Номер провадження: 22-ц/813/6062/25
Справа № 522/21253/24
Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.
Доповідач Громік Р. Д.
29.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 09 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до помічника голови Приморського районного суду м. Одеси Стрельченка Дениса Валерійовича про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до помічника голови Приморського районного суду м. Одеси Стрельченка Д.В. про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що 17 листопада 2024 року ним отримано відповідь від Голови Приморського районного суду м. Одеси, на його звернення від 23.10.2024, де виконавцем вказано ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що вказана відповідь надійшла йому не в звичайному конверті «Укрпошта», а на бувшому у використанні аркуші з друкованим текстом з іншого боку, що завдало йому як інваліду дитинства 1 групи «А» довічно моральних страждань, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у вказаному розмірі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Приморського районного суду від 09 травня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до помічника голови Приморського районного суду м. Одеси Стрельченка Д.В. про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн закрито.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не роз'яснив позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, що є істотним порушенням норм ЦПК України.
Сповіщення сторін та заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 10 листопада 2025 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що Головою Приморського районного суду м. Одеси Коваленком В.М. було надано відповідь від 28.10.2024 № С-01 на запит ОСОБА_1 № - від 23.10.2024, згідно якої позивачу відмовлено у наданні інформації щодо персональних даних запитуваних осіб. Дана відповідь була скерована позивачу через помічника Голови суду Стрельченка Д.В., що не заперечується відповідачем.
В якості доказу понесення моральної шкоди позивачем долучено копії вказаної відповіді Голови Приморського районного суду м. Одеси та аркушу паперу на одній стороні якого містяться відомості про відправника - Приморський районний суд м. Одеси та про одержувача - ОСОБА_1 , поштова марка та довідка про направлення листа, а на іншій - друкований текст, який не має відношення до наданої позивачу відповіді.
Отже, предметом даного спору є стягнення моральної шкоди, а підставою - направлення позивачу відповідачем відповіді не у звичайному поштовому конверті, а у склеїному з використаного аркушу паперу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 Розділу І Положення «Про помічника судді», затвердженого Рішенням Ради суддів України 18.05.2018 №21 (з подальшими змінами та доповненнями), помічник голови суду - це працівник патронатної служби, який забезпечує виконання суддею, обраним у встановленому порядку головою суду, адміністративних повноважень, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а також повноважень щодо здійснення правосуддя.
Помічник судді є працівником апарату суду (ч. 3 Розділу І Положення «Про помічника судді»).
Частиною першої статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.
У даній справі відповідачем зазначено Помічника голови Приморського районного суду м. Одеси Стрельченка Д.В. та пред'явлено до нього вимоги про стягнення моральної шкоди.
Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що вимоги спрямовані до Помічника голови Приморського районного суду м. Одеси як до посадової особи Приморського районного суду м. Одеси, та стосуються його професійної діяльності. Жодних позовних вимог до ОСОБА_3 як фізичної особи, позовна заява ОСОБА_1 не містить. Таким чином, оскільки Приморський районний суд м. Одеси є юридичною особою - самостійним суб'єктом у цивільних правовідносинах, а позовні вимоги у цій справі пред'явлені до її посадової особи, то саме Приморський районний суд м. Одеси має відповідати за цим позовом.
Помічник голови Приморського районного суду м. Одеси Стрельченко Д.В. не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, не наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою Приморського районного суду м. Одеси, тобто юридичної особи, від імені якої він діяв у відносинах з позивачем.
Подібні правові висновки наведені у постанові КЦС ВС від 12 січня 2022 року у справі №592/6904/21.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №757/43355/16-ц виснувала, що розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.
З огляду на наведе, суд першої інстанції дійшов правильно висновку, шо провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що приписи закону «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц, провадження № 14-477цс19; від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, провадження № 11-36апп19; від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19, провадження № 14-39цс20).
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18 (провадження № 11-474заі18), від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18) та від 20 листопада 2019 року у справі №591/5619/17 (провадження № 14-605цс19).
Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20).
Таким чином, позовна заява про відшкодування моральної шкоди, пред'явлена до помічника голови Приморського районного суду м. Одеси Стрельченка Д.В., не може бути розглянута ні за якими правилами судочинства.
Апеляційний суд акцентує увагу позивача, що помічник голови Приморського районного суду м. Одеси є посадовою особою Приморського районного суду м. Одеси, представляє його інтереси у відносинах з іншими особами, а тому зазначення відповідачем саме помічника голови Приморського районного суду м. Одеси є помилковим, що і виключає розгляд справи у суді загалом.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Питання про закриття провадження розглянуто по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржувану ухвалу суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 09 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
О.С. Комлева