12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/21177/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.2018 №92939-1305-2658, від 05.02.2018 №92940-1305-2658, від 22.07.2019 №81715-1305-2615, від 22.07.2019 №81716-1305-2615 та податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 24.02.2020 №319934-3313-2615, від 24.02.2020 №319936-3313-2615.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач як власник нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку не зобов'язаний сплачувати земельний податок з фізичних осіб, оскільки щодо позивача не було проведено державної реєстрації прав на земельну ділянку під будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2020 відкрито провадження у справі 640/21177/20, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 21.12.2020, позивач наполягав на відсутності у нього обов'язку по сплаті земельного податку, оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 є несформованою, так як у вищезгаданої земельної ділянки відсутній кадастровий номер та стосовно неї не було проведено державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, а тому точних відомостей стосовно площі та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, на якій знаходиться вищезгаданий багатоквартирний будинок взагалі не існує.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ") матеріали судової справи №640/21177/20 21.02.2025 надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа №640/21177/20 передана до провадження судді Чеснокової А.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження.
У подальшому, ухвалою суду замінено відповідача у справі №640/21177/20 з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності позивачу належать:
- нежилі приміщення загальною площею 184,20 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 3, на підставі договору дарування від 05.12.2011, реєстровий №473;
- нежиле приміщення №63 (літ. А) загальною площею 314,0 кв.м. за адресою: бул. Чоколівський, буд. 3, на підставі договору дарування від 05.12.2011, реєстровий №474.
05.02.2018 контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:
- №92939-1305-2658, яким визначив позивачу суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 20610,52 грн;
- №92940-1305-2658, яким визначив позивачу суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 12090,63 грн.
22.07.2019 контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:
- №81716-1305-2615, яким визначив позивачу суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 30915,77 грн;
- №81715-1305-2615, яким визначив позивачу суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 18135,94 грн.
24.02.2020 контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:
- №319934-3313-2615, яким визначив позивачу суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 30915,77 грн;
- №319936-3313-2615, яким визначив позивачу суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 18135,94 грн.
Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статі 286 ПК України).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Пунктом 287.6 статті 287 ПК України (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Пунктом 287.6 статті 287 ПК України (у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII, яка діє з 01.01.2015) встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 ЗК України та статтею 377 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування).
З моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлового приміщення), обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Нормою пункту 287.6 статті 287 ПК України законодавець пов'язував обов'язок сплати податку за земельні ділянки з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці (до 01.01.2015), та з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (після 01.01.2015).
Однак, зважаючи на те, що позивач набув право власті на нежилі приміщення загальною площею 184,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та нежиле приміщення №63 (літ. А) загальною площею 314,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , у 2011 році, то у нього виник обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку саме з моменту набуття права власності на такий об'єкт нерухомого майна і такий обов'язок продовжує існувати незважаючи на зміну правового регулювання пункту 287.6 статті 287 ПК України (01.01.2015).
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, суд доходить висновку, що у позивача, як власника подарованих на підставі договору дарування від 05.12.2011, реєстровий №№473, 474 нежилих приміщень, виник обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на це нерухоме майно незважаючи на відсутність оформлення земельних ділянок.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №816/347/17, від 12.02.2019 у справі №804/5488/16, від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670 та від 11.12.2018 у справі №804/5486/16.
Суд також враховує, що згідно п. 274.1. ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення визначається відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877 зі змінами та доповненнями окремо в межах економіко-планувальних зон за формулою:
Цн = Цнм х Пз х Кф х Кл х Кі, де:
Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в гривнях:
Цнм - середня вартість одного квадратного метра землі в гривнях в межах конкретної економіко- планувальної зони;
Пз - площа земельної ділянки в квадратних метрах;
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Кл - узагальнюючий локальний коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки і визначається як добуток значень окремих локальних коефіцієнтів, що впливають на місце розташування цієї земельної ділянки (при цьому значення узагальнюючого локального коефіцієнта не повинно бути нижче 0,50 і вище 1,50);
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки.
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 та Закону України "Про оцінку землі" від 11.12.2003 №1378-ІV, ведення Державного земельного кадастру та надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок покладено на Держгеокадастр та його територіальні органи.
В той же час, п. 3 Рішення Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів" від 23.06.2011 № 242/5629 зі змінами та доповненнями (далі - Рішення), зобов'язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) надавати органам державної фіскальної служби інформацію (дані) з міського земельного кадастру про земельні ділянки, а згідно п. 5 цього Рішення, органам державної фіскальної служби рекомендовано при адмініструванні плати за землю в м. Києві використовувати інформацію (дані) з міського земельного кадастру.
Також відповідно до абз. 2 та абз. З п.п. 11.2 п. 11 Положення "Про плату за землю в місті Києві", затвердженого Рішенням, довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок надаються на підставі даних Державного земельного кадастру або міського земельного кадастру.
Дані про земельні ділянки вносяться до міського земельного кадастру Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі звітів про визначення меж земельних ділянок, які фактично використовуються, або документації із землеустрою.
Отже, позивач, як власник нежитлових приміщень (згідно договору дарування від 05.12.2011, реєстровий №№ 473, № 474), що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 3, зобов'язаний сплачувати плату за землю за вказані ділянки на загальних підставах.
У відзиві на позовну заяву відповідач наводить обґрунтований розрахунок податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік:
1) 184,2 х 1153,25 х 2 х 1,5 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1%= 12090,63грн, де:
1153,25 грн - грошова оцінка за 1 кв. м.;
184.2 кв. м. - площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням;
2 - функціональний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки;
1,5 - узагальнюючий локальний коефіцієнт.
Дані коефіцієнти використано відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва", рішення вводиться в дію з 01.07.2015 (згідно з рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 №565/565) із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 №217/217), та з врахуванням вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 із змінами та доповненнями;
1,249 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Держземагенства від 14.01.2015 № 6-28-0 22-215/2-15;
1,433 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 № 6-28-0.22-201/2-16 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель";
1,06 - коефіцієнт індексації грошової оцінки (відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого витягом з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-17 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель");
1% - ставка земельного податку в 2018 році обраховується відповідно до п. 5.3 додатку 3 "Положення про плату за землю в місті Києві" до рішення Київської міської Ради від 23.06.2011 №242/5629 зі змінами та доповненнями.
З огляду на викладене, контролюючим органом в автоматичному режимі було сформоване податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 №92940-1305-2658 про визначення податкового зобов'язання на 2018 рік по земельному податку з фізичних у сумі 12090,63 грн.
2) 314 х 1153,25 х 2 х 1,5 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1% = 20610,52 грн, де:
1153,25 грн - грошова оцінка за 1 кв. м.;
314 кв. м. - площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням;
величина (розмір) інших коефіцієнтів, використано аналогічно з попереднім розрахунком.
З огляду на викладене, контролюючим органом в автоматичному режимі було сформоване податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 №92939-1305-2658 про визначення податкового зобов'язання на 2018 рік по земельному податку з фізичних у сумі 20610,52 грн.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач наводить обґрунтований розрахунок податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік:
1) 184,2 х 1153,25 х 3 х 1,5х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1%= 18135,94 грн, де:
1153,25 грн - грошова оцінка за 1 кв.м.;
184.2 кв. м. - площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням;
3 - функціональний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки;
1,5 - узагальнюючий локальний коефіцієнт.
Дані коефіцієнти використано відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва", рішення вводиться в дію з 01.07.2015 (згідно з рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565) із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 № 217/217), та з врахуванням вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 із змінами та доповненнями;
1,249 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Держземагенства від 14.01.2015 № 6-28-0 22-215/2-15;
1,433 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 № 6-28-0.22-201/2-16 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель";
1,06 - коефіцієнт індексації грошової оцінки (відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого витягом з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-17 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель");
1% - ставка земельного податку в 2019 році обраховується відповідно до таблиці 1 до додатку 3 Положення "Про плату за землю в місті Києві", затвердженого Рішенням Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" від 23.06.2011 № 42/5629 із змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974.
З огляду на викладене, контролюючим органом в автоматичному режимі було сформоване податкове повідомлення-рішення від 22.07.2019 №81715-1305-2615 про визначення податкового зобов'язання на 2019 рік по земельному податку з фізичних у сумі 18135,94 грн.
2) 314 х 1153,25 х 3 х 1,5 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1% = 30915,77 грн, де:
1153,25 грн - грошова оцінка за 1 кв. м.;
314 кв. м. - площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням;
величина (розмір) інших коефіцієнтів, використано аналогічно попереднього розрахунку.
З огляду на викладене, контролюючим органом в автоматичному режимі було сформоване податкове повідомлення-рішення від 22.07.2019 №81716-1305-2615 про визначення податкового зобов'язання на 2019 рік по земельному податку з фізичних у сумі 30915,77 грн.
Окрім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач наводить обґрунтований розрахунок податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік:
1) 184,2 х 1153,25 х 3 х 1,5 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1%= 18135,94 грн, де:
1153,25 грн - грошова оцінка за 1 кв. м.;
184,2 кв. м. - площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням;
3 - функціональний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки;
1,5 - узагальнюючий локальний коефіцієнт.
Дані коефіцієнти використано відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва", рішення вводиться в дію з 01.07.2015 (згідно з рішенням Київської міської ради під 10.12.2014 № 565/565) із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 № 217/217), та з врахуванням вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 із змінами та доповненнями;
1,249 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Держземагенства від 14.01.2015 №6-28-0 22-215/2-15;
1,433 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 № 6-28-0.22-201/2-16 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель";
1,06 - коефіцієнт індексації грошової оцінки (відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого витягом з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-17 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель");
1% - ставка земельного податку в 2019 році обраховується відповідно до таблиці 1 до додатку 3 Положення "Про плату за землю в місті Києві" затвердженого Рішенням Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" від 23.06.2011 № 42/5629 із змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974.
З огляду на викладене, контролюючим органом в автоматичному режимі було сформоване податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 №319936-1305-2615 про визначення податкового зобов'язання на 2020 рік по земельному податку з фізичних у сумі 18135,94 грн.
2) 314 х 1153,25 х 3 х 1,5 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1% = 30915,77 грн, де:
1153,25 грн - грошова оцінка за 1 кв. м.;
314 - площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням;
величина (розмір) інших коефіцієнтів, використано аналогічно попереднього розрахунку.
З огляду на викладене, контролюючим органом в автоматичному режимі було сформоване податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 №319934-1305-2615 про визначення податкового зобов'язання на 2020 рік по земельному податку з фізичних у сумі 30915,77 грн.
Посилання позивача на необхідність суду при прийнятті рішення у цій справі врахувати узагальнюючу податкову консультацію від 06.07.2018 №602 судом оцінюються критично, оскільки згідно з пп. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 ПК України узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, до забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалась за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, до свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.
Рішення суду не має ґрунтуватись на позиції центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, резюмуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова