Номер провадження: 22-ц/813/6231/25
Справа № 499/57/24
Головуючий у першій інстанції Банташ Д.С.
Доповідач Громік Р. Д.
29.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про забезпечення доказів.
22 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення доказів у цивільній справі № 499/57/24 за первісним позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними.
Просила забезпечити докази шляхом їх витребування від Акціонерного товариства «Одесагаз», а саме: оригінал укладеного сторонами справи письмового договору розподілу природного газу, за умовами якого позивач за первісним позовом має право на від'єднання від газопостачання споживачів, пред'явлення вимоги про стягнення до заявниці та встановлення правильності нарахувань, пред'явлених для стягнення до заявниці; оригінал актів звірки, згідно яких можна встановити фактичне надання та отримання послуги розподілу природного газу; оригінал щомісячних розрахунків вартості наданих та отриманих послуг розподілу природного газу для встановлення правильності здійснених нарахувань для стягнення; оригінал калькуляційних розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу та в подальшому нарахувань суми стягнення; договір оренди чи право власності на відрізок газорозподільної мережі, на якій здійснювалося від'єднання від газопостачання (Одеська область, Березівський район, с.Шерове, вул. Миру,2в); оригінали квитанцій на ім'я заявниці про оплату за послуги з розподілу природного газу за показниками газового лічильника для подальшого нарахування стягнення за позовом; оригінал письмової заяви - приєднання, підписаної заявницею, що засвідчує волевиявлення заявниці на приєднання до договору розподілу природного газу, та містить персоніфіковані дані заявниці, дозвіл на обробку та використання яких надає заявниця своїм підписом і які використовуються позивачем за первісним позовом, в тому числі і на паперах, пред'явлених до стягнення на персональні дані заявниці; оригінали належним чином отриманих письмових рахунків на оплату заявницею послуг розподілу природного газу; оригінали письмових доказів отримання заявницею у встановлений законом спосіб письмових рахунків на оплату послуг розподілу природного газу; оригінали платіжних документів про оплату заявницею письмових рахунків на оплату послуг розподілу природного газу; оригінал документа з зазначенням межі балансової належності, тобто точки розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності/користування/оренди, на якій відбувається приймання-передача природного газу; витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності, який містить офіційну інформацію про право власності/право користування/право оренди позивача за первісним позовом на відрізок газорозподільної мережі від точки приєднання до газотранспортної мережі будинку АДРЕСА_1 до вуличної газової мережі; оригінали первинних документів фінансової звітності, що достеменно, вмотивовано та беззаперечно підтверджують економічну обґрунтованість тарифу на розподіл природного газу по відрізку газорозподільної мережі від газорозподільної станції (ГРС) до будинку АДРЕСА_1 для встановлення правильності нарахування суми стягнення; оригінали первинних документів фінансової звітності, визначені пунктом 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», що достеменно, вмотивовано та беззаперечно підтверджують щомісячний за 2020 - 2023 роки склад витрат на виконання послуги з розподілу природного газу по відрізку газорозподільної мережі від ГРС до точки приєднання газової мережі будинку АДРЕСА_1 ; оригінали щомісячних за 2020 - 2023 роки фактичних калькуляцій (із зазначенням найменування робіт, пов'язаних з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним обслуговуванням), та грошового вираження цих елементів витрат на виконання послуги з розподілу природного газу по відрізку газорозподільної мережі від ГРС до точки приєднання газової мережі будинку АДРЕСА_1 ; оригінали щомісячних бухгалтерських розрахунків (із зазначенням найменування та гривневих показників) елементів витрат на розподіл природного газу по відрізку газорозподільної мережі від газорозподільної станції (ГРС) до будинку АДРЕСА_1 за 2020 - 2023 роки; оригінали бухгалтерських (банківських, касових) документів, які підтверджують факти отримання позивачем за первісним позовом у 2020 - 2023 роках відповідно до постанови КМУ від 26 квітня 2017 року, № 296 "Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ" коштів в якості оплати заявницею послуг з розподілу природного газу за показниками газового лічильника; детальний арифметичний розрахунок ціни позову з посиланням на положення Кодексу ГРС та належні параметри і типи газового обладнання; відомості, з яких використовувалися покази лічильника для нарахування суми стягнення; оригінал акту порушень, відповідно до якого до будинку заявниці не поновлено газопостачання до 29.07.2023 року; оригінали актів відключення № 541 від 18.07.2023 року та № 687 від 31.10.2023року, заповнені відповідно до чинного законодавства; оригінал договору АТ «Одесагаз» (AT Одесагаз Іванівське УЕГГ) з газопостачальною компанією про надання дозволу та права AT «Одесагаз» (AT Одесага) Іванівське УЕГГ від'єднувати від газопостачання споживачів газопостачання без погодження; оригінал акта про споживання заявницею природного газу поза охопленням приладами обліку; докази несанкціонованого відновлення газопостачання заявницею; оригінал акту перевірки технічного стану газопроводу за адресою заявниці, оригінал журналу перевірок технічного стану газопроводу за адресою заявниці; оригінал договору на виконання робіт по припиненню (обмеженню) газопостачання побутовим споживачам від 18.07.2023 року - 31.10.2023року, укладений між AT Одесагаз (AT Одесагаз іванівське УЕГГ) та газопостачальною компанією; оригінал договору з заявником на технічне обслуговування, який діяв до 18.07.2023року; оригінал акту про виявлення несанкціонованого підключення газових приладів за адресою заявниці, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); оригінал акту про порушення №03588 від 31.10.2023року для встановлення на відповідність його чинному законодавству; оригінали первинних документів, згідно яких заповнювалися дані в Акті-розрахунку №03588 від 28.11.2023року; оригінал акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаний мною як додаток до Типового договору розподілу природного газу для встановлення межі відповідальності сторін при від'єднанні від газопостачання; документи на законність використання AT «Одесагаз» (AT Одесагаз Іванівське УЕГГ) лічильників газопостачання; оригінал акту визначення групи порушень за наслідками та виду порушення, пред'явленого до заявниці; оригінали відомостей, згідно яких нараховувалася сума стягнення; оригінали відомостей із зазначенням показів лічильника за 2023рік, а саме: показів лічильника 18.07.2023року та показів лічильника 31.10.2023року; прилад, який нараховує об'єм послуги розподілу природного газу для можливості подальшого нарахування стягнення; погодження (дозвіл) на право AT «Одесагаз» (AT Одесагаз Іванівське УЕГГ) здійснювати земельні роботи 31.10.2023року за адресою: Одеська область, Березівський район, с.Шерове, вул. Миру, 1г по від'єднанню газопостачання до будинку заявниці за її адресою; нормативно-правовий документ, відповідно до якого AT «Одесагаз» (AT Одесагаз Іванівське УЕГГ) має право здійснювати земельні роботи по від'єднанню від газопостачання абонентів».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити заяву про забезпечення доказів, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суддя першої інстанції, не зважаючи на законність, вмотивованість і обґрунтованість клопотання про забезпечення доказів, порушив норми ЦПК України, правові висновки Європейського суду з прав людини, без будь-яких обґрунтувань та вмотивувань, без будь-якого посилання на норму законодавства України як на законну підставу відмови у задоволенні клопотання про перенесення слухання, 03 червня 2025 року проводить судове засідання і в задоволенні її заяви про забезпечення доказів відмовив. З даним, на думку скаржника, не можна погодитись, так як заявник опинилась у ситуації, коли її процесуальні права не дотримуються, що у свою чергу ставить під сумнів процесуальну рівність та саму можливість доводити перед судом правоту її позиції.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Заява про забезпечення доказів шляхом витребування письмових доказів повинна містити обґрунтування про те, які саме обставини можуть підтвердити письмові докази, оскільки докази, які не стосуються справи та предмета доказування, або одержані із порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини, судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до положень ч. ч. 5, 6 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.
Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Слід відрізняти такі процесуальні дії як забезпечення та витребування доказів (частина четверта статті 84 ЦПК України). Із аналізу даних норм слідує, що хоча забезпечення доказів здійснюється в тому числі й шляхом витребування доказів, водночас даний інститут цивільного процесу має відмінності від витребування доказів у порядку, встановленому статтею 84 ЦПК України.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Також, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідність доведення обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.
Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/385/19.
Подана заявницею заява про забезпечення доказів не містить жодного обґрунтування необхідності забезпечення доказів шляхом витребування документів, зокрема, даних, що засіб доказування може бути втрачено.
З матеріалів поданої заяви про забезпечення доказів вбачається, що вона не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що доказ, про забезпечення якого порушує питання заявниця, може бути утрачений чи його отримання стане згодом неможливим або утрудненим.
Самі по собі доводи заявниці про те, що вона не має можливості звернутися до позивача за первісним позовом з вимогою зобов'язального характеру про надання вищезазначеної інформації, не є підставою забезпечення доказів.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги положення ст.ст. 116, 117 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Щодо доводів апеляційної скарги, які фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 про розгляд заяви про забезпечення доказів за її відсутності, то колегія суддів зазначає таке.
Частиною 1, 3 118 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд клопотання про забезпечення доказів на 03 червня 2025 року, подала заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка була задоволена судом першої інстанції.
02 червня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із її хворобою, зазначала, що довідку надасть після одуження.
Апеляційний суд звертає увагу, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін та їх представників, а неможливість вирішення питання чи спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Враховуючи вказане та приписи статті 118 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення доказів за відсутності сторони заявника.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заяву про забезпечення доказів розглянуто по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржувану ухвалу суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
О.С. Комлева