Номер провадження: 22-ц/813/5839/25
Справа № 523/2084/24
Головуючий у першій інстанції Далеко К. О.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
30.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів:Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє представник ОСОБА_3 ,
на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 березня 2025 року,
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення грошового відшкодування
Короткий зміст вимог
У лютому 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення грошового відшкодування, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 23.07.2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , рухаючись у с. Плодове Каховського району Херсонської області, допустив зіткнення із автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення автомобіль марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка 24.07.2021 року внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень померла в реанімаційному відділенні КНП «Центральна міська лікарня міста Нова Каховка» НМР. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 23.07.2021 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021231070000464 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди згідно полісу № АР989621 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та 13.09.2021 року на адресу ПАТ «СК «Євроінс Україна» позивачами направлено заяву про виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 87 902,19 грн, з яких: для ОСОБА_1 : 36 000,00 грн - моральна шкода; для ОСОБА_2 : 36 000,00 грн - моральна шкода, 14 055,00 грн - витрати на поховання, 1 847,19 грн - витрати на лікування. 20.09.2021 року відкрито страхову справу.
12.11.2021 року на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено запит про надання інформації про стан розгляду заяви про виплату страхового відшкодування від 13.09.2021 року. У зв'язку із довготривалим не здійсненням страхового відшкодування, позивачами 14.12.2021 року на адресу Національного банку України направлено скаргу про порушення вимог законодавства України з боку ПАТ «СК «Євроінс Україна» щодо невиплати страхового відшкодування у визначений законодавством 90-денний строк. 13.01.2022 року Національним банком України надано відповідь на скаргу та повідомлено, що страховиком зупинено розгляд страхової справи у зв'язку з тим, що дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі.
16.05.2023 року на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено заяву, якою до матеріалів страхової справи № 41982 долучено копію обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021231070000464 від 23.07.2021 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України та 21.12.2023 року направлено заяву, якою до матеріалів страхової справи № 41982 долучено відповідь на адвокатський запит Управління державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області від 13.12.2023 року щодо розбіжностей у актових записах складених російською мовою щодо прізвища « ОСОБА_7 ».
Позивачі зазначали, що станом на момент звернення до суду із відповідним позовом, страхове відшкодування не сплачено, а передбачений законодавством строк на виплату страхового відшкодування сплив 20.12.2021 року. Із рішенням ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про призупинення строків розгляду страхової справи позивачі не погоджуються, вважають, що останнє порушує їх права, законні інтереси та суперечить Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на належне та своєчасне відшкодування шкоди, завданої смертю їхньої матері.
Просили суд стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 33 809 (тридцять три тисячі вісімсот дев'ять) гривень 12 копійок, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 2 614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 52 копійки, інфляційні втрати у розмірі 12 568 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 15 копійок, а всього разом - 48 991 (сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 79 копійок; понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди, витрат на поховання та лікування у загальному розмірі 51 902 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дві) гривні 19 копійок; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 49 049 (сорок дев'ять тисяч сорок дев'ять) гривень 84 копійок, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 3 803 (три тисячі вісімсот три) гривні 46 копійок, інфляційні втрати у розмірі 18 119 (вісімнадцять тисяч сто дев'ятнадцять) гривень 85 копійки, а всього разом - 70 973 (сімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 15 копійок; понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 26.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення грошового відшкодування задовольнив частково. Стягнув з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок; стягнув з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди, витрати на поховання та лікування у загальному розмірі 51 902 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дві) гривні 19 копійок; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заява від 13.09.2021 року про виплату страхового відшкодування, подана представником позивачів до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА», відповідала вимогам ст.35 п.35.1, 35.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Суд вважав, що страховик, отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинив дій, передбачених ст. 34 Закону, і, не встановивши підстав для відмови у прийнятті такого рішення згідно зі ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені представником членів сім'ї загиблої вимоги про відшкодування моральної шкоди, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняв, як і не прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Суд встановив, що ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу являється страховим випадком, матеріалами справи підтверджується наявність трьох підстав для стягнення моральної шкоди (наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою), позивачі у встановлені законом строки виконали свій обов'язок та подали страховику пакет документів, передбачений ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для не виплати страховиком страхового відшкодування у спірних правовідносинах.
Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та трьох процентів річних, суд вважав, що положення п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV виключають можливість стверджувати про наявність в діях страхової компанії вини у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідно до абзацу 4 п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик скористався своїм правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому такий строк розпочнеться з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, ухваленим у цій справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування. При цьому, судом зауважено, що обставина не повідомлення відповідачем позивачів про припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, відповідно до абзацу 4 п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, не нівелює наявність у відповідача такого права, встановленого законодавцем, а відповідно і не може свідчити про наявність в діях відповідача вини, яка би дозволяла стверджувати про порушення ним грошового зобов'язання. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Ільків М.М., просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2025 року в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в даній частині нове судове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги, посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга в оскаржуваній частині мотивована тим, що позивачами виконано всі дії, які передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подана заява про виплату страхового відшкодування відповідає усім вимогам ст. 35 даного Закону, до зави долучено всі додатки, що вимагаються положеннями Закону, що підтверджується й оскаржуваним рішенням. При цьому, зауважує, що ст. 35 даного Закону не містить вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування постанови чи вироку суду, які набрали законної сили, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, скаржник стверджує про виконання всіх необхідних дій для отримання страхового відшкодування та прийняття відповідачем рішення про зупинення строків розгляду у виплаті страхового відшкодування через відсутність постанови/вироку суду порушило право потерпілих на своєчасне отримання страхового відшкодування, зазначаючи, що відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови у задавлені позовних вимог потерпілих осіб до страховика про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері позивачів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на викладене, стверджують, що судом першої інстанції не наведено обґрунтованих підстав для відмови у стягненні пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, відтак оскаржуване рішення в даній частині не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» його право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 27.05.2025 року в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження направлено засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано у відповідності до п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України.
Представник скаржників - адвокат Ільків М.М. копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 27.05.2025 року велектронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 22.05.2025 року отримало 22.05.2025 року копію апеляційної скарги з додатками та 27.05.2025 року копію ухвали про відкриття апеляційного провадження в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 , ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та адвокат Ільків М.М, який діє від імені скаржників, повідомлені про дату, час та місце судового розгляду шляхом отримання 01.07.2025 року судових повісток в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 судову повітку із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи отримав 04.10.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
В судовому засіданні 30.10.2025 року адвокат Ільків М.М., який діє від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині просив скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 березня 2025 року оскаржується лише в частині позовних вимог про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» пені, три проценти річних інфляційні втрати, тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог, не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24 жовтня 2008 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заява від 13.09.2021 року про виплату страхового відшкодування, подана представником позивачів до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА», відповідала вимогам ст.35 п.35.1, 35.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Суд вважав, що страховик, отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинив дій, передбачених ст. 34 Закону, і, не встановивши підстав для відмови у прийнятті такого рішення згідно зі ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені представником членів сім'ї загиблої вимоги про відшкодування моральної шкоди, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняв, як і не прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Суд встановив, що ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу являється страховим випадком, матеріалами справи підтверджується наявність трьох підстав для стягнення моральної шкоди (наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою), позивачі у встановлені законом строки виконали свій обов'язок та подали страховику пакет документів, передбачений ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для не виплати страховиком страхового відшкодування у спірних правовідносинах.
Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та трьох процентів річних, суд вважав, що положення п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV виключають можливість стверджувати про наявність в діях страхової компанії вини у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідно до абзацу 4 п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик скористався своїм правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому такий строк розпочнеться з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, ухваленим у цій справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування. При цьому, судом зауважено, що обставина не повідомлення відповідачем позивачів про припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, відповідно до абзацу 4 п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, не нівелює наявність у відповідача такого права, встановленого законодавцем, а відповідно і не може свідчити про наявність в діях відповідача вини, яка би дозволяла стверджувати про порушення ним грошового зобов'язання. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , рухаючись у с. Плодове Каховського району Херсонської області, допустив зіткнення із автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення автомобіль марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка 24.07.2021 року внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень померла в реанімаційному відділенні КНП «Центральна міська лікарня міста Нова Каховка» НМР, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 306 від 26.07.2021 року та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Новокаховським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.07.2021 року.
23.07.2021 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди зареєстровано кримінальне провадження № 2021231070000464, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується копією витягу з ЄРДР.
За даними сайту Судової влади України, в провадженні Новокаховського міського суду Херсонської області перебувала на розгляду кримінальна справа № 661/5003/21, обвинувачений ОСОБА_4 , яка була призначена до судового розгляду на 04.02.2022 року. Суд не здійснює правосуддя. З 24 лютого 2022 року місто перебуває під тимчасовою окупацією російськими військами.
Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди, застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», відповідно до полісу №АР989621.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є синами загиблої ОСОБА_8 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
13.09.2021 року представником позивачів ОСОБА_9 , який діяв на підставі довіреностей, на адресу ПАТ «СК «Євроінс Україна» направлено заяву про виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 87 902,19 грн, долучивши всі документи, що ідентифікують позивачів та підтверджують родинний зв'язок із загиблою, а також: оригінали фіскальних чеків на суму 1847,19 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру від 29.07.2021 року на суму 14055,00грн.; рахунок - фактура від 29.07.2021 року на суму 14055,00 грн.
20.09.2021 року відкрито страхову справу.
12.11.2021 року на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено запит про надання інформації про стан розгляду заяви про виплату страхового відшкодування від 13.09.2021 року.
14.12.2021 року на адресу Національного банку України представником позивачів направлено скаргу про порушення вимог законодавства України з боку ПАТ «СК «Євроінс Україна», зокрема щодо невиплати страхового відшкодування у визначений законодавством 90-денний строк. Відповідно до наданої відповіді Національного банку України на скаргу від 13.01.2022 року позивачам повідомлено, що страховиком ПАТ «СК «Євроінс Україна» зупинено розгляд страхової справи у зв'язку з тим, що дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі.
Згідно відповіді Херсонської обласної прокуратури від 08.05.2023 року на адвокатський запит вбачається, що Прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури Т. Безушко затверджено та винесено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2021 року за № 120-21231070000464, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 268 КК України. За даними сайту Судової влади України, в провадженні Новокаховського міського суду Херсонської області перебувала на розгляду кримінальна справа № 661/5003/21, обвинувачений ОСОБА_4 , яка призначена до судового розгляду на 04.02.2022 року. Суд не здійснює правосуддя, з 24.02.2022 року місто перебуває під тимчасовою окупацією російськими військами.
16.05.2023 року на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено заяву, якою до матеріалів страхової справи № 41982 долучено копію обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021231070000464 від 23.07.2021 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України.
На теперішній час страхове відшкодування ПАТ «СК «Євроінс Україна» позивачам не сплачено.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом наведеної норми закону нарахування трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За частиною першою ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Тобто, відповідальність страховика, передбачена п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 2 ст. 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов'язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.
Матеріалами справи встановлено, що 20.09.2021 року відкрито страхову справу за заявою представника позивачів ОСОБА_9 від 13.09.2021 року направлену на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 87 902,19 грн, долучивши всі документи, що ідентифікують позивачів та підтверджують родинний зв'язок із загиблою, а також: оригінали фіскальних чеків на суму 1847,19 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру від 29.07.2021 року на суму 14055,00грн.; рахунок - фактура від 29.07.2021 року на суму 14055,00 грн.
12.11.2021 року на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено запит про надання інформації про стан розгляду заяви про виплату страхового відшкодування від 13.09.2021 року.
14.12.2021 року на адресу Національного банку України представником позивачів направлено скаргу про порушення вимог законодавства України з боку ПрАТ «СК «Євроінс Україна», зокрема щодо невиплати страхового відшкодування у визначений законодавством 90-денний строк. Відповідно до наданої відповіді Національного банку України на скаргу від 13.01.2022 року позивачам повідомлено, що страховиком ПрАТ «СК «Євроінс Україна» зупинено розгляд страхової справи у зв'язку з тим, що дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі.
Як встановлено судом першої інстанції, наявною в матеріалах справи відповіддю Херсонської обласної прокуратури від 08.05.2023 року на адвокатський запит підтверджується винесення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2021 року за № 120-21231070000464, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 268 КК України. Кримінальна справа № 661/5003/21 перебувала в провадженні Новокаховського міського суду Херсонської області, обвинувачений ОСОБА_4 , яка призначена до судового розгляду на 04.02.2022 року, однак суд не здійснює правосуддя та з 24.02.2022 року місто перебуває під тимчасовою окупацією російськими військами.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, у діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідач скористався своїм правом передбаченим положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, з огляду на перебування вищезазначеної кримінальної справи в провадження Новокаховського міського суду Херсонської області та відсутності будь-яких відомостей щодо розгляду даної справи по суті, а тому з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування, у відповідача виникне обов'язок виконання грошового зобов'язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.2025 року у справі № 496/3445/22, від 15.08.2023 року у справі № 513/730/21, від 22.12.2023 року у справі № 345/3049/22.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та висновків, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє представник ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 березня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова