Справа № 143/904/25
04.11.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
секретаря Москаленко С.П.,
представника позивача - адвоката Свистун Л. В.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Свистун Людмила Василівна до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
23.09.2025 представник позивача- адвокат Свистун Л. В., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.
Позовна заява мотивована тим, що позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 03.05.2017 по справі 143/114/17 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір'ю.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені позивач змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », а згодом у зв'язку з укладенням шлюбу на « ОСОБА_6 ».
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.03.2017 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 грн щомісячно. 22.03.2017 на виконання рішення суду від 22.03.2017 у справі №143/295/17 видано виконавчий лист.
В подальшому рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 10.05.2018 по справі №143/358/18 змінено розмір аліментів на вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 930 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття.
Станом на сьогоднішній день призначений розмір аліментів є недостатнім для належного виховання дитини, що зумовлено зростанням витрат на утримання дитини. Позивач є багатодітною матір'ю та перебуває у декретній відпустці.
Відповідач є здоровою, працездатною людиною, на утриманні інших осіб немає, його матеріальний стан є задовільним, він має постійне місце роботи та стабільний дохід, а відтак має можливість краще забезпечувати потреби дитини.
З огляду на усе вищевикладене, позивач вважає за доцільне змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача з твердої грошової суми на частку від його доходу, у зв'язку із чим і звернулась до суду з відповідним позовом.
Рух справи, позиція суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 22).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 24.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено перше судове засідання на 21.10.2025 (а.с. 24).
Ухвалою суду від 17.10.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Свистун Л. В. про розгляд справи у режимі відеоконференції (а.с. 30).
21.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача- адвокат Савчук І.В. просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що відповідач належним чином щомісячно виконує свій батьківський обов'язок щодо утримання сина, а позивач у позовній заяві не підтверджує жодними доказами факт того, що присуджений розмір аліментів є недостатнім для утримання дитини. Крім того, позивач не підтвердила доказами факт того, що у відповідача змінилося матеріальне становище, а на думку представника відповідача, зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів не є підставою для зміни розміру аліментів (а.с. 32-42).
21.10.2025 у справі оголошено перерви для підготовки відповіді на відзив представником позивача.
27.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача - адвоката Свистун Л. В. (а.с. 55-60), з якої слідує, що матеріальний стан значно змінився у позивача, з моменту винесення рішення суду про зміну розміру аліментів у позивача народилося ще двоє дітей та значно зросли ціни на продукти харчування, засоби гігієни, одяг, канцелярські товари, медичні засоби тощо. Також зауважує, що забезпечення потреб дитини, достатніх для її достатнього повноцінного фізичного, психологічного, інтелектуального, морального та соціального розвитку є обов'язком обох батьків, а сплачуваний відповідачем розмір аліментів є майже вдвічі меншим за мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину.
Представник позивача - адвокат Свистун Л. В. у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог, просила їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» представник відповідача- адвокат Савчук І.В. надіслала заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника, проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 61-62).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 03.05.2017 по справі 143/114/17 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 10).
Позивач ОСОБА_8 змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 (а.с. 8). У зв'язку з одруженням ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 9).
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.03.2017 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 грн щомісячно. 22.03.2017 на виконання рішення суду від 22.03.2017 у справі №143/295/17 видано виконавчий лист (а.с. 11).
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 10.05.2018 по справі №143/358/18 змінено розмір аліментів на вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 930 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття (а.с. 12).
ОСОБА_1 є багатодітною матір'ю, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с. 13).
Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України) .
Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ст. 183 Сімейного кодексу України).
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтей 182-184 Сімейного кодексу України не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.
Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей182-184,192 СК України.
Зазначену позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року по справі № 152/100/18.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на наступне.
Сторони мають рівні права та обов'язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язаний утримувати свого малолітнього сина.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
В зв'язку з наведеним позовна вимога про зміну розміру аліментів підлягає задоволенню.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, підставою для звернення до суду із позовом про збільшення розміру аліментів відповідно до положень ст.192 СК України є зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення, або поліпшення стану здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У сукупності наведеного, суд вважає необхідним змінити розмір стягнення аліментів, у межах заявлених позивачем позовних вимог в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову щодо вимоги про зміну способу стягнення аліментів позивач була звільнена від оплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн, а тому оплату судового збору необхідно покласти на відповідача та стягнути з нього судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в дохід держави.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги №83/2025 від 09.09.2025 (а.с. 16-18), акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 17.09.2025 на суму 10 000 грн (а.с. 19), квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 17.09.2025 (а.с. 20), ордер про надання правничої допомоги (а.с. 15).
Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.
Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз'яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
На підставі ст.ст.141, 150, 180-184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позовні вимоги - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 10.05.2018 у справі 143/358/18.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття дитини.
Припинити стягнення аліментів за виконавчим листом, що виданий 29.03.2017, у справі №143/295/17.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 10.11.2025.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Суддя