12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 826/27044/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.10.2015 №72-15.
Позовні вимоги мотивує тим, що комунальне підприємство є балансоутримувачем комунальної власності Шевченківського району м. Києва в частині переданого йому майна та згідно своїх статутних положень відповідає за збереження та належне використання житлового та нежитлового фонду. Починаючи з 01.02.2015 на виконання рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» відбулось перейменування КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Будинок №45 на вул. Володимирській, належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та на підставі пункту 4.4 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 №1112 та додатку 3 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.01.2011 №121 розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.02.2011 №80 закріплений за комунальним підприємством на праві господарського відання. У зв'язку із неодноразовим зверненням мешканців Шевченківського району м. Києва про необхідність здійснення ремонту фасаду житлового будинку №45 на вул. Володимирській, укладено тристоронній договір від 16.07.2015 №182/15 між ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (замовник 1), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (замовник 2) та ТОВ «Будівельна компанія «СВ Груп України» (виконавець) про виконання ремонту фасаду будинку №45 на вул. Володимирській. Тобто, позивачем були вчинені дії, які необхідні для належного утримання будинку з метою його збереження та забезпечення безпеки людей. В оскаржуваній постанові департаменту культури стверджується, що комунальне підприємство порушило частину першу статті 24 та частину другу статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», однак позивач заперечує таке порушення, оскільки дії виконання робіт по ремонту аварійних елементів оздоблення фасаду будинку є нормативно передбаченим елементом належного утримання будинку. Разом з тим, Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією направлено лист до комісії з припинення управління охорони культурної спадщини КМДА стосовно необхідності термінового виконання ремонтних робіт скульптурної фігури «Атлант», що знаходиться на фасаді будинку №45 на вул. Володимирській.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
28.01.2016 до суду від Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли заперечення на позовну заяву, в яких департамент зазначає, що будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 45 є пам'яткою архітектури місцевого значення - «будинок прибутковий», 1892 року, відповідно до наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11, охоронний №121-Кв. та розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804) - охороняється Законом України «Про охорону культурної спадщини». 29.09.2015 спеціалістами департаменту було проведено огляд фасаду будинку - пам'ятки та встановлено, що на головному фасаді пам'ятки з обох боків внутрішньо будинкового арочного проїзду розташовані скульптури «Атлантів» одна з яких, що з правого боку від проїзду, демонтована. Також скульптура, що з лівого боку від проїзду, та місце демонтованої скульптури з правого боку вкриті рекламними банерами, на яких зображені ці скульптури у повному об'ємі та з написами в нижній частині банера «Скульптури демонтовано для реставрації, яку буде здійснено за підтримки ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» та Шевченківської районної державної адміністрації. Орієнтовний термін завершення робіт - кінець жовтня 2015 року». Оскільки зазначені роботи були проведені без погодженої з департаментом науково-проектної документації та без дозволу департаменту на виконання зазначених робіт, то це призвело до пошкодження, а також знищення зовнішніх елементів будинку. Крім цього, будинок має пошкодження дворового фасаду. Отже, пам'ятка утримується в неналежному стані. Вказане свідчить про порушення позивачем частини першої статті 22, частини першої, абзацу 1 частини другої, частини третьої, абзацу 2 частини п'ятої статті 24, абзацу 2 частини першої статті 26 Закону. Також між позивачем та департаментом, як органом охорони, всупереч статті 23 Закону не укладено охоронний договір на частину пам'ятки передану йому в оперативне управління. З огляду на викладене, департаментом обґрунтовано було видано спірну постанову від 26.10.2015 №72-15, а твердження позивача про її протиправність та дотримання позивачем норм діючого законодавства є хибними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 залишено без розгляду позовну заяву на підставі пункту 4 частини першої статті 155 КАС України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2016 справу №826/27044/15 прийнято до провадження судді Шулежка В.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2017 справу № 826/27044/15 прийнято до провадження судді Костенка Д.А.
У поданому до суду 23.01.2018 відзиві на позовну заяву департамент наполягав на правомірності винесеної постанови від 26.10.2015 №72-15 з підстав аналогічних зазначеним у письмових запереченнях від 28.01.2016.
28.10.2019 до суду надійшло клопотання Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення до участі у справі правонаступника Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ") матеріали судової справи №826/27044/15 21.02.2025 надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду та передані на розгляд судді Чесноковій А.О.
Ухвалою суду від 26.02.2025 адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови прийнято до провадження.
18.03.2025 представником відповідача подано клопотання про заміну первісного відповідача його правонаступником, а саме з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою суду від 19.03.2025 запропоновано позивачу Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" надати у строк до 31.03.2025 письмові пояснення щодо клопотання представника відповідача про заміну первісного відповідача на його правонаступника у справі №826/27044/15.
Не отримавши жодних пояснень від позивача з приводу заміни відповідача суд ухвалою від 31.07.2025 залучив до участі у справі №826/27044/15 в якості співвідповідача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Розгляд справи за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації), Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови постановив розпочати спочатку. Встановив співвідповідачу п'ятнадцятиденний строк, який розпочинає перебіг з дня отримання копії цієї ухвали, для подання до суду відзиву на позов разом із доказами на його обґрунтування.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Починаючи з 01.02.2015 на виконання рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» відбулось перейменування КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» є балансоутримувачем будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район по вул. Володимирській, 45, що учасниками справи не заперечується.
Будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район по вул. Володимирській, 45, є пам'яткою архітектури місцевого значення - «Будинок прибутковий», 1892 року, відповідно до наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11, охоронний №121-Кв. та розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804) - охороняється Законом України «Про охорону культурної спадщини».
29.09.2015 головним спеціалістом відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту культури ВО КМР (КМДА) ОСОБА_1 здійснено огляд та виконано фотофіксацію об'єкта культурної спадщини на вулиці Володимирській, 45 у Шевченківському районі міста Києва для подальшого аналізу та використання у роботі та встановлено наступне: «Станом на 29.09.2015 Департаментом не погоджувалась науково-проектна документація та не надавався дозвіл на виконання будь-яких робіт на вказаному об'єкті. За підсумками огляду встановлено, що на головному фасаді пам'ятки з обох боків внутрішньобудинкового арочного проїзду розташовані скульптури «Атлантів», одна з яких, що з правового боку від проїзду, демонтована. Також, скульптура, що з лівого боку від проїзду та місце демонтованої скульптури з правого боку, вкриті рекламними банерами, на яких зображені ці скульптури у повному об'ємі та з написами в нижній частині банера «Скульптури демонтовано для реставрації, яку буде здійснено за підтримки ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» та Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації. Орієнтовний термін завершення робіт - кінець жовтня 2015 року». Замовниками робіт по демонтажу скульптури та розміщенню вказаної реклами є Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва». Оскільки зазначені роботи були проведені без погодженої з Департаментом науково-проектної документації та без дозволу Департаменту на виконання зазначених робіт, то це призвело до пошкодження, а також знищення зовнішніх елементів будинку. Необхідно зазначити, що вказаний будинок має пошкодження дворового фасаду, зокрема, часткове відшарування тинькування та фарби на різних частинах фасаду по всьому будинку; наявні волосяні тріщини на різних частинах фасаду; часткові ушкодження архітектурно-художнього оформлення фасаду; до лівого об'єму будинку влаштована одноповерхова прибудова, в якій розміщується Паломницький відділ Сектору духовно-просвітницьких проектів Української Православної Церкви. Отже, пам'ятка утримується в неналежному стані. Балансоутримувачем першого поверху та підвалу вказаної пам'ятки є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва». До того ж на пам'ятку не укладено охоронний договір з Департаментом. Вказане вище свідчить про порушення ч.1 ст.22, ч.1 ст.23, ч.1, абз.1 ч.2, ч.3, абз.2 ч.5 ст.24, абз.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (акт огляду об'єкту культурної спадщини на вул. Володимирській, 45 у Шевченківському районі міста Києва від 29.09.2015 з додатками у вигляді фотофіксації).
07.10.2015 посадовою особою відповідача складено акт №92 про вчинення правопорушення, а саме: порушення частини першої статті 22, частини першої статті 23, частини першої, абзацу 1 частини другої, частини третьої, абзацу 2 частини п'ятої статті 24, абзацу 2 частини першої статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та складено припис №248/П з вимогами до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» надати у десятиденний строк з моменту отримання припису до Департаменту на розгляд у встановленому порядку науково-проектну документацію з реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування вказаної пам'ятки (її частини), а також укласти у місячний термін з дня отримання цього припису з Департаментом охоронний договір на вказану пам'ятку.
Направлення позивачу копій акту про вчинення правопорушення та припису і отримання їх останнім 09.10.2015 підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407122174037.
26.10.2015 керуючись пунктом 20 частини першої статті 6, статтями 44, 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі матеріалів про порушення позивачем законодавства про охорону культурної спадщини виніс постанову №72-15 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини», якою вирішив накласти на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» фінансові санкції у загальному розмірі 35700,00 грн, з яких:
- за проведення незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці (частина перша статті 22, абзац 2 частини першої статті 26 Закону) у розмірі 17000,00грн;
- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації пам'ятки, умисне доведення їх до стану руйнації (частини перша, абзац 1 частини другої, частина третя, абзац 2 частини п'ятої статті 24 Закону) у розмірі 17000,00грн;
- за ухилення власника пам'ятки від підписання охоронного договору (частина перша статті 23 Закону) у розмірі 1700,00 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ) регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно частини першої статті 22 Закону №1805-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Частина перша статті 24 Закону №1805-ІІІ вказує, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності,
просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо (абзац 1 частини другої статті 24 Закону №1805-ІІІ).
Частиною третьою статті 24 Закону №1805-ІІІ забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 24 Закону №1805-ІІІ розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Частиною першою статті 26 Закону №1805-ІІІ встановлено, що консервація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
Як слідує з матеріалів справи, 16.07.2015 між ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (замовник 1), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (замовник 2) та ТОВ «Будівельна компанія «СВ Груп України» (виконавець) укладено тристоронній договір №182/15, за умовами якого замовники доручають, а виконавець зобов'язується в межах вартості договору виконати в установлений термін ремонт фасаду житлового будинку за адресою: вул. Володимирська, 475 в м. Києві (надалі об'єкт) в обсягах, згідно з Дефектним актом (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1 договору). Замовники зобов'язуються прийняти і оплатити виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт (пункт 1.2 договору). Вартість предмету договору (Договірна ціна з локальним кошторисом - Додаток №2) становить 141 311,00 грн, крім того ПДВ 20% - 28 262,20 грн, разом 169 573,20 грн (пункт 2.1 договору). Виконавець зобов'язується виконати усі роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору після перерахування замовником 1 на розрахунковий рахунок виконавця передоплати у розмірі, зазначеному в п. 3.1 договору (пункт 4.1 договору). Договір діє до 30.09.2015, але у будь-якому випадку до повного завершення сторонами своїх повноважень (пункт 6.1 договору).
Разом з тим, суд зауважує, що у договорі від 16.07.2015 №182/15 не вказано, чи має виконавець ТОВ «Будівельна компанія «СВ Груп України» ліцензію на проведення ремонтних робіт на об'єктах культурної спадщини.
Законодавець передбачив, що виконавцем по реставраційним, реконструкційним, ремонтним та іншим роботам на об'єктах культурної спадщини можуть бути лише ліцензійні проектні установи, на підставі розробленої та погодженої з Департаментом науково-проектної документації.
Тобто, у спірному випадку без дозволу Департаменту позивач не мав права розміщувати рекламні засоби та проводити ремонтні роботи без погодження науково-проектної документації.
Однак, як підтверджується матеріалами справи, останні не містять доказів отримання позивачем дозволу Департаменту на розміщення рекламних засобів та розроблення та погодження з Департаментом відповідної науково-проектної документації.
Відтак, не маючи науково-проектної документації, затвердженої та погодженої в установленому законодавством порядку, позивач порушив статтю 22 Закону №1805-ІІІ, якою заборонено здійснювати заміну рухомого та нерухомого майна пам'ятки чи її частини.
Суд зауважує, що за змістом акту огляду об'єкту культурної спадщини на вул. Володимирській, 45 у Шевченківському районі міста Києва від 29.09.2015 спеціалістами Департаменту було проведено огляд фасаду будинку - пам'ятки та встановлено, що на головному фасаді пам'ятки з обох боків внутрішньо будинкового арочного проїзду розташовані скульптури «Атланта», одна з яких, що з правого боку від проїзду, демонтована. Також скульптура, що з лівого боку від проїзду та місце демонтованої скульптури з правого боку, вкриті рекламними банерами, на яких зображені ці скульптури уу повному об'ємі та з написами в нижній частині банера «Скульптури демонтовано для реставрації, яку буде здійснено за підтримки ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» та Шевченківської районної державної адміністрації. Орієнтовний термін завершення робіт - кінець жовтня 2015 року».
Зафіксована у акті вищевказана інформація підтверджується відповідною фото фіксацією.
Учасниками справи не заперечується, що замовником робіт по демонтажу скульптури та розміщенню вказаної реклами є позивач та ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
При цьому, оскільки зазначені роботи були проведені без погодженої з Департаментом науково-проектної документації та без дозволу Департаменту на виконання зазначених робіт, то це призвело до пошкодження, а також знищення зовнішніх елементів будинку.
Згідно з наявними у матеріалах справи фотографіями вказаний будинок має пошкодження дворового фасаду, зокрема: - часткове відшарування тинькування та фарби на різних частинах фасаду по всьому будинку; - наявні волосяні тріщини на різних частинах фасаду; - часткові ушкодження архітектурно-художнього оформлення фасаду; - до лівого об'єму будинку влаштована одноповерхова прибудова, а якій розміщується Паломницький відділ Сектору духовно-просвітницьких проектів Української Православної Церкви.
Отже, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що згідно з наявними матеріалами пам'ятка утримується в неналежному стані.
Як наслідок, вищевикладена інформація свідчить про порушення позивачем частини першої статті 22, частини першої, абзацу 1 частини другої, частини третьої, абзацу 2 частини п'ятої статті 24, абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону №1805-ІІІ.
Поряд з цим суд також зазначає, що за приписами статті 23 Закону №1805-ІІІ усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Всупереч положенням вищевказаної норми між позивачем і Департаментом, як органом охорони, не укладено охоронний договір на частину пам'ятки, передану йому в оперативне управління.
З огляду на викладене, у зв'язку з відсутністю у відповідача інформації з приводу процедури проведення ремонтних робіт, матеріалів та маніпуляцій, які були здійснені із скульптурою «Атланта» за замовленням позивача, та враховуючи підтвердження в ході судового розгляду справи порушення позивачем Закону №1805-ІІІ, відносно комунального підприємства було винесено акт про вчинення правопорушення №92 від 07.10.2015 та припис від 07.10.2015 №248/п.
Доказів оскарження позивачем вищевказаних акту №92 від 07.10.2015 та припису від 07.10.2015 №248/п матеріали справи не містять.
При цьому, суд зазначає, що на виконання вимог припису від 07.10.2015 №248/п позивач не надав ані науково-проектної документації з реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування вказаної пам'ятки (її частини), ані доказів укладення охоронного договору.
Згідно положень статті 30 Закону №1805-ІІІ органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
Оскільки витребувана приписом документація надана позивачем не була, як і не було укладено охоронного договору, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано видано спірну постанову від 26.10.2015 №71-15.
Крім того, згідно норм Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, підписаної у місті Гранада (ратифікована Україною Законом України від 20.09.2006 №165-V) (частина друга статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України») термін «архітектурна спадщина» включає, зокрема, визначні місця, створені спільно людиною та природою частково забудовані ділянки, які мають чітко визначені характерні і однорідні риси, характеризуються спільністю чітких територіальних ознак і мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення.
Згідно зі статтями 3, 4 Конвенції, для збереження архітектурної спадщини держава-учасник Конвенції зобов'язана: вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам'яток, архітектурних ансамблів та визначних місць; запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об'єктів архітектурної спадщини; запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об'єктів спадщини, що охороняються.
Законодавство держав-учасниць має передбачати вимоги щодо подання до відповідного компетентного органу, що стосується архітектурного ансамблю або будь-якої його частини чи визначного місця і передбачає: спорудження нових будівель, значну зміну вигляду, яка переінакшує характеристики будівель або визначних місць.
Згідно статті 10 Конвенції кожна Сторона зобов'язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка передбачає охорону архітектурної спадщини як одну з головних цілей планування забудови міської та сільської територій, а також забезпечує врахування цієї вимоги па всіх етапах розробки планів розвитку територій та виконання процедур видання дозволів на проведення робіт;
Відповідно до статті 9 Конвенції, кожна Сторона зобов'язується забезпечити, щоб відповідний компетентний орган належним чином реагував на порушення законодавства про охорону архітектурної спадщини. У відповідних випадках він може зобов'язати правопорушника зруйнувати новоспоруджену будівлю, якщо вона не відповідає встановленим вимогам, або реставрувати об'єкт спадщини, що охороняється, до його первісного вигляду.
Відповідно до положень статті 13 Конвенції, з метою сприяння здійсненню такої політики кожна Сторона зобов'язується розвивати в межах своєї політичної і адміністративної системи і ефективне співробітництво на всіх рівнях між органами, що займаються питаннями збереження спадщини, культури, довкілля і загального планування.
На виконання вимог вказаної Конвенції Україна шляхом закріплення відповідних повноважень органів охорони культурної спадщини в Законі врегулювала питання захисту вказаних об'єктів.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що в межах судового розгляду справи було підтверджено порушення позивачем частини першої статті 22, частини першої статті 23, частини першої, абзацу 1 частини другої, частини третьої, абзацу 2 частини п'ятої статті 24, частини першої статті 26 Закону №1805-ІІІ, постанова про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 26.10.2015 №72-15 є правомірною, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, надано суду достатні докази в обґрунтування правомірності винесення ним оспорюваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" (вул. Білоруська, 1, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 34966254) до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (бульвар Т. Шевченка, 3, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 02231933), Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Спаська, 12, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 42475311) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова