ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/9817/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/9817/25
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» (02091, місто Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144-А; код ЄДРПОУ 31450731)
про стягнення 142 189 грн 57 коп.,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» про стягнення суми заборгованості за надання послуги з теплової енергії - 92 221 грн 12 коп., суми інфляційних втрат - 40 390 грн 91 коп., 3 % річних - 9 204 грн 82 коп., суми заборгованості з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії - 372 грн 72 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.02.2022 між Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» було укладено договір №024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир.
Відповідно до актів надання послуг з постачання теплової енергії, акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії, розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, деталізованої інформації про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» належним чином надав послуги з постачання теплової енергії відповідачу.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та надав послуги з постачання теплової енергії Відповідачу.
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» розмір якої складає 92 221, 12 грн.
Також, Позивачем розраховується плата за абонентське обслуговування з урахувань положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг» , відтак, у Відповідача існує обов'язок сплати Позивачу плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії - 372 грн 72 коп.
Відтак, позовними вимогами позивача до відповідача є стягнення суми заборгованості за надання послуги з теплової енергії за період з 11.2021 по 03.2022 - 92 221 грн 12 коп., 3 % річних - 9 204 грн 82 коп., інфляційні втрати - 40 390 грн 91 коп., плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022 - 372 грн 72 коп.
Стислий виклад заперечень відповідача.
28.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» подано до суду відзив на позовну заяву. У поданому відзиві Відповідач зазначає наступне: 17.01.2025 Відповідач звертався до Позивача з адвокатським запитом щодо наявності існування будь-якої заборгованості між ТОВ «АЗАРО ГРУП» та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО". 23.01.2025 Позивач надав відповідь на адвокатський запит щодо відсутності заборгованості, крім того надав копію Додаткової угоди укладеної між сторонами від 17.06.2024 з додатками, в тому числі щодо схеми балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін із зазначенням Індивідуальних теплових пунктів (ІТП) (копія додається). Підставою такого звернення стала господарська справа № 910/3391/24, яка у 2024 році розглядалась Господарським судом міста Києва за позовом КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ТОВ «АЗАРО ГРУП».
Відповідач зазначає, що не отримував від Позивача жодних актів наданих послуг з постачання теплової енергії, у тому числі №024110010040101/11/2021/2 від 30.11.2021 - №024110010040101/11/2022/2 від 30.11.2022 (додатки до позову) ці акти не підписані Відповідачем та немає доказів про направлення цих актів Відповідачу у період з 30.11.2021 по 30.11.2022.
Представник відповідача зазначає, що позивач самостійно у 2025 році здійснив коригування нарахувань щодо вартості теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення будинку у спірному періоді, при цьому жодним чином не повідомив Відповідача про такі коригування, а в подальшому безпосередньо звернувся до суду. Зазначені обставини свідчать про необізнаність Відповідача та фактичне зловживання матеріальними й процесуальними правами Позивача. Також Позивачем не надані обсяги споживання та показники вузлів обліку (лічильників) теплової за будинком № 54 й показники вузлів розподільного обліку теплової енергії (лічильників) житлових/нежитлових приміщень споживачів за житловим будинком № 54, що робить неможливим визначення та розрахунок дійсного обсягу й вартості теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення будинку.
У поданому відзиві на позовну заяву міститься клопотання про призначення економічної експертизи. Клопотання обґрунтовано наступним: підставами позову стало здійснення Позивачем коригування нарахувань вартості теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення будинку за спірний період у розмірі 92 221,12 грн відповідно до Методики розподілу. Для вирішення питання та з'ясування обставин про те, чи відповідає нарахування заборгованості у розмірі 92 221,12 грн й здійснення коригування нарахувань вартості теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення будинку за період з 11.2021 року по 03.2022 року Методиці розподілу, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань. Таким чином, в процесі розгляду справи виникають питання, вирішення яких потребує спеціальних знань. У зв'язку з чим Відповідач вважає за необхідне клопотати про призначення економічної експертизи.
Стислий виклад відповіді Позивача на відзив.
Позивачем 11.09.2025 подано до суду Відповідь на Відзив.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що висновки Відповідача про відсутність заборгованості є бе6зпідставними та передчасними, оскільки як зазначає відповідач у своєму відзиві, представником відповідача було долучено копію адвокатського запиту від 22.08.2025 вих. №01/22-08/25 адресованого ТОВ «ЖЕК ТАУЕР», відповідь на який матеріали справи не містять. Інших належний та допустимих доказів щодо погашення заборгованості на підставі Договору від 14.02.2022 №024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир відповідачем не надано.
Щодо посилань відповідача на справу №910/3391/24, то представник позивача зазначає, що вона стосується різних підстав позову, зокрема, у справі №910/3391/24 позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором забезпечення постачання теплової енергії №241059 від 01.03.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2023, внаслідок чого утворилась заборгованість, а у справі №910/9817/25 підставою позову є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором від 14.02.2022 №024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир за період з листопада 2021 по березень 2022, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 92 221, 12 грн та плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 10.2022 - 372, 72 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідачем 29.09.2025 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач вказує наступне:
Щодо відсутності доказів надсилання Відповідачу актів наданих послуг з постачання теплової енергії за 2022 рік, до звернення позивача до суду у серпні 2025, то відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення Відповідачу актів наданих послуг з постачання теплової енергії № 024110010040101/11/2021/2 від 30.11.2021 - № 024110010040101/11/2022/2 від 30.11.2022.
Щодо відсутності первинних документів, представник відповідача зазначає, що позивач посилається на підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, на підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Твердження Позивача, що згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати обов'язкові реквізити як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, проте у даному випадку цього не було. Позивачем не надані первинні документи та докази стосовно обсягів фактично поставленої теплової енергії за період з листопад 2021р. - березень 2022 р.
Щодо надання позивачем додаткових доказів та пояснень з коригування нарахувань разом з відповіддю на відзив, відповідач просив не приймати до розгляду додатково надані позивачем розрахунки обсягу споживання теплової енергії для нежитлових приміщень ТОВ «АЗАРО ГРУП» за адресою: проспект Оболонський, буд. 54 та Деталізованої інформації про нарахування за послуги з постачання теплової енергії ТОВ «АЗАРО ГРУП», з огляду на те, що позивач пропустив встановлений строк для подачі доказів, при цьому, обґрунтування неможливості подання вищезазначених доказів та розрахунків у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, позивачем не надано, що є підставою для не прийняття судом до розгляду таких доказів.
Щодо показань тепло лічильників, то представник відповідача зазначає, що приписи пункту 3 Розділу IV Методики розподілу, для нарахування позивачем зобов'язань відповідача зі сплати вартості теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення будинку за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 54 й здійснення коригування нарахувань за період з 11.2021 року по 03.2022 року необхідні показання вузлів розподільного обліку теплової енергії житлових/нежитлових приміщень всіх споживачів (сумарний обсяг) за відповідний період за вказаною адресою. Такі доводи відповідача не спростовуються позивачем.
У поданих заперечення міститься клопотання про призначення економічної експертизи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".
Відповідно до витягу від 07.04.2017 №84573287 з Державного реєстру речових прав на речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Приватним нотаріусом Проскурня Т.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер 34615252 щодо права приватної власності ТОВ «Азаро Груп» на групу нежитлових приміщень №4, загальною площею 414, 6 кв.м, розташованих за адресою: місто Київ, просп. Оболонський, 54, прим. 4.
Відповідно до витягу від 07.04.2017 №84569834 з Державного реєстру речових прав на речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Приватним нотаріусом Проскурня Т.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер 34614374 щодо права приватної власності ТОВ «Азаро Груп» на групу нежитлових приміщень №6, загальною площею 374, 3 кв.м, розташованих за адресою: місто Київ, просп. Оболонський, 54, прим. 6.
Відповідно до п. 2.1. Статуту КП «Київтеплоенерго», Підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об'єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Предметом діяльності Підприємства, зокрема, є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії, а також виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п.п. 2.2.1., 2.2.5. п. 2.2. Статуту КП «Київтеплоенерго»).
Щодо нарахування вартості послуги з постачання теплової енергії з 11.2021 по 03.2022.
Шляхом надання Заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії о/рах. 024110010040101, між КП «Київтеплоенерго» та ТОВ «АЗАРО ГРУП» був укладений Договір №024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир.
14.02.2022 між Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» (далі - Споживач) був укладений Договір №024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир, згідно п. 1 якого зазначено, що цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги відповідно якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5 Договору).
Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу. температури та величини тиску.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для погреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 7 Договору).
Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 8 Договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". , обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Договору).
У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.
Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов'язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем.
Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів (п. 20 Договору).
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://ktc.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Виконавець може надавати споживачу окремі рахунки для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування. У разі надання виконавцем окремих рахунків для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування, Споживач вносить плату відповідно до наданих рахунків (п. 30 Договору).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33 Договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дні місяця, що настає за розрахунковим періодам, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону (п. 44 Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України Сторони погодили, що умови Договору застосовуються до відносин, які існували з 01.11.2021 (п. 51 Договору).
Позивачем було складено акт надання послуг з постачання теплової енергії, акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії, розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, деталізовану інформацію про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії.
Відтак, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та надав послуги з постачання теплової енергії відповідау.
Таким чином, сума заборгованості за послугу з постачання теплової енергії становить 92 221, 12 грн, крім того на вказану суму заборгованості позивачем нарахована інфляційна складова боргу у розмірі 40 390, 91 грн, 3% річних у розмірі 9 204, 82 грн.
На підтвердження включення опалення до житлового будинку по пр. Оболонський, 54 у місті Києві (особистий рахунок абонента №241100) позивачем надані відповідні корінці нарядів на № 1906 від 20.10.2022, №210 від 25.10.2021.
На підтвердження обладнання житлового будинку по пр. Оболонський, 54 у місті Києві, будинковим приладом обліку - теплолічильником, а також обсягів споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показником КВОТЕ до справи надані:
- Акт № 31/1120 від 23.12.2017 про прийняття теплового вузла обліку та дозвіл експлуатації приладів обліку теплової енергії, зокрема: теплолічильник №69518957;
- Акт № 6672 від 13.10.2022 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи за адресою: місто Київ, пр. Оболонський, буд. 54, до роботи в опалювальний сезон 2022-2023;
- Акт № 3/7-1043 від 10.09.2021 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи за адресою: місто Київ, пр. Оболонський, буд. 54, до роботи в опалювальний сезон 2021/2022;
- довідка про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ за адресою: місто Київ, просп.. Оболонський, 54, період з листопада 2021 по листопад 2022, обсяг (Гкал) 415, 7273.
На підтвердження постачання КП «Київтеплоенерго» теплової енергії відповідачу за адресою: місто Київ, просп. Оболонський, буд. 54 за період з 01.11.2021 по 31.10.2024 на загальну суму 92 221, 12 грн, з урахуванням функціонування ГВП та ТЕ, а також загальнобудинкові потреби опалення будинку, позивачем були надані: - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «травень 2025» від 31.05.2025 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 30.09.2024 № 1145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 56329, 65 грн (з урахуванням перерахунку за листопад 2021 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «листопад 2022» від 30.11.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 30.09.2022 № 673) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 207 674, 34 грн (з урахуванням перерахунку за листопад 2021 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «вересень 2022» від 30.09.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 23 938, 47 грн (з урахуванням перерахунку за лютий 2022-березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «липень 2022» від 31.07.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 22.04.2022 №510) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 219 933, 94 грн (з урахуванням перерахунку за листопад 2021 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «травень 2022» від 31.05.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 22.04.2022 №510) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 52 893, 92 грн (з урахуванням перерахунку за лютий 2022 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії від 30.04.2022, (вартість наданих послуг за період з 01 по 21 квітня визначена згідно з Розпорядженням КМДА від 31.10.2021 №2145 та за період з 22 по 30 квітня згідно з Рішенням КМДА від 22.04.2022 №510) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 81 178, 50 грн (з урахуванням перерахунку за лютий 2022 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «березень 2022» від 31.03.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 20 515, 19 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у березні 2022:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. Те,, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «лютий 2022» від 28.02.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 31 528, 18 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у лютому 2022:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «січень 2022» від 31.01.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 43 318, 20 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у січні 2022:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «грудень 2021» від 31.12.2021 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 31 277, 88 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у грудня 2021:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонуванню ГВП, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «листопад 2021» від 31.12.2021 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 5 305, 61 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у листопаді 2021:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонуванню ГВП, функціонування ТЕ);
- деталізована інформація про коригування інформація про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії ТОВ «АЗАРО ГРУП»» (особовий рахунок № 024110010040101) за період з 01.11.2021-31.05.2025;
- розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) за період листопад 2021-травень 2025 на суму 92 221, 12 грн.
КП «Київтеплоенерго» був виставлений рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії (ТЕ) № 024110010040101/05/2025/2 від 31.05.2025 на суму 92 221, 12 (борг станом на 01.05.2025 з урахуванням оплат в поточному періоді).
Також позивачем наданий акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) за період листопад 2021 - травень 2025: вихідне сальдо з ПДВ - 92 221, 12 грн, підписаний зі сторони КП «Київтеплоенерго».
На підтвердження надання КП «Київтеплоенерго» абонентського обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022 у розмірі 372, 72 грн позивачем були надані: Акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії №024110010040101/10/2022/1 від 31.10.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/09/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/08/2022/1 від 31.08.202 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/07/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/06/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/05/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/04/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/03/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/02/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/01/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/12/2021/1 від 30.09.2022 на суму 31, 07 грн, №024110010040101/11/2021/1 від 30.09.2022 на суму 30, 95 грн.
КП «Київтеплоенерго» був виставлений рахунок на оплату заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії № 024110010040101/05/2025/1 від 31.05.2025 (борг за абонентське обслуговування постачання теплової енергії станом на 01.05.2025 з урахуванням оплат в поточному періоді) на суму 372, 72 грн.
Також позивачем наданий Акт звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) за період 11.2021-05.2025 на суму 372, 72 грн, підписаний зі сторони КП «Київтеплоенерго» та розрахунок заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) за період 11.2021-5.2025 на суму 372, 72 грн.
Щодо клопотання представника відповідача про призначення економічної експертизи у справі, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про призначення економічної експертизи відповідач посилається на те, що підставами позову стало здійснення Позивачем коригування нарахувань вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку за спірний період у розмірі 92 221,12 грн відповідно до Методики розподілу.
Представник відповідача зазначає, що для вирішення питання та з'ясування обставин про те, чи відповідає нарахування заборгованості Відповідача Методиці розподілу, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих питань.
Для вирішення питання та з'ясування обставин про те, чи відповідає нарахування заборгованості у розмірі 92 221,12 грн й здійснення коригування нарахувань вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку за період з 11.2021 року по 03.2022 року Методиці розподілу, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.
Відтак, представник відповідача зазначає, що з огляду на відсутність належних доказів, суперечливість нарахувань та необхідність спеціальних знань у сфері енергетики та наполягає на призначенні економічної експертизи для перевірки правильності розрахунків.
У відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Відповідно до розділу 1.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), основними видами експертизи, зокрема, є економічна експертиза.
Економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Головними завданнями дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є: установлення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; установлення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, в тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; установлення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; установлення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку валового доходу та валових витрат за фінансово-господарськими операціями,що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість;установлення недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальних збитків або перешкоджали її своєчасному виявленню.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17).
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової економічної експертизи, у зв'язку із чим, відмовив у задоволенні клопотання відповідача.
У запереченнях, поданих відповідачем від 26.09.2025, останній зазначив, що позивач при поданні відповіді на відзив, долучив розрахунки обсягу споживання теплової енергії для нежитлових приміщень ТОВ «АЗАРО ГРУП» за адресою: проспект Оболонський, буд. 54 та Деталізованої інформації про нарахування за послуги з постачання теплової енергії ТОВ «АЗАРО ГРУП». Разом з тим, відповідач зазначає, що позивач пропустив встановлений строк для подачі доказів, при цьому, обґрунтування неможливості подання вищезазначених доказів та розрахунків у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, позивачем не надано, а відтак, просив не приймати до розгляду такі докази.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Враховуючи те, що позивач не обґрунтував неможливість своєчасного подання деталізованої інформації про нарахування за послугу з постачання теплової енергії та розрахунку обсягу спожитої енергії, суд вищезазначені докази до розгляду не приймає.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: витягу від 07.04.2017 №84573287, від 07.04.2017 №84569834; Договору від 14.02.2022 №024110010040101 про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир з додатками; акти надання послуг з постачання теплової енергії; акти звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування постачання теплової енергії; рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування постачання теплової енергії; розрахунок заборгованості послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії; деталізована інформація про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії; розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати за отриману теплову енергію; корінців нарядів; актів про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи; довідка про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії; статуту Позивача та Відповідача; адвокатський запит №01/22-08/25 від 22.08.2025; адвокатський запит №01/17-01/25 від 17.01.2025; відповідь на адвокатський запит №01/17-01/25 від 17.01.2025 від 23.01.2025 №4/03-21/52, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частиною сьомою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
Умовами п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила 830), передбачено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Умовами п. 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023) (далі - Правила № 1182) передбачено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Шляхом надання Заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії о/рах. 024110010040101, 14.02.2022 між Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» (далі - Споживач) був укладений Договір №024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир, відповідно до п. 2 якого, договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/ та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили, що умови Договору застосовуються до відносин, які існували з 01.11.2021 (п. 51).
Приймаючи викладене, враховуючи заявлений позивачем період стягнення заборгованості з оплати за надання послуги з теплової енергії за період з 11.2021 по 03.2022 та плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022, спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору № 024110010040101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 14.02.2022.
Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої та четвертої ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша ст. 628 ЦК України).
Умовами п. 5 Договору від 14.02.2022 передбачено, що обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу) (п. 11 Договору).
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців (частина третя ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
4) показання приладів - розподілювачів теплової енергії використовуються при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менш як 50 відсотків опалювальних приладів (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) у будівлі;
5) для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
6) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою;
7) співвласниками багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть установлюватися поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами (у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель тощо) відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
Згідно з частиною четвертою ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Частиною першою ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором. Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць (частина третя ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»
Як зазначалось на підтвердження обсягів спожитої споживачем теплової енергії, з урахуванням функціонування ГВП та ТЕ, а також загальнобудинкові потреби опалення будинку, за адресою пр. Оболонський, 54 у місті Києві, за період з листопада 2021 по березень 2022, були надані, зокрема: - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «травень 2025» від 31.05.2025 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 30.09.2024 № 1145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 56329, 65 грн (з урахуванням перерахунку за листопад 2021 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «листопад 2022» від 30.11.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 30.09.2022 № 673) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 207 674, 34 грн (з урахуванням перерахунку за листопад 2021 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «вересень 2022» від 30.09.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 23 938, 47 грн (з урахуванням перерахунку за лютий 2022-березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «липень 2022» від 31.07.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 22.04.2022 №510) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 219 933, 94 грн (з урахуванням перерахунку за листопад 2021 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «травень 2022» від 31.05.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 22.04.2022 №510) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 52 893, 92 грн (з урахуванням перерахунку за лютий 2022 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії від 30.04.2022, (вартість наданих послуг за період з 01 по 21 квітня визначена згідно з Розпорядженням КМДА від 31.10.2021 №2145 та за період з 22 по 30 квітня згідно з Рішенням КМДА від 22.04.2022 №510) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 81 178, 50 грн (з урахуванням перерахунку за лютий 2022 - березень 2022); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «березень 2022» від 31.03.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 20 515, 19 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у березні 2022:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. Те,, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «лютий 2022» від 28.02.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 31 528, 18 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у лютому 2022:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «січень 2022» від 31.01.2022 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 43 318, 20 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у січні 2022:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «грудень 2021» від 31.12.2021 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 31 277, 88 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у грудня 2021:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонуванню ГВП, функціонування ТЕ); - Акт надання послуг з постачання теплової енергії за розрахунковий період «листопад 2021» від 31.12.2021 (вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженнями КМДА від 19.10.2021 №2176 та від 13.10.2021 №2145) № 024110010040101 на суму всього з ПДВ - 5 305, 61 грн (з урахуванням постачання теплової енергії (ТЕ) у листопаді 2021:інші, у томі числі донарахування мін. частки сер. питомого спожив. те, загально будинкові потреби опалення будинку, функціонуванню ГВП, функціонування ТЕ);
- деталізована інформація про коригування інформація про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії ТОВ «АЗАРО ГРУП»» (особовий рахунок № 024110010040101) за період з 01.11.2021-31.05.2025;
- розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) за період листопад 2021-травень 2025 на суму 92 221, 12 грн.
Дані обсягів споживання теплової енергії у Гкал, зазначені у Актах надання послуг з постачання теплової енергії за спірний період, відповідають даним наданого позивачем розрахунку обсягів теплової енергії для опалювального приміщення ТОВ «АЗАРО ГРУП».
Як зазначалось, нарахування обсягів теплової енергії після 16.12.2022 по 10.2024 року, здійснювалось розрахунковим методом відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика № 315).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Методики № 315, загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді (Qопбуд) визначається так:
за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності;
розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку (Qопбуд.розр) відповідно до розділу XI цієї Методики;
розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу.
Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.
Обсяг спожитої теплової енергії приміщеннями споживачів без засобів обліку теплової енергії зменшується на суму донарахованих обсягів теплової енергії споживачам, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, та розподіляється пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
На сумарний обсяг зменшення теплової енергії на опалення (Qпретпр.і), розрахований для приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, температура внутрішнього повітря в яких не відповідає нормативним показникам та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, донараховується обсяг спожитої теплової енергії:
для приміщення споживача (споживачів), якщо встановлено факт його (їх) втручання у внутрішньо-будинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення;
для усіх опалюваних приміщень без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги (Qбез претпр.і), відповідно до розділу VIII цієї Методики.
Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення таким приміщенням має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії в приміщеннях, де виникли обґрунтовані претензії щодо якості наданої послуги, та розподіляється пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Для опалюваного приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку / приладами-розподілювачами теплової енергії, перевіряється дотримання вимоги щодо максимального споживання теплової енергії у такому приміщенні (Qmax.і), яке визначається відповідно до пункту 4 розділу VI цієї Методики.
Для окремих споживачів у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель, де налічуються два або більше споживачів, можуть бути встановлені поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення у будівлі/будинку у відповідності до розділу VII цієї Методики (п. 3 розділу ІІІ Методики № 315).
Згідно з п. 2 розділу IV Методики № 315, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (Qопалфунк.в.б.с) розраховується за наступною формулою:
Qопал. фyнк.в.б.c.=0,86*10-6*q втр.підв*l підв.* m опал.розр.,Гкал, де
0,86 * 10-6 перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;
q втр.підв = 11Вт/м, питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в підвалах, техпідпіллях, на горищі, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %;
l підв. довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, м;
m опал.розр., фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.
На підтвердження розміру основної заборгованості відповідача за послуги з постачання теплової енергії, з урахуванням функціонування ГВП та ТЕ, а також загальнобудинкові потреби опалення будинку за період з 12.2021 по 01.2022 позивачем були надані Акти надання послуг з постачання теплової енергії за категорією (інші), Деталізована інформація про коригування інформація про коригування нарахувань за теплову енергію та розрахунок обсягів теплової енергії для опалювального приміщення відповідача.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на вищезазначені норми Методики № 315 та формули розрахунків, зокрема: п. 2 розділу ІV, однак не зазначає, яким розрахунковим методом, зазначеним у п. 3 розділу 3, п. 1 розділу 4 Методики № 315 користувався при розрахунку та за якою формулою було здійснено нарахування.
Також позивачем був наданий розрахунок обсягів теплової енергії для опалювального приміщення ТОВ «Азаро Груп», однак, вихідних даних для здійснення зазначеного розрахунку та їх документального підтвердження позивачем надано не було.
Також, на підтвердження заборгованості ТОВ «Азаро Груп» за надані послуги з постачання теплової енергії (ТЕ), позивачем був наданий виставлений КП «Київтеплоенерго» рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії (ТЕ) № 024110010040101/05/2025/2 від 31.05.2025 на суму 92 221, 12 грн.
Разом з тим, умовами п. 33 Договору від 14.02.2022 передбачено, що Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Вказане кореспондується з частиною другою ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Також, частиною другою ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця.
При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів (п. 33 Правил № 830).
Проте, суду не надано доказів надання позивачем, як виконавцем, відповідачеві, як споживачу таких послуг, на паперовому носії рахунків на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії з їх деталізацією щодо оплати послуг, зазначених у наданих позивачем актах, як і не надано доказів направлення відповідачеві актів, долучених до позовної заяви.
Докази погодження споживачем та направлення йому рахунків в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів в матеріалах справи також відсутні.
В самих Актах надання послуг з постачання теплової енергії зазначено, що для можливості отримання платіжних документів у електронному вигляді необхідно надати коректну електронну адресу, із зазначенням особового рахунку та фізичної адреси приміщення.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування постачання теплової енергії в нежитлові приміщення відповідача у заявленому до стягнення розмірі, не наведено обґрунтованого розрахунку вказаних в актах надання послуг обсягів споживання.
Слід зазначити, що посилання позивача на те, що доводи зазначені відповідачем у відзиві, а саме: «не отримання від позивача жодних актів наданих послуг з постачання теплової енергії, у тому числі №024110010040101/11/2021/2 від 30.11.2021-№024110010040101/11/2022/2 від 30.11.2022 (додатки до позову) ці акти не підписані відповідачем та немає доказів про направлення цих актів Відповідачу у період з 30.11.2021-30.11.2022…» є помилковими, з посиланням на Податковий кодекс України, відповідно до якого будь-які документи (у томі числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей введення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Так, слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, в редакції, чинній на момент підписання акту здачі-приймання робіт (далі - Закон № 996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Пунктом 1.2. та 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній на момент підписання акту здачі-приймання робіт (далі - Положення № 88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV, що кореспондується з п. 2.3. Положення № 88, передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема: посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п. 2.4. Положення № 88).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 18.02.2022 у справі №908/771/19 дійшов висновку, що акт здавання-прийняття робіт (послуг) є тим первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі якого виникає обов'язок сплати. Суд касаційної інстанції, застосовуючи ст. 530 ЦК України, зазначив, що саме з часу їх отримання і підписання має відраховуватися строк, визначений у договорі.
Проте, як встановлено судом, надані Акти надання послуг не підписані зі сторони відповідача, доказів надсилання їх на підписанні відповідачу в матеріалах справи відсутні.
Також, на підтвердження заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на суму 92 221, 12 грн позивачем наданий Акт звіряння взаєморозрахунків плати за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) за період 11.2021-5.2025, підписаний зі сторони КП «Київтеплоенерго».
Однак, слід зазначити, що Акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб'єктами господарювання господарських операцій за певним правочином. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 915/357/23, від 05.09.2023 у справі № 917/1283/21, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20, від 06.07.2022 у справі 910/6210/20, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20.
За вказаних вище обставин, суду приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості за надання послуги з теплової енергії за період з 11.2021 по 03.2022, з урахуванням вартості витраченої теплової енергії, на функціонування функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, на загальнобудинкові потреби опалення будинку у розмірі 92 221, 12 грн грн, у зв'язку з чим позовні вимоги вій частині не підлягає задоволенню.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за надання послуги з теплової енергії за період з 11.2021 по 03.2022 у сумі 92 221, 12 грн з підстав недоведеності наявності заборгованості у відповідача, то відповідно похідні вимоги про стягнення 3 % річних 9 204, 82, інфляційних втрат 40 390, 91 грнтакож не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022 у розмірі 372, 72 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до 11 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж. У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.
У разі встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж відшкодовує такому власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачені ним (ними) кошти на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку за рахунок відповідних витрат, передбачених у тарифах на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, за період дії цих тарифів до моменту встановлення відповідного вузла (вузлів) комерційного обліку та взяття їх на абонентський облік. Такі кошти відшкодовуються оператором зовнішніх інженерних мереж споживачам відповідних комунальних послуг шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання. У разі якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем комунальної послуги, він зобов'язаний перераховувати кошти, сплачені споживачами комунальних послуг на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, виконавцю відповідної комунальної послуги для подальшого їх відшкодування виконавцем споживачам.
Порядок такого відшкодування встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» від 21.08.2019 № 808 установлено граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - граничний розмір плати за абонентське обслуговування).
При цьому, під абонентом слід розуміти споживача відповідної комунальної послуги (самостійні об'єкти нерухомого майна якого розташовані за однією поштовою адресою), з яким виконавець уклав індивідуальний договір про надання комунальних послуг або індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг.
Також, п. 2 вказаної постанови установлено, що граничний розмір плати за абонентське обслуговування, визначений відповідно до цієї постанови, застосовується окремо за кожною комунальною послугою (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення; поводження з побутовими відходами) виконавцями послуг, що нараховують плату за абонентське обслуговування згідно з відповідними договорами; плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.
Кошти, отримані від спати абонентської плати КП «Київтеплоенерго» спрямовує на відшкодування витрат, пов'язаних з обслуговуванням будинкових лічильників тепла, їх ремонтом, заміною, повіркою або встановленням нових приладів обліку, витрат, пов'язаних із розподілом теплової енергії та адмініструванням послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання. Саме абонентська плата є єдиним джерелом покриття таких затрат.
Відповідно до частини п'ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Отже, плата за абонентське обслуговування є складовою публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, а отже є відповідно істотною умовою такого договору.
Основними економічними чинниками, що впливають на розмір абонентської плати є:
- зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до законодавства України;
- підвищення вартості матеріалів та запчастини для ремонту вузлів комерційного обліку;
- вартість повірки вузлів комерційного обліку;
- підвищення вартості вузлів комерційного обліку.
Як вже зазначалось, граничний розмір плати за абонентське обслуговування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 (із змінами та доповненнями) і залежить від розміру прожиткового мінімуму, тобто змінюється протягом календарного року.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було інформовано, що плата за абонентське обслуговування не є складовою частиною тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем.
На підтвердження заборгованості з плати абонентського обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022 у розмірі 372, 72 грн, позивачем були надані відповідні Акти виконання робіт.
Також, КП «Київтеплоенерго» були виставлені рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії №024110010040101/05/2025/1 від 31.05.2025 (борг за абонентське обслуговування постачання теплової енергії станом на 01.05.2025 з урахуванням оплат в поточному періоді) на суму 372, 72 грн.
Умовами Договору від 14.02.2022 передбачено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається зокрема, з плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (п. 30 Договору).
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Уразі застосування двоставкових тарифів умовно-постіна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пп. 3 п. 41).
Пунктом 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023) передбачено, що споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Умовами п. 45 Правил № 1182 передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Проте, доказів здійснення відповідачем встановленої фіксованої оплати за абонентського обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022 у розмірі 372, 72 грн, відповідачем надано не було.
Слід зазначити, що судом прийнято до уваги, що вказані рахунки не є первинним документом, а є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, а надані Акти виконаних робіт не підписані зі сторони відповідача, однак обов'язок по сплаті абонентського обслуговування передбачений законодавством, а розмір є встановленим у фіксованому розмірі КП «Київтеплоенерго».
Отже, оскільки плата за абонентське обслуговування є фіксованою та сплачується незалежно від того, чи надавалася послуга з постачання теплової енергії або гарячої води в конкретному місяці чи ні, і охоплює витрати на обслуговування, які виникають незалежно від обсягу споживання, то суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2022 у розмірі 372, 72 грн, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» (02091, місто Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144-А; код ЄДРПОУ 31450731) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 372 (триста сімдесят дві) грн 72 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» (02091, місто Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144-А; код ЄДРПОУ 31450731) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір у розмірі 7 (сім) грн 93 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
5. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 11.11.2025, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА