ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 листопада 2025 року Справа № 924/1351/20 (924/873/25)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий: Рудий А.М. (виконуючий обов'язки керівника боржника згідно ухвали суду від 29.03.2021)
позивача: представник Заруцький О.В. - адвокат
відповідача: представник Кузина М.-О. С. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20(924/873/25)
за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"
до відповідачів:
- ОСОБА_1
- ОСОБА_2
про визнання недійсними договорів дарування, укладених 25.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Очеретною О.М., зареєстрованих за номерами 663, 664; визнання за Колективним підприємством "Агрофірма "Проскурів" права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040
в межах справи №924/1351/20 про банкрутство
Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20 (924/873/25).
1.2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20 (924/873/25) заяву Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" №924/1351/20-444 від 25.08.2025 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/873/25), а саме:
- накладено арешт на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774;
- заборонено вчиняти реєстраційні дії стосовно земельних ділянок 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774;
- накладено арешт на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. 26.08.2025 Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 Будзінського В.В. про визнання недійсними договорів дарування, укладених 25.06.2024 між відповідачами, посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Очеретною О.М., зареєстрованих за номерами 663, 664; визнання за КП Агрофірма "Проскурів" права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040. Позов заявлений в межах справи №924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів".
2.1.1.Одночасно з позовом КП "Агрофірма "Проскурів" подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774; заборонити вчиняти реєстраційні дії стосовно земельних ділянок 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774; накласти арешт на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за відповідною адресою, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040.
2.2. Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
2.3. Предметом заявлених позовних вимог у межах справи №924/1351/20 (924/873/25) є вимога КП "Агрофірма "Проскурів" про визнання недійсними договорів дарування, укладених 25.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Очеретною О.М., зареєстрованих за номерами 663, 664 та визнання за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040.
2.4. Договори емфітевзисів вище вказаних земельних ділянок від 14.12.2021 укладені між ТОВ "Технопарк Проскурів" та ОСОБА_1 під час перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким витребувано земельні ділянки із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів". Зазначені обставини встановлені у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1351/20 (924/926/23), яким визнані недійсними договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 14.12.2021 №1738 та №1737. Відмовляючи у задоволенні заяви КП "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/926/23) суд, враховуючи, зокрема, положення ч. ч. 1, 2 ст. 411 ЦК України вказав, що у випадку відчуження права користування земельними ділянками, переважне право на його придбання має власник - КП "Агрофірма "Проскурів".
2.5. Укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.06.2024 договорів дарування емфітевзисів земельних ділянки з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 стало підставою для звернення КП "Агрофірма "Проскурів" з позовом про визнання їх недійсними, посилаючись на неможливість остаточно відновити свої права на вказані земельні ділянки.
2.6. Після прийняття судовим рішенням (до набрання законної сили) у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким витребувано земельні ділянки із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 на користь Агрофірми "Проскурів", ТОВ "Технопарк Проскурів" уклав з ОСОБА_1 договори емфітевзисів вище вказаних земельних ділянок від 14.12.2021, а в подальшому в день набрання законної сили судовим рішенням у справі 924/1351/20 (924/926/23), яким визнані недійсними договори емфітевзисів земельних ділянок від 14.12.2021, користувачем таких земельних ділянок став ОСОБА_2 на підставі договорів дарування, які є предметом спору у даній справі.
2.7. Враховуючи, що предметом позовних вимог КП "Агрофірма "Проскурів" у справі №924/1351/20 (924/873/25) є визнання недійсними договорів дарування емфітевзисів земельних ділянки з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, укладених 25.06.2024, а також визнання за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців, який розташований на земельній ділянці з кадастровим №6810100000:28:002:0774, заявлені позивачем заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, заборони вчинення реєстраційних дій стосовно вказаних земельних ділянок та накладення арешту на спірний комплекс будівель безпосередньо стосуються предмета спору за цим позовом.
2.8. Можливе відчуження речового права емфітевзису земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 та комплексу будівель до закінчення розгляду позову позивача про визнання недійсними договорів дарування емфітевзисів земельних ділянки та визнання за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на спірний комплекс будівель призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду.
2.9. Існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, заборони вчинення реєстраційних дій стосовно вказаних земельних ділянок та накладення арешту на спірний комплекс будівель може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у справі №924/1351/20 (924/873/25) в разі задоволення такого позову.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 10.09.2025, через систему "Електронний суд", звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.3947/25 від 11.09.2025), в якій, просить: прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі №924/1351/20 (924/873/25). Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20 (924/873/25) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову в повному обсязі.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Ухвалюючи судове рішення про задоволення заяви КП "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд дійшов помилкового висновку про те, що заявником наведено достатні підстави для застосування вказаних заходів забезпечення позову. Апелянт вважає, що суд, ухвалюючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на об'єкти нерухомості, незаконно втрутився у право власності ОСОБА_1 , яке передбачено Конвенцією, Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, оскільки таке втручання є необґрунтоване та відбулося з порушенням норм чинного законодавства.
3.3. Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Положеннями ст. 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
3.4. Скаржник з посиланням на правові висновки Верховного Суду зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постановах ВС від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19, від 12.08.2021 у справі №908/309/21). Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
3.5. Щодо накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок, заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно земельних ділянок скаржник також посилається на правові позиції ВС та зазначає наступне. Так, сторона яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
3.6. Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Ключовим, за висновком Великої Палати Верховного Суду, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
3.7. Апелянт з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 137 ГПК України зазначає, що сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, яке належить до предмета спору. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, які не враховані судом першої інстанції під час накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774. Господарський суд, задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, помилково не врахував того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову.
3.8. Позивачем пред'являється вимога про визнання недійсними договорів, яка не має майнового характеру. Тому суд, накладаючи арешт, залишив поза увагою відсутність зв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову (в частині накладення арешту на речове право емфітевзису) і предметом позовних вимог (визнання недійсними договорів) та не врахували положення статей 136, 137 ГПК України. Суд необґрунтовано задовольнив вимогу позивача про застосування заходу забезпечення позову в частині накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774. КП "Агрофірма "Проскурів" не було доведено, що саме відповідачами вчиняються (вчинялися) будь-які дії протиправні дії, направлені на обмеження права власності позивача на земельні ділянки, які є предметом оспорюваних договорів.
3.9. В силу вимог ч. 2 ст. 407 та з ч. ч. 1, 2 ст. 411 ЦК України - навіть у випадку відчуження права користування земельними ділянками, переважне право на його придбання має власник - КП "Агрофірма "Проскурів". Позивачем не обґрунтовано та не надано доказів існування фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову, зокрема вчинення на даний час відповідачами дій, спрямованих на утруднення виконання рішення у випадку задоволення позову. Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавить позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
3.10. Щодо накладення арешту на комплекс будівель, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040, скаржник зазначає, що в заяві про забезпечення позову відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель. В такій заяві взагалі відсутні будь-які згадки про вищевказаний об'єкт нерухомого майна, а також, будь-яке обґрунтування адекватності, співмірності та пропорційності накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 . Такого ж обґрунтування і не містить оскаржувана ухвала. КП "Агрофірма "Проскурів" не зазначено та не надано будь-яких доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язане накладення арешту на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців, тобто дій відповідача, спрямованих на відчуження, знищення чи розпорядження майном іншим чином, що би ускладнило чи унеможливило виконання рішення у справі або захист, поновлення порушених прав позивача. Наявність у відповідача 1 такої можливості самої по собі, а також припущення позивача про намір відповідача вчинити певні дії, проте без надання будь-яких доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою на вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому. Позивач не надає жодних доказів на підтвердження того, що саме воно було власником об'єкту нерухомості "Комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців", яке на теперішній час знаходиться у власності Будзінської Т.М.
3.11. Скаржник серед іншого, також, зазначає, що об'єкт нерухомого майна під назвою: "Комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців" не був предметом розгляду у справі №924/1351/20(924/914/20) та у справі №924/1351/20 (924/926/23), на які посилається заявник. Звертає увагу апелянт, що право власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців, набуті ОСОБА_1 в законний спосіб шляхом реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта за амністією. Жодні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 , в судовому порядку не оскаржуються. Відповідач зазначає, що арешт майна є крайнім заходом для забезпечення позову, і застосовується судом лише у випадках, коли існує реальна загроза неможливості поновлення порушених або оспорених прав заявника (позивача).
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.3947/25 від 11.09.2025) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20 (924/873/25).
4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2025 о 15:15год.
4.2. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, 29.10.2025, 31.10.2025 забезпечено представнику відповідача 1 адвокату Кузині М.-О.С, арбітражному керуючому Рудому А.М., представнику позивача Заруцькому О.В. участь в судовому засіданні 05.11.2025 у даній справі в режимі відеоконференції.
4.3 Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів" (за підписом представника Заруцького О.В.) у відзиві просить відмовити у задоволенні на апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу залишити в силі.
4.4. До участі у судовому засіданні 05.11.2025 з розгляду апеляційної скарги у даній справі в режимі відеоконференції, згідно ухвал суду долучилися вказані представники.
4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися
4.6. В судовому засіданні 05.11.2025, вказані учасники провадження у даній справі, що з'явилися у судове засідання (в режимі відеоконференції) надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.3947/25 від 11.09.2025) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20 (924/873/25) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Конституція України;
Закон України "Про судовий збір"
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача 1 (апелянта), представника позивача та арбітражного керуючого у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2021 відкрито провадження у справі №924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів", введено процедуру розпорядження майном строком на 170 календарних днів, розпорядником майна колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" призначено арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича.
7.3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2022 припинено процедуру розпорядження майном боржника - Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича; затверджено план санації Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів", схвалений зборами кредиторів Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів» відповідно до протоколу від 07.09.2022 №10; введено процедуру санації Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" строком до 31 грудня 2025 року, який у разі стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника може бути скорочений шляхом внесення змін до плану санації, або провадження у справі може бути закрито достроково з огляду на повне погашення усіх вимог кредиторів; керуючим санацією Колективного підприємства «Агрофірма «Проскурів призначено арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича.
7.4. 26.08.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування, укладених 25.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Очеретною О.М., зареєстрованих за номерами 663, 664; визнання за Колективним підприємством «Агрофірма «Проскурів» права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040 в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства «Агрофірма «Проскурів».
7.5. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/873/25), в порядку статей 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
7.6. Одночасно з позовом КП «Агрофірма «Проскурів» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774;
- заборонити вчиняти реєстраційні дії стосовно земельних ділянок 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774;
- накласти арешт на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040.
7.6.1. Спірні правочини є договорами дарування емфітевзисів земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774.
7.6.2. Позивач зазначає, що підставою для звернення з позовом у даній справі про визнання недійсними договорів дарування емфітевзисів стало невжиття судом заходів забезпечення щодо вище вказаних земельних ділянок у справі №924/869/20 (для забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/914/20), за результатами розгляду якої було витребувано вказані земельні ділянки) та у справі №924/1351/20 (924/926/23), в якій визнано недійсними договори емфітевзису зазначених земельних ділянок.
7.6.3. Вказує, що саме відсутність арештів земельних ділянок зумовила можливість незаконного встановлення їх емфітевзису. Відтак, витребувавши земельні ділянки, КП "Агрофірма "Проскурів" не досягнуло повного відновлення прав, адже права користування ними позивач позбавлений.
7.6.4. Звертає увагу, що згідно положень ч. 2 ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.
7.6.5.Таким чином, зазначає, що наразі відсутні жодні перешкоди для чергового необґрунтованого затягування розгляду справи, внаслідок відчуження емфітевзису, що зумовить необхідність залучення відповідних співвідповідачів. Відсутні перешкоди і для відчуження комплексу будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040.
7.6.6. Позивач вважає, що єдиним і ефективним засобом забезпечення позову є заборона відповідачу відчужувати речове право емфітевзису іншим особам та накладення арешту на це речове право. Зазначає, що такий спосіб є обґрунтований враховуючи, що після вступу судового рішення про витребування земельних ділянок, товариствами, бенефіціарними власниками та керівниками виконавчих органів яких є члени родини Будзінських, в т.ч. і відповідачами у цій справі, вчинялися різного роду дії про створення перешкод у виконанні такого рішення (оформлення права емфітевзису, неодноразовий поділ земельних ділянок, продаж, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на земельних ділянках, фактично належних позивачу).
7.6.7. Вказує, що передбачити наступні незаконні юридичні дії відповідачів чи членів їх родини по створенні нових ефективних перешкод у виконанні рішення суду, у разі його задоволення, неможливо у разі вжиття інших видів заходів забезпечення такого позову.
7.6.8. У поданій заяві позивач просить вжити заходи забезпечення позову без повідомлення та виклику сторін.
7.7. За результатами розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову Господарським судом Хмельницької області 28.08.2025 постановлено оскаржувану ухвалу (пункт 1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.9. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційних скарг, відзивів на них, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 28.08.2025 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.3. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
8.3.1 При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
8.4. Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8.5. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
8.6. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
8.7. Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано статтями 136-146 Господарського процесуального кодексу України.
8.8. Відповідно до частини 1, 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
8.9. Як уже зазналося, провадження у справі №924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" відкрито Господарським судом Хмельницької області - 20.01.2021.
8.10. Керуючим санацією (арбітражним керуючим) Рудим А.М. одночасно із заявленим позовом у межах справи про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" подано заяву про забезпечення позову.
8.11. Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
8.12. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
8.12.1. Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
8.13. За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
8.14. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
8.15. Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
8.16. Так, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
8.17. Разом з тим, частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
8.17.1. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.
8.18. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
8.19. Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
8.20. Від так, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
8.21. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, №904/1417/19 від 26.09.2019)
8.22. Господарськими судами встановлено, що предметом заявлених позовних вимог у межах справи №924/1351/20 (924/873/25) є вимога КП "Агрофірма "Проскурів" про визнання недійсними договорів дарування, укладених 25.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Очеретною О.М., зареєстрованих за номерами 663, 664 та визнання за Колективним підприємством "Агрофірма "Проскурів" права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040.
8.22.1. Спірні правочини дарування емфітевзисів стосуються земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774.
8.23. Так, обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20.
8.24. Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
8.25. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
8.26. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
8.27. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
8.28. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
8.29. Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
8.30. Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
8.31. Позивач звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису спірних земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, заборони вчинення реєстраційних дій стосовно вказаних земельних ділянок та накладення арешту на спірний комплекс будівель, зазначає, що поданий позов у справі №924/1351/20 (924/873/25) зумовлений неможливістю остаточно відновити свої права на земельні ділянки незважаючи на позитивні судові рішення у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким витребувано на користь КП "Агрофірма "Проскурів" вище вказані земельні ділянки та у справі №924/1351/20 (924/926/23), в якій визнано недійсними договори емфітевзису зазначених земельних ділянок, оскільки суди відмовляли у відповідних забезпеченнях щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, наслідком чого стало набуття іншими особами, які є пов'язаними, речових прав на земельні ділянки.
8.31.1. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (довідки №387765614 та №387766231 від 22.07.2024) правокористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792 та 6810100000:28:002:0774 є ОСОБА_2 на підставі договорів дарування від 25.06.2024 №663 та №664, посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Очеретною О.М.
8.31.2. Оспорювані договори дарування емфітевзисів були укладенні 25.06.2024, тобто в день постановлення Північно-західним апеляційним господарським судом постанови про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 у справі №924/1351/20 (924/926/23) та відповідно набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі, яким договори емфітевзису від 14.12.2021 визнані недійсними.
8.31.3. Господарськими судами враховується, що договори емфітевзисів вище вказаних земельних ділянок від 14.12.2021 укладені між ТОВ "Технопарк Проскурів" та ОСОБА_1 під час перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким витребувано земельні ділянки із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 від ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь Агрофірми "Проскурів". Зазначені обставини встановлені у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1351/20 (924/926/23), яким визнані недійсними договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 14.12.2021 №1738 та №1737.
8.31.4. Відмовляючи у задоволенні заяви КП «Агрофірма «Проскурів» про забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/926/23) суд, враховуючи, зокрема, положення ч. ч. 1, 2 ст. 411 ЦК України вказав, що у випадку відчуження права користування земельними ділянками, переважне право на його придбання має власник - КП "Агрофірма "Проскурів".
8.31.5. Укладення між ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 25.06.2024 договорів дарування емфітевзисів земельних ділянки з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 стало підставою для звернення КП "Агрофірма "Проскурів" з позовом про визнання їх недійсними, посилаючись на неможливість остаточно відновити свої права на вказані земельні ділянки.
8.31.6. Таким чином, після прийняття судовим рішенням (до набрання законної сили) у справі №924/1351/20 (924/914/20), яким витребувано земельні ділянки із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 на користь КП "Агрофірми "Проскурів", ТОВ "Технопарк Проскурів" уклав з ОСОБА_1 договори емфітевзисів вище вказаних земельних ділянок від 14.12.2021, а в подальшому в день набрання законної сили судовим рішенням у справі 924/1351/20 (924/926/23), яким визнані недійсними договори емфітевзисів земельних ділянок від 14.12.2021, користувачем таких земельних ділянок став ОСОБА_2 на підставі договорів дарування, які є предметом спору у даній справі.
8.31.7. Враховуючи, що предметом позовних вимог КП "Агрофірма "Проскурів" у справі №924/1351/20 (924/873/25) є визнання недійсними договорів дарування емфітевзисів земельних ділянки з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, укладених 25.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також визнання за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, який розташований на земельній ділянці з кадастровим №6810100000:28:002:0774, заявлені позивачем заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, заборони вчинення реєстраційних дій стосовно вказаних земельних ділянок та накладення арешту на спірний комплекс будівель безпосередньо стосуються предмета спору за цим позовом.
8.32. Разом з тим, слід зазначити, що відсутність на теперішній час будь-яких доказів, які би підтверджували наміри ОСОБА_1 здійснити відчуження належного їй на праві власності нерухомого майна (комплексу будівель), не спростовує наявності в останньої потенційної можливості відчуження спірного комплексу будівель в будь-який час, якщо не вжити заявлені заходи забезпечення позову. Тим більше, що в разі фактичного вчинення правочину щодо відчуження спірної будівлі нівелюється передбачена статтею 136 ГПК України превентивна мета вжиття таких заходів - запобігання істотному ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективному захисту, або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. (Подібний висновок міститься у постанові Верховного суду від 27.05.2025 у справі №910/16225/24).
8.33. В даному випадку судами враховується правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 - про те, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
8.34. Можливе відчуження речового права емфітевзису земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774 та комплексу будівель до закінчення розгляду позову у справі №924/1351/20 (924/873/25) про визнання недійсними договорів дарування емфітевзисів земельних ділянки та визнання за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на спірний комплекс будівель призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду.
8.34.1. Таким чином, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, заборони вчинення реєстраційних дій стосовно вказаних земельних ділянок та накладення арешту на спірний комплекс будівель може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у справі №924/1351/20 (924/873/25) в разі задоволення такого позову.
8.35. В даному випадку суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені обставини та обґрунтування заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів та задоволення відповідної заяви.
8.35.1. Твердження позивача-заявника викладені ним в заяві про забезпечення позову про наявні ризики вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в майбутньому у випадку задоволення позову є об'єктивно обґрунтованими.
8.36. Частиною 1 та частиною 6 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
8.37. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.38. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.39. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.40. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.41. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.42. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.43. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.44. Усі наведені доводи та обґрунтування заявника є обґрунтованими. Визначена заявником необхідність у застосуванні таких заходів містить обґрунтовані доводи щодо реальних, існуючих обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
8.45. Заява Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" №924/1351/20-444 від 25.08.2025 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №924/1351/20 (924/873/25) шляхом накладення арешту на речове право емфітевзису земельних ділянок із кадастровими номерами 6810100000:28:001:0792, 6810100000:28:002:0774, заборони вчинення реєстраційних дій стосовно вказаних земельних ділянок та накладення арешту на спірний комплекс будівель для зберігання розсади та саджанців за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова Володимира, буд. 11-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2772851568040 підлягає до задоволення.
8.46. Висновок суду першої інстанції що такі заходи відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку з предметом позовних вимог та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову є обґрунтованим та правомірним
8.47. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.48. Оскаржувана ухвала Господарського суду Хмельницької області постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.49. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені ухвали від 28.08.2025 та не можуть бути підставою для її скасування або зміни.
8.50. За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025 у справі №924/1351/20(924/873/25) - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2025, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. згідно платіжного документу від 08.10.2025.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 10.09.25р. залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28 серпня 2025 року у справі №924/1351/20 (924/873/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали оскарження ухвали від 28.08.2025 у справі №924/1351/20 (924/873/25) повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повна постанова складена "11" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Миханюк М.В.