суддів Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н. В., Дашутіна І. В.,
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 990/376/24(провадження №11-267заі25) за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Служби безпеки України, Ради національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування указу (в частині)
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рябчук Ігор Валерійович, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2025 року (суддіЖук А. В., Єресько Л. О., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р.)
Історія справи
1. 10 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рябчук І. В. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Президента України з вимогою визнати протиправним, нечинним та скасувати Указ Президента України від 30 грудня 2023 року № 877/2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 877/2023) у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 , які зазначені у пункті 6 додатка до цього рішення, строком на п'ять років.
2. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 11 грудня 2024 року визнав неповажними зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та залишив позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рябчука І. В. без руху.
3. На виконання вимог цієї ухвали позивач направив до Касаційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав платіжну інструкцію, витяг про наявність електронного кабінету адвоката в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим адміністративним позовом і поновлено цей строк. Відкрито провадження в адміністративній справі.
5. 12 лютого 2025 року до Касаційного адміністративного суду від представника Служби безпеки України (далі - СБУ) надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить застосувати наслідки пропущення строків звернення до суду та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
6. У судовому засіданні представники третьої особи та відповідача підтримали клопотання. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотань про залишення позовної заяви без розгляду та просив відмовити в їх задоволенні.
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року клопотання представника Президента України та представника СБУ про залишення позову без розгляду задоволено.
8. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: СБУ, Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним, нечинним та скасування указу (в частині) залишено без розгляду.
9. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, щона стадії відкриття провадження у цій справі суд був обмежений можливістю з'ясувати всі обставини поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду, а тому висновки, зроблені судом в ухвалі про відкриття провадження у цій справі, про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом були передчасними.
10. Касаційний адміністративний суд виснував про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 123 та пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для залишення цього адміністративного позову без розгляду та задоволення клопотань представників третьої особи та відповідача.
11. Не погодившись із цим судовим рішенням, 18 червня 2025 року представник позивача - адвокат Рябчук І. В. подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
12. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року залишено без змін.
13. Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком Касаційного адміністративного суду щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивач не довів наявності поважних причин для поновлення строку звернення до суду після відкриття провадження у справі.
14. У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що залишення аналогічного позову ОСОБА_1 без розгляду в іншій справі не перериває і не зупиняє перебігу шестимісячного строку на оскарження спірного Указу № 877/2023, оскільки за встановлених судом обставин справи, з урахуванням доводів клопотань відповідача та третьої особи, позивач пропустив строк на звернення до суду з позовом без поважних причин, що має наслідком залишення позовної заяви без розгляду навіть після того, як суд відкрив провадження у справі.
15. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд може відкрити провадження, а невдовзі, якщо виявить нові підстави або з часом з'ясує справжню природу поданих раніше обставин, повернутися до питання дотримання строку звернення до суду й ухвалити рішення про передчасність свого висновку про поважність причин пропуску строку. У таких випадках судове провадження відкривається ніби «під умовою», «із застереженням», бо на той час не було достатніх причин, щоб визнати їх поважними для ухвалення протилежного за значенням судового рішення, але водночас залишає за собою можливість повернення до цього питання, якщо будуть для цього підстави. Така ситуація можлива на підставі закону й тільки тоді, коли для цього будуть певні юридичні об'єктивовані фактори, які зумовлюють і виправдовують такі дії суду.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
16. Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
17. На наше переконання, висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення позову без розгляду є помилковим з таких міркувань.
18. Ухвалою від 27 січня 2025 року суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом і поновив цей строк.
19. При вирішенні питанні щодо поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом, Касаційний адміністративний суд звертав увагу на:
1) дату ухвалення спірного Указу №877/2023 (30 грудня 2023 року);
2) дату первинного звернення позивача з позовом;
3) дату повторного звернення до Верховного Суду з адміністративним позовом;
4) доводи стосовно обставин, які стали підставою для залишення первинної позовної заяви без розгляду.
20. Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
21. Виходячи з приписів зазначеної норми КАС України, підставою для такого висновку можуть бути нові обставини та докази сторін, які не були відомі суду під час відкриття провадження у справі.
22. Натомість, представник відповідача та представник третьої особи не зазначили жодних нових обставин, оцінку яким не надав суд першої інстанції під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку на стадії відкриття провадження у справі.
23. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
24. Отже, вважаємо, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції допустив порушення приписів частини четвертої статті 123 КАС України, не обґрунтував передчасність висновку суду про визнання поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведених в ухвалі про відкриття провадження у справі, а тому ухвала Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року підлягала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.
Судді Н. В. Шевцова
І. В. Дашутін