Номер провадження: 33/813/2057/25
Номер справи місцевого суду: 522/269/25
Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
10.11.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисниці Білунової Світлани Григорівни
розглянувши апеляційну скаргу захисниці Білунової Світлани Григорівни
на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2025 року
встановив:
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 грудня 2024 о 21:53 в м. Одеса, Фонтанська дорога, 85/8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі, захисниця Білунова С.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За доводами апеляційної скарги огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку не проводився, хоча від його проходження ОСОБА_1 не відмовлявся. Відеозапис, що міститься у справі, та врахований судом є неінформативним, оскільки не відображає події, які відбувалися під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відеозапис переривається та не несе необхідної інформації щодо самої події виявлення у водія стану алкогольного сп'яніння. На відеозаписі зафіксовано, як поліцейські стверджували про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, які мають різні ознаки, водночас у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки у нього була нормальна мова, логічне мислення, тверда хода та відсутнє почервоніння обличчя, про запах алкоголю з порожнини рота поліцейські не повідомляли. Суд вибірково надав оцінку відеозапису, однак не досліджував пояснення ОСОБА_1 та свідків, які були надані на місці події. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням законодавства, оскільки до змісту документа поліцейськими внесено виправлення вже після його складання. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №428/2769/17 захисниця зазначає, що відсутність у протоколі даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено відеозйомку, роблять результати такої фіксації недопустимими. Крім цього, судом не враховано, що ОСОБА_1 не було вручено копію акту огляду. Не надано належної правової оцінки і тій обставині, що на момент події ОСОБА_1 був діючим військовослужбовцем ЗСУ, тому огляд на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до ст. 266-1 КУпАП, мав проводитися спеціально уповноваженою особою військової служби правопорядку, а не поліцейськими.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисниця Білунова С.Г.підтримали вимоги апеляційної скарги, надали пояснення за доводами апеляційної скарги.
Вислухавши ОСОБА_1 та його захисницю Білунову С.Г.за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду та таке.
Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисницею не заперечується факт керування ОСОБА_1 вказаним вище транспортним засобом у часі та місці, зафіксованому у протоколі про адміністративне правопорушення.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 розділу I Інструкції).
Наведені вище вимоги законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапис, інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу постанови поклав відомості, зафіксовані у: протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписах, долучених до справи, направленні водія на огляд, довідках, наданих правоохоронцями.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №202155 поліцейською, складеного відносно ОСОБА_1 , зафіксовано, що: «21 грудня 2024 року о 21:53 год в м. Одеса, Фонтанська дорога, 85/8, водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медзакладі або на місці водій відмовився. Велася безперервна відеофіксація, чим порушив п.2.5 ПДР».
При підписанні вказаного вище протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що не згоден.
З відеозапису, долученого правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що під час складання адміністративних матеріалів відносно іншого водія, позаду поліцейських трапилася ДТП за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки та з'ясування стану здоров'я водіїв автомобілів, причетних до цієї події, поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота (22:06:32 - 22:06:36 - час вказаний на відеозаписі), у зв'язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки за допомогою спеціалізованого технічного засобу (алкотестеру), так і у закладі охорони здоров'я. Однак ОСОБА_1 відмовився від виконання обов'язку, передбаченого п.2.5 ПДР, посилаючись на те, що на передодні, і цього дня вживав препарати, запевняв, що алкоголь не вживав (22:09:13-22:09:31 - час вказаний на відеозаписі). Поліцейським було акцентовано увагу водія, що у нього виявлено саме ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота (22:13:17-22:13:21 - час вказаний на відеозаписі), тому він має пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Втім, ОСОБА_1 вчиняв дії спрямовані на ухилення від виконання вимог п.2.5 ПДР, намагаючись залишити місце події (21:59:35 - час вказаний на відеозаписі), після висловлення на його адресу вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння випив рідину, схожу на оральний спрей.
Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу, з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у порядку, встановленому законом, поліцейськими підставно складено відносно
ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аргументи захисниці про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються вказаним вище відеозаписом, якому суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, надав належну правову оцінку.
Стосовно посилань захисниці про недопустимість та неналежність відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, з підстав зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд зауважує про таке.
Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.
Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.
Посилання захисниці про те, що відеозапис не є неінформативним, з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд оцінює критично, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи за своїм обсягом та повнотою відповідають критерію достатності, та містять фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису правоохоронцями встановлено обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, висловлення на його адресу вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, фіксування обставин відмови водія від виконання обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, складання адміністративних матеріалів, ознайомлення ОСОБА_1 з їх змістом, підписання водієм цих документів, що спростовує твердження захисниці про недопустимість відеозапису, як джерела доказу.
Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, захисницею не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.
Доводи захисниці про те, що відеозапис не є безперервним та не містить необхідної інформації, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з наведених вище підстав.
Зазначаючи про необхідність врахування правових висновків касаційного суду, захисницею не взято до уваги, що у постанові від 24 січня 2019 року у справі N 428/2769/17 предметом касаційного перегляду була саме постанова про адміністративне правопорушення, винесена правоохоронцями за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, у порядку регламентованому ст. 283 КУпАП.
Таким чином, предметом перегляду суду касаційної інстанції було процесуальне рішення, винесене у формі постанови, а не протоколу про адміністративне правопорушення, що має місце у даному випадку, під час перегляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в апеляційному порядку, регламентованому нормами КУпАП.
У справі № 428/2769/17 Верховний Суд переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, дійшов висновку, що у разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, то такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень
Таким чином, оцінка допустимості доказів була здійснена Касаційним адміністративним судом за правила КАСУ, а не КУпАП, а тому твердження захисниці щодо недопустимості відеозапису, як окремого джерела доказів у даному випадку під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу.
Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави не враховувати відомості, зафіксовані на відеозаписі, який долучений у встановленому законом порядку до матеріалів справи, не вбачає таких підстав і апеляційний суд.
Твердження апелянта про те, що поліцейські повідомляли ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, спростовуються відеозаписом з якого чітко убачається, що підставою для висловлення на адресу водія вимоги виконати обов'язок, передбачений п.2.5 ПДР, слугувало виявлення у водія ознак саме алкогольного (запах алкоголю з порожнини рота), а не наркотичного сп'яніння.
Аргументи захисниці про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено правоохоронцями з порушенням вимог законодавства, оскільки до змісту цього документа поліцейськими внесено виправлення після його складення, апеляційний суд відхиляє, з підстав їх недоведеності.
Щодо не вручення ОСОБА_1 копії акту огляду, апеляційний суд зауважує про таке.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння (пункт 5 Порядку, пункт 10 розділу II Інструкції ).
Зважаючи, що у даному конкретному випадку поліцейськими не проводився огляд ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від виконання обов'язку, передбаченого п.2.5 ПДР, тому у поліцейських не виникало обов'язку вручати водієві копію зазначеного документу, як про те стверджує захисниця.
Апелювання захисниці до тієї обставини, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння мала проводити спеціально уповноважена особа військової служби правопорядку, а не поліцейські, як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.
Військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП).
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.3 ст. 266-1 КУпАП).
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 266-1 КУпАП).
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року N 32 (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також військовослужбовців Збройних Сил (далі - військовослужбовці) для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), та проведення огляду (п. 1 Порядку).
Огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) . Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (п.3 Порядку).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах (п.4 Порядку).
Отже, обов'язковою умовою для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння саме посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, а не поліцейським, є виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або перебування на території військових частин (установ, закладів).
Матеріали справи не містять та стороною захисту не надано суду доказів того, що під час керування транспортним засобом, ОСОБА_1 , як військовослужбовець, виконував обов'язки військової служби.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що «виконання обов'язків військової служби» та «перебування на військовій службі» не є тотожними поняттями.
Сама ж по собі наявність у водія статусу військовослужбовця, за умови не виконання ним у цей час вказаних вище обов'язків, не є підставою для проведення його огляду спеціальними суб'єктами, як про те твердить апелянт.
Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтована.
Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до
ст. 252КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з'ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.
Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Апеляційну скаргу захисниці Білунової Світлани Григорівни залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко