79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.11.2025 Справа № 914/2789/25
м. Львів
за позовом: Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Комсервіс», м.Львів
про стягнення 36034,89 грн заборгованості
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Приватне науково-виробниче підприємство «ЛВ Маркет» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Комсервіс» про стягнення 36034,89 грн заборгованості за договором суборенди №815/07 від 01.07.2022, з якої 16000,00 грн суборендної плати, 4004,79 грн інфляційних втрат, 1279,56 грн 3 % річних, 14750,54 грн, пені.
3. Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
4. Ухвала суду від 08.09.2025 року про відкриття провадження у справі надіслана позивачу та відповідачу до їхніх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена - 08.09.2025 року.
5. Відповідно до положень ч. 11 ст. 242 ГПК України у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
6. Поштова кореспонденція яка надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з вкладенням та Довідкою Ф.20.
7. Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
8. Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
9. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
10. Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
11. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
12. Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
13. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
14. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
15. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
16. Аргументи позивача.
17. Позов обґрунтовано тим, що 01.07.2022 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір суборенди, на виконання якого відповідачу у строкове, платне користування передано приміщення за адресою: м.Городок, вул.Гайдамаків, 12.
18. Як стверджує позивач, відповідач допустив прострочення зі сплати орендної плати у розмірі 16000,00 грн.
19. Зважаючи на це, він просить стягнути із відповідача 36034,89 грн., з яких 16000,00 грн. основний борг, 14750,54 грн. пеня, 4004,79 грн. інфляційні втрати, 1279,56грн. 3% річних.
20. Аргументи відповідача.
21. Відповідач відзиву на позов не подав.
22. Обставини справи.
23. Між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) було укладено договір суборенди 815/07 від 01.07.2022 року, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався надати орендареві в суборенду нежитлове приміщення площею 34, 7 кв.м. в м. Городок, Львівської області по вул. Гайдамаків, 12, а відповідач в свою чергу - прийняти об'єкт оренди в тимчасове платне користування та сплачувати орендну плату (п. 1.1. договору).
24. Згідно п.1.5 Договору, право Суборендодавця надавати майно в суборенду на умовах визначених на власний розсуд підтверджується витягом з Договору оренди від 15.09.2021 року, укладеним між власником об'єкта оренди та Суборендодавцем за цим Договором.
25. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 01.07.2023 р. Дата закінчення дії Договору є датою закінчення терміну (строку), на який передається майно в суборенду. Строк суборенди за цим Договором складає 1 рік від дати прийняття Об'єкта суборенди за актом приймання - передачі Суборендарем (п.2.1 Договору).
26. Передача та повернення в суборенду об'єкта суборенди оформляється відповідними Актами приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору як додатки до Договору (п.1.3 Договору).
27. Відповідно до п.2.4 Договору) сторони цього Договору визначають, що датою початку використання суборендованого майна Суборендарем є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі майна. Суборендодавець зобов'язаний передати Суборендарю, а Суборендар зобов'язаний прийняти в користування Об'єкт суборенди у строк до 01 липня 2022 р. за умови виконання Суборендарем зобов'язань встановлених п.3.1.2.4. Договору по сплаті суборендної плати за перший місяць суборенди суборендар в термін визначений п. 3.1.4. цього Договору.
28. Суборендодавець зобов'язується передати Суборендарю, а Суборендар прийняті Об'єкт суборенди згідно Акту приймання-передачі у строк до 01 липня 2022 р.
29. Позивачем передано відповідачу об'єкт суборенди на підтаві акту приймання-передачі майна підписаного сторонами.
30. Згідно п.3.1.Договору за узгодженням Сторін Суборендар сплачує Суборендодавцю за користування Об'єктом суборенди щомісячно суборенду плату у наступному розмірі та порядку:
- за користування Об'єктом суборенди сплачує суборендну плату з розрахунку 120.08 грн плюс ПДВ 24,01 грн., всього 144,09 (Сто сорок чотири гривні 09 коп.) за 1 кв. м. за один місяць суборенди. Загальний розмір суборендної плати (загальний початковий розмір суборендної плати) за один місяць на дату підписання Договору складає 5000,00 грн. (П'ять тисяч грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ, за 34,7 кв.м. квадратних метри Об'єкта суборенди. В суборендну плату включено плату за частину земельної ділянки, (орендну плату) на якій розташований Об'єкт суборенди (п.3.1.1. Договору).
31. На виконання умов договору відповідач отримував послуги з суборенди, що підтверджується підпианими сторонами актами наданих послуг від 31.07.2022 №139 (за липень 2022) на суму 5000 грн, від 31.08.2022 №126 (за серпень 2022) на суму 5000 грн., від 30.09.2022 №158 (за вересень 2022) на суму 5000,00 грн.
32. Згідно Додаткового договору від 26.09.2022 до договору №815/07 від 01.07.2022 сторони погодили змінити суму оплати суборенди та визначили її у розмірі 11000 грн.
33. Позивач продовжив надавати відповідачу послуги із суборенди, що підтверджується підпианими сторонами актами наданих послуг від 31.10..2022 №177 (за жовтень 2022) на суму 11000 грн, від 30.11.2022 №204 (за листопад 2022) на суму 11000 грн., від 31.12.2022 №215 (за грудень) на суму 5000,00 грн.
34. Відповідач здійснював часткову оплату згідного договору: 15.11.2022 на суму 11000,00 (пдлатіжна інструкція №187), 25.07.2022 на суму 10000,00 грн (платіжна інструкція №107), 26.08.2022 на суму 5000,00 грн. (платіжна інструкція №140).
35. Відповідач повернув об'єкт оренди 31.12.2022 року позивачу, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об'єкта оренди від 31.12.2022 року.
36. Сторонами підписано акт звірки розрахкнів, згідно якого відповідачем підтвердив про наявність станом на 31.12.2022 заборговнаості у розмірі 16000,00 грн.
37. Згідно п.6.2 Договору якщо Суборендар допустить прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором, він несе відповідальність у вигляді неустойки, та зобов'язаний сплатити Суборендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день протермінування виконання зобов'язання до дати повного погашення суми заборгованості.
38. 01.11.2023 позивач надіслав відповідау лист-вимогу №585, про оплату заборнованості заборговнаості за договором №815/07 від 01.07.52023 у розмірі 16000,00 грн
39. Зважаючи на те, що вимога позивача добровільно відповідачем виконана не була, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 36034,89 грн., з яких 16000,00 грн. основний борг, 114750,54 грн. пеня, 4004,79 грн. інфляційні втрати, 11279,56грн. 3% річних.
40. Висновки суду.
41. Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
42. В силу ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
43. Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
44. Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір, який укладено між сторонами, є договором суборенди (піднайму).
45. Договір суборенди підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відповідними печатками підприємств.
46. Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
47. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст.761 ЦК України).
48. Суборенда (піднайм) - це передача орендарем об'єкта, який він орендував (найняв), у користування чи володіння іншій особі. Незалежно від назви укладеного договору (договір оренди, договір суборенди, договір найму, договір піднайму) суть відносин, які виникають за ним не змінюється, це суборенда (піднайм), що регулюється ст.774 ЦК України.
49. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч.3 ст.774 ЦК України).
50. Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
51. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
52. Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
53. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
54. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем на підставі укладеного договору суборенди нежитлового приміщення виникли взаємні права та обов'язки з оренди нежитлових приміщень, які були передані суборендарю згідно з актом приймання-передачі нежитлових приміщень за договором суборенди нежитлового приміщення.
55. Водночас, судом встановлено, що відповідач не вносив плату за оренду нежитлових приміщень у визначені договором строки та розмірі, станом на 01.11.2023р. заборгувавши позивачу 16000,00 грн.
56. У Постанові КГС ВС від 11.10.2021 у справі № 910/19454/20 викладено правовий висновок про те, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
57. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі на підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.
58. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
59. Суд враховує, що наданий позивачем в копії Акт звірки розрахунків підтверджено доводами позивача із посиланням на перелік актів наданих послуг та часткових сплат боргу, про що вказано в позові. При цьому відповідач не надав заперечень проти достовірності переліку означених актів, які перелічені в Акті звірки і не заперечив сплату коштів.
60. Позивач зазначив, що неоплаченою повністю залишилася акти наданих послуг за листопад 2022 на суму 11000,00 грн та за грудень 2022 на суму 5000,00 грн , в якій є посилання на договір між сторонами № 815/07 від 01.07.2022.
61. З огляду на зобов'язання відповідача вносити плату за орендоване майно у строки та у розмірі, які визначені у договорі суборенди та встановлення судом порушення відповідачем цього зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за орендоване майно є обґрунтованою, відповідає праву позивача на отримання вказаних коштів, отже підлягає до задоволення.
62. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
63. Щодо стягнення пені в розмірі 14750,54 грн за загальний період нарахування з 01.01.2023 по 31.08.2025, то суд вважає за необхідне наголосити на такому.
64. На момент виникнення спірних правовідносин та здійснення позивачем розрахунку штрафних санкцій, діяли положення Господарського кодексу України.
65. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).
66. Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а й право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (див. постанову Верховного Суду України від 21 червня 2017 року в справі № 910/2031/16 (провадження № 3-432гс17) щодо стягнення пені за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 916/804/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 917/2013/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19, від 27 лютого 2024 року у справі № 911/858/22).
67. Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
68. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
69. Тож хоча укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), однак такий строк з урахуванням положень статей 251, 252 ЦК України має бути визначений.
70. Згідно п.6.2 Договору якщо Суборендар допустить прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором, він несе відповідальність у вигляді неустойки, та зобов'язаний сплатити Суборендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день протермінування виконання зобов'язання до дати повного погашення суми заборгованості.
71. Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов'язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості / погашення боргу", "протягом року / усього періоду існування заборгованості" тощо.
72. Тому на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює частина шоста статті 232 ГК України. Формулювання, яке містить частина третя статті 549 ЦК України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, в тому числі умови договору (у випадку відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня. (Схожу за змістом правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22).
73. Отже, з наведеного вище вбачається, що сторони у п.6.2 Договору погодили більшу тривалість періоду нарахування пені.
74. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що він здійснений арифметично вірно, а відтак вимоги щодо стягнення 14750,54 грн пені підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
75. Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
76. На підставі наведених положень позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1279,56 грн та інфляційних втрат у розмірі 4004,79 грн за період прострочення з 01.01.2023 до 31.08.2025, які також просить стягнути з відповідача.
77. Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення сплати орендної плати розраховано вірно, отже вимога про їх стягнення підлягає до задоволення у заявленому позивачем.
78. Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
79. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
80. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
81. Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
82. За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
83. Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання своєчасної орендної плати. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
84. Судові витрати.
85. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М-КОМСЕРВІС» (79070, Львівська область, м. Львів, вул. Хоткевича, буд. 38, кв. 91, код ЄДРПОУ 40949645,) на користь Приватного науково-виробниче підприємство «ЛВ МАРКЕТ» (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, код ЄДРПОУ 31896724) суму боргу у розмірі 16000,00 грн. основний борг, 14750,54 грн. пеня, 4004,79 грн. інфляційні втрати, 1279,56грн. 3% річних та 3 028,00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.