ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 жовтня 2025 року Справа № 902/440/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Юзефович Д.О.
за участю представників:
від кредитора: Лобанов О.О. (адвокат)
від боржника: Гриньков Є.В. (адвокат)
арбітражний керуючий: Бобрук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.06.2025 (суддя Тісецький С.С.)
у справі № 902/440/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.06.2025 клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 09/03 від 21.03.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 902/440/24, з урахуванням додатків № 01/05 від 05.04.2025 та № 2 № 11/06 від 23.06.2025 до клопотання, задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 17.06.2024 по 24.03.2025 у справі № 902/440/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 140 982,00 грн основної винагороди, з яких відшкодовано 45 420,00 грн, не відшкодовано 95 562,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича грошові кошти в сумі 95 562,00 грн, в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/440/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Видати наказ після набрання ухвалою суду законної сили. В решті вимог клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 09/03 від 21.03.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 902/440/24, з урахуванням додатків № 01/05 від 05.04.2025 року та № 2 № 11/06 від 23.06.2025 до клопотання, відмовлено. Клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 10/03 від 21.03.2025 про закриття провадження у справі № 902/440/24, задоволено. Закрито провадження у справі № 902/440/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі № 902/440/24. Припинено повноваження арбітражного керуючого Бобрука Т.В. як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 у справі № 902/440/24. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, кредитор - АТ "Державний ощадний банк України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.06.2025 в частині затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 17.06.2024 по 24.03.2025 та стягнення з АТ "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича грошових коштів в сумі 95 562,00 грн, в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/440/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме відмовити повністю у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 09/03 від 21.03.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та вішкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 902/440/24.
Аргументуючи доводи скарги вказує, що виплата грошової винагороди арбітражного керуючого у даній справі мала б здійснюватись за рахунок продажу майна боржника в процедурі реструктуризації. Однак не дивлячись на наявність у боржника двох земельних ділянок на праві власності, план реструктуризації не містив положень щодо їх реалізації та спрямування коштів на погашення вимог кредиторів. При цьому й фонд для відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався. Звертає увагу, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, покладення обов'язку сплати грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів відбувається у випадку, якщо коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого, або взагалі відсутні. Окрім цього вважає, що арбітражним керуючим безпідставно заявлена основна винагорода за 1 неробочий день червня 2024 року, а в жовтні 2024 жодні види робіт не виконувались.
Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує. Вказує, що покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ. В частині безпідставності здійснених нарахувань відмічає, що кредитором, як єдиним членом комітету кредиторів, жодних заперечень не надавалось під час ознайомлення зі звітом арбітражного керуючого. При цьому твердження про невиконання робіт в жовтні 2024 вважає необгрунтованими, оскільки арбітражним керуючим виконувались повноваження та роботи щодо підготовки документації до розгляду питань порядку денного на перших зборах кредиторів, інвентаризація майна боржника тощо. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Боржник у відзиві на апеляційну скаргу також вважає доводи скаржника необгрунтованими. Відмічає, що погашення грошових вимог основного та єдиного кредитора відбулось поза межами справи про неплатоспроможність за рахунок коштів брата, який відчужив належне йому ТОВ "Лігольд". При цьому боржник не мав коштів як на момент відкриття провадження у справі, так і після погашення боргів. Відповідно витрати на оплату послуг арбітражного керуючого має нести основний вигодонабувач - АТ "Ощадбанк", оскільки покладення такого обов'язку на боржника призведе до порушення інтересів останнього. З врахуванням наведеного просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В додатковій заяві від 14.10.2025 представник боржника повідомив, що в березні 2025 року братом боржника були відчуджені земельні ділянки належні боржнику на користь третіх осіб, додавши витяги з ЄДР речових прав на майно. Стосовно вказаного факту усно повідомив, що отримані від продажу земельних ділянок кошти також були спрямовані на погашення вимог кредитора, що в свою чергу підтверджує відсутність активів боржника для погашення боргу з оплати послуг арбітражного керуючого.
За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі №902/440/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Бобрука Т.В.
Ухвалою від 18.11.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/440/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Бобруком Т.В. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:
АТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 1 132 493,44 грн - незабезпечені вимоги (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/440/24.
21.03.2025 року до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. подано:
- клопотання № 09/03 від 21.03.2025 року про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 17.06.2024 по 24.03.2025 у розмірі 140 982,00 грн - основної винагороди, з яких: відшкодовано - 45 420,00 грн, не відшкодовано - 95 562,00 грн та пропорційне стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. із кредиторів у справі №902/440/24, а саме із АТ "Державний ощадний банк України" в сумі 95 562,00 грн;
- клопотання № 10/03 від 21.03.2025 року про закриття провадження у справі №902/440/24.
05.05.2025 року до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшов додаток № 01/05 від 05.04.2025 року до клопотання № 09/03 від 21.03.2025 року про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі № 902/440/24, в якому арбітражний керуючий просить суд:
- затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 25.03.2025 по 07.05.2025 у розмірі 22 186,00 грн - основної винагороди, яка не відшкодована;
- стягнути з АТ "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. грошові кошти в сумі 22 186,00 грн основної грошової винагороди.
24.06.2025 року до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшов додаток № 2 № 11/06 від 23.06.2025 року до клопотання № 09/03 від 21.03.2025 року про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі №902/440/24, в якому арбітражний керуючий просить суд:
- затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 08.05.2025 по 25.06.2025 у розмірі 24 676,00 грн - основної винагороди, яка не відшкодована;
- стягнути з АТ "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. грошові кошти в сумі 24 676,00 грн основної грошової винагороди.
Клопотання мотивовано тим, що 07.03.2025 арбітражним керуючим від АТ "Ощадбанк" отримано заяву про погашення боргу, а саме банк повідомив, що заборгованість згідно рішення суду по справі №2-341/2012 від 11.04.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" погашена в повному обсязі, в тому числі судовий збір (лист від 04.03.2025р. №55/5.8-04/26444/2025).
З долучених до заяви копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_1 погашено кредиторську заборгованість АТ "Державний ощадний банк України" в сумі 1 159 904.67 грн., з яких: 1 153 848,67 грн. заборгованість за кредитним Договором №111 від 21.11.2007р., 6 056,00 грн. судовий збір за подання кредиторської заяви у справі №902/440/24.
13.03.2024 арбітражним керуючим на електронну адресу учасникам справи вчергове направлено запит з проектом рішення зборів кредиторів та повідомленням про наступні збори кредиторів на 20.03.2025 шляхом опитування з наступних питань:
1. Розгляд звіту за період процедури реструктуризації боргів боржника.
2. Звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди та витрат у справі.
3. Прийняття рішення щодо подальших судових процедур боржника (Запит за вих. №05/03 від 12.03.2025р.).
20.03.2025р. арбітражним керуючим від АТ "Ощадбанк" отримано відповідь по питанням порядку денного зборів кредиторів призначених на 20.03.2025р. (лист від 20.03.2025р. №55/5.8-04/33068/2025).
За результатами розгляду вищезазначеної відповіді, арбітражним керуючим було складено Протокол зборів кредиторів від 20.03.2025, яким вирішено:
По першому питанню порядку денного - Утриматись від прийняття рішення про прийняття до відома звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за період процедури реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 без зауважень.
По другому питанню порядку денного - Утриматись від прийняття рішення щодо схвалення звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ОСОБА_1 за період із 17.06.2024 по 24.03.2025 відповідно до якого арбітражному керуючому Бобруку Т.В. нараховано основну грошову винагороду в сумі 140 982,00 грн.
По третьому питанню порядку денного - Звернутись до господарського суду Вінницької області з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 , зв'язку з погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Уповноважити арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надати суду відповідне клопотання (Протокол зборів кредиторів від 20.03.2025).
Посилаючись на положення п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, арбітражний керуючий просив суд закрити провадження у даній справі.
На підтвердження доводів, наведених у клопотання, арбітражним керуючим додано копії:
заяви АТ "Державний ощадний банк України" №55/5.8-04/26444/2025 від 04.03.2025 року про погашення боргу;
квитанції № 1845542829503 від 27.02.2025 року на суму 9 300,00 USD, що еквівалентно у гривнях - 387 242,70 грн., з призначенням платежу "Погашення простроченої кредитної заборгованості по кредиту та відсоткам ОСОБА_1 , по кредитному договору № 111 від 21.11.2007 року";
квитанції № 1846379901903 від 28.02.2025 року на суму 9 300,00 USD, що еквівалентно у гривнях - 386 080,20 грн., з призначенням платежу "Погашення простроченої кредитної заборгованості по кредиту та відсоткам ОСОБА_1 , по кредитному договору № 111 від 21.11.2007 року";
квитанції № 1848882750703 від 03.03.2025 року на суму 9 184,50 USD, що еквівалентно у гривнях - 380 525,77 грн., з призначенням платежу "Погашення простроченої кредитної заборгованості по кредиту та відсоткам ОСОБА_1 , по кредитному договору № 111 від 21.11.2007 року";
квитанції № 27 від 03.03.2025 року на суму 6 056,00 грн., з призначенням платежу "судовий збір по справі 902/440/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність".
Також, до клопотання додано протокол зборів кредиторів від 20.03.2025 року (шляхом опитування), за результатами проведення яких, прийнято рішення, зокрема, звернутись до господарського суду Вінницької області з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 у зв'язку з погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Уповноважити арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича надати суду відповідне клопотання.
Виходячи з наведеного судова колегія приймає до уваги наступне.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 2 ст. 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За змістом ст. 1 КУзПБ, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Так, згідно п.5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
Матеріалами справи стверджується, що ухвалою від 18.11.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/440/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Бобруком Т.В. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:
АТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 1 132 493,44 грн - незабезпечені вимоги (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/440/24.
Заборгованість боржника перед АТ "Державний ощадний банк України" виникла на підставі кредитного договору № 111 від 21.11.2007 року.
Поряд з цим, боржником було здійснено погашення вимог єдиного кредитора у справі, в загальному розмірі 1 153 848,67 грн., згідно квитанцій: № 1845542829503 від 27.02.2025 року на суму 9 300,00 USD, що еквівалентно у гривнях - 387 242,70 грн., № 1846379901903 від 28.02.2025 року на суму 9 300,00 USD, що еквівалентно у гривнях - 386 080,20 грн., № 1848882750703 від 03.03.2025 року на суму 9 184,50 USD, що еквівалентно у гривнях - 380 525,77 грн.; а також 6 056,00 грн. судового збору згідно квитанції № 27 від 03.03.2025 року на суму 6 056,00 грн.
20.03.2025 року відбулись збори кредиторів (шляхом опитування), протокол від 20.03.2025 року, за результатами проведення яких, прийнято рішення, зокрема, звернутись до господарського суду Вінницької області з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 у зв'язку з погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Уповноважити арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надати суду відповідне клопотання.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 10/03 від 21.03.2025 року та закриття провадження у справі № 902/440/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 згідно п.5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Згідно ч.ч. 2-4 ст. 90 КУзПБ, провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 10, 12 і 13 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 11 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Водночас, суд припиняє повноваження арбітражного керуючого Бобрука Т.В. як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 , а також припиняє дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 року у справі № 902/440/24, згідно ч. 5 ст. 121 КУзПБ.
Розглядючи клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 09/03 від 21.03.2025 року про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та пропорційне стягнення грошової винагороди із кредиторів у справі №902/440/24 судовою колегією враховується слідуюче.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить у розмірі з 1 січня 2024 року - 3 028,00 грн. Аналогічний розмір прожиткового мінімуму встановлено на 1 січня 2025 року.
Таким чином, встановлений ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень керуючого реструктуризацією становить 15 140,00 грн. (3 028 х 5 = 15 140) за кожен місяць виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Як стверджується матеріалами справи, ухвалою суду від 19.09.2024 задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 02/09 від 17.09.2024 про перерахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/440/24 за період з 17.06.2024 по 17.09.2024 в сумі 45420,00 грн авансованих боржником на депозитний рахунок суду та присуджено стягнути вказані кошти на рахунок останнього.
Арбітражний керуючий у поданих до суду звітах про оплату послуг просив затвердити наступні розміри:
- за період з 17.06.2024 року по 24.03.2025 року розмір послуг становить - 140 982,00 грн., з яких: відшкодовано - 45 420,00 грн., не відшкодовано - 95 562,00 грн.
- за період з 25.03.2025 року по 07.05.2025 року - 22 186,00 грн.
- за період з 08.05.2025 року по 25.06.2025 року - 24 676,00 грн.
При цьому було зазначено, що звіти про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого проігноровані та не затверджені кредитором у справі, що в свою чергу не позбавляє права останнього подати такі звіти на затвердження суду. Оскільки нарахування здійснено після закінчення авансованих боржником коштів, з огляду на відсутність грошових активів боржника та не створення фонду оплати послуг кредиторами, арбітражний керуючий просив здійснити відшкодування його послуг шляхом пропорційного стягнення грошової винагороди з кредиторів, тобто з АТ "Ощадбанк".
Приписи ст. 1 КУзПБ передбачають, що керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як встановлено судами, арбітражним керуючим Бобруком Т.В. неодноразово призначались збори кредиторів, шляхом опитування, з порядком денним, до якого, окрім іншого, було включено питання щодо розгляду звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат у справі № 902/440/24 (акти про непроведення зборів кредиторів № 1 від 25.01.2025, № 2 від 10.02.2025, № 3 від 26.02.2025, № 4 від 05.05.2025, № 5 від 23.06.2025 року).
Водночас, 20.03.2025 року відбулись зборів кредиторів, шляхом опитування (протокол від 20.03.2025), за результатами проведення яких, окрім іншого, вирішено:
Утриматись від прийняття рішення щодо схвалення звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ОСОБА_1 за період із 17.06.2024 по 24.03.2025 відповідно до якого арбітражному керуючому Бобруку Т.В. нараховано основну грошову винагороду в сумі 140 982,00 грн.
При цьому, Кодекс з процедур банкрутства не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його не схвалення комітетом/зборами кредиторів.
Місцевим судом вірно зазначено, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.
Поряд з цим, судом враховано надані в судовому засіданні пояснення арбітражного керуючого Бобрука Т.В. на запитання суду щодо обсягу виконаної ним роботи у даній справі вже після 24.03.2025 року та судового засідання 07.05.2025 року, яке не відбулось, у зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога", де він зазначив, що в період після 24.03.2025 року останнім не проводилась робота у даній справі.
За наведного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладений у звіті розрахунок основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за період виконання повноважень з 17.06.2024 року по 24.03.2025 року, є арифметично вірним та відповідає наведеним нормам законодавства і обставинам справи.
Отже, судом підставно задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 09/03 від 21.03.2025 року про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 17.06.2024 по 24.03.2025 у справі №902/440/24 про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі - 140 982,00 грн. основної винагороди, з яких відшкодовано - 45 420,00 грн., не відшкодовано - 95 562,00 грн.
Правомірним є також суду першої інстанції про відмову в затвердженні та виплаті основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. в сумі 22 186,00 грн. (за період діяльності з 25.03.2025 по 07.05.2025) та в сумі 24 676,00 грн. (за період діяльності з 08.05.2025 по 25.06.2025), що викладені у додатках № 01/05 від 05.04.2025 року та № 11/06 від 23.06.2025 року, за наведених вище обставин.
Доводи апелянта стосовно того, що арбітражним керуючим безпідставно заявлена основна винагорода за 1 неробочий день червня 2024 року, а в жовтні 2024 жодні види робіт не виконувались, колегією суддів до уваги не приймаються.
В даному випадку суд відмічає, що грошова винагорода арбітражного керуючого за період з 17.06.2024 по 17.09.2024 вже була затверджена ухвалою суду від 19.09.2024 (яка не оскаржувалась кредитором), а в частині невиконання робіт протягом жовтня 2024 року доводи є безпідставними, позаяк грунтуються лише на тому, що із звіту арбітражного керуючого не вбачається жодних дій (офіційної переписки, запитів тощо). При цьому судом відмічається, що надаючи відповіді на запити арбітражного керуючого під час проведення зборів кредиторів шляхом опитування (в т.ч. по схваленню звіту щодо нарахування та виплати грошової винагороди за період з 17.06.2024 по 24.03.2025), кредитором не висловлювались заперечення в цій частині, а за результатами прийняття рішень надавалась відповідь - "утримався". Також матеріали справи не містять інформації про те, що наведені апелянтом заперечення ініціювались для дослідження в суді першої інстанції з урахуванням позицій інших учасників справи та були безпідставно відхилені чи не враховані судом. Наведені обставини свідчать про необгрунтованість наведених аргументів.
Вирішуючи питання про пропорційне стягнення грошової винагороди з кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку, що у боржника відсутні кошти за рахунок яких можливо б було здійснити оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого у даній справі; на праві власності за боржником зареєстровано дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського господарства). Згідно ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом. Реалізація належного боржнику майна можлива лише в процедурі погашення боргів боржника. Відповідно, реалізація належного боржнику майна в процедурі реструктуризації боргів боржника у даній справі не проводилась. Виходячи зі сформованої судової практики, у випадках відсутності у боржника будь-яких активів для погашення вимог кредиторів та витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкурутство, сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого у даній справі повинна здійснюватись за рахунок коштів єдиного кредитора, виходячи з принципу пропорційності його грошовим вимогам.
Судова колегія вважає такі висновки помилковими з наступних підстав.
Положення ст. 30 КУзПБ в частині визначення джерел оплати послуг арбітражного керуючого насамперед орієнтовані на їх окупність за рахунок боржника.
Вказане випливає з того, що відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116, абз. 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ у справах про неплатоспроможність боржник здійснює авансування винагороди керуючому реструктуризації за три місяці виконання повноважень.
Після закінчення авансованих коштів, відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ оплата здійснюється за рахунок коштів, одержаних боржником від господарської діяльності або продажу його майна, яке не перебуває в заставі.
Процедура реструктуризації боргів боржника має своїм наслідком затвердження плану реструктуризації боргів, з дня затвердження якого боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану (ч. 1 ст. 128 КУзПБ). План реструктуризації визначає майновий стан боржника (інформація про майно, всі доходи боржника, у тому числі які боржник розраховує отримати); розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів та розмір суми, яка залишатиметься боржнику для на задоволення побутових потреб, тощо (ч. 2 ст. 124 КУзПБ). Окрім цього, план може містити положення про реалізацію частини майна боржника, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації (п. 1 ч. 3 ст. 124 КУзПБ). Відповідно до ч. 4 ст. 124 КУзПБ задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.
В свою чергу, ч. 2 ст. 133 КУзПБ визначає, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що здійснення процедури реструктуризації боргів боржника в її повній мірі (із затвердженням плану реструктуризації боргів) можлива за наявності необхідних ресурсів (позитивного майнового стану боржника), які б дозволяли боржнику здійснити поступове погашення вимог кредиторів. А в силу вимог ч. 2 ст. 133 КУзПБ здійснити погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, до задоволення вимог кредиторів.
Судом також відмічається, що абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ (якщо процедура триває після закінчення авансованих коштів) передбачає також можливість виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок створеного кредиторами фонду (у разі його створення). В контексті положень частини 5 ст. 30 КУзПБ можливість створення кредиторами фонду (порядок формування та використання) визначається рішенням зборів кредиторів та затверджується ухвалою суду.
В даному випадку суд зазначає, що можливість створення фонду не є обов'язком кредиторів, а тому останні вправі не вчиняти таких дій. Слід відмітити також, що оскільки фонд створюється для виплати грошової винагороди арбітражного керуючого, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 133 КУзПБ такі витрати кредиторів відносяться до пов'язаних з провадженням у справі, а відтак і погашаються першочергово боржником.
Отже, саме за рахунок коштів боржника здійснюється оплата послуг арбітражного керуючого в процедурі реструктуризації боргів - як шляхом авансування так і в подальшому до завершення відповідної процедури.
Аналогічно і в процедурі погашення боргів боржника (визнання боржника банкрутом) задоволення вимог кредиторів та відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність відбувається за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника.
Сформована судовою практикою можливість пропорційного стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого з кредиторів застосовується лише у випадку повної відсутності у боржника коштів або майна, за рахунок яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів та витрати, пов'язані з провадженням у справі. Як правило, неможливість задоволення вимог за рахунок майна боржника (чи будь-яких інших активів) встановлюється за результатами процедури погашення боргів (визнання банкрутом).
Тобто, лише за умови виконання визначених КУзПБ процедур щодо неплатоспроможного боржника та встановлення недостатності (відсутності) активів останнього для погашення вимог кредиторів та інших витрат у справі, можливе покладення таких витрат на кредиторів боржника.
Натомість, як стверджується матеріалами справи, до затвердження плану реструктуризації боргів боржником здійснено повне погашення вимог кредитора - АТ "Ощадбанк", в т.ч. судовий збір сплачений за подачу заяви з вимогами кредитора.
Розрахунки здійснені поза межами визначених КУзПБ процедур шляхом внесення ОСОБА_1 готівкових коштів через касу АТ "Ощадбанк", а саме:
- за платіжною інструкцією на переказ готівки № 1845542829503 від 27.02.2025 сплачено 9300 дол. США (в еквіваленті 387242,70 грн) з призначенням платежу: погашення простроченої кредитної заборгованості по кредиту та відсоткам ОСОБА_1 , по кредитному договору № 111 від 21.11.2007 року;
- за платіжною інструкцією на переказ готівки № 1846379901903 від 28.02.2025 сплачено 9300 дол. США (в еквіваленті 396080,20 грн) з призначенням платежу: погашення простроченої кредитної заборгованості по кредиту та відсоткам ОСОБА_1 , по кредитному договору № 111 від 21.11.2007 року;
- за платіжною інструкцією на переказ готівки № 1848882750703 від 03.03.2025 сплачено 9184,50 дол. США (в еквіваленті 380525,77 грн) з призначенням платежу: погашення простроченої кредитної заборгованості по кредиту та відсоткам ОСОБА_1 , по кредитному договору № 111 від 21.11.2007 року;
- за платіжною інструкцією на переказ готівки № 27 від 03.03.2025 сплачено 6056,00 грн з призначенням платежу: судовий збір по справі 902/440/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Вказані дії стали підставою для оформлення АТ "Ощадбанк" заяви про погашення заборгованості згідно рішення суду по справі № 2-341/2012 від 11.04.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" (на підставі чого АТ "Ощадбанк" визнано кредитором у справі № 902/440/24), а також погашення суми сплаченого судового збору.
Судовою колегією в даному випадку зауважується, що кошти сплачено безпосередньо боржником, а походження вищевказаних сум готівкових коштів належними доказами не підтверджено.
У письмових поясненнях представника боржника - адвоката Гринькова Є.В. (поданих через систему "Електронний суд" 23.06.2025) зазначається, що погашення заборгованості за боржника ОСОБА_1 здійснив його рідний брат ОСОБА_2 , оскільки сам боржник як не мав коштів на погашення заборгованості до подання заяви про неплатоспроможність, так і на даний час кошти відсутні. Разом з цим, ОСОБА_2 був власником ТОВ "Лігольд", а кошти отримані від продажу зазначеної юридичної особи і були спрямовані на погашення боргу ОСОБА_1 перед банком. В підтвердження зазначеного додано інформаційний витяг з сайту інтернет-системи "Opendatabot" щодо ТОВ "Лігольд".
З даного приводу судом відмічається, що договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток тощо) стосовно ТОВ "Лігольд" матеріали справи не містять, а інформаційний витяг з відкритих інтернет-джерел містить лише загальну інформацію про юридичну особу ТОВ "Лігольд" (в т.ч. і про зміну складу засновників). Відповідно боржником не підтверджено, що відчудження належної брату юридичної особи відбулось шляхом отримання грошових коштів в певній сумі, позаяк відчудження може відбуватися і в безоплатній формі (дарування тощо). Відсутні також докази того, що отримані кошти були надані боржнику для погашення боргу (шляхом оформлення позики, дарування, фінансової допомоги тощо), оскільки сплата боргу перед банком здійснена саме боржником - ОСОБА_1 , а не його братом чи будь-якою іншою особою.
Отже боржником не підтверджено належними доказами обставини погашення заборгованості перед кредитором за рахунок коштів інших осіб, що ставить під сумнів як законне походження використаних боржником значних сум готівкових коштів так і дійсну неплатоспроможність останнього.
Визначена КУзПБ процедура реструктуризації боргів боржника не здійснена, а боржник фактично відновив свою платоспроможність поза її межами, що не може свідчити про дотримання норм цього Кодексу та відповідно застосування наслідків у вигляді покладення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність на кредиторів.
Вказані обставини належним чином не були досліджені судом першої інстанції, що призвело до хибного висновку про відсутність у боржника можливості здійснити оплату грошової винагороди арбітражного керуючого.
Також в процесі апеляційного розгляду представником боржника зазначено, що і належні боржнику земельні ділянки були відчуджені його братом на користь третіх осіб (в підтвердження чого додано інформацію з інтернет-системи "Opendatabot"), а отримані кошти було спрямовано на погашення боргу перед банком. Вказаним, на думку представника боржника, підтверджується та обставина, що боржник на момент винесення оскаржуваної ухвали не володів будь-якими активами, а покладення витрат у справі на кредитора є правомірним.
Судова колегія з такими твердженнями не погоджується, оскільки з тієї ж інформаційної довідки з інтернет-системи "Opendatabot" вбачається, що належні ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 0522686400:02:002:0412 (площа 2,7489 га) та 0522686400:02:002:0436 (площа 2,0 га) відчуджені за договорами № 642 та № 643 від 25.03.2025 року, а їх власником став ОСОБА_3 .
З наведеного вбачається, що продаж земельних ділянок відбувся після погашення заборгованості перед банком (останній платіж вчинено - 03.03.2025), а тому твердження про спрямування коштів від продажу земельних ділянок на погашення заборгованості перед банком є безпідставним.
Судом при цьому зауважується, що договорів купівлі-продажу № 642 та № 643 від 25.03.2025 року суду не надано, а відтак невідомо на яких умовах здійснено процедуру купівлі-продажу та який розмір коштів отримано боржником.
Очевидним також є той факт, що продаж вчинено під час розгляду справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 120 КУзПБ та поза межами визначених цим Кодексом процедур.
Тобто, вищевказані пояснення свідчать про отримання боржником доходів без дотримання визначених Кодексом процедур, що в свою чергу додатково свідчить про безпідставність покладення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність на кредитора.
З врахуванням зазначеного, судова колегія дійшла висновку, що кошти в сумі 95 562,00 грн. в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , за період діяльності з 17.09.2024 по 24.03.2025, покладаються на боржника та підлягають стягненню з останнього.
За таких апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, оскільки висновки суду першої інстанції здійснені без з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.
Таким чином, ухвала господарського суду Вінницької області від 25.06.2025 у справі № 902/440/24 підлягає скасуванню в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. грошових коштів в сумі 95562,00 грн основної грошової винагороди. Апеляційним судом приймається в цій частині нове рішення, за яким грошові кошти в сумі 95562,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/440/24 підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на боржника - ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25 червня 2025 року у справі №902/440/24 скасувати в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. грошових коштів в сумі 95562,00 грн основної грошової винагороди. Прийняти в цій частині нове рішення, в зв"язку з викласти п. 3 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
"п. 3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ), паспорт серії НОМЕР_1 , вид. 03.04.2006 Могилів-Подільським МРВ УМВС у Вінницькій області, РНОКПП відсутній) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21100, ідент.код НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 95562,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/440/24."
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ), паспорт серії НОМЕР_1 , вид. 03.04.2006 Могилів-Подільським МРВ УМВС у Вінницькій області, РНОКПП відсутній) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) - 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
4. Доручити Господарському суду Вінницької області видачу наказу на виконання даної постанови.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
6. Справу №902/440/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "11" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Миханюк М.В.