Справа № 299/6471/24
Закарпатський апеляційний суд
11.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/703/25 за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Ю. П. на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.09.2025.
Цією постановою:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, закрито у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 658908 від 03.09.2025 та постанови судді від 26.09.2025 вбачається, що 03.09.2024 близько 13 год 45 хв на вул. Копанській, 205 в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «217030», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час повороту ліворуч не дав дорогу транспортному засобу марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним транспортним засобом та транспортні засоби отримали пошкодження, чим порушив вимогу абзацу другого пункту 10.4 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, - порушення учасником дорожнього руху правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Закриваючи провадження у справі, суддя першої інстанції послалася на те, що адміністративне правопорушення ОСОБА_3 вчинено 03.09.2024, то станом на 26.09.2025 закінчився встановлений частиною другою статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На вказану постанову, представником потерпілої ОСОБА_1 - адвокатом Стасюком Ю. П. подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про зміну постанови від 26.09.2025 шляхом доповнення її резолютивної частини висновком про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції, з одного боку, фактично вказав на винуватість ОСОБА_3 , перелічуючи докази, що її підтверджують, з іншого боку, в резолютивній частині рішення відсутній висновок про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Поряд з тим, мотивувальна частина постанови не містить однозначної вказівки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення
-2-
передбаченого ст. 124 КУпАП. Відтак, вказане може стати перешкодою для отримання потерпілою страхового відшкодування. Закриваючи справу у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення і не встановлюючи вини особи, що передбачено ст. 280 КУпАП, суд порушує норми права та ухиляється від розгляду справи. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП можливе виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_1 та її представник-адвокат Стасюк Ю. П. на розгляд справи щодо ОСОБА_3 не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов'язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_1 та її представника-адвоката Стасюка Ю. П., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 269, 270 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, закриваючи провадження в справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції послався на п. 7 ст. 247 КУпАП, при цьому у постанові суд не висловив будь-яких висновків з приводу обставин, які підлягають з'ясуванню судом відповідно до приписів ст. 280 КУпАП, зокрема чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.
При вирішенні питання чи потрібно встановлювати вину та фактичні обставини вчиненого правопорушення при закритті провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, слід застосовувати системний аналіз положень КУпАП, зокрема зміст і мету відповідних норм.
Стаття 9 КУпАП дає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Слід зауважити, що винність (у формі умислу або необережності) є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, стаття 17 КУпАП визначає обставини, які виключають адміністративну відповідальність і визначає їх як перебування особи у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або у стані неосудності.
Окрім того, вчинення адміністративного правопорушення не завжди тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Статтею 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної
-3-
відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Статтею 22 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення з обмеженням усним зауваженням на її адресу.
Стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 статті 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.
Підстави, передбачені у пунктах 5-10 статті 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
Положеннями статті 284 КУпАП визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
При цьому, частиною 2 статті 284 КУпАП розширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Законодавцем передбачено можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладення на неї адміністративного стягнення.
Як зазначено вище, такі підстави закриття провадження умовно розділяють на реабілітуючі або нереабілітуючі підстави.
Крім того, відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують
-4-
відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов'язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо.
Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, рівно як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов'язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, законодавцем розрізняється поняття «особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» і «особа, яка піддавалася адміністративному стягнення». Неналежне застосування цих схожих, але все ж таки різних за своєю суттю понять може призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені п. 1-4 ст. 247 КУпАП.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, у будь-якому разі, суди (судді) мають забезпечити всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтею 280 КУпАП.
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Закриваючи справу у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП і не встановлюючи фактичні обставини, зокрема вину особи та інші обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, суд фактично відмовляється від здійснення своєї основної функції здійснення правосуддя.
Таким чином, системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував та виніс постанову про закриття провадження у справі, не дотримавшись положень ст. 280, 283, 284 КУпАП.
Апеляційним судом встановлено, що 03.09.2024 близько 13 год 45 хв на вул. Копанській, 205 в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «217030», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час повороту ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним транспортним засобом та транспортні засоби отримали пошкодження, чим порушив вимогу абзацу другого пункту 10.4 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, - порушення учасником дорожнього руху правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
-5-
Відповідно до п. 10.4 Правил дорожнього руху України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП стверджується сукупністю зібраних та досліджених апеляційним судом доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 658908 від 03.09.2024, схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.09.2024, на якій відображено місце зіткнення автомобілів та їх розташування після зіткнення, отриманими механічними пошкодженнями транспортних засобів, письмовими поясненнями учасників дорожньої-транспортної пригоди.
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 03.09.2024 близько 13 год 45 хв керував автомобілем марки «ВАЗ 2170», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Копанській в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області, мав намір повернути на шиномонтаж, що знаходиться на вул. Копанській, 205 в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області. Він не побачив автомобіль, який рухався йому назустріч, різко повернув ліворуч та відчув удар у праву частину автомобіля. Визнає свою вину, оскільки був неуважний.
Письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 стверджено, що 03.09.2024 близько 13 год 45 хв керувала автомобілем марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , їхала зі сторони вул. Герцена до центра м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області. На вул. Копанській в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області, біля будинку № 207, у зустрічному напрямку рухався автомобіль марки «ВАЗ 2170», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водій даного автомобіля одразу повернув на смугу руху її автомобіля, вона натиснула на гальма, однак уникнути зіткнення не вдалося, відбувся удар її автомобіля в праву передні дверцята зазначеного автомобіля.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 10.4 Правил дорожнього руху України, в результаті чого мало місце пошкодження транспортних засобів.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, що стало обґрунтованою підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП.
-6-
Таким, чином оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають до задоволення, а постанова скасуванню як незаконна та невмотивована, із прийняттям нової, якою ОСОБА_3 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Наявні в матеріалах справи докази визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву, і в свою чергу підтверджують той факт того, що 03.09.2024 близько 13 год 45 хв на вул. Копанській, 205 в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «217030», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху України, під час повороту ліворуч не дав дорогу транспортному засобу марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним транспортним засобом та транспортні засоби отримали пошкодження.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що дії ОСОБА_3 не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.09.2024 о 13 год 45 хв по вул. Копанській біля будинку № 205 у м. Виноградів. Таких доказів ОСОБА_3 не надано і під час апеляційного розгляду справи.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про порушення інспектором СРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Гуком М. М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 658908 від 03.09.2024 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 цього Кодексу, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про наявність у поліцейського підстав для обмови ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, чи про зацікавленість поліцейського у результатах розгляду справи. На наявність таких обставин сторона захисту не вказувала й під час апеляційного розгляду справи.
Приймаючи рішення, апеляційний суд враховує положення передбаченого нормативно правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обгрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, призначати експертизи тощо; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведені висновки апеляційного суду і жодних клопотань з цього приводу, у тому числі про призначення повторної чи додаткової експертизи, витребування та приєднання до матеріалів справи будь-яких доказів тощо - не заявлялось.
-7-
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване ОСОБА_3 адміністративне правопорушення вчинено 03.09.2024, тобто на час розгляду апеляційним судом справи строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, закінчився.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате піддягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи те, що на момент розгляду апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Разом з тим, вимоги адвоката Стасюка Ю. П. про необхідність зміни постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.09.2025, шляхом доповнення її резолютивної частини висновком про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не підлягають задоволенню, оскільки не узгоджуються з положеннями ст. 294 КУпАП. Тому, апеляційна скарга представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Ю. П. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Ю. П. задовольнити частково.
Постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.09.2025, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу, - скасувати.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ст. 247 цього Кодексу, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя