Номер провадження: 22-ц/813/5858/25
Справа № 509/5592/24
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М.
Доповідач Громік Р. Д.
29.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» про захист прав споживача,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОК «КЕКС» про захист прав споживача, в якому просить розірвати Договір від 13.11.2020 року про асоційоване членство №KS-010-05/0004, укладений між ОСОБА_1 та ОК "КЕКС", а також стягнути з ОК "КЕКС" на його користь суму коштів 595 548,77 грн., що еквівалентно 14483,19 доларів США.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 13 листопада 2020 року позивачем був укладений з відповідачем Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №KS-010-05/0004 (персональний меморандум), відповідно до кого відповідач брав на себе зобов'язання передати у власність ОСОБА_1 об'єкт нерухомості - секція №10, будівельний номер № НОМЕР_1 , будівельною площею 23,76 кв.м., розташована на 5 поверсі. Позивачем на виконання умов Персонального меморандуму сплачено всі передбачені платежі, однак відповідачем не вчинено жодних дій з будівництва не тільки квартири, а й взагалі всього будинку. Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить розірвати Договір від 13.11.2020 року про асоційоване членство №KS-010-05/0004, укладений між ОСОБА_1 та ОК "КЕКС", а також стягнути з ОК "КЕКС" на його користь суму коштів 595 548,77 грн, що еквівалентно 14483,19 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено. Розірвано Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № KS-010-05/0004 від 13.11.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОК «КЕКС». Стягнено з ОК «КЕКС» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу № KS-010-05/0004 від 13.11.2020 року у розмірі 595 548 грн 77 коп. Стягнено з ОК «КЕКС» на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору у розмірі 7166 грн. 69 коп.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОК «Кекс» просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що:
1) кооператив фактично не відмовляв Позивачу у розірванні його персонального меморандуму. Натомість Позивач не дав Кооперативу зворотнього зв'язку із зручною для нього датою підписання додаткової угоди про розірвання Персонального меморандуму. Звернення Позивача до суду на нашу думку є способом (фактично зловживанням своїми процесуальними правами), обраним позивачем, щоб обійти підписані ними умови Персонального меморандуму щодо строків та суми повернення Позивачу Цільового внеску;
2) суд першої інстанції присудив стягнути на користь Позивача невірно обчислений цільовий внесок без вирахування додаткового цільового внеску у розмірі 7%, що суперечить умовам Персонального меморандуму, який позивач підписував повністю розуміючи суть у тому числі підпункту 7.5.2.6. Меморандуму при його підписанні та погоджувалась з його правомірністю;
3) у рішенні від 23.04.2025 суд першої інстанції вирішив «Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу № KS-010- 05/0004 від 13.11.2020 року у розмірі 595 548 грн 77 коп.», проте:
- по перше, Позивач 595548,00 грн Кооперативу НЕ СПЛАЧУВАВ, сума, яку він вніс за умовами ПМ становить 408353,54 грн;
- по друге, Суд при обчисленні зазначеної суми необґрунтовано не взяв до уваги пункти 7.5.2.5 (щодо того, що сума цільового внеску, який підлягає поверненню при виключенні особи зі складу асоційваних членів розраховується виходячи до внесеноїтаким членом суми цільового внеску у гривні) та 7.5.2.6 (щодо повернення коштів за вирахуванням додаткового цільового внеску) Меморандуму;
- по третє, Суд при обчисленні зазначеної суми застосував встановлений Національним банком України офіційний курс гривні щодо долара США, а не погоджений Позивачем та Кооперативом у Персональному меморандумі міжбанківський курс валют для долару США/гривня - це дані про курс продажу, що розміщені на сайті http://minfin.com.ua/ua/currency/mb/.;
4) строк введення об'єкта будівництва в експлуатацію згідно з Персонального меморандуму чіткою кінцевою датою не визначено, а зазначено лише «орієнтовний» строк, відтак Кооперативом не допущено порушення умов Персонального меморандуму.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 13 листопада 2020 року між Обслуговуючим кооперативом «КЕКС» (далі - Кооператив, Відповідач) та ОСОБА_1 (далі - асоційований член, Позивач) укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № KS-010-05/0004 (далі - Меморандум).
Розмір грошового паю дорівнює сумі у гривні, еквівалентній 14 483,19 доларів США, за курсом гривні до долару США, встановленого НБУ.
13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» із заявою про вступ до асоційованих членів кооперативу.
У вказаній заяві позивач, відповідно до погодженого з ним та підписаного персонального меморандуму асоційованого члену кооперативу від 13.11.2020 № KS-010-05/0004, зобов'язався внести розмір паю, 100,00 грн. без ПДВ, розмір цільового внеску 408 353,54 грн без ПДВ, що за домовленістю сторін еквівалентно 14 483,19 дол. США, розрахованого за курсом продажу долару США, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України, станом на останній день торгів, що передує дню укладання вищевказаного Меморандуму.
За наслідками виконання Сторонами умов Меморандуму та Кооперативом своїх статутних завдань, після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію ОСОБА_1 має намір задовольниш свою потребу у створенні Об'єкта нерухомості квартира у секції № 10, будівельний номер № 04. будівельною площею 23,76 кв.м, яка розташована (-е, -ий) на 5 поверсі Об'єкта будівництва. Вступний внесок у розмірі - 1 633,34 грн. без ПДВ, зобов'язався сплатити у разі прийняття його до складу Асоційованих членів обслуговуючого кооперативу «КЕКС».
На виконання Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №KS-010-05/0004 від 13.11.2020 було внесено кошти у розмірі 408 353,54 грн, що відповідало на той еквівалентно 14 483,19 доларів США, та вступний та пайовий внески у сумі 1 733,40 грн. що підтверджується квитанціями №СВ04169495/1 від 13.11.2020 року та №СВ04169475/1 від 13.11.2020 року.
Пункт 2.1 Персонального меморандуму визначає, що за своєю правовою суттю є двостороннім правочином, який визначає істотні умови взаємодії Кооперативу та Асоційованого члену, спрямованої на досягнення передбаченої статутом мети діяльності Кооперативу та задоволення потреб Асоційованого члена, який у повному обсязі вніс пай, вступний внесок та цільовий внесок.
Згідно з п. 2.2. меморандум укладений Сторонами з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб Асоційованого члена шляхом виникнення у нього права Асоційованого члена на Об'єкт нерухомості в майбутньому, а саме на квартиру будівельний АДРЕСА_1 , будівельною площею 23,76 кв.м., розташована на 5 поверсі Об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 3.1 Договору Позивач в порядку, передбаченому договором зобов'язується внести пай, вступний внесок та цільовий внесок в розмірі, визначеному меморандумом, а відповідач зобов'язався досягти передбаченої Статутом мети діяльності та задовольнити потребу Асоційованого члена , який у повному обсязі вніс Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у Асоційованого члена права Асоційованого члена на Об'єкт нерухомості, зазначений в меморандумі, після завершення будівництва Об'єкта будівництва і введення його в експлуатацію в порядку, визначеному меморандумом.
Згідно з п. 5.1 меморандуму пайовий внесок складає 100 грн., підлягає внесенню на рахунок відповідача не пізніше 13.11.2020 року.
Також п. 5.1 передбачено, що цільовий внесок на момент укладення Меморандуму дорівнює 408 353,54 грн., що за домовленістю сторін еквівалентно 14 438,19 доларів США., розрахованого по курсу продажу долару США, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України, станом на останній день торгів, що передує дню укладання Меморандуму та становить 28,194 грн.
Відповідно до п. 5.3 меморандуму особа, що вступає до складу Асоційованих членів кооперативу зобов'язана внести повний розмір вступного внеску не пізніше 13.11.2020 року у розмірі 0,4% від суми цільового внеску, а саме 1 633,34 грн.
Згідно з п. 6.1. Персонального меморандуму після внесення Асоційованим членом 100% розміру цільового внеску та інших внесків і отримання відповідачем документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта будівництва протягом 30 робочих днів відповідач зобов'язався передати асоційованому члену, наступні документи, які посвідчують виникнення у асоційованого члена його прав на Об'єкт нерухомості (квартира будівельний АДРЕСА_2 , будівельною площею 23,76 кв. м на 5 поверсі в секції №10), введення його в експлуатацію та являються підставою для реєстрації права власності асоційованого члена на нього як на нерухоме майно: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта будівництва; довідку про повну сплату внесків за персональним меморандумом.
Відповідно до п. 4.2 Персонального меморандуму орієнтовний строк введення будинку в експлуатацію визначено до 30.11.2022 року.
Отже, позивачем були виконані всі, передбачені Меморандумом умови на виконання своїх зобов'язань.
На момент розгляду справи судом, будівництво багатоквартирних житлових будинків громадського призначення не завершено та не передано в експлуатацію.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно з статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України «Про кооперацію».
За змістом статті 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації, яка створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської іншої діяльності задля поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів.
У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об'єктів житлового, дачного, гаражного будівництва) (ст.14 Закону України «Про кооперацію»).
На підставі статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством.
Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
Цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
Вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно п. 6.1. Персонального меморандуму після внесення Асоційованим членом 100% розміру цільового внеску та інших внесків і отримання відповідачем документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта будівництва протягом 30 робочих днів відповідач зобов'язався передати асоційованому члену, наступні документи, які посвідчують виникнення у асоційованого члена його прав на Об'єкт нерухомості (квартира будівельний АДРЕСА_2 , будівельною площею 23,76 кв. м на 5 поверсі в секції №10) , введення його в експлуатацію та являються підставою для реєстрації права власності асоційованого члена на нього як на нерухоме майно: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта будівництва; довідку про повну сплату внесків за персональним меморандумом.
Також відповідно до п. 4.2 Персонального меморандуму орієнтовний строк введення будинку в експлуатацію визначено до 30.11.2022 року.
Тобто за умовами персонального меморандуму грошові кошти ОСОБА_1 були сплачені в рахунок оплати вартості об'єкта нерухомості - секція АДРЕСА_3 поверсі Об'єкта будівництва.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб видами діяльності Обслуговуючим кооперативом «Кекс» є комплексне обслуговування об'єктів.
Сторонами не заперечувалось, що на підставі персонального меморандуму №KS-010-05/0004 від 13.11.2020 року позивач сплатив цільовий внесок у розмірі 408 353,60 грн (що еквівалентно 14 483,19 дол. США), вступний та пайовий внески у розмірі 1 733,40 грн. та відсутність введеного в експлуатацію об'єкту будівництва.
Сторонами визнано, що вказані грошові кошти внесені ОСОБА_1 були з метою забезпечення його квартирою у власність та він оплачує таке будівництво у розмірі 408353,60 грн. (що еквівалентно 14 483,19 дол. США).
У постанові від 04 вересня 2019 року у справі №361/5893/16-ц, провадження №61-30809св18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що позивач є споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів".
Тобто замовлені ОСОБА_1 послуги не були належним чином надані Обслуговуючим кооперативом «Кекс», на час розгляду справи відповідачем не надано підтвердження та доказів будівництва квартири за яку позивачем сплачені кошти.
У відповідності до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено право споживача відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
ОСОБА_1 заявив про відмову від умов персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №KS-010-05/0004 від 13.11.2020 року, про що зазначив в своїй позовній заяві і порушив питання про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Кекс» сплачених грошових коштів за персональним меморандумом.
Суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача про необхідність ініціювання позивачем процедури визначеної розділом 7 персонального меморандуму щодо його розірвання, та погоджується з доводами позивача, що у випадку такого звернення позивачем до кооперативу обсяг її порушених прав збільшується на сім відсотків від розміру сплаченого цільового внеску.
Посилання відповідача щодо неможливості виконувати свої зобов'язання через введений на території України військовий стан не може бути взято судом до уваги, оскільки саме пособі таке твердження без належного доказового підтвердження є неспроможним. Про зазначені обставини настання у відповідача форс мажорних обставин стверджувала представник відповідача у своєму відзиву.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
У ст.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та /чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що обставини непереборної сили звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов'язань, однак не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов'язань. Також умовами п. 7.6. персонального меморандуму сторонами передбачено підстави для звільнення сторін від відповідальності де серед іншого передбачено надання довідки уповноваженого державного органу, який вправі визначати обставини непереборної сили.
Позивач у відповіді на відзив стверджував, що відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин так само, як відповідач не надавав такого документального підтвердження до суду, окрім своїх письмових пояснень у відзиву. За правилами ділового обороту у випадку настання у сторони договору форс-мажорних обставин, така сторона як найшвидше має повідомити про таке іншій стороні. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору, але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що персональний меморандум №KS-010-05/0004 укладено 13.11.2020 року, тобто за рік і три місяця до дати початку збройної агресії російської федерації.
Суд першої інстанції вмотивовано не взяв до уваги доводи відповідача про зростання собівартості будівництва, в тому числі за рахунок дорожчання вартості будівельних матеріалів, оскільки повна вартість квартири позивачем була сплачена, та відповідач мав приступити до виконання своїх зобов'язань після укладення персонального меморандуму, а саме з 13.11.2020 року.
Окрім іншого, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження прийняття ОСОБА_1 до асоційованих членів кооперативу, ознайомлення його зі статутом кооперативу, оскільки персональний меморандум має відсилання на його зміст, участь позивача в діяльності кооперативу, запрошення позивача на загальні збори кооперативу, обізнаність позивача про рішення прийняті загальними зборами кооперативу та інше.
Відповідачем не надано до суду статуту ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «КЕКС», рішення загальних зборів членів кооперативу про прийняття ОСОБА_1 до складу асоційованих членів та інших документів на підтвердження участі позивача в діяльності кооперативу, як то підтвердження ознайомлення позивача зі статутом кооперативу, запрошення на загальні збори та інше.
Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
У зв'язку з набуттям 15.08.2022 року чинності редакції ст. 14 Закону України «Про кооперацію», враховуючи характер правовідносин сторін за укладеним персональним меморандумом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законної можливості у ОСОБА_1 з дати набрання чинності вказаної норми Закону бути асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу «КЕКС», а у відповідача відсутні правові підстави для використання сплачених і не використаних коштів позивача.
Враховуючи, що Обслуговуючий кооперативу «КЕКС» з 15.08.2022 не розірвав персональний меморандум з позивачем, не виходив з пропозицією щодо внесення змін до персонального меморандуму, утримання відповідачем сплачених коштів ОСОБА_1 є безпідставними (ст. 1212 ЦК України).
У зв'язку з істотним порушенням Відповідачем умов персонального меморандуму та невиконанням своїх зобов'язань за договором та Законом, такий договір має бути розірваний, а сплачені позивачем грошові кошти на виконання умов договору підлягають поверненню позивачу у повному обсязі, за виключенням сплаченого вступного внеску.
Саме на захист прав інвесторів будівництва нерухомого майна15серпня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2518-ІХ «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Цим Законом законодавець доповнив статтю 14 Закону України «Про кооперацію» новою частиною такого змісту: «Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об'єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)».
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів прийняття позивача до членів кооперативу, відповідачем підтверджено факт невикористання з 13 листопада 2020 р. сплаченого позивачем цільового внеску за квартиру, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем сплачено на рахунок відповідача цільової внесок у загальному розмірі 408 353,54 грн., що еквівалентно 14 438,19 доларів США., розмір сплаченого паю - 100 грн., розмір вступного внеску - 1 733,40 грн.
В своїй позовні заяві позивач просить суд розірвати Договір від 13.11.2020 рокупро асоційоване членство №KS-010-05/0004, укладений між ОСОБА_1 та ОК "КЕКС", а також стягнути з ОК "КЕКС" на його користь суму коштів 595 548,77 грн., що еквівалентно, на думку позивача, 14483,19 доларів США, які відповідають розміру сплаченого позивачем цільового внеску.
Суд зазначає, що встановлений Національним банком України офіційний курс гривні щодо долара США станом на дату звернення до суду з позовом 17.09.2024 року, складає 41,3591 грн.
Отже, станом на дату звернення позивача із даним позовом сума цільового внеску, яка підлягає поверненню позивачу, складає 599 011 грн. 70 коп. (41,3591 х 14483,19 = 599011,70), яка є більшою ніж заявлено позивачем.
Відповідно до ч.2 ст. 164 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума сплачених коштів за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу №KS-010-05/0004 від 13.11.2020 року у розмірі 595 548,77 грн.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, які зазначені у пунктах 1, 2 підрозділу короткий зміст і доводи апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №905/799/18 від 18 вересня 2019 року у справі №916/1921/18, від 28 травня 2019 року у справі №910/9234/18, від 13 лютого 2018 року у справі №925/1074/17.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою.
Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 17 квітня 2019 року у справі №910/6381/18, від 14 серпня 2019 року у справі №910/8819/18.
Для встановлення можливості розірвання договору в судовому порядку необхідно визначити, чи були допущені іншою стороною саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) особи, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 серпня 2020 року у справі №927/784/19.
Згідно з п. 2.2 меморандум укладений Сторонами з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб Асоційованого члена шляхом виникнення у нього права Асоційованого члена на Об'єкт нерухомості в майбутньому, а саме на квартиру будівельний АДРЕСА_4 .
Таким чином, результатом Персонального меморандуму для ОСОБА_1 мало бути отримання у приватну власність квартири.
Однак станом на день звернення до суду із позовом вимоги Персонального меморандуму стороною відповідача виконані не були, а об'єкт будівництва не був введений у експлуатацію.
Оцінюючи обставини справи та надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції зазначає, що невиконання умов Персонального меморандуму, а саме не введення об'єкта будівництва у строк, визначений у Персональному меморандумі, є істотним порушення договору, оскільки ОСОБА_1 не може використати результат договору та позбавлений права отримати об'єкт нерухомості, на який очікував.
Враховуючи зазначене, наявні всі підстави для захисту порушеного цивільного права ОСОБА_1 шляхом розірвання Персонального меморандуму у судовому порядку у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 у позасудовому порядку звернувся до ОК «КЕКС» із претензією про розірвання Персонального меморандуму.
У відповіді ОК «КЕКС» (вих. №129 від 21.08.2024) на претензію ОСОБА_1 повідомлено, що ним не було виконано вимог п. 5.1.1 Персонального меморандуму, у звязку із чим умови п. 7.5.3 Меморандуму не підлягають застосуванню, отже до нього застосовуються умови розірвання, які визначені п. 7.5.2 Меморандуму.
Апеляційний суд зауважує, що п. 5.1.1 Меморандуму встановлює, що у випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати укладання Меморандуму, Асоційований член внесе Цільовий внесок (частину Цільового внеску) у розмірі, що дорівнює або є більшим, ніж 70% від вказаної у п. 5.1. суми, до асоційованого члена застосовуються Особливі умови задоволення потреб, що стали причиною його вступу до Кооперативу (визначені у п. 7.5.3 Меморандуму).
У п. 5.1. встановлена сума Цільового внеску у розмірі 408 353,54 гривні, що за домовленістю сторін еквівалентно 14 483,19 дол. США.
Згідно із квитанції № СВ04169495/1 від 13.11.2020 ОСОБА_1 сплатив суму у розмірі 405353,60 гривень (а.с. 23), що і була визначена у п. 5.1.1 Меморандуму.
Таким чином, до ОСОБА_1 мав би застосовуватись порядок розірвання Персонального меморандуму, визначений п. 7.5.3 Меморандуму.
Натомість ОК «КЕКС» незаконно відмовив у розірванні Меморандуму за п. 7.5.3., вказуючи, що ОСОБА_1 не виконав умов, передбачених п. 5.1.1. Меморандуму. Водночас ОК «Кекс» запропонував процедуру розірвання Меморандуму, яка передбачена п. 7.5.2, згідно із якою ОСОБА_1 має отримати повернення цільового внеску з вирахуванням 7% суми Цільового внеску.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 використав досудовий порядок врегулювання спору (розірвання Персонального меморандуму) на умовах, передбачених п. 7.5.3 Меморандуму, однак йому було відмовлено і він звернувся на загальних підстав, передбачених ЦК України, для розірвання договору і отримання сплачених грошових коштів.
Щодо доводів апеляційної скарги, які зазначені у пункті 3 підрозділу короткий зміст і доводи апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно із частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Тобто, оскільки сторони визначили у Персональному меморандумі еквівалент у доларах США у розмірі 14 483,19 дол. США (п. 5.1 Персонального меморандуму), то суд першої інстанції цілком обґрунтовано стягнув заборгованість у гривні за курсом НБУ для визначеної сторонами іноземної валюти.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі №754/5522/22.
Щодо доводів апеляційної скарги, які зазначені у пункті 4 підрозділу короткий зміст і доводи апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає таке.
До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Стаття 252 ЦК України дає визначення строку та терміну, а саме: 1) строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; 2) термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття об'єкта будівництва до експлуатації (див.: постанову Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 369/6303/19 (провадження № 61-6531св20)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Скаржник у апеляційній скарзі посилається на правові висновки Верховного Суду, які, на його думку, помилково не були застосовані судом першої інстанцій під час вирішення цього спору, проте вони не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки викладені за інших фактичних обставин справи. Зокрема у наведених заявником справах судами було встановлено, що зобов'язання сторін за договорами були виконані на момент звернення до суду (будинку здані в експлуатацію), а в самих договорах були визначені орієнтовні строки, а не конкретні терміни. Тому відповідні посилання заявника відхиляються судом касаційної інстанції.
При цьому відносини між ОК «КЕКС» і ОСОБА_1 є цивільно-правовими, а отже, до них застосовуються норми ЦК України.
Апеляційний суд враховує, що пунктом 4.2 Меморандуму сторони визначили, що орієнтовний строк введення об'єкта будівництва до експлуатації - до 30 листопада 2022 року. Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк введення об'єкта будівництва в експлуатацію на строк до 8 місяців, і це не буде вважатись порушення умов Меморандуму.
Таким чином, сторони передбачили конкретну календарну дату, яка має неминуче настати.
Зазначене повністю спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині, як і посилання на нерелевантні судові рішення Верховного Суду.
При цьому слід розуміти різницю між «запланованим» та «орієнтовним» строком. Указані поняття не є тотожними.
У даному випадку дата прийняття будинку в експлуатацію була запланованою, а тому мала настати саме в той день, який був визначений Персональним Меморандумом (30 листопада 2022 року), тоді як орієнтована дата може змінитися у силу різних обставин, тому й указує на невизначеність умов такого правочину.
Разом із цим, продавець у спірному Персональному меморандумі передбачив і право в односторонньому випадку змінити заплановану дату прийняття будинку в експлуатацію, - до 8 (восьми) місяців, і що не буде вважатись порушенням умов цього Меморандуму.
Вісім місяців, на які може ОК «КЕКС» змінити дату прийняття будинку в експлуатацію, закінчилися 30 липня 2023 року. Отже, і цей строк не є орієнтовним, а є чітко визначеним.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі №757/25889/21-ц
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
О.С. Комлева