Ухвала від 10.11.2025 по справі 638/17578/25

Справа № 638/17578/25

Провадження № 1-кп/638/2081/25

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну місця зберігання арештованого майна у кримінальному провадженні № 62025170020004821 від 09 квітня 2025 року з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження № 62025170020004821 від 09 квітня 2025 року з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання, в якому просив суд передати ОСОБА_8 (законному володільню) транспортний засіб марки Infiniti Q70, VIN номер: НОМЕР_1 , днз. НОМЕР_2 , 2016 року випуску, чорного кольору, який знаходиться: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 106, разом із ключами та свідоцтвом про реєстрацію автомобілю з метою подальшого належного зберігання до прийняття судового рішення по суті арештованого майна. Клопотання мотивоване тим, що сторона вважає, що втручання у право на мирне захисту володіння майном повністю порушує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна, тобто становить «особистий і надмірний тягар для особи». Наявність арешту позбавляє володільця права мирного володіння та належним йому майном, що є порушенням конституційних прав.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор проти клопотання заперечувала з тих підстав, що воно є передчасним та необґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримав, його захисник ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з додатками, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, під час досудового розслідування кримінального провадження № 62025170020004821 від 09 квітня 2025 року ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 21.05.2025 у справі № 643/7703/25 (провадження № 1-кс/643/2625/25) накладено арешт на тимчасово вилучене 16.05.2025 в ході обшуку автомобіля марки «InfinitiQ70» д.н.з. НОМЕР_3 , зокрема, на транспортний засіб марки «InfinitiQ70» д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 . Визначено місцем зберігання автомобіля марки «InfinitiQ70» д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 штрафний майданчик за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106.

Як зазначає захисник ОСОБА_6 у клопотанні і це не оспорюється іншими учасниками кримінального провадження, зокрема і ОСОБА_4 , власником автомобіля марки «InfinitiQ70» д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 є ОСОБА_4 .

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Системний аналіз цитованих норм дає підстави стверджувати, що до ухвалення рішення, яким закінчується судовий розгляд, арешт майна може бути скасований лише у разі доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обставин, які би свідчили необґрунтованість накладення арешту на автомобіль судом не встановлено.

Вирішуючи питання доцільності подальшого застосування арешту майна, суд враховує, що арештований автомобіль належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_4 , який у цьому кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено безальтернативне додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, зазначений автомобіль буде підлягати конфіскації як виду покарання.

Як зазначалось вище, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Таким чином, у випадку часткового скасування арешту майна, а саме частині позбавлення права на користування транспортним засобом, існує велика загроза знищення самого автомобіля, який є джерелом підвищеної небезпеки, що в свою чергу зумовлює ризик незабезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На переконання суду, подальший арешт автомобіля не буде порушенням прав ОСОБА_4 на мирне володіння майно, передбачених ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції, оскільки таке втручання здійснюється відповідно до закону (ст. 170 КПК України), переслідує легітимну мету (досягнення завдань кримінального провадження) та є пропорційним, враховуючи неможливість досягнення легітимної мети менш обтяжливим заходом втручання, зокрема лише забороною розпорядження арештованим майном, з огляду на викладені вище обставини.

Таким чином, всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про неможливість часткового скасування арешту майно та повернення автомобіля обвинуваченому, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання у повному обсязі.

Керуючись ст. 174, 314-315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну місця зберігання арештованого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів від дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 12 листопада 2025 року о 09 год. 10 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131720244
Наступний документ
131720246
Інформація про рішення:
№ рішення: 131720245
№ справи: 638/17578/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.10.2025)
Дата надходження: 09.09.2025
Розклад засідань:
16.09.2025 11:45 Дзержинський районний суд м.Харкова
07.10.2025 12:30 Харківський апеляційний суд
15.10.2025 14:00 Дзержинський районний суд м.Харкова
10.11.2025 14:00 Дзержинський районний суд м.Харкова