29 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 466/6665/21
Провадження № 61-3994вно24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ігнатенка В. М.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня
2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення суми боргу за договором позики
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення суми боргу за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач отримав у позику у
ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 150 000,00 доларів США. На підтвердження отримання грошових коштів у борг відповідач 18 грудня 2019 року видав розписку, яка складена ним власноручно, зобов'язавшись повернути позику до 01 липня 2021 року. Однак у визначений строк відповідач не повернув борг. При цьому сторонами правочину не досягалась згода щодо відстрочення виконання зобов'язання з повернення коштів.
09 липня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого на користь позивача передано право вимоги до відповідача щодо повернення позичених грошових коштів. ОСОБА_2 надсилав відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги.
Таким чином, ОСОБА_2 є кредитором ОСОБА_1 у зобов'язанні щодо повернення коштів в сумі 150 000,00 доларів США, яке виникло на підставі договору позики, оформленого розпискою від 18 грудня 2019 року. Оскільки позичені кошти відповідач не повернув, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом та просив стягнути грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США, а також судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року, якою накладено арешт на грошові кошти та на рухоме й нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 у межах ціни позову 150 000,00 доларів США.
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Алексеєнка А. А. залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2022 року - без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що надана позивачем розписка не містить у собі всіх складових, які дають підстави вважати про укладення між сторонами саме договору позики. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про те, що між ОСОБА_7 (мати третьої особи), ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникли правовідносини щодо розрахунків за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Окленд-М» (далі - ТОВ «Окленд-М») від 18 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_7 (продавець частки) та ОСОБА_1 (покупець частки).
Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року скасовано.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 18 грудня 2019 року в сумі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 43 130,00 (сорок три тисячі сто тридцять) грн.
14 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року мотивовано тим, що після ухвалення вказаної постанови Верховним Судом, ОСОБА_1 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, а саме: договору позики від 18 грудня 2019 року та договору про відступлення права вимоги від 09 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (справа № 450/4654/23). В межах розгляду зазначеної справи з'ясувалось, що ОСОБА_2 не була сплачена на користь ОСОБА_5 сума у розмірі 150 000,00 доларів США на виконання пункту 4 договору про відступлення права вимоги від 09 липня 2021 року, який встановлює обов'язок нового кредитора сплатити у строк до 10 липня 2022 року грошову суму за відступлене право вимоги. Зокрема, такі обставини були встановлені під час надання в судовому засіданні у вказаній справі пояснень представником ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , а також з витребуваних судом доказів щодо відсутності сплати ОСОБА_5 податків і зборів до відповідної податкової служби протягом періоду з 2018 по 2022 рік.
Отже, такі обставини стали відомі заявнику лише у судовому засіданні, яке відбулось 22 лютого 2024 року під час розгляду справи № 450/4654/23.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2024 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року за нововиявленими обставинами, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
21 травня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
20 травня 2024 року адвокат Алексеєнко А. А., який представляв інтереси позивача ОСОБА_2 у цій справі, через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву, в якій повідомив про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 додано копію свідоцтва про смерть, виданого 06 травня 2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції серії НОМЕР_1 .
21 травня 2024 року адвокат Василюк І. М., який є представником ОСОБА_5 , через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року за нововиявленими обставинами у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду зупинено провадження в справі
№ 446/6665/21 до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2
17 вересня 2025 року ухвалою Верховного Суду поновлено провадження в справі № 466/6665/21.
Залучено до участі в справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як правонаступників ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року у зв'язку із перебуванням суддів Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М. та Фаловської І. М. у відпустці, здійснено повторний розподіл судової справи та визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач - Ігнатенко В. М., судді: Грушицький А. І., Литвиненко І. В., Петров Є. В.,
Пророк В. В.
Вивчивши матеріали цивільної справи, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» («Ryabykh v. Russia»), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», п. 46).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тобто необхідними умовами визначення обставин, передбачених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Із усталеної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Для визначення обставин нововиявленими є необхідним, щоб ці обставини існували на час розгляду справи, але підстави для перегляду судового рішення виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), вони спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини повинні підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звернувшись до Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник визначає як нововиявлену обставину факт відсутності оплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 150 000,00 доларів США на виконання пункту 4 договору про відступлення права вимоги від 09 липня 2021 року, який був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо відступлення на користь останнього права вимоги за договором позики від 18 грудня 2019 року.
При цьому, заявник зазначив, що такі обставини були встановлені ним в межах розгляду цивільної справи № 450/4654/23.
Колегія суддів вважає, що таке формулювання заявником підстав для перегляду судового рішення у порядку статті 423 ЦПК України суперечить законодавчому визначенню та тлумаченню поняття «нововиявлені обставини», яке полягає у тому, що це повинні бути саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так, в оскаржуваній постанові встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 09 липня 2021 року не визнаний недійсним або неукладеним, його нікчемність також не встановлена судами. Доказів на підтвердження таких обставин учасниками справи не надано.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа
№ 450/4654/23 на цей час не розглянута, рішення не прийнято, а отже і не надана оцінка поясненням сторін та доказам.
Обставини, які стали відомі заявнику під час розгляду іншої справи, в тому числі з пояснень сторін та на підставі витребуваних доказів, не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України. Зазначеним обставинам ще не надано правової оцінки судом і вони не встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 сформульовано висновок про те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Ігнатенко
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
В. В. Пророк