12 листопада 2025 р. Справа № 480/1659/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 02.06.25 у справі № 480/1659/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі також - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною відмову командира Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 щодо ненадання позивачу довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 видати позивачу довідку про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, викладеної у листі від 30.08.2024 за № 2/22/10/1/1-1889, щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виготовлення довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023 та прийти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 гривень.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не враховано всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.
В апеляційній скарзі відповідач викладає обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, наведені ним у відзиві на позовну заяву. Вказує на неврахування судом першої інстанції того, що ОСОБА_2 відповідно до витягів з наказів, які долучені до матеріалів позовної заяви, протягом 2022- 2024 років участі у заходах, виконання яких дає підстави для надання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не приймав, а ніс службу на взводних опорних пунктах, ротних опорних пунктах та блокпостах; особовий склад військової частини протягом 2022-2024 років безпосередньо бойові дії не вів, жодних зіткнень з противником, підрозділом у складі якого перебував би ОСОБА_2 , не було. Звертає увагу, що райони ведення бойових дій визначаються наказом Головнокомандувача ЗСУ (згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України») і починаючи із 01 січня 2023 року згідно з наказами головнокомандувача Шосткинська громада Сумської області (де ніс службу ОСОБА_2 ) до районів ведення бойових дій не входить. Також зазначає, що солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям (підірвався на мині), в ході нещасного випадку (згідно з актом розслідування нещасного випадку, який міститься в матеріалах позовної заяви), а не в ході безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником або проведення розвідувальних заходів.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що чоловік позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу 27 вересня 2022 року під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про загальну мобілізацію" та призначений на посаду стрільця 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
У позовній заяві вказано, що 25 квітня 2024 року ОСОБА_2 виконував бойове завдання у районі населеного пункту Карпеченкове Шосткинського району Сумської області на кордоні з Російською Федерацією де підірвався на вибуховому пристрої (міна ОЗМ-72), встановленому противником, внаслідок чого отримав поранення, несумісні з життям. Після вибуху розпочався мінометний обстріл противника, внаслідок якого евакуацію тіла провести не вдалося. Лише 26.04.2024 біля 15 години вдалося евакуювати тіло з міста обстрілу. Зазначений факт підтверджується Актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) що стався 25 квітня 2024 року о 18-20 годині від 07 червня 2024 року складеного у м. Харків за Формою Н-5, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до постанови ВЛК № 13 від 29.08.2024 ОСОБА_2 отримав поранення: "Уточнені пошкодження численних ділянок тіла: чисельні рани голови, грудної клітини, живота, кінцівок, переломи основи та склепіння черепа, розтрощення лобної долі, перелом 6,7 ребер по середньо-ключичній лінії зліва, пошкодження нижньої долі лівої легені та печінки, ускладнені кровотечею, розтрощення правого ліктьового суглобу" яке привело до смерті. Зазначене поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
В отриманих на адвокатський запит витягів з наказів та бойових наказів командира Військової частини НОМЕР_1 міститься інформація, що ОСОБА_2 під час проходження служби виконував бойові завдання.
Враховуючи, що ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України і загинув під час виконання бойового завдання, позивачем у серпні 2024 року подано командиру Військової частини НОМЕР_1 заяву про надання довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією РФ проти України.
Згідно з відповіддю відповідача від 30 серпня 2024 року № 2/22/10/1/1-1889 позивачу відмовлено у наданні зазначеної довідки та зазначено, що ОСОБА_2 в зоні бойових дій, на день смерті, не перебував, оскільки Сумська область у квітні 2024 року в перелік районів ведення бойових дій не входила (Наказ головнокомандувача ЗСУ від 01.05.2024 за № 170 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій"), тому для надання зазначеної довідки не має належних правових підстав.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виготовлення довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з такого.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до п. 5 ст. 10-1 Закону України № 3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З огляду на приписи Порядку № 413 довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 (довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) є одним із документів, які подаються для надання особі статусу учасника бойових дій.
Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України визначено в Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженій Наказ Міністерства оборони України 28.12.2016 № 735 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 р. № 94/29962 (далі Інструкція № 735).
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Відповідно до п.2, 4, 5, 7, 8 розділу ІІ Інструкції № 735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням у термін не пізніше ніж через десять днів з дня його надходження. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Звернення може бути подано особисто як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне) чи надіслане поштою (електронною поштою). Письмове звернення надсилається поштою (електронною поштою) або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з Розділом ІІІ Інструкції № 735 термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.
Судом установлено, що матеріали справи містять докази розгляду заяви позивача відповідачем, заяву позивача розглянуто належним чином.
Так, згідно з відповіддю від 30.08.2024 відповідачем зазначено наступне: "За результатами розгляду повідомляємо, що загиблий Ваш чоловік, ОСОБА_2 , в зоні бойових дій, на день смерті, не перебував, оскільки Сумська область у квітні місяці 2024 року в перелік районів ведення бойових дій не входила (наказ головнокомандувача ЗСУ від 01.05.2024 № 170 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій"), тому для надання затребуваної Вами довідки за формою № 6 згідно Постанови КМУ від 20.08.2014 № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (далі Постанова) не має належних правових підстав. Додатково зазначаємо, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, керуючись Постановою, видається при підтвердженні факту безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником або проведення розвідувальних заходів.".
Разом з цим судом установлено, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), та зокрема, віднесено Зноб-Новгородську селищну територіальну громаду (село Карпеченкове знаходиться у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області) до території можливих бойових дій з датою такого віднесення - 01 травня 2022 року.
Матеріалами справ підтверджено, що згідно з актом розслідування нещасного випадку, що стався 25 квітня 2024 року, з пояснень свідків події військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_4 було встановлено, що 25.04.2024 приблизно о 18 годині 20 хвилин під час виконання бойового завдання по проведенню інженерних робіт з облаштуванням вогневих позицій спостережного поста у районі населеного пункту Карпеченкове Шосткинського району Сумської області солдат ОСОБА_2 підірвався на вибуховому пристрої (міна ОЗМ-72) встановлений противником, внаслідок чого отримав поранення несумісні з життям.
Також матеріали справи містять накази про виконання бойових завдань ОСОБА_2 .
Довідкою за період з 01 січня 2023 року по 24 квітня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_2 отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивачки є задоволення позову шляхом визнання протиправною відмови командира Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , викладеної у формі листа від 30.08.2024 за № 2/22/10/1/1-1889, щодо ненадання позивачу довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про виготовлення довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 685 від 07.07.2023.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За приписами пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З огляду на положення статті 139 КАС України підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 480/1659/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц