ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 листопада 2025 року Справа № 903/519/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
скаржника - Усаченко М.О.;
боржника - Ульчак Б.І. (в режимі відеоконференції);
керуючого реалізацією майна - Самчук А.М. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Волинської області від 07 липня 2025 року (повний текст складено 10.07.2025) у справі №903/519/24 (суддя Дем'як В.М.)
за заявою фізичної особи ОСОБА_2
про неплатоспроможність фізичної особи
Постановою Господарського суду Волинської області від 07.07.2025 у справі №903/519/24, серед іншого, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Усаченка М.О. про закриття провадження у справі №903/519/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 відмовлено. Процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 та повноваження арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича припинено. Фізичну особу ОСОБА_2 визнано банкрутом та введено процедуру погашення боргів. Керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Волинської області від 07.07.2025 у справі №903/519/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.
28.08.2025 на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Волинської області від 07 липня 2025 року у справі №903/519/24. Призначено справу №903/519/24 до розгляду на 03 листопада 2025 р. об 12:00год.
Керуючий реструктуризацією боргів у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, постанову місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 15 травня 2003 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.
12.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_3 .
10.07.2024 від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" надійшла заява за вх.№01-74/1016/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 138 293,90 грн заборгованість та 6 056,00 грн судових витрат.
10.07.2024 від ОСОБА_4 надійшла заява за вх.№01-74/1017/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 200 000,00 доларів США, що еквівалентно 8 150 000 грн, 3 % річних в розмірі 5 400 доларів США, що еквівалентно 220 050,00 грн та 6 056,00 грн судових витрат.
12.07.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява за вх.№01-74/1032/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 7 445 540,26 грн та 6 056,00 грн судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.08.2024 заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_2 задоволено, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до фізичної особи ОСОБА_2 на загальну суму 144 349,90 грн та зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Самчука А.М. включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6 056,00 грн - встановити що витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 138 293,90 грн - вимоги другої черги.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 06.11.2024 у справі №903/519/24, серед іншого, в задоволенні заяви ОСОБА_4 за вх. №01-74/1017/24 від 10.07.2024 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 , відмовлено. В задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх. №01-74/1032/24 від 12.07.2024 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 , відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №903/519/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.11.2024 у справі №903/519/24 в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалено нове судове рішення в зазначеній частині, яким:
"2. Заяву ОСОБА_1 за вх. №01-74/1032/24 від 12.07.2024 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 задоволити частково.
2.1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 15 травня 2003 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 3 721 666 грн 89 коп. та зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Самчука А.М. включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056 грн - витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. 3 715 610 грн 89 коп. (2 599 600 грн 00 коп. - сума основного боргу, 306 183 грн 02 коп. - 3% річних, 809 827 грн 87 коп. - інфляційній втрати) - вимоги другої черги (з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів). 2.2. В решті заяви ОСОБА_1 за вх. №01-74/1032/24 від 12.07.2024 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 відмовити."
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 14.05.2025 визначено перелік та розмір визнаних вимог кредиторів до боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , які підлягають внесенню керуючим реструктуризацією боргів боржника, з яких:
1.1. визнані ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.08.2024 вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) на загальну суму 144 349,90 грн у наступній черговості: 6056,00 грн - встановити що витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 138 293,90 грн - вимоги другої черги.
1.2. визнані Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на загальну суму 3 721 666, 89 грн у наступній черговості: 6056 грн - витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 3 715 610,89 грн (2 599 600 грн 00 коп. - сума основного боргу, 306 183 грн 02 коп. - 3% річних, 809 827 грн 87 коп. - інфляційній втрати) - вимоги другої черги.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Самчука А.М. включити визнані судом вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Самчука А.М. належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Запропоновано керуючому реструктуризацією Самчуку А.М. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 18.06.2025.
17.06.2025 керуючий реструктуризацією Самчук А.М. до суду подав:
- клопотання за вх. 01-87/2716/25 про перерахування основної грошової винагороди під час проведення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 ;
- клопотання за вх. №01-87/2714/25 про долучення до матеріалів справи протоколу засідання зборів кредиторів боржника від 16.06.2025 №1.
17.06.2025 до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання за вх. №01-74/291/25 про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи та повноважень керуючого реструктуризацією Самчука А.М., визнання фізичної особи ОСОБА_2 банкрутом та введення процедуру погашення боргів, призначення керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Самчука А.М.
17.06.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням за вх. №01-87/2723/25 про закриття провадження у справі №903/519/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , яке мотивовано тим, що всупереч вимогам КУзПБ боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не зазначалось будь-якої інформації про причини, що спричинили неплатоспроможність боржника; в даній справі наявна суперечлива поведінка боржника, оскільки початкова поведінка боржника щодо боргу за розпискою суттєво розходиться із теперішньою, а тому ОСОБА_2 є недобросовісним боржником; поданий на збори кредиторів план реструктуризації боргів складений боржником таким чином, щоб кредитори його відхилили на зборах кредиторів, що і було здійснено 16.06.2025 під час проведення таких зборів, та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів; кредитор вважає, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності маючи єдину ціль - списати борги "руками Суду".
Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та клопотання арбітражного керуючого Самчука А.М. про перехід до процедури погашення боргів боржника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані клопотання, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, та наявність правових підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Самчука А.М. про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Отже, КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).
Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).
На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.
Тому, керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п'ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.
За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.
Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов'язків у строки, встановлені законом чи судом.
Отже на цьому етапі справи про неплатоспроможність саме арбітражний керуючий відіграє ключову роль, оскільки йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, а тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
У абзаці п'ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (частина сьома статті 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.
Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.
До того ж, у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:
- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);
- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ);
- боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).
Системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.
Слід зазначити, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Таким чином само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми:
- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;
- обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;
- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;
- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Колегія суддів зазначає, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.
Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.
Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Верховний Суд в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з'ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.
Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до завершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.
Враховуючи наведене, приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Щодо посилання представника ОСОБА_1 адвоката Усаченка М.О. на те, що боржником не наведено достатньої і повної інформації та не підтверджено її відповідними доказами про природу і причини неплатоспроможності та не надано інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалося вище, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (ч. 1 ст. 1 КУзПБ).
При цьому, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
ОСОБА_2 , як фізична особа, звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначав, про наявність кредиторської заборгованості перед кредиторами в розмірі 7 797 973,90 грн, зокрема, перед громадянином ОСОБА_4 , АТ "Акцент-банк", громадянином ОСОБА_5 та громадянином ОСОБА_1 .
В підготовчому засіданні 10.06.2024 судом першої інстанції не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, перелічених у ч. 4 ст. 119 КУзПБ, натомість встановлено підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; боржник припинив погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних зобов'язань упродовж двох місяців; існують обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича, заборонено боржнику вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна.
Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника набирає законної сили з моменту її постановлення в порядку ч. 8 ст. 119 КУзПБ, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України.
Ухвала суду від 10.06.2024 набрала законної сили, учасниками справи про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 не оскаржувалась.
Водночас, суд приймає до уваги також постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №903/519/24, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.11.24 у справі №903/519/242 в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалено нове судове рішення в зазначеній частині, яким:
"2. Заяву ОСОБА_1 за вх. №01-74/1032/24 від 12.07.2024 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 задоволено частково.
2.1. Визнано грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 15 травня 2003 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 3 721 666 грн 89 коп. та зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Самчука А.М. включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056 грн - витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. 3 715 610 грн 89 коп. (2 599 600 грн 00 коп. - сума основного боргу, 306 183 грн 02 коп. - 3% річних, 809 827 грн 87 коп. - інфляційній втрати) - вимоги другої черги (з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів). 2.2. В решті заяви ОСОБА_1 за вх. №01-74/1032/24 від 12.07.2024 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 відмовити."
Отже, матеріалами справи підтверджуються причини неплатоспроможності боржника - ОСОБА_2 щодо фінансових зобов'язань перед кредиторами, а відтак доводи скаржника в цій частині відхиляються судом як безпідставні та спростовуються долученими до матеріалів справи документами.
Щодо недобросовісної поведінки боржника в частині заперечення факту укладення договору позики та самого факту написання ним боргової розписки від 22.03.2017 в рамках справи №161/4922/21, що розглядалась в Шацькому районному суді, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Шацького районного суду Волинської області із позовом в порядку цивільного судочинства, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 борг за розпискою від 22.03.2017 в загальному розмірі 8 156 897,50 грн та стягнути з ОСОБА_6 борг за розпискою від 28.12.2017 в загальному розмірі 2 042 475,42 грн, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Ухвалою суду від 20.08.2024 цивільну справу №161/4922/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за позиками, процентів за позиками, 3 % річних та інфляційних збитків за прострочення повернення позик передано до Господарського суду Волинської області.
Ухвалою суду від 11.09.2024 справу №161/4922/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за позиками, процентів за позиками, 3 % річних та інфляційних збитків за прострочення повернення пози, прийнято до провадження Господарським судом Волинської області для розгляду спору в межах справи №903/519/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Провадження у справі №903/519/24(161/4922/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за позиками, процентів за позиками, 3 % річних та інфляційних збитків за прострочення повернення позик, зупинено до набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.06.2025 у справі №903/519/24(161/4922/21) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за позиками, процентів за позиками, 3 % річних та інфляційних збитків за прострочення повернення позик, залишено без розгляду, відповідно до частини 4 статті 7 КУзПБ.
Відтак, кінцеве рішення у цивільній справі №161/4922/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за позиками, процентів за позиками, 3 % річних та інфляційних збитків за прострочення повернення позик прийнято не було, у зв'язку із визнанням грошових вимог ОСОБА_1 у справі №903/519/24 до боржника ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що процесуальна поведінка боржника у іншій справі не може бути свідченням його недобросовісної поведінки, оскільки ОСОБА_2 , як позивач, був наділений відповідними процесуальними правами та використовував їх на власний розсуд з метою представлення/захисту своєї позиції в суді.
Щодо непогодження плану реструктуризації боргів боржника представником кредитора ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не працевлаштований, а відтак підлягає сумніву реальна можливість боржника виконати поданий ним план реструктуризації, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на даному етапі розгляду справи суд не наділений повноваженнями зобов'язувати боржника пропонувати інші плани реструктуризації боргів, аніж ті, що запропоновані кредитору чи зобов'язувати боржника передбачати у плані реструктуризації ті чи інші заходи, спрямовані на погашення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Одночасно колегія суддів зазначає, що стан боржника ОСОБА_2 характеризується ознаками неплатоспроможності, його майнових активів не достатньо для задоволення вимог кредиторів.
Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.
Колегія суддів зазначає, що звіт про перевірку декларації про майновий стан боржника прийнято до відома, будь-яких заперечень кредитором не подано та не виявлено.
Отже, боржником у деклараціях про майновий стан зазначена повна та/або достовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, що підтверджено звітом керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 128 КУзПБ у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника. У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку доводам кредитора та запереченням боржника з позиції добросовісності, судом враховується, що згідно пункту 6 статті 3 ЦК України добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Ключовими аспектами добросовісності у практиці Верховного Суду є:
- стандарт поведінки: добросовісність визначається як чесність, відкритість та повага до інтересів інших;
- принцип недобросовісності: порушення імперативних норм права, зловживання правом (навіть без порушення імперативних норм) та суперечлива поведінка (доктрина, venire contra factum) виключають добросовісність.
Добросовісність у контексті банкрутства є фундаментальним принципом, що означає чесність, відкритість та повагу до інтересів інших учасників правовідносин, особливо кредиторів та самого боржника і є критерієм для визначення легітимності для учасників процесу.
Із доводів та заперечень кредитора та боржника в судовому засіданні, суд бере до уваги суб'єктивне відношення до виконання зобов'язань за правовідносинами, яке виникло у них з метою розвитку спільного бізнесу, у зв'язку з чим і було оформлено розписку від 22.03.2017 про отримання позики в розмірі 2 599 600,00 грн.
Представник боржника пояснив, що отримані кошти були направлені на організацію спільного бізнесу в сфері громадського харчування в смт. Клевань та вимагали внесення коштів як від кредитора, так і від боржника. Однак, через об'єктивні обставини, а саме через пандемію коронавірусу, проект не відбувся.
У цивільній справі №161/4922/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за позиками, процентів за позиками, 3 % річних та інфляційних збитків за прострочення повернення позики не було проведено експертизи через відсутність фінансових можливостей боржника сплатити кошти за проведення експертизи, однак кошти за проведення експертизи міг оплатити і сам кредитор - ОСОБА_1 .
Свій намір погасити заборгованість перед кредитором - ОСОБА_1 боржник виявив у плані реструктуризації, де з врахуванням тих обставин, що має намір повернутись на службу в ЗСУ (де перебував з 26.02.2022 по 09.01.2024), взяв зобов'язання сплатити 346 680,00 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується із запереченнями представника ОСОБА_1 про те, що наданий план реструктуризації не був затверджений, водночас, бере до уваги добросовісну суб'єктивну поведінку боржника в намірі погасити заборгованість, яка виникла в силу об'єктивних обставин, а не за правомірним умислом.
Крім того, не може залишатись поза увагою суду також обставина, що такий план реструктуризації іншим кредитором АТ "Акцент-Банк" був схвалений.
Враховуючи, що в процесі розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 про недобросовісність боржника ОСОБА_2 колегією суддів не встановлено наявність обставин неправомірного умислу в діях боржника щодо доведення до стану неплатоспроможності, боржник сумлінно виконує обов'язки та не приховує обставини, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами, а відтак і відсутність підстав для закриття провадження у справі.
З огляду на зроблені Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (постанова від 26.05.2022 у справі №903/806/20) висновки щодо необхідності встановлення судом обставин неплатоспроможності, а також добросовісної поведінки боржника/кредиторів в даному випадку, колегія суддів зазначає, що згідно зі звітом арбітражного керуючого Самчука А.М. керуючий реструктуризацією на виконання вимог КУзПБ та з метою здійснення інвентаризації майна боржника направив ряд запитів до відповідних реєстраційних органів, на які отримав наступні відповіді:
- Західне Міжрегіональне управління міністерства юстиції листом від 08.07.2024 за вих. №1683/4-24/1400 повідомило про відсутність на виконанні у органах виконавчої службт виконавчих проваджень щодо боржника та членів його сім'ї;
- Державна митна служба України листом за вих. №7.3-2/27/13/6785 від 19.06.2024 повідомила, що в зоні діяльності Волинської митниці станом на 17.06.2024 відсутні товари, які не пройшли митного оформлення і перебувають під митним контролем, одержувачем чи власником яких є боржник та члени його родини;
- Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру своїм листом від 18.06.2024 за №33-28-0.216-1251/20-24 повідомила, що запит скеровано до територіальних органів для надання відповідей;
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку листом від 17.06.2024 за №10/04/12376 повідомила, що боржник та члени його сім'ї серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств відстуній;
- Мінекономіки листом від 18.06.2024 за вих. №2302-08/44062-07 повідомило про те, що не є розпорядником запитуваної інформації;
- АТ "Українська залізниця" листом від 18.06.2024 за вих. №50/985 повідомило про відсутність інформації про те, щоб боржник та члени його сім'ї були власниками вагонів, вантажних вагонів, локомотивів, під'їзних колій;
- Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України листом від 27.06.2024 за №9057/06-4/15-24 повідомила про відсутність відомостей щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є фізичні особи, зазначені у запиті;
- Державна авіаційна служба України листом від 18.06.2024 за вих. №12/12,5-2089-24 повідомила про відсутність реєстрації повітряних суден за боржником та членами його сім'ї;
- Державна служба геологій та надр України листом від 25.06.2024 за №4044/04-2/2-24 повідомила про відсутність інформації про реєстрацію нерухомого майна на праві власності за боржником та членами його родини;
- Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 25.06.2024 за вих. №3Х/1/9972-24 повідомило про відсутність на праві власності у боржника об'єктів підвищеної небезпеки, великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації та вулично-дорожньої мережі, загального користування, а також об'єкти котлонагляду та підіймальних споруд;
- РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області своїм листом за вих. №31/3/3080-08-2024 від 18.06.2024 повідомило, що інформація про зареєстровані транспортні засоби за боржником та членами його сім'ї відсутня;
- Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області листом за №08-15/3965 від 28.06.2024 повідомило про те, що в електронній базі даних системи "AGROTECH" за боржником та членами його родини трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні, причіпні та начіпні машини, в головному управлінні Держпродспоживслужби у Волинській області не зареєстровані;
- Державна інспекція архітектури та містобудування України своїм листом за №3471/04/18-24 від 28.06.2024 своїм листом повідомило, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметрами пошуку: замовник будівництва - ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відсутні. Виявлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18.08.2022 та декларація про готовність до експлуатації об'єкта від 26.09.2022. Об'єкт будівництва: "нове будівництво індивідуального житлового будинку в с. Боратин, Луцького району, Волинської області", за адресою: "Волинська обл., Луцький район, Боратинська територіальна громада, с. Боратин (станом на 01.01.2021), вулиця Набережна п'ята, 14-а";
- Головне управління статистики у місті Києві, листом від 02.08.2024 за №04-07/1582-24 повідомило про те, що остання статистична звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ІЗОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ: 35838273) подавалась у 2010 році;
- Головне управління Держгеокадастру у Волинській, Полтавській, Харківській, Вінницькій, Донецькій, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській, Житомирській, Черкаській, Київській, Івано-Франківській, Одеській, Закарпатській, Сумській, Херсонській, Тернопільській, Чернігівській, Чернівецькій, Миколаївській, Кіровоградській, м. Києві, Херсонській, Чернівецькій, своїми відповідями повідомили про відсутність реєстрації права власності на земельні ділянки за боржником та членами його родини;
На запит суду було отримано лист за вих. №8996/6/03-20-12-02-06 від 14.06.2024 від ГУ ДПС у Волинській області "Відповідь на запит від 14.06.2024 номер запиту 0320-2024-0000991" щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2024 року.
Арбітражним керуючим також отримано Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів з реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також відомості про відсутність інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 .
Арбітражним керуючим на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2024 проведено інвентаризацію боржника, за результатами якої складено наступні описи: акт №1 інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності від 09.07.2024, акт №2 інвентаризації наявності фінансових інвестицій від 09.07.2024, акт №3 інвентаризації розрахунків з дебіторами від 09.07.2024, акт №4 інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання від 09.07.2024, акт №5 про результати інвентаризації грошових коштів від 09.07.2024, акт №6 інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків від 09.07.2024, інвентаризаційний опис необоротних активів у відповідності до котрих встановлено, про наявність у власності боржника: 100% частки у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ІЗОТРЕЙД", (код ЄДРПОУ: 35838273), що розташоване за адресою: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, б.17б, кв.187; Житловий будинок (заг. площа 38.4 кв.м., житлова площа 20,10 кв.м.), загальна вартість нерухомого майна (грн): 5 068 грн, розташований у Київській області, Яготинський район, с. Сотниківка, вул. Набережна, б.2.
Отже, судом втановлено, що фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, відтак погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через введення процедури погашення боргів боржника.
Подальше перебування боржника у процедурі реструктуризації боргів боржника може призвести до збільшення заборгованості перед кредиторами.
Викладене свідчить, що прийняття рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на відсутність клопотання (рішення) зборів кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи, що протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали (10.06.2024) в даній справі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, приймаючи до уваги висновки керуючого реструктуризацією боргів боржника, викладені у звіті про свою діяльність, та те, що у боржника недостатньо майнових активів для задоволення вимог кредиторів, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для введення (застосування) відносно боржника процедури погашення боргів та визнання фізичної особи ОСОБА_2 банкрутом.
Щодо призначення керючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ст. 130 КУзПБ, постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною 8 ст. 123 КУзПБ встановлено, що до компетенції зборів кредиторів, серед іншого, належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією.
Як встановлено судами обох інстанцій, зборами кредиторів ОСОБА_2 не подано до суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією.
При цьому, у матеріалах справи наявна заява арбітражного керуючого Самчука А.М. про згоду на участь у справі у якості керуючого реалізацією.
Частиною 3 ст.28 КУзПБ встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
1) які є заінтересованими особами у цій справі;
2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;
4) які мають конфлікт інтересів;
5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;
6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Самчука А.М. відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, а також беручи до уваги відсутність заяв інших арбітражних керуючих про участь у справі, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі №903/519/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Самчука А.М.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 74 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що постанова Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Волинської області від 07 липня 2025 року у справі №903/519/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "11" листопада 2025 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.