10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 523/7433/22
провадження № 61-81ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Наталія Мирославівна, державний нотаріус Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі Дацкова Флора Андріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна, про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу та іпотечного договору та про витребування майна,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 вересня
2025 року, заяву представниці позивача ОСОБА_2 - адвоката Борщенко В. В., задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову у виді арешту на квартири АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_1 , та заборони суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких та/або скасування таких записів щодо квартири АДРЕСА_1 ), зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_1 , які були вжиті ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2022 року у справі
№ 523/7433/22.
У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 25 вересня 2025 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву залишити без задоволення.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову
у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу
в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та пунктів 3, 4
частини першої статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Отже, заявником у касаційному порядку оскаржується постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, яка не входить до переліку ухвал суду першої інстанції, визначених пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, що підлягають касаційному оскарженню після їх перегляду в апеляційному порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі
№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) сформульовано правовий висновок, який підтверджено у пункті 7.3 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), про те, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої
у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.
Отже пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного суду, якими залишено без змін ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначення у тексті постанови про можливість її оскарження в касаційному порядку є помилковим та не може бути підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме вимогам статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Наталія Мирославівна, державний нотаріус Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі Дацкова Флора Андріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна, про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу та іпотечного договору та про витребування майна, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник