Справа № 515/1167/25
Провадження № 2/515/1511/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
10 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого: судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», інтереси якого представляє адвокат Ушакевич Марина Петрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
05 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») через свого представника Ушакевич М.П. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціною позову 44 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на таке.
19 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8303450 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов. За умовами укладеного договору позивачем надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн, які перераховано на платіжну карту № НОМЕР_1 , вказану відповідачем особисто в заяві на отримання кредиту, строком на 360 днів за умови виконання відповідачем графіку платежів. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 18 грудня 2024 року.
Відповідач зобов'язань за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем у розмірі 44 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00 грн; сума заборгованості по несплаченим процентам користування кредитом - 24 000,00 грн.
Враховуючи, що вирішити спір у добровільному порядку не є можливим, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 244,20 грн, а також судові витрати у розмірі 105,00 грн.
Згідно з ухвалою суду від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача Ушакевич М.П. у позовній заяві просила про розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи заперечень не мала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позов не надав.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 19 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8303450 про надання споживчого кредиту через Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт товариства або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електрону комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживачу, сказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності ведення Пароля входу до особистого кабінету (а.с. 15-25).
За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн, шляхом перерахування на платіжну карту № НОМЕР_1 , зі строком кредиту - 360 днів, з датою повернення згідно Графіку платежів на умовах строковості, зворотності, платності. Процентна ставка за договором є фіксованою та залежить від фактичного виконання споживачем умов договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процента ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 0,60% в день та застосовується за умови, що позичальник до 19 жовтня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів або здійснюють часткове дострокове повернення кредиту. Споживач, як учасник програми лояльності, отримує від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання позичальником умов для отримання Індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Стандартна процента ставка з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,97 % в день.
Умовами п.9.8 договору визначено, що підписуючи договір, споживач підтверджує, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч.1,2 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги» та розміщена на веб-сайті/ в Мобільному за стосунку «CreditPlus» Правила надання коштів у позику.
Отже, відповідач мав змогу перш ніж укласти договір, детально ознайомитися зі усіма умовами кредитування.
З боку позичальника договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6137.
Також Додатком 1 до договору є Графік платежів, який містить розрахунок повернення кредиту, суми процентів за користування кредитом, дату повернення кредиту. Графік платежів також був підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6137 (а.с. 24-зворот-25).
Крім того, 19 вересня 2024 року відповідачем було погоджено та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UC0931 Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) - а.с.26-28.
Кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн було перераховано на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 , яку вказано в п.2.1 укладеного Договору. Переказ коштів в рамках договору, підтверджується копією інформаційної довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» вих. № 20250514-249 від 14 травня 2025 року (а.с. 30).
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону)
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру.
Згідно з ч.ч.12,13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
В пунктах 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Частина 6 ст.11 Закону України Про електронну комерцію визначає, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: (1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; (2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; (3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, Договір про надання споживчого кредиту № 8303450 від 19 вересня 2024 року було укладено між сторонами відповідно до положень ст. 10, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї стороною та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень ст. 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020р. у справі № 404/502/18, від 09.09.2020р. у справі № 732/670/19, від 12.01.2021р. у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021р. у справі № 234/7159/20. Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.
Відповідно до положень ст. 1048-1052, 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі, є: сума кредиту, строк кредитування, умови і порядок його видачі та повернення, відсоткова ставка, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір кредиту має бути укладений у письмовій формі (у вигляді паперового документу або у електронному).
Договір про надання споживчого кредиту № 8303450 від 19 вересня 2024 року містить всі умови, зокрема: електронні підписи, виконані відповідно до ст.12 Закону України Про електронну комерцію, строк, на який надається кредит, розмір процентної ставки за кредитом. Відповідачу було надано в повному обсязі інформацію, передбачену ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підтвердженням цього є факт підписання відповідачем вказаного договору та графіку платежів про умови повернення позики. Отже, про надання споживчого кредиту № 8303450 від 19 вересня 2024 року укладений у відповідній вимогам закону для договору в електронній формі, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Презумпцію правомірності, укладеного між сторонами електронного про надання споживчого кредиту № 8303450 від 19 вересня 2024 року під час розгляду справи відповідачем належними доказами спростовано не було.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач станом на 13 травня 2025 року має прострочену заборгованість у розмірі 44 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00 грн; сума заборгованості по несплаченим процентам користування кредитом - 24 000,00 грн (а.с. 32-36). Кошти на погашення кредиту відповідачем були внесені лише 19 жовтня 2024 року у сумі 3 600,00 грн та 18 листопада 2024 року у сумі 6 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строки, передбачені договором. Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за договором відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості останнім суду не надано, свій розрахунок не наведений.
Направлена позивачем досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості від 04 червня 2025 року вих. № 8303450/2025 залишена відповідачем без реагування (а.с. 37).
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 грн, сплачений при подачі позову, та витрати у сумі 105, 00 грн за відправлення досудової вимоги відповідачу (а.с. 12, 56-57).
Керуючись ст. 4,13,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус», код ЄДРПОУ 41078230, адреса місцезнаходження: проспект Берестейський, буд. 90-А, м. Київ, заборгованість за договором надання споживчого кредиту № 8303450 від 19 вересня 2024 року станом на 13 травня 2025 року у розмірі 44 000,00 грн (сорок чотири тисячі грн 00к.), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00 грн; сума заборгованості по несплаченим процентам користування кредитом - 24 000,00 грн, а також 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору та 105,00 грн (сто п'ять грн 00к.) судових витрат за відправлення досудової вимоги відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10.11.2025.
Суддя В.О. Луцюк