Постанова
Іменем України
04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 824/26/25
провадження № 61-6928ав25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є, В., Тітова М. Ю.,
за участю секретаря судового засідання- Кукайло І. М.
заявник - Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна»,
боржник - DSS International S.A.
третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
за участю представників:
заявника (стягувача) ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна»- Цірат Г. В.
третьої особи АТ «Державний ощадний банк України» - Солдатенко А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року у складі судді Приходька К. П. у справі за заявою Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» до DSS International S.A. про стягнення коштів,-
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» (далі - ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна») звернулося до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 за позовом ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» до DSS International S.A. про стягнення коштів, у частині стягнення 386 195,93 євро.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду (далі - МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (далі - ТПП України) від 28 червня 2024 року стягнуто з DSS International S.A. на користь ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна»:
- за контрактом купівлі-продажу від 09 січня 2014 року № 20001 - 2922321,15 євро, у тому числі 360 523,39 євро за рахунок коштів, що перебувають на аналітичному рахунку Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Ощадбанк»);
- за контрактом купівлі-продажу від 09 січня 2014 року № 20002 - 2 612 184,38 доларів США;
- за контрактом купівлі-продажу від 09 січня 2014 року № 20003 - 84 193,23 доларів США та 5 611 973,02 євро, у тому числі 25 670,54 євро за рахунок коштів, що перебувають на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк»;
- 96 336,02 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору; всього 2 792 713,63 доларів США і 8534294,77 євро, з яких 386 195,93 євро - за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк».
Із урахуванням наведеного, заявник просив:
надати дозвіл на виконання рішення МКАС при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 в частині стягнення 386 195,93 євро;
стягнути з боржника на користь стягувача 386 195,93 євро за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк»;
видати виконавчий лист про примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 за позовом ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» до DSS International S.A. про стягнення коштів у розмірі 386 195,93 євро за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк».
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 09 червня 2025 року, заяву задоволено частково.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року № 456о/2023 в частині стягнення 386 195,93 євро.
Видано виконавчий лист про стягнення з DSS International S.A. (Via delle Scuole 5, 6900 Paradiso, Switzerland) на користь ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» (69005, Україна, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536) 386 193,93 євро.
Стягнуто з DSS International S.A. (Via delle Scuole 5, 6900 Paradiso, Switzerland) на користь ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» (69005, Україна, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 541 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що сторони уклали арбітражну угоду, спір підвідомчий Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України, рішення якого від 28 червня 2024 року набрало чинності та є обов'язковим до виконання і підстав для відмови у наданні дозволу на його виконання не встановлено.
Також Київський апеляційний суд вважав за можливе видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі №456о/2023 про стягнення з DSS International S.A. на користь ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» коштів у розмірі 386 195,93 євро.
Узагальнені доводи вимог апеляційної скарги
29 травня 2025 року представник ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» - Цірат Г. В. подала до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга аргументована тим, що стягувач, при зверненні з заявою, з посиланням на частину 2 статті 475 ЦПК України вказав, що боржник не має місцезнаходження на території України, проте на території України знаходиться його майно, а саме 386 193,93 євро, які перебувають на аналітичному рахунку Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про що прямо зазначено в резолютивній частині Рішенні МКАС у справі № 456о/2023.
Знаходження коштів боржника на аналітичному рахунку AT «Ощадбанк» і було підставою для залучення AT «Ощадбанк» в якості третьої особи на боці боржника до участі у справі про надання дозволу на виконання Рішення МКАС .
Зазначені грошові кошти знаходяться не на банківському рахунку, що належить боржникові та відкритий на його ім'я, а були спрямовані відповідачем у рахунок погашення заборгованості та знаходяться на аналітичному рахунку AT «Ощадбанк» (пункт 15.4 Рішення МКАС у справі № 456о/2023). Блокування вказаних грошових коштів AT «Ощадбанк» було здійснено, як вказано в самому рішенні МКАС, із посиланням на підпункт 12 пункту 15 Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого Постановою правління НБУ від 11 травня 2023 року№ 65.
Заявник просив надати дозвіл на виконання на території України рішення МКАС у справі № 456о/2023 в частині стягнення з боржника на користь стягувача 386 193,93 євро за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку AT «Ощадбанк», та видати виконавчий лист про це. Жодних інших додаткових вимог заявник не заявляв. Будь-які інші вимоги, крім надання дозволу на виконання Рішення МКАС та видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення МКАС на території України в частині заявлених сум, не можуть бути предметом цього судового провадження.
В оскаржуваній ухвалі Київський апеляційний суд змінив текст резолютивної частини рішення МКАС, відмовившись відтворити у тексті ухвали та змісті виконавчого листа на виконання рішення МКАС слова, які встановлюють, за рахунок яких грошових коштів має бути здійсненне стягнення в Україні, а саме: «... - за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку AT «Ощадбанк». Викладений судом в ухвалі зміст виконавчого листа унеможливлює виконання рішення МКАС на території України.
Таким чином, порушення статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» мало наслідком порушення статті 479 (2) ЦПК України та статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливить виконання рішення МКАС від 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 на території України.
Доводи інших учасників справи
11 липня 2025 року представник АТ «Державний ощадний банк України» - Солдатенко А. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залучити до участі в справі в якості третьої особи Міністерство юстиції України, оскільки рішення суду вплине на права та обов'язки держави.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
30 травня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 824/26/25 (провадження № 61-6928ав25) призначено судді-доповідачу Ткачуку О. С., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Пророк В. В.
За розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грицик О. Ф. від 03 червня 2025 року за № 373/0/226-25 у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ткачука О. С. на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М., відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2010 року № 39 зі змінами та доповненнями, пункту 3.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 червня 2025 року № 5 «Про обрання судді до Великої Палати Верховного Суду» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-6928ав25.
03 червня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 824/26/25 (провадження № 61-6928ав25) призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Коротун В. М., Коротенко Є. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 12 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/26/25.
Витребувано з Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/26/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» до DSS International S.A. про стягнення коштів.
01 серпня 2025 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2025 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Сторонам та їх представникам засобами поштового зв'язку направлено судові повістки-повідомлення про дату, час і місце розгляду справи № 824/26/25, які вони отримали у встановленому законом порядку.
Короткий зміст доводів учасників справи
Представник стягувача Цірат Г. В. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
Представник третьої особи АТ «Державний ощадний банк України» Солдатенко А. М. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скарну та просив їх урахувати.
Фактичні обставини справи
Суд установив, що 09 січня 2014 року між ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» та DSS International S.A. було укладено контракт купівлі-продажу №20002, відповідно до якого ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» зобов'язався продати, а DSS International S.A. - сплатити та прийняти металопродукцію згідно з додатком №1 (специфікацією).
Додатковою угодою від 17 вересня 2020 року до контракту купівлі-продажу № 20002 сторони продовжили термін дії контракту до 31 грудня 2026 року.
У період із 07 червня 2022 року до 08 березня 2023 року сторони підписали додатки № 1 (специфікації) до контракту № 20002, в яких узгодили вид продукції, що поставляється, її характеристики, ціну, суму поставки, умови поставки, а також умови оплати: 100 % оплата протягом 70 днів від дати коносамента.
На виконання укладеного сторонами контракту від 09 січня 2014 року № 20002, згідно з укладеними сторонами специфікацій до контракту, позивач відвантажив на адресу відповідача металопродукцію на загальну суму 2 780 069,46 доларів США.
Проте відповідач сплатив за поставлений товар лише частково - у сумі 52 647,67 доларів США. Покупець прострочив оплату товару, поставленого позивачем за контрактом від 09 січня 2014 року №20002, на суму 2 727 421,78 доларів США.
Крім цього, 09 січня 2014 року між ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» та DSS International S.A. було укладено контракт купівлі-продажу № 20003, відповідно до якого ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» зобов'язався продати, а DSS International S.A. сплатити та прийняти металопродукцію згідно з додатком №1 (специфікацією).
У період із 31 серпня 2022 року до 27 квітня 2023 року сторони підписали додатки № 1 (специфікації) до контракту № 20003, в яких узгодили вид продукції, що поставляється, її характеристики, ціну, суму поставки, умови поставки, а також умови оплати.
На виконання укладеного сторонами контракту від 09 січня 2014 року № 20003, згідно з укладеними сторонами специфікацій до контракту, у період із березня до липня 2023 року позивач відвантажив на адресу відповідача металопродукцію на загальну суму 5 611 973,02 євро та 84 193,23 доларів США.
Відповідач лише частково сплатив за поставлений товар на суму 11 556,80 доларів США та 11 195,92 євро. Покупець прострочив оплату товару, поставленого позивачем за контрактом від 09 січня 2014 року № 20003 у сумі 5 611 973,02 євро та 84 193,23 доларів США.
Також 09 січня 2014 року між ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» та DSS International S.A. було укладено контракт купівлі-продажу № 20001, відповідно до якого ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» зобов'язався продати, а DSS International S.A. сплатити та прийняти металопродукцію згідно з додатком №1 (специфікацією).
У період із 25 липня 2022 року до 03 квітня 2023 року сторони підписали додатки № 1 (специфікації) до контракту № 20001, в яких узгодили вид продукції, що поставляється, її характеристики, ціну, суму поставки, умови поставки, а також умови оплати: 100 % оплата протягом 70 днів від дати коносамента.
На виконання укладеного сторонами контракту від 09 січня 2014 року № 20001, згідно з укладеними сторонами специфікацій до контракту, у 2023 році позивач відвантажив на адресу відповідача металопродукцію на загальну суму 2 922 321,75 євро.
Відповідач частково сплатив за поставлений товар лише на суму 34 129,82 євро. Покупець прострочив оплату товару, поставленого позивачем за контрактом від 09 січня 2014 року № 20001, на суму 2 922 321,75 євро.
Компетенція МКАС при ТПП України з розгляду цього спору заснована на письмових угодах сторін - арбітражних застереженнях, що містяться в статтях 9 (Врегулювання спорів) контракту купівлі-продажу від 09 січня 2014 року № 20002, контракту купівлі-продажу від 09 січня 2014 року №20003 та контракту купівлі-продажу від 09 січня 2014 року №20001, які ідентичні за своїм змістом.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 за позовом ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» та DSS International S.A. стягнуто з останнього на користь позивача:
- за контрактом купівлі-продажу від 09 січня 2014 року №20001 - 2 922 321,15 євро, у тому числі 360523,39 євро за рахунок коштів, що перебувають на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк»;
- за контрактом купівлі-продажу від 09 січня 2014 року №20002 - 2 612 184,38 доларів США;
- за контрактом купівлі-продажу від 09 січня 2014 року №20003 - 84 193,23 доларів США та 5611 973,02 євро, у тому числі 25670,54 євро за рахунок коштів, що перебувають на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк»;
- 96 336,02 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 2 792 713,63 доларів США та 8 534 294,77 євро, з них 386195,93 євро за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк».
У решті позову відмовлено.
Арбітражний збір у сумі 4 255,00 доларів США віднесено на позивача.
Реєстраційний збір у сумі 600,00 доларів США віднесено на відповідача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. З урахуванням цих положень повинні застосовуватися положення статті 478 ЦПК України.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що заявник звернувся до належного суду з заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 червня 2024 року в межах встановленого законом строку (стаття 475 ЦПК України), арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 824/116/21 зазначив, що арбітражна угода володіє позитивним і негативним ефектом: вона зобов'язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який відноситься до обсягу арбітражного угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов'язковий для них порядок реалізації належних їм прав на використання судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним на вирішення спору за умови відсутності укладеної між сторонами подібної арбітражної угоди. Відповідно до принципу «competence-competence» арбітражний суд наділений повноваженнями вирішувати питання, чи має він компетенцію на розгляд того чи іншого спору між сторонами арбітражного застереження.
Тобто, уклавши арбітражне застереження, сторони реалізували своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу і повинні виконувати обов'язки, які випливають з арбітражного застереження.
Під час розгляду цієї справи суд першої інстанції встановив, що рішення МКАС при ТПП України від 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 набрало законної сили. Таким чином питання про виконуваність арбітражної угоди вже вирішене.
Встановивши, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі № 456о/2023 набрало чинності і підлягає виконанню, а також відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» про надання дозволу на виконання цього рішення, які передбачені статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», колегія суддів вважає, що Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви.
При цьому, Київський апеляційний суд дійшов правильного висновку про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 червня 2024 року у справі №456о/2023 в частині стягнення з DSS International S.A. на користь ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» 386 195,93 євро.
З огляду на те, що вимога про стягнення з боржника на користь стягувача 386 195,93 євро вирішена МКАС при ТПП України й апеляційний суд не наділений правом додатково стягувати зазначену суму, а лише надає дозвіл на виконання рішення МКАС та видає відповідний виконавчий лист, Київський апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги заявника про стягнення з боржника на користь стягувача 386 195,93 євро за рахунок коштів, що знаходяться на аналітичному рахунку АТ «Ощадбанк».
Під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний комерційний арбітраж визнав такими, що підлягають до стягнення, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених законом. Закон містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу того, що апеляційний суд змінив текст резолютивної частини рішення МКАС, не відобразив у тексті ухвали та змісті виконавчого листа на виконання рішення МКАС слова, які встановили, за рахунок яких грошових коштів має бути здійсненне стягнення в Україні.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, ці доводи не спростовують висновків про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що Верховний Суд як суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384, 454, 459 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов