П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 492/1628/24
Перша інстанція суддя Варгаракі С.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко Дар'ї Ігорівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній службі України з безпеки на транспорті, головному спеціалісту Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко Дар'ї Ігорівні про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00002021 від 24 жовтня 2024 року.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 18 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як судом першої інстанції під час розгляду даної справи не надано належної правової оцінки доводам позивача щодо невірного визначення типу напівпричепу позивача контролюючим органом в оскаржуваній постанові.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом доведено факт вчинення позивачем спірного адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00002021 від 24 жовтня 2024 року, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І. було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 8 500,00 грн (а.с. 68).
Згідно змісту постанови, 24 жовтня 2024 року об 11 год. 04 хв., за адресою Т-16-27, км 72+890 Одеська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки «VOLVO FH 42T» (д.н.з. НОМЕР_1 ). Відповідальна особа допустила рух зазначеного вище транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,775% (3,11 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Фіксація правопорушення здійснена в автоматичному режимі приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі «WIM 80», WAGA-WIM40, CRUA-08-VVE, свідоцтво про повірку транспортного засобу № 04/4696 дійсне до 04 січня 2025 року.
Як вбачається із фотознімків, доданих до оскаржуваної постанови, транспортний засіб є трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом.
Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 01 грудня 2011 року транспортний засіб «VOLVO FH 42T», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 03 червня 2000 року транспортний засіб «SCHMITZ» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 є спеціалізованим напівпричіпепом-контейнеровозом.
Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, так як у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
При цьому, відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пп. 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, в частині фактичної маси для трьохвісних вантажних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн.
Крім того, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, в частині фактичної маси для трьохвісних вантажних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тонни.
В свою чергу, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (далі Інструкція № 512).
Згідно п. 1 розділу І Інструкції № 512, ця Інструкція визначає процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно п. 1 розділу ІІ Інструкції № 512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00002021, прийнятої 24 жовтня 2024 року.
Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за перевищення граничної маси вантажного автомобіля, яка дозволяє рух автомобільними дорогами, на 7,775 % (3,11 тонни).
В даному випадку, позивач вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки його доводам про те, що його транспортний засіб не перевищував допустимих вагових параметрів, так як для відповідного типу транспортних засобів з напівпричепом (контейнеровозом) встановлено граничне обмеження загальної маси на рівні 44 тонн.
З іншого боку, суб'єкт владних повноважень зазначає, що спірне правопорушення вчинено на трьохвісному автомобілі (тягачі) з трьохвісним напівпричепом, для якого граничне обмеження загальної маси встановлено на рівні 40 тонн.
В свою чергу, відмовляючи у задоволені позовних вимог, судом першої інстанції зроблено висновок, що конструкція, яка розміщувалась на напівпричепі позивача у момент вчинення спірного правопорушення є відмінною від контейнера, а тому граничне обмеження загальної маси для відповідного автомобіля з напівпричепом встановлено на рівні 40 тонн.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суд першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як вбачається із наданого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме напівпричепу SCHMITZ SPR24, його тип відноситься до спеціалізованих напівпричепів - контейнеровозів.
Тому, враховуючи факт проведеної державної реєстрації відповідного напівпричепу, як контейнеровозу, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що контролюючий орган у межах спірних правовідносин мав класифікувати його транспортний засіб, як контейнеровоз.
При цьому, враховуючи вищевикладені вимоги ПДР, максимальна вага для руху автомобільними дорогами державного значення трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) дорівнює 44 т, а тому автомобілем позивача не перевищено максимальну допустиму масу під час здійснення спірного перевезення вантажу.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.
При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, колегія суддів вважає скасувати оскаржуване рішення та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у даній справі.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 березня 2025 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00002021 від 24 жовтня 2024 року.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян