П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 487/200/25
Перша інстанція суддя Цуркан Р.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 585 від 09 грудня 2025 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивачем по подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволення позову, оскільки судом не враховано спірних обставин та хронології вручення позивачу повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також, в апеляційній скарзі зазначається, що суб'єктом владних повноважень порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так як позивач у встановленому законодавством порядку не повідомлявся про розгляд його справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 грудня 2024 року № 622, 07 грудня 2024 року о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений ОСОБА_1 де під час проведення звірки облікових даних виявлено, що у період з 30 жовтня 2024 року по теперішній час він не з'являвся за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, у визначений строк, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». У протоколі є запис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09 грудня 2024 року 10.00 год, про що ОСОБА_1 розписався.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 № 585 від 09 грудня 2024 року, 07 грудня 2024 року о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений ОСОБА_1 , де під час проведення звірки облікових даних виявлено, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом без поважних причин та не повідомив причину неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 09 листопада 2024 року по повістці № 0610201763560 від 30 жовтня 2024 року, чим порушив вимоги п. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 постанови № 560 від 16 травня 2024 року.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. На ОСОБА_1 накладено штраф, розміром 25500,00 грн.
Не погоджуючись з отриманою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позову, так як суб'єктом владних повноважень правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на позивача спірне адміністративне стягнення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно ч. 2 ст. 235 КУпАП, від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Між тим, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно п. 30 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Згідно п. 30-1 Порядку № 560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Згідно п. 30-2 Порядку № 560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно п. 30-3 Порядку № 560, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Згідно п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення № 585 від 09 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В даному випадку, оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як позивач у встановлені строки не з'явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, згідно повістки № 901105 від 30 жовтня 2024 року, позивача викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14:00 год 08 листопада 2024 року.
В свою чергу, вказана повістка направлена поштою через оператора поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» за адресою місця проживання позивача, але була повернута без вручення за наслідком відсутності позивача за відповідною адресою.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
При цьому, неприбуття військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період може мати наслідком притягнення такого військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Між тим, факт надсилання та вручення (відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних) повістки позивачу, у порядку встановленому вищевикладеними положеннями Порядку № 560, підтверджується зібраними матеріалами справи.
Обставин своєї відсутності за адресою місця проживання, повідомленої територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, а як наслідок неявки до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивачем суду не повідомлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у межах спірних правовідносин допущено порушення вищевикладених норм законодавства, а як наслідок вчинено спірне правопорушення.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допущена при складанні оскаржуваної постанови технічна помилка щодо дати на яку викликався позивач (09 листопада 2024 року, а не 08 листопада 2024 року) не спростовує факту вчинення позивачем спірного адміністративного правопорушення.
З іншого боку, щодо дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, є помилковими доводи апеляційної скарги про те, що суб'єктом владних повноважень порушено вимоги ч. 1 ст. 277-2 КУпАП та не повідомлено позивача за три дні про розгляд його справи.
Так, згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Тобто, зазначена норма регулює лише строки вручення судової повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду її справи в суді.
В свою чергу, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлено позивача у протоколі про адміністративне правопорушення, який вручено позивачу, що підтверджується підписом позивача.
При цьому, колегія суддів не приймає доводів про те, що позивач не міг прибути 09 грудня 2024 року на розгляд своєї справи з підстав проходжння лікування, оскільки позивач не повідомляв про вказані обставини відповідача, а наданий консультаційний висновок спеціаліста за 08 грудня 2024 року не підтверджує того факту, що позивач 09 грудня 2024 року знаходився у стані тимчасової непрацездатності.
Враховуючи викладене, колегією суддів не встановлено порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду даної справи належним чином надано правову оцінку основним доводам позивача, якими не спростовано факту вчинення спірного правопорушення, а також правильності висновків суду про залишення без задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 286, 310, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян