Номер провадження: 22-ц/813/6526/25
Справа № 509/711/21
Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.
Доповідач Сегеда С. М.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
10.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Сегеди С.М. (суддя доповідач), Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 червня 2023 року про призначення експертизи по справі за позовом ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , про поділ боргових зобов'язань подружжя,
встановив:
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 червня 2023 року клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_4 - адвоката Робул А.А. про призначення судової оціночно-будівельної експертизи задоволено.
Призначено по справі судову оціночно-будівельну експертизу.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, в частині зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо подання клопотання про поновлення строку з наданням доказів отримання копії оскаржуваного рішення та надання доказів сплати судового збору.
Також скаржнику було роз'яснено наслідки не усунення недоліків апеляційної скарги (а.с.208-209).
Копія ухвали Одеського апеляційного суду від 09 липня 2025 року тричі направлялася ОСОБА_1 на адресу зазначеною нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , однак поштові відправлення повернулися без вручення адресату із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.211-212; а.с.214-215; а.с.218-219).
18 вересня 2025 року Одеським апеляційним судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , з якого вбачається, що місцем реєстрації останньої є: АДРЕСА_2 (а.с.216).
Також, апеляційним судом 20 жовтня 2025 року було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про те, що ОСОБА_1 повідомляється про наявність ухвали Одеського апеляційного суду від 09 липня 2025 року про залишення без руху її апеляційної скарги на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 червня 2023 року про призначення експертизи по справі за позовом ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , про поділ боргових зобов'язань подружжя (а.с. 221).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
ОСОБА_1 до апеляційного суду заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження не надала, не цікавилася рухом своєї апеляційної скарги та у встановлений строк, недоліків апеляційної скарги не усунула.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувшись до суду з апеляційною скаргою ще 11 червня 2025 року, не виконала вимоги ухвали, якою її апеляційна скарга була залишена без руху та не цікавилася її рухом, що приводить до висновку про затягування розгляду справи та зловживання своїми процесуальними правами, що унеможливлює розглянути справу, у передбачені Цивільним процесуальним кодексом строки.
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Оскільки скаржником, у встановлений в ухвалі суду Одеського апеляційного суду від 09 липня 2025 року строк недоліки апеляційної скарги не виконана, тобто недоліки зазначені в ухвалі суду не усунуто, клопотань про продовження строку на усунення недоліків від скаржника до суду не надходило, у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 слід відмовити, апеляційну скаргу повернути скаржнику, справу повернути до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 354, 357, 358 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 червня 2023 року про призначення експертизи по справі за позовом ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , про поділ боргових зобов'язань подружжя- відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький