Номер провадження: 22-ц/813/5920/25
Справа № 521/18033/24
Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
23.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів:Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
на додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 травня 2025 року
за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України,
Короткий зміст вимог
У листопаді 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 24.10.2007 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-500/183/2007, з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором, 24.10.2007 року укладено договір поруки між банком та ОСОБА_2 № SR-500/183/2007.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України відмовлено.
21.04.2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Грабовська М.В., звернулася до суду із заявою про стягнення понесених судових витрат, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 06.12.2024 року між адвокатським об'єднанням «Бондаренко та партнери» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання правничої допомоги № 080/2024, відповідно до якого отримала правничу допомогу, а саме: правовий аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, які виникли у справі № 521/18033/4; представництво інтересів клієнта у справі; підготовка та подання заяв по суті та процесуальних заяв по справі; вчинення інших дій, необхідних для надання правової допомоги в межах розгляду справи. З огляду на викладене, просила суд у випадку відмови у задоволенні заявлених позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс», стягнути з товариства на її користь судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Малиновський районний суд м. Одеси додатковим рішенням від 06.05.2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Грабовська М.В., задовольнив частково; Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн; у задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.
Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив із того, що дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, суд оцінив надані послуги з представництва інтересів ОСОБА_1 по даній справі, що включають ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку, складання та подачу адвокатом Грабовською М.В відзиву на позовну заяву на загальну суму 5000,00 грн, участь у судових засіданнях 09.12.2025 року та 12.03.2025 року в сумі 2000,00 грн. При цьому, суд при ухваленні додаткового рішення враховував позицію представника позивача, що розподілу підлягають лише ті витрати, які були або мали бути понесені на момент ухвалення рішення по суті спору, відтак, витрати за заяву про ухвалення додаткового рішення, які оцінені представником ОСОБА_1 - адвокатом Грабовською М.В. в розмірі 1000,00 грн, що відображено у акті наданих послуг № 2 від 21.04.2025 року не підлягають розподілу між сторонами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» просить додаткове рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.05.2025 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що зі змісту долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення документів вбачається створення таких до дати судових дебатів, що свідчить про наявність можливості подання даних документів в будь-який час до ухвалення рішення по суті. При цьому, на думку скаржника, відповідачем до ухвалення рішення по справі не надано доказів на підтвердження понесення таких витрат та не вказано жодних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до ухвалення рішення. З огляду на викладене. Скаржник стверджує про не дотримання відповідачем положень ч. 3 ст. 246 ЦПК України, а тому вважає, що відсутні підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 270 ЦПК України, зауваживши при цьому, про відсутність у поданому відповідачем відзиві заявленням попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу, який планується понести у зв'язку із розглядом справи.
Скаржником також зауважується, що витрати на правову допомогу, заявлені відповідачем, є безпідставними, а їх розмір завищеним та необґрунтованим, що не враховано судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.05.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
ТОВ «Діджи Фінанс», Федосова Є.В. та адвокат Грабовська М.В., яка діє від імені ОСОБА_1 , копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримали 01.06.2025 року в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 та адвокат Грабовська М.В., яка діє від імені ОСОБА_1 , копію апеляційної скарги з додатками отримали 27.05.2025 року в електронних кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
24.06.2025 року від ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Грабовська М.В., на адресу апеляційного суду за допомогою підсистеми Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Згідно довідки, наявної в матеріал справи, 05.06.2025 року копію ухвали про відкриття апеляційного провадження доставлено до електронного кабінету Електронного суду адвокату Грабовській М.В., яка діє від імені ОСОБА_1 . З огляду на час доставлення даної копії ухвали, а саме 01:14:36 05.06.2025 року, строк розпочався з наступного дня, тобто з 06.06.2025, відповідно останнім днем для подання відзиву, з урахуванням положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, є 16.06.25025 року.
Натомість, відзив на апеляційну скаргу надійшов на адресу апеляційного суду 24.06.2025 року, тобто з пропуском строку встановленого в ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Разом з тим, у вказаному відзиві також заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на перебування адвокат Грабовської М.В. з 10.06.2025 року на лікуванні, долучивши виписку із медичної картки. З огляду на вище викладені обставини апеляційний суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, строк на подання відзиву на апеляційну скаргу поновленню.
ТОВ «Діджи Фінанс», Федосова Є.В. та адвокат Грабовська М.В., яка діє від імені ОСОБА_1 , повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, шляхом доставлення 30.06.2025 року судових повісток про виклик до електронних кабінетів Електронного суду, що підтверджується довідками.
Штикало І.С. повідомлена про дату, час та місце судового розгляду у відповідності до положень п. 4 ч. 8 с. 128, ч.5 ст. 130 ЦПК України.
Від ТОВ «Діджи Фінанс» 23.10.2025 року на адресу апеляційного суду за допомогою підсистеми Електронний суд надійшла заява про розгляду справи за відсутності їх представника.
Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив із того, що дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, суд оцінив надані послуги з представництва інтересів ОСОБА_1 по даній справі, що включають ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку, складання та подачу адвокатом Грабовською М.В відзиву на позовну заяву на загальну суму 5000,00 грн, участь у судових засіданнях 09.12.2025 року та 12.03.2025 року в сумі 2000,00 грн. При цьому, суд при ухваленні додаткового рішення враховував позицію представника позивача, що розподілу підлягають лише ті витрати, які були або мали бути понесені на момент ухвалення рішення по суті спору, відтак, витрати за заяву про ухвалення додаткового рішення, які оцінені представником ОСОБА_1 - адвокатом Грабовською М.В. в розмірі 1000,00 грн, що відображено у акті наданих послуг № 2 від 21.04.2025 року не підлягають розподілу між сторонами.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає, за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Положеннями статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Малиновський районний суд міста Одеси рішенням від 15квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, відмовив.
Одеський апеляційний суд постановою від 23 жовтня 2025 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 3% річних у розмірі 2777,17 доларів США.
21.04.2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Грабовською М.В. подано заяву про стягнення понесених судових витрат, в якій зазначено у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, винести додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Малиновським районним судом м. Одеси оскаржуване рішення ухвалено 15.04.2025 року.
Останнім днем закінчення процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на подання доказів понесення судових витрат є 21.04.2025 року.
Заява про розподіл судових витрат подана представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Грабовською М.В. 21.04.2025 року за допомогою підсистему ЄСІТС «Електронний суд», тобто у визначений процесуальний строк.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу заявником надано договір про надання правничої допомоги від 06.12.2024 року № 080/2024; додаткову угоду № 1 від 06.01.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024 року № 080/2024; довідку про отримання гонорару від 06.01.2025 року; акт наданих послуг № 1 від 03.03.2025 року; довідку про отримання гонорару від 03.03.2025 року; акт наданих послуг № 2 від 21.04.2025 року; довідку про отримання гонорару від 21.04.2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Розділом 1 «Предмет договору» договору про надання правничої допомоги № 080/2024, укладеного 06.12.2024 року між Адвокатським об'єднанням «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 передбачено, що адвокатське об'єднання надає клієнту правничу допомогу, а саме: правовий аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, які виникли у справі № 521/18033/24; представництво інтересів Клієнта у судах у справі № 521/18033/24; підготовка та подання заяв по суті справи та процесуальних заяв у справі № 521/18033/24; вчинення інших дій, необхідних для надання правової допомоги в межах справи № 521/18033/24.
06.01.2025 року між Адвокатським об'єднанням «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024 року № 080/2024, відповідно до п. 2.1 якої пункт 2.1. договору про надання правової допомоги № 080/2024 від 06.12.2024 року викладено в наступній редакції: «розмір гонорару за цим Договором становить 20000 грн».
Згідно з п. 2.2 Договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 06.01.2024 року, гонорар у розмірі, визначеному п. 2.1 договору, сплачується повністю або частково на підставі виставлених Адвокатським об'єднанням рахунків.
При укладенні договору клієнт вносить аванс у розмірі 5000 грн. (п'яти тисяч гривень нуль копійок) (п. 2.3. Договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 06.01.2024 року).
06.01.2025 року ОСОБА_1 внесла аванс на виконання вказаного договору у розмірі 5000 грн, що підтверджується відповідною довідкою.
03.03.2025 року між Адвокатським об'єднанням «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 підписаний Акт наданих послуг № 1 згідно якого клієнту у період з 06.12.2024 року по 01.03.2025 року надані наступні послуги: 1) ознайомлення з матеріалами справи через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», правовий аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, які виникли у справі № 521/18033/24 та формування правової позиції, вартість послуги - 2000,00 грн; 2) підготовка та подання відзиву на позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», вартість послуги - 3000,00 грн; 3) участь в судових засіданнях вартість послуги: 1500,00 грн, всього 3000,00 грн
03.03.2025 року Адвокатським об'єднанням «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» отримано від Штикало І.С. 3 000,00 грн на виконання зазначено вище договору та додаткової угоди № 1, що підтверджується довідкою.
21.04.2025 року між Адвокатським об'єднанням «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 підписано Акт наданих послуг № 2 згідно якого клієнту у період з 02.03.2025 року по 21.04.2025 року надані наступні послуги: 1) участь в судових засіданнях, вартість послуги - 1500,00 грн; 2) підготовка та подання до суду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, вартість послуги - 1000,00 грн.
Зазначені вище обставини свідчать про причини неподання відповідачем доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2024 року адвокат Грабовська М.В. отримала доступ до справи № 521/18033/24, провадження № 2/521/7096/24 на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 № ВН № 1443799 від 2024-12-09 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 080/2024 від 2024-12-06 року, для представництва у судах по справі з єдиним унікальним номером справи 521/18033/24.
06.02.2025 року адвокатом Грабовською М.В. подано до суду відзив на позовну заяву з додатками.
Адвокат Грабовська М.В. брала участь у судових засіданнях по даній справі як представник 09.12.2024 року та 12.03.2025 року. Натомість, 06.02.2025 року в судове засідання, призначене по даній справі сторони та їх представники не з'явились, що зафіксовано у відповідній довідці, яка наявна в матеріалах справи.
Суд першої інстанції частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, врахував те, що дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі її розгляду та доказуваності, оцінив надані послуги з представництва інтересів ОСОБА_1 по даній справі, що включають ознайомлення з матеріалами справи, підготовку, складання та подання адвокатом Грабовською М.В відзиву на позовну заяву на загальну суму 5000,00 грн; та участь у судових засіданнях 09.12.2025 року та 12.03.2025 року в сумі 2000,00 грн; заперечення позивача щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем ОСОБА_1 додаткове рішення суду не оскаржувалося.
Враховуючи, визначену судом першої інстанції суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, не оскарження відповідачем ОСОБА_1 додаткового рішення суду, враховуючи не задоволення позовних вимог в частині, яка складає 3% від суми позову, колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» складає 210 грн.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрат на правничу допомогу з 7000 грн до 210 грн, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.
Додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрат на правничу допомогу з 7000 грн до 210 грн, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова