Справа № 515/1198/25
Провадження № 2/515/1545/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
11 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Давиденко К. В., звернувся до суду із позовом до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . За життя батько вчинив заповіт на імя позивача, яким заповів йому усе своє майно, де б воно не було та з чого воно не складалося, і взагалі все, що належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право.
Після смерті батька позивач фактично прийняв спадщину.
Позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,6901 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:1669, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому.
Однак, постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. від 01 серпня 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 з причин відсутності державної реєстрації права власності на успадковане майно (житловий будинок АДРЕСА_1 ).
За даними погосподарської книги житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 ..
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рух справи
Ухвалою Татарбунарського районного суду від 12 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Витребувано від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного округу Одеської області Монастирліу О. П. (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Центральна,33 кв, 2) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Татарбунари Одеської області та після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Арциз Одеської області.
Ухвалою Татарбунарського районного суду від 10 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
01 жовтня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області справу повернуто до стадії підготовчого провадження, проведено повторне підготовче провадження у справі та витребувано від Саратської державної нотаріальної контори Одеської області (68200, Одеська область, селище Сарата, вул. Захисників України, 2) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22 жовтня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
Представник позивача, адвокат Давиденко К. В., до початку судвого засідання подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності довірителя. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, адвокат Логінов О. Г., просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01 квітня 1975 року, виписаного російською мовою, батьками « ОСОБА_4 » є « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_5 » (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.04.2017 року, виданого Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.10.2023 року, виданого Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Згідно копії заповіта від 30 серпня 2016 року, посвідченого секретарем Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Євчевою В. Г. та зареєстровано в реєстрі за № 59, ОСОБА_2 на випадок своє смерті зробив таке розпорядження: все його майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті, та на що він за законом буде мати право, заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до виписки з погосподарської книги № 13 по с. Дельжилер, виданої виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради 06 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 є головою домогосподарства на АДРЕСА_1 (а.с. 22).
За даними технічного паспорту та довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , збудований 1970-1980 роках. Цільове призначення земельної ділянки, на якій розташований будинок - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 14-18,20).
Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. від 01 серпня 2025 року ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , з причин відсутності державної реєстрації права власності на успадковане майно (а.с. 19).
Згідно з копією спадкової справи № 347/2017 щодо майна померлої ОСОБА_3 , заведеної 17 жовтня 2017 року Саратською районною державною конторою Одеської області спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні (а.с.65-104).
З витребуваної судом копії спадкової справи № 9/2024, щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П., вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 .. Спадкоємці - ОСОБА_7 (син) та ОСОБА_8 (донька) відмовились від прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні (а.с.31-46).
Згідно довідки, виданої ТОВ «Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» № 1100 від 18 серпня 2025 року, згідно архівних даних право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31 грудня 2012 року не зареєстровано. Самочиного будівництва не виявлено (а.с. 21).
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно суду необхідно з'ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року), не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.
Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 201/7012/18 (провадження № 61-8387св19).
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13, та з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18) та від 05 червня 2024 року у справі № 678/1418/17 (провадження № 61-16687св23).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року
у справі № 201/7012/18 за позовом фізичної особи до територіальної громади
м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (справа у подібних правовідносинах), колегія суддів касаційного суду зазначила, що: «…індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації…».
Встановивши, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований ОСОБА_2 у 1970-1980 роках, на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням, ОСОБА_2 , згідно записів у погосподарській книзі, є головою домосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши наданий позивачем технічний паспорт на спірний житловий будинок, суд дійшов висновку, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який не є самочинним будівництвом, а його син - ОСОБА_1 , який звернувся у передбачений законом строк до нотаріальної контори, має право на його успадкування.
Висновки за результатами розгляду справи
Звертаючись з вказаним позовом, ОСОБА_1 подала суду докази на підтвердження обставин належності спадкодавцю спірного домоволодіння до 05 серпня 1992 року, у тому числі, довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості (оціночний акт), виписку з домової книги і технічний паспорт, тому, з урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги останнього підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
Разом з тим, позивач просить не відшкодовувати понесені витрати.
Керуючись ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з належними до нього будівлями та спорудами, відповідно до технічного паспорту, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Татарбунарська міська рада, місцезнаходження: 68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18 (ЄДРПОУ 37197846).
Суддя К. І. Олійник
Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2025 року