Справа № 420/13218/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.04.2025 р. № 046350016686 щодо відмови перерахунку пенсії "перехід з виду на вид" ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі заяви про перерахунок пенсії від 16.04.2025 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи за професією "електрослюсар підземний", що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 період навчання у Тернівському професійного гірничому ліцеї з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. за професією "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи за професією "електрослюсар підземний", що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. проходження військової служби в особливий період протягом якого брав участь в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи за професією "машиніст бурової установки", що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 період з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. проходження військової служби, протягом якої брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану та перебував на лікуванні у лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії з розрахунку один місяць служби за три;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії "перехід з виду на вид" із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно заяви від 16.04.2025 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. 16.04.2025 р. позивач звернувся через веб портал пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами для переходу на інший вид пенсії із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.04.2025 р. № 046350016686 позивачу у переході на інший вид пенсії відмовлено з огляду на відсутність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Позивач вважає, таке рішення протиправним, оскільки ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" закріплено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних гірничих роботах, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Відповідачем-1 зараховано до пільгового стажу за професією "електрослюсар підземний" період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. проходження військової служби без урахування кратність один місяць служби за три; до пільгового стажу за професією "машиніст бурової установи" період з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. проходження військової служби без урахування кратність один місяць служби за три; а також до пільгового стажу за професією "електрослюсар підземний" не зараховано період навчання з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача-1 протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.05.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.
У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 12.05.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Дану ухвалу разом з позовною заявою та додатками доставлено до електронного кабінету відповідачів 12.05.2025 р.
26.05.2025 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що 16.04.2025 р. позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В результаті розгляду документів долучених до заяви, встановлено, що вік позивача на дату звернення 37 років, страховий стаж склав 15 років 10 місяців 1 день, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 12 років. У відповідності до пп.1 п.2 ст.114 розділу XIVІ "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за віком Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, Затвердженими Кабінетом Міністрів України (далі Список № 1) та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 на зазначених роботах. Згідно зі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних гірничих роботах, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Рішенням Головного управління від 23.04.2025 р. №046350016686 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії перехід з виду на вид у зв'язку з відсутністю правових підстав. Щодо зарахування до пільгового стажу спірного періоду навчання з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р., зазначає, що навчання після 1 січня 2004 року зараховується до страхового стажу умови сплати страхових внесків на умовах добровільної участі у пенсійному страхуванні та наявності зазначеної інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Щодо зарахування до пільгового стажу спірного періоду з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. та з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. в кратності, відповідач-1 вказує на те, що зарахування стажу в кратності може здійснюватися особам, яким пенсія призначається за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Оскільки, позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", права зарахування стажу в кратності, нема. За таких обставин, відповідачі діяли на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовної заяви.
04.06.2025 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, отже, вимога позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію протирічить обставинам справи, оскільки Головне управління не має відношення до прийнятого рішення. Згідно ст.57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 (зі змінами) передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. З огляду на вищезазначене, період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р. та з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. та період військової служби з 10.07.2015 року по 05.10.2016 р. та з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. зараховано позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період. Також зазначає, що скільки індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ДРЗДСС (Довідка ОК-5) не містять інформації про суми нарахованого доходу та сплачених внесків з 01.01.2004 р., відсутні підстави для зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду навчання у Тернівському професійного гірничому ліцеї з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. На підставі вище викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІІ групи (з 16.05.2024 р. по 31.05.2025 р.), з 16.05.2024 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
16.04.2025 р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності, заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, рішенням якого від 23.04.2025 р. № 046350016686 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії "перехід з виду на вид" відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з огляду на відсутність необхідного страхового стажу на відсутність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Згідно форми РС-право, до страхового стажу позивача зараховано наступні періоди: з 04.08.2008 р. по 19.01.2009 р., з 02.03.2009 р. по 09.07.2015 р., з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р., з 06.10.2016 р. по 06.02.2017 р., з 07.02.2017 р. по 19.04.2021 р., з 20.04.2021 р. по 21.05.2021 р., з 22.05.2021 р. по 29.06.2021 р., з 30.06.2021 р. по 01.07.2021 р., з 02.07.2021 р. по 04.07.2021 р., з 05.07.2021 р. по 24.02.2022 р., з 25.02.2022 р. по 30.06.2024 р. При цьому, всі періоди зараховано в однократному розмірі.
Відповідно додатку до диплому кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 21.01.2009 р., позивач у період з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією "електрослюсар підземний", "машиніст підземних установок".
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні записи про спірні періоди трудової діяльності позивача:
- запис № 4 - з 02.03.2009 р. прийнятий підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем у шахті в ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля";
- запис № 5 з 07.02.2017 р. переведено машиністом підземних установок третього розряду з повним робочим днем у шахті;
- запис № 6 з 02.12.2019 р. робоче місце атестоване з пільгових умов праці, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку № 1;
- запис № 7 з 20.04.2019 р. направлено на курси за професією машиніст бурових установок з відривом від виробництва;
- запис № 8 з 22.05.2021 р. направлено на виробничу практику учнем машиніста бурових установок з повним робочим днем у шахті;
- запис № 9 з 05.07.2021 р. переведено на посаду машиніста бурових установок по третьому розряду з повним робочим днем у шахті;
- запис № 10 з 09.02.2022 р. переведено машиністом на посаду машиніста бурових установок по четвертому розряду з повним робочим днем у шахті дільниці профілактичних робіт з технічної безпеки.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 05.10.2016 р. № 235, солдата ОСОБА_1 10.07.2015 р. призвано на військову службу по мобілізації на посаду гранатометника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 4-ої стрілецької роти стрілецького батальйону (з охорони взводних опорних пунктів). Приймав безпосередню участь в проведенні Антитерористичної операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності у м.Слов'янськ, Донецької області в періоди з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р., відповідно до ПКМУ від 04.06.2014 р. № 232 ПКМУ від 17.07.1992 р. № 393 та згідно наказу командувача Національної гвардії України від 12.12.2014 р. № 500 зазначені періоди в пільговому обчисленні рахувати один місяць служби за три місяця. Вислуга років на військовій службі станом на 05.10.2016 р. складає: у календарному обчисленні 01 рік 02 місяці 25 днів.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.10.2016 р. № 4/751 та військового квитка серії НОМЕР_4 , позивач у період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. та з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. проходив військову службу під час мобілізації.
За довідками Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2016 р. № 3219 та Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2024 р. № 707, позивач у періоди з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р. та з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Вважаючи рішення відповідача-1 протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.ст.22, 64 Конституції України).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 р., ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 р. (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
За ст.9,10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника. За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Згідно ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач з 16.05.2024 р. перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 16.04.2025 р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак рішенням відповідача-1 у переході на інший вид пенсії відмовлено з огляду на відсутність необхідного стажу. Позивач вважає дане рішення протиправним, адже відповідачем-1 зараховано до пільгового стажу за професією "електрослюсар підземний" період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. проходження військової служби без урахування кратність один місяць служби за три; до пільгового стажу за професією "машиніст бурової установи" період з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. проходження військової служби без урахування кратність один місяць служби за три; а також до пільгового стажу за професією "електрослюсар підземний" не зараховано період навчання з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р.
Відповідно до ч.ч.1 ,2, 4 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Щодо зарахування до спеціального та пільгового стажу за професією "електрослюсар підземний" період навчання з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов'язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.
Статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 р. №1240, а саме: час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, визначальним для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
Жодні інші умови, в тому числі, про які зазначили відповідачі щодо добровільної сплати єдиного соціального внеску, що час навчання за денною формою у навчальних закладах після 01.01.2004 р. (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, законодавцем не визначені.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 21.01.2009 р. позивач закінчив навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією "електрослюсар підземний", "машиніст підземних установок" та отримав диплому кваліфікованого робітника. З 02.03.2009 р. позивача прийнято підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем у шахті в ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Таким чином, перерва між днем закінчення ліцею та днем прийняття на роботу за здобутою професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок складає менше двох місяців.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на врахування всього періоду навчання позивача в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією "електрослюсар підземний", "машиніст підземних установок" з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. до спеціального та пільгового стажу.
Щодо зарахування періоду проходження військової служби в особливий період 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р., протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три до спеціального та пільгового стажу та періоду з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. проходження військової служби, протягом якої брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану та перебуванні на лікуванні у лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії з розрахунку один місяць служби за три, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Статтею 57 Закону № 1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України Про військовий обов'язок і військову службу.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абз.1 п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22.10.1993 р. №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 р. "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014р. за №1294/2607, відповідно до Законів України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Підпунктом 1 пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 "Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН" (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
Водночас, підпунктом а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі - Порядок №393) встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;
таємно (щодо змін додатково див. Постанову КМ № 747 від 19.09.93 таємно);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і такий час військової служби зараховується до пільгового стажу в одинарному розмірі, крім часу проходження служби, передбаченого у п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та п.п. а п.3 Порядку №393, який підлягає зарахуванню до стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у кратності один місяць служби за три місяці.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що відображена у постанові від 05.06.2018 р. у справі №348/347/17 зі схожими спірними відносинами, що і у даній справі.
З наявного в матеріалах справи розрахунку стажу, в тому числі пільгового, судом встановлено, що до загального страхового та до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, відповідачем зараховано період військової служби позивача під час мобілізації в особливий період, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р., в тому числі період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р. та період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 25.02.2022 р. по 30.06.2024 р., в тому числі період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р., в одинарному розмірі.
Разом з цим, судом встановлено, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.10.2016 р. № 4/751 та військового квитка серії НОМЕР_4 , позивач у період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. та з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. проходив військову службу під час мобілізації, а за довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2016 р. № 3219 та довідки Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2024 р. № 707, позивач у періоди з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р. та з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Водночас, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював на різних посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, з 02.03.2009 р. по теперішній час на посадах "електрослюсар підземний", "машиніст підземних установок", "машиніст бурових установок" з повним робочим днем у шахті в ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"
Трудова книжка позивача також містить відомості про атестацію робочих місць, на яких працював позивач, за Списком №1.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачами, що позивачем разом із трудовою книжкою також надавались копії наказів про проведення атестації робочих місць, листи Головного державного експерта області з умов праці про продовження строку дії атестації робочих місць, довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах.
Таким чином, позивач на момент призову на військову службу за мобілізацією в особливий період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. на підставі Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 р. "Про оголошення часткової мобілізації", а також з 25.02.2022р. по теперішній час на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р. "Про загальну мобілізацію" працював за посадами (професіями), робота на яких надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: "електрослюсар підземний", "машиніст підземних установок", "машиніст бурових установок" з повним робочим днем у шахті, що не заперечується та визнається відповідачами, відтак, має право на зарахування періоду проходження військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р., а також з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV в одинарному розмірі.
При цьому судом встановлено, що вказане право позивача відповідачем порушене не було, бо відповідно до розрахунку стажу, в тому числі пільгового, ОСОБА_1 , судом встановлено, що до як до страхового, так і до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, відповідачем було зараховано період проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. та з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. в одинарному розмірі.
Натомість, вимога позивача про зарахування вищевказаних періодів проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період з 10.07.2015 р. по 05.10.2016 р. та з 25.02.2022 р. по 16.09.2024 р. суцільним порядком до його загального страхового та до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, саме у кратності один місяць служби за три місяці, є безпідставною та задоволенню не підлягає, бо, як вказано вище, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і такий час військової служби зараховується до пільгового стажу в одинарному розмірі, крім часу проходження служби, передбаченого у п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 (час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції) та п.п. а п.3 Порядку №393 (час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), який підлягає зарахуванню до стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у кратності один місяць служби за три місяці.
Водночас, з огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо зарахування до його спеціального страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, періодів безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р., а також періоду безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. у кратності один місяць служби за три місяці, з огляду на таке.
Як вказано вище, відповідно до приписів п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та п.п. а п.3 Порядку №393 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зараховується до пільгового стажу на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, при цьому означеними вище доказами, а саме: записами військового квитка серії НОМЕР_4 від 08.07.2015 р. та довідками Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2016 р. № 3219 та довідки Військової частини НОМЕР_5 від 22.03.2024 р. № 707 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області: м. Слов'янськ, а в період з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в ОТУ ОСОБА_2 .
Вказані докази є достатніми для зарахування спірних періодів, протягом яких позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області: м. Слов'янськ, а також брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в ОТУ Лиман, до його страхового та пільгового стажу в кратності один місяць служби за три місяці.
Отже, вищеозначені періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача та його стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у кратності один місяць служби за три місяці.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що відповідач-1, приймаючи оскаржуване рішення від 23.04.2025 р. № 046350016686 щодо відмови в перерахунку пенсії "перехід з виду на вид" ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 16.05.2025 р., не врахував усі обставини, що мають значення для призначення даного виду пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданих позивачем заяв і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову перерахунку пенсії "перехід з виду на вид" ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",
Отже, рішення від 23.04.2025 р. № 046350016686 є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління ПФУ в Одеській області зарахувати до спеціального страхового стажу та до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р. та періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці, а також період навчання у Тернівському професійного гірничому ліцеї з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. за професією "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок".
Щодо позовної вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії "перехід з виду на вид" із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно заяви від 16.04.2025 р., суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" неодноразово. А тому відповідачі аналізували та визначали наявність права на отримання пільгової пенсії окремо один від одного; відтак у кожному спірному рішенні періоди пільгової праці, які враховані та не враховані, відрізняються. Проте, приймаючи рішення про захист порушеного права позивача, суд вважає, що право на отримання пенсії повинно бути захищеним в цілому та всебічно, однак з урахуванням дискреційних повноважень органу публічної влади.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з п.1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, оскільки спірне рішення по суті питання за принципом екстериторіальності розгляду заяв приймалось ГУ ПФУ в Одеській області, як органом, до виключних повноважень якого належить призначення пенсії заявника, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 16.04.2025 р. про перерахунок пенсії "перехід з виду на вид" із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Аналогічна правова позиція щодо належного відповідача у подібних спірних правовідносинах викладена в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 р. у справі № 420/19586/24.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) від 23.04.2025 р. № 046350016686 щодо відмови в перерахунку пенсії "перехід з виду на вид" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до спеціального страхового стажу та до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання у Тернівському професійного гірничому ліцеї з 01.09.2005 р. по 21.01.2009 р. за професією "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до спеціального страхового стажу та до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 12.04.2016 р. по 27.07.2016 р., з 04.08.2016 р. по 05.10.2016 р., а також період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 10.02.2023 р. по 12.02.2023 р. у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) від 16.04.2025 р. про перерахунок пенсії - "перехід з виду на вид" із застосуванням ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко