12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/7969/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавас медіа Україна" до Головного управління ДПС України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавас медіа Україна" (далі - позивач, ТОВ "Хавас медіа Україна") до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №031837408 від 27 листопада 2019 року, яким ТОВ "Хавас медіа Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 11160,00 грн., в т.ч. 8928,00 грн. за основним платежем та 2232,00 грн. за штрафними санкціями (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).
Позовні вимоги мотивує протиправністю податкового повідомлення-рішення від 27.11.2019 №031837408, оскільки відповідно до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268, податок на прибуток нарахований за звітний (податковий) період (рядок 19) становить - (мінус) 12233,00 грн, замість помилково зазначеної у декларації №9261743592 від 07.11.2019 - (мінус) 21161,00 грн. Господарська діяльність ТОВ "Хавас медіа Україна" за три квартали 2019 року є збитковою та не передбачає виникнення у підприємства об'єкта оподаткування, та відповідно податкового зобов'язання ні до виправлення помилки шляхом подання уточнюючої декларації, ні після. Таке виправлення позивачем помилки відбулося самостійно до проведення ГУ ДПС у м. Полтаві камеральної перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито провадження у справі №640/7969/20, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2019 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2019 №1456/26-15-04-08-21/41529313. В ході проведення перевірки встановлено, що 07.11.2019 ТОВ "Хавас медіа Україна" подана звітна податкова декларація за три квартали 2019 року №9261743592, в якій в рядку 18 та рядку 19 декларації зазначено "-" 21161 грн. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. На підставі пункту 50.1 статті 50 ПК України платником подана уточнююча податкова декларація за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268, в якій заповнено рядок 18 та рядок 19 декларації в розмірі "-" 12233 грн. Тобто податок на прибуток, який підлягає зменшенню нарахування відповідно до уточнюючої декларації за три квартали 2019 року складає "-" 12233 грн. Відтак, сума податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню згідно з даними уточнюючої декларації за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268 в рядку 26 складає 8928 грн. Проте, підприємством не заповнено рядок 26 уточнюючої декларації в розмірі 8928 грн (збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) (+, -), що призвело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19 декларації за три квартали 2019 року) в сумі 8928 грн. Отже, в ході перевірки товариства встановлено порушення вимоги пункту 48.1 статті 48 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ та наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467), в результаті чого занижено податок на прибуток (у зазначеній податковій звітності) на 8928 грн, який було задекларовано до зменшення згідно з уточнюючою декларацією від 12.11.2019 №9267092268. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №031837408 про донарахування 8928 грн податку на прибуток та застосування 2232 грн штрафних санкцій.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 04.06.2020, позивач наполягає на тому, що виправлення ТОВ "Хавас медіа Україна" в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року помилкових показників не призвело до заниження податкового зобов'язання, і не вплинуло на виникнення у позивача податкових зобов'язань по податку на прибуток, що підлягають сплаті в держбюджет, а тому висновок про заниження податку на прибуток у сумі 8925 грн не відповідає обставинам справи, а донарахування податкових зобов'язань та застосування контролюючим органом штрафної санкції у розмірі 2232 грн є неправомірним.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ") матеріали судової справи №640/7969/20 06.03.2025 надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 11.03.2025 справу прийнято до провадження судді Чеснокової А.О., розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
У подальшому, ухвалою суду замінено відповідача у справі з ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011); розгляд справи постановлено розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ТОВ "Хавас медіа Україна" (код ЄДРПОУ 41529313) зареєстроване у статусі юридичної особи.
18.11.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток ГУ ДПС у м. Києві Янішевською Н.І. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, проведено камеральну перевірку уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток платника ТОВ "Хавас медіа Україна", за результатами якої складено акт перевірки від 18.11.2019 №1456/26-15-04-08-21/41529313.
За змістом вказаного акту перевірки встановлено, що при поданні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268 платником допущено порушення вимог пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями та вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 №842.
ТОВ "Хавас медіа Україна" 07.11.2019 подана звітна податкова декларація за три квартали 2019 року №9261743592, в якій заповнено рядок 18 та рядок 19 декларації в розмірі "-" 21161 грн.
Згідно пункту 50.1 статті 50 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України 20.03.2019 платником подана уточнююча податкова декларація за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268, в якій заповнено рядок 18 та рядок 19 декларації в розмірі "-" 12233 грн. Тобто податок на прибуток, який підлягає зменшенню нарахування відповідно до уточнюючої декларації за три квартали 2019 року складає "-" 12233 грн. Таким чином, сума податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню згідно уточнюючої декларації за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268 в рядку 26 складає 8928 грн. Проте, підприємством не заповнено рядок 26 уточнюючої декларації в розмірі 8928 грн (збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) (+, -), що призвело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19 декларації за три квартали 2019 року) в сумі 8928 грн.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №031837408 про донарахування ТОВ "Хавас медіа Україна" 8928 грн податку на прибуток та застосування 2232 грн штрафних санкцій.
За результатами оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 27.11.2019 №031837408 в адміністративному порядку, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 17.03.2020 №9605/6/99-00-08-05-01-06 скарга товариства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Не погодившись із правомірністю підстав винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 6.1 статті 6 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Між тим, згідно з приписами пункту 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
07.11.2019 ТОВ "Хавас медіа Україна" до контролюючого органу подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року №9261743592, в якій в рядку 18 "Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)" та рядку 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-)" декларації зазначено "-" 21161 грн.
З викладеного слідує, що господарська діяльність позивача за період три квартали 2019 року була збитковою, а тому фактично не передбачала виникнення у останнього об'єкта оподаткування.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, виходячи з аналізу положень пункту 50.1 статті 50 ПК України штраф розраховується лише у разі виправлення помилки, що призвела до заниження податкових зобов'язань звітного періоду.
Керуючись приписами вказаної норми, позивач 20.03.2019, тобто ще до проведення відносно нього спірної камеральної перевірки, подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року від 12.11.2019 №9267092268, в якій заповнено рядок 18 та рядок 19 декларації в розмірі "-" 12233 грн.
Значення рядка 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного (податкового) періоду" розраховується як різниця між значеннями рядків 17 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" і 18 "Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень".
Тобто в рядку 19 відображається сума податку на прибуток за відповідний квартал звітного періоду.
Заповнення рядка 26 декларації здійснюється у разі збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що передбачає нарахування штрафних санкцій.
Разом з тим, оскільки ТОВ "Хавас медіа Україна" в рядку 19 декларації визначило від'ємне значення "-", то ані до виправлення помилки шляхом подання уточнюючої декларації, ані після такого виправлення у останнього не виникло податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за звітний період, так як зменшення від'ємного значення показника у рядку 19 уточнюючої декларації не призвело до заниження податкових зобов'язань цього звітного періоду.
Відсутність показників у рядку 26, де відображаються коригування податкових зобов'язань з податку на прибуток, не може бути підставою для неврахування інших уточнень, відображених платником самостійно.
Відтак, враховуючи, що відображення позивачем в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року помилкових показників у спірному випадку не призвело до заниження податкового зобов'язання, ТОВ "Хавас медіа Україна" правомірно не нараховувалися штрафні санкції, передбачені пунктом 50.1 статті 50 ПК України.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не добросовісно, не розсудливо, не з дотриманням принципу рівності перед законом, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №031837408 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, позовні вимоги ТОВ "Хавас медіа Україна" підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Зважаючи на факт задоволення судом позову у повному обсязі, усі понесені позивачем судові витрати, які складаються лише з витрат на оплату судового збору, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавас медіа Україна" (вул. Сім'ї Прахових, буд. 50, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 41529313) до Головного управління ДПС в м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м. Києві від 27 листопада 2019 року №031837408.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавас медіа Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова