мовою від «ОСОБА_20» на адресу ОСОБА_21 без дати із підписом в нижній правій частині аркушу, зовнішньо схожим на підпис ОСОБА_5 на 1 арк.; лист, складений англійською мовою від «ОСОБА_20» на адресу ОСОБА_21 без дати на бланку ІНФОРМАЦІЯ_10 № 003247 на 1 арк.; лист, складений російською мовою від « ОСОБА_20 » до « ОСОБА_21 » з підписом в нижній правій частині аркушу, зовнішньо схожим на підпис ОСОБА_5 на 1 арк.; лист російською мовою від « ОСОБА_20 » до « ОСОБА_21 » з виконаними рукописними написами ручкою синього кольору «только проект «под ключ» на 1 арк.; НЖМД MAXTOR (500 Gb), s/n:NM151ESS з інформацією у електронному вигляді, що скопійована під час обшуку з ноутбука Lenovo ideapad-131kb, s/n: YD03W9CW сірого кольору у вигляді геш-суми MD5-21c8721bab8c116de9c45b4bod4ede2b та із НЖМД Transcend 1 TB A245070034 у вигляді геш-суми MD5-79119db8429533be34ec7c0976b0ef5d (т. 55 а.с. 8-33).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами.
Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином викладено в оскаржуваному вироці обґрунтування щодо вилучення інформації у електронному вигляді, що скопійована з ноутбука Lenovo ideapad-131kb, s/n: YD03W9CW сірого кольору у вигляді геш-суми MD5-21c8721bab8c116de9c45b4bod4ede2b та із НЖМД Transcend 1 TB A245070034 у вигляді геш-суми MD5-79119db8429533be34ec7c0976b0ef5d під час проведення обшуку 31.10.2018 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_2 та надала правильну оцінку даному документу, як копії докменту.
Також колегія суддів зазначає, що під час розгляду апеляційних скарг не встановлено неналежного надання судом першої інстанції оцінки письмовим доказам сторони захисту. В судовому засіданні 10.09.2025 захисник ОСОБА_6 зауважив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки письмовим доказам, а саме, висновку експерта, який не має відношення як до обвинуваченого ОСОБА_13 , так і до кримінального провадження в цілому.
Колегія суддів приймає до уваги, що, станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного вироку, спливли строки давності притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України, проте обвинувачений відмовився від звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Під час розгляду апеляційних скарг колегією суддів було роз'яснено ОСОБА_13 приписи п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, знідно яких якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Однак, обвинувачений ОСОБА_13 та інші учасники провадження не заявили клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, а тому судовий розгляд проводився в загальному порядку.
За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Інші доводи апеляційних скарг сторони захисту не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити вирок або ухвалу без змін.
Під час ухвалення оскаржуваного вироку судом першої інстанції дотримано передбачені кримінальним процесуальним законодавством вимоги, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування вироку, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційних скаргах, колегія суддів не встановила, у зв'язку з чим оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційних скарг без задоволення.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 412, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Вирок Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 42016000000001157 від 28 квітня 2016 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та протягом трьох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3