Справа № 464/6196/23 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С. З.
Провадження № 33/811/1657/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
11 листопада 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Баранова С.О., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 - адвоката Манькута Андрія Юрійовича на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2025 року,
встановив:
постановою Сихівського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито.
Як видно із постанови, ОСОБА_2 07.09.2023 о 19.00год. на АД Київ-Чоп 567 км.+100м. керуючи транспортним засобом марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався попереду, завдавши транспортним засобам технічних ушкоджень, чим порушив вимоги п.1.5, 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху.
На згадану постанову, адвокат Манькут А.Ю. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, оскаржувана постанова є незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що працівники поліції неналежно оцінили дорожню обстановку, склавши схему ДТП, яка не відповідала реальному стану речей.
Наголошує, що суд першої інстанції в порушення вимог закону не надав експерту для дослідження вихідні дані. Натомість спеціаліст ОСОБА_3 у порядку письмової консультації спеціаліста авто техніка прийшов до переконання, що з технічної точки зору причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху свого автомобіля не переконався у безпечності маневру і своїми вольовими діями створив водію ОСОБА_2 небезпеку для руху на такій віддалі від останнього, коли вже був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.
Стверджує, що висновок експерта №21994-Е від 14 квітня 2025 року є неповним, відтак недопустимим ні в процесуальному ні в технічному аспектах.
Вважає, що висновок експерта про те, що вибрана водієм ОСОБА_1 дистанція у 35 м. між керованим ним автомобілем марки « BMW» та автомобілем марки «Peugeot», який рухався позаду, забезпечувала безпеку руху - не відповідає дійсності.
Наголошує, що у діях водія ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, а письмові пояснення водія ОСОБА_1 слід оцінювати критично, оскільки саме його дії стали причиною ДТП, зокрема із точки зору визначення пріоритетності обов'язку у кожній дорожній ситуації щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , його представника - адвокат Манькут А.Ю., потерпілий ОСОБА_1 не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Крім того, згідно довідок про доставку повідомлення у додатку «Viber», 07 листопада 2025 року судова повістка сформована електронному вигляді і доставлена на номери мобільних телефонів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , що відповідає вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасника судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №28 від 23.01.2023 року.
У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення адвоката Баранова С.І., перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону.
Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Так, винуватість ОСОБА_2 , незважаючи на невизнання ним своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпА підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №568659 від 07 вересня 2023 року, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; поясненнях потерпілого ОСОБА_1 наданими у суді; схемі з місця вчинення ДТП, якою зафіксовано місце зіткнення та наявні у транспортного засобу пошкодження; показах свідка ОСОБА_5 , яка показала, що 07.09.2023 о 19.00год. їхала в одній машині з потерпілим ОСОБА_1 та його сестрою на день народження. Їхали дорогою, яка має дві смуги руху в напрямку м.Стрий приблизно 90 км/год. у лівій смузі. ОСОБА_1 випередивши автомобіль «Peugeot», ввімкнувши правий покажчик повороту, почав плавно зміщуватися на праву крайню смугу. Коли автомобіль ОСОБА_1 повністю змістився на цю смугу та збільшилась віддаль від автомобіля «Peugeot», ОСОБА_1 знову увімкнув правий покажчик повороту і почав здійснювати поворот праворуч, після чого почула, як відбулось зіткнення; висновку експерта № 2194-Е від 14.04.2025 року.
Щодо доводів про те, що саме дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинновому зв'язку із ДТП і у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, то суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Отже розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах дій, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і ставляться в вину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Щодо доводів у частині недопустимості висновку експерта № 2194-Е від 14.04.2025 року, то із оскаржуваної постанови видно, що суд першої інстанції допитував експерта ОСОБА_6 , та не встановив жодних даних які б свідчили про неправильність такого висновку.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи у їх сукупності, та дійшов вірного висновку, про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і закриття провадження у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Неправильного застосування норм матеріального або процесуального права при розгляді справи суддею, які б стали підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не встановлено.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 - адвоката Манькута Андрія Юрійовича - залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2025 року про закриття провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ