10 листопада2025 року
м. Київ
справа № 569/18554/17
провадження № 61-7192св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області Семенюк Микола Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер»,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року в складі судді та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 травня 2025 року в складі колегії суддів:
Короткий зміст заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами та судових рішень у справі
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області Семенюка М. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» (далі - ТОВ «Прод Майстер») про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
На обґрунтування позову зазначала, що до 17 серпня 2017 року вона була власником земельних ділянок 5610100000:01:029:0532, 5610100000:01:029:0533, 5610100000:01:029:0534, 5610100000:01:029:0535, 5610100000:01:029:0536, 5610100000:01:029:0537.
У подальшому їй стало відомо, що державний реєстратор Семенюк М. М. зареєстрував за ТОВ «Прод Майстер» право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна, які належали їй на праві власності, без повідомлення її як іпотекодавця про намір звернути стягнення на її майно.
Після набуття права власності на земельні ділянки вона фактично набула статусу іпотекодавця щодо земельних ділянок, реєстраційні дії щодо яких є предметом спору в цій справі. На її адресу не надходили листи, які відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» містили б в собі письмову вимогу щодо усунення нею порушень, виконання основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги. Тому її позбавили права усунути порушення виконання основного зобов'язання допущеного боржником та уникнути можливого позбавлення права власності на майно шляхом погашення боргу в межах вартості предмета іпотеки.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10 червня 2024 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у цій справі залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що ТОВ «Про Майстер» без законних правових підстав зареєструвало за собою у позасудовому порядку право власності на спірні земельні ділянки.
Позивач, заявляючи вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності за незаконним володільцем, обрала неналежний спосіб захисту порушеного права. Належним способом захисту є звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року за нововиявленими обставинами.
На обґрунтування заяви зазначала, що постановою Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі № 569/22011/18 за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Арма Факторинг», ТОВ «Прод Майстер» про визнання договорів відступлення прав вимоги недійсними рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Аналізуючи зміст постанови Верховного Суду від 25 червня 2024 року у цій справі слід зробити висновок, що ТОВ «Прод Майстер» не є іпотекодержателем та не має права на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема на земельні ділянки, які є предметом спору, оскільки договір відступлення права вимоги за договором іпотеки №014/89-07/560/1 від 28 вересня 2007 року, укладений 16 грудня 2016 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер», визнано судом недійсним, а відтак у ТОВ «Прод Майстер» відсутні як право власності, так і права іпотекодержателя на спірні земельні ділянки.
Відтак, встановлені під час розгляду справи № 569/22011/18 обставини є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Рівненського міськрайонного суду Рівненської області від 01 липня 2022 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 01 травня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зі змісту постанови Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, ухваленої за результатом перегляду в апеляційному порядку рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року, вбачається, що позивач обрала неналежний спосіб захисту її прав. Якщо позивач вважає, що її право порушене тим, що право власності на спірне майно зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Отже, визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки (№ 014/89-07/560/1 від 28 вересня 2007 року), укладеного 16 грудня 2016 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер», не є істотною обставиною, яка впливає на рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_8 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 травня 2025 року й ухвалити нове судове рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що аналізуючи зміст постанови Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі № 569/22011/18 слід зробити висновок, що ТОВ «Прод Майстер» не ж іпотекодержателем та не має права звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 16 грудня 2017 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер», визнаний судом недійсним, тому у ТОВ «Прод Майстер» відсутні будь які права на предмет іпотеки.
Основним договором іпотеки на спірні земельні ділянки є договір, укладений між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_7 , земельні ділянки були в подальшому оформлені на неї на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2013 року, тому саме вона є законним власником цих земельних ділянок, що дає підстави для перегляду рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Таким чином, нововиявленою обставиною у цій справі є встановлений судом касаційної інстанції в іншій справі факт недійсності договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.
01 вересня 2025 року справа № 569/18554/17 надійшла до Верховного Суду.
ТОВ «Прод Майстер» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про розгляд справи за участю заявника.
Враховуючи положення статті 7, частини першої статті 401 ЦПК України, оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 посилається те, що під час розгляду справи № 569/22011/18 Верховний Суд у постанові від 25 червня 2024 року дійшов висновку, що у ТОВ «Прод Майстер» відсутні будь які права на предмет іпотеки, оскільки договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 16 грудня 2017 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер», визнаний судом недійсним.
Враховуючи те, що у задоволенні позову у цій справі було відмовлено у зв'язку з обранням позивачем неналежного способу захисту, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України і не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко