Номер провадження: 22-ц/813/5736/25
Справа № 521/2268/23
Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.
Доповідач Громік Р. Д.
29.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Торгівельно-дистриб'юторська Кампанія СІС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
21 лютого 2023 року ПП «Торгівельно-дистриб'юторська Кампанія СІС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 . Позивач, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з ОСОБА_1 10 475 135,44 грн внаслідок невиконанням договору купівлі-продажу квартири, з яких 5 461 337,57 грн - основний борг, 4 632 210,75 грн - пеня, 381 587,12 грн три відсотки річних.
Позовна заява вмотивована тим, що 05 лютого 2019 року між ним та ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Продаж квартири за домовленістю сторін вчинявся за 4 095 591,28 грн. (що в еквіваленті складало 149 345,00 доларів США). За домовленістю сторін був встановлений порядок розрахунків між Продавцем та Покупцем зі сплати ціни договору, а також те, що усі розрахунки мають здійснюватися Покупцем в гривні. Сторони домовились, що передача квартири здійснюється шляхом передачі продавцем покупцю ключів від квартири та оригіналу технічного паспорту на квартиру в момент підписання даного Договору. Передача квартири відбулася в присутності нотаріуса до підписання цього Договору. Договором передбачено, що право власності на квартиру виникає у покупця з дня державної реєстрації, яка відбулась 05.02.2019. Отже, продавець виконав свої зобов'язання. У свою чергу покупець виплатив лише 24 405,94 грн. обумовлених сум, відповідно до встановленого договором графіку платежів, чим порушив умови договору. Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача становить 10 431 774, 58 грн., (з яких 5 429 888,57 грн. - основний борг, 4 621 203,60 грн. - пеня, 380 682,41 грн. - 3% річних). Позивач направляв відповідачу пропозицію щодо розірвання договору купівлі-продажу квартири у добровільному порядку, але відповіді так і не отримав. Строк позовної давності не пропущений.
Позиція відповідача у суді першої інстанції.
Відповідач вважає розрахунок боргу неправильним, оскільки до вимог про стягнення боргу за невнесення платежів до 05.05.2019, 05.08.2019, 05.11.2019 та 05.02.2020 має бути застосована позовна давність.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року позов ПП «Торгівельно-дистриб'юторська Кампанія СІС» задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПП «Торгівельно-дистриб'юторська кампанія СІС» заборгованість у розмірі 10 431 774,58 гривень. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПП «Торгівельно-дистриб'юторська Кампанія СІС» судовий збір в розмірі 158 469,03 гривень.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, пені та трьох відсотків річних, заявлених до стягнення після спливу строків позовної давності, а також пені та трьох відсотків річних, нарахованих після 24 лютого 2022 року, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що:
1)судом першої інстанції помилково не застосовано позовну давність до позовних вимог щодо невнесення платежів до 05.05.2019, 05.08.2019, 05.11.2019 та 05.02.2020;
2)судом першої інстанції не враховано Закон України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18.
Сповіщення сторін та заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
28 жовтня 2025 року адвокат Васильєв Ю.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника скаржника (з 27.10.2025 по 31.10.2025), а сама Санькова Т.Я. не може самостійно з'явитись до Одеського апеляційного суду для участі у судовому засіданні, так як вона є особою з інвалідністю 2 групи по зору.
Розглянувши вказану заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Колегія суддів звертає увагу, що у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для розгляду справи з обов'язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.
Додатково апеляційний суд зауважує, що відповідно до п. 1.2.1 Правил організації ефективного цивільного судочинства не може бути визнано само по собі поважною причиною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи стан здоров'я, не підтверджений відповідними медичними довідками (лікарняним) та/або з датою, що безпосередньо передує даті проведення призначеного слухання крім випадків, коли з наданого медичного документу прямо вбачається протипоказання проти участі в судовому засіданні та/або коли медичне втручання призначене на час судового засідання; так само подання клопотання про відкладення слухання справи за станом здоров'я без обґрунтування щодо неможливості прибуття в судове засідання з причин хвороби та неможливості проведення судового засідання за відсутності учасника та/або його представника
Як вбачається з медичного висновку, датою початку захворювання є 27 жовтня 2025 року, що безпосередньо передує даті проведення призначеного слухання справи.
Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони у справі.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 05 лютого 2019 року між ПП «Торгівельно-дистриб'юторська кампанія СІС» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу квартири.
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Продавець передав у власність Покупця квартиру АДРЕСА_1 , а Покупець прийняв квартиру та зобов'язався сплатити за неї обговорену грошову суму.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчинявся за 4 095 591,28 грн. (без урахування ПДВ), що в еквіваленті складало 149 345,00 доларів США за курсом НБУ станом на 05.02.2019, а саме 27,42 грн. за один долар США.
За домовленістю сторін п.3.2 Договору встановлений порядок розрахунків між Продавцем та Покупцем з сплати ціни договору:
до 05.05.2019 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.08.2019 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.11.2019 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.02.2020 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.05.2020 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.08.2020 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.11.2020 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.02.2021 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.05.2021 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.08.2021 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.11.2021 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми;
до 05.02.2022 - суму в гривнях, еквівалентну 12 450 дол. США за офіційним курсом гривні до долара США за даними НБУ на день сплати цієї суми.
У п. 4.1. Договору сторони передбачили, що передача квартири за Договором здійснюється шляхом передачі Продавцем Покупцю ключів від квартири та оригіналу технічного паспорту на відчужувану квартиру в момент підписання даного Договору. Прийняття Покупцем від Продавця ключів від квартири та оригіналу технічного паспорту на відчужувану квартиру свідчить про те, що передача квартири відбулася.
У присутності нотаріуса до підписання цього Договору Продавець передав Покупцю ключі від квартири та оригінал технічного паспорту на відчужувану, що було зафіксовано сторонами та підтверджується п. 4.2. Договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачені права продавця, а саме:
(пп. 5.1.1) у разі прострочення оплати ціни квартири Покупцем - вимагати оплати відповідно до умов даного договору та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами;
(пп. 5.1.2) у випадку прострочення Покупцем оплати ціни договору або залишку ціни договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 5.3 Договору сторони домовились, що в разі порушення Покупцем своїх зобов'язань, щодо оплати ціни договору в порядку та в строки встановлені п. 3 цього Договору, нотаріусом вчиняється виконавчий напис про стягнення такої заборгованості в примусовому порядку. У разі примусового стягнення за цим договором Продавець мас право на одержання суми затрат, пов'язаних з примусовим виконанням, одержання суми боргу за цим договором, суми штрафу (пені) та інших платежів за цим договором.
Згідно з п. 6.1. Договору право власності на квартиру виникає у Покупця з дня його державної реєстрації.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дата державної реєстрації права власності на ОСОБА_1 05.02.2019, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 05.02.2019.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 перерахувала ПП «ТДК СІС» 24 405,94 грн. боргу за нерухоме майно відповідно до договору купівлі-продажу за квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з розрахунком продавця про заборгованості покупця, така складає всього 10 431 774,58 гривень, з яких основний борг - 5 429 888, 57 грн.; пеня - 4 621 203,60 грн., 3 % річних - 380 682, 41 грн., виходячи з офіційного курсу долара США НБУ станом на 18.01.2023, де 1 долар = 36,5686 грн.
Позивач направляв Відповідачу пропозицію щодо розірвання договору купівлі-продажу квартири у добровільному порядку (вих. № 01-07/183/СІС від 16.07.2020).
Рішенням суду від 03.08.2022 (справа № 522/17855/20) за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду відмовлено ПП «Торгівельно-дистриб'ютерська Компанія СІС» у розірванні договору купівлі-продажу квартири від 05.02.2019. Рішення суду не оскаржувалось.
Предметом спору є стягнення коштів з покупця за договором купівлі-продажу, а його підставами - невиконання договору покупцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актам цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Частиною 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Позивач посилається на те, що відповідач у визначений договірним графіком строк, кошти за квартиру не заплатила. Не сплатила їх і станом на день подання позову, що свідчить про невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу квартирі.
Протилежного суду не доведено.
Пунктом 5.3 Договору не позбавляє права ПП «Торгівельно-дистриб'юторська Кампанія СІС» звернутися до суду, оскільки звернення до нотаріуса у разі порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань по Договору, передбачено лише у разі безспірної заборгованості за п.3 Договору, тобто заборгованості по основному боргу, без пені та 3% річних.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, чинне законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч.3 ст.549 ЦК України), індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст.625 ЦК України).
З урахуванням доведення невиконання покупцем усіх зобов'язань за Договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Торгівельно-дистриб'юторська Кампанія СІС» боргу в розмірі 10 431 774,58 грн., з яких основний борг - 5 429 888, 57 грн.; пеня - 4 621 203,60 грн., 3 % річних - 380 682, 41 грн.
Щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення боргу за невнесення платежів до 05.05.2019, 05.08.2019, 05.11.2019 та 05.02.2020.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 12, за яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 відповідний карантин на всій території України встановлено з 12.03.2020, який діяв до 30.06.2023.
Згідно з п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (№64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено, та який триває до цих пір.
Отже, вимоги позивача, в тому числі і щодо стягнення боргу за невнесення платежів до 05.05.2019, 05.08.2019, 05.11.2019 та 05.02.2020 заявлені в межах строку позовної давності передбаченого ст. 257 ЦК України з урахуванням вимог п. 12, 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Колегія суддів щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звертає увагу на таке.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);
на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Колегія суддів зауважує, що законодавець в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачив особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов'язань щодо просрочення сплати за договором купівлі-продажу.
Таким чином, застосовувати пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до спірних правовідносин не вбачається можливим.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
О.С. Комлева