05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 947/984/21
провадження № 61-12072св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2 , Одеська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідач за зустрічним позовом - Одеська міська рада,
треті особи за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності, визнання права на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання добросовісним набувачем та визнання іпотеки припиненою
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни на постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна:
квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП) 2069980151101, власник - ОСОБА_2 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - договір дарування, серія та номер 452, виданий 14 вересня 2020 року, видавник - Харитонова Т. Є., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54040110 від 14 вересня 2020 року, 13:47:22, приватний нотаріус Харитонова Т. Є., Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл.;
квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2069998251101, власник ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «РЕЄСТРАТОР» (далі - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»); технічний паспорт, серія та номер 000000940, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51978777 від 15 квітня 2020 року, 09:36:05, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070052251101, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер: 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник; ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер 000000941, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51979911 від 15 квітня 2020 року, 10:20:43, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070065551101, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер 000000943, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51980171 від 15 квітня 2020 року, 10:30:23, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070075251101, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер 000000944, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51980370 від 15 квітня 2020 року, 10:36:56, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070094251101, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер: 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер 000000945, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51980828 від 15 квітня 2020 року, 10:53:03, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
квартиру АДРЕСА_7 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 20700994511, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер: 000000942, виданий 03 квітня2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51980994 від 15 квітня 2020 року, 10:58:44, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
квартиру АДРЕСА_8 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2078229651101, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер 000000963, виданий 04 травня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер 000000964, виданий 04 травня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52179431 від 08 травня 2020 року, 10:27:20, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл.;
приміщення АДРЕСА_9 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070144151101, власник - ОСОБА_1 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - висновок, серія та номер 000000950, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР»; технічний паспорт, серія та номер 000000949, виданий 03 квітня 2020 року, видавник - ТОВ «ЮЦ «РЕЄСТРАТОР», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 51982010 від 15 квітня 2020 року, 11:32:47, Мельник Т. І., Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської обл., які були утворені в результаті незаконного поділу предмета іпотеки, яким є будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_10 , з дотриманням вимог пункту 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
визнати за іпотекодержателем, яким є ТОВ «Вердикт Капітал», право на предмет іпотеки, яким є будинковолодіння загальною площею 430,80 кв. м та земельна ділянка площею 0,0647 га, кадастровий номер 5110136900:40:025:0006, що розташовані за адресою: АДРЕСА_10 , та іпотекодавцем яким є ОСОБА_5 ;
в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором від 30 березня 2007 року № 89/К-07ф, що присуджена до стягнення з ОСОБА_5 рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року у справі № 520/14725/16-ц у розмірі 1 014 285,66 дол. США, та пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 705 806,71 грн, а також судового збору у розмірі 375 000,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинковолодіння загальною площею 430,80 кв. м та земельну ділянку площею 0,0647 га, кадастровий номер 5110136900:40:025:0006, що розташовані за адресою: АДРЕСА_10 , шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал» посилалося на те, що 30 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ВАТ «ВіЕйБі Банк», первісний кредитор, банк) і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 89/К-07ф, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 600 000,00 дол. США.
Того ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано домоволодіння загальною площею 430,80 кв. м та земельну ділянку площею 0,0647 га, на якій розміщено вказане домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_10 . Записи про обтяження були внесені до відповідних реєстрів.
У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань, банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За результатами розгляду вказаного позову Київський районний суд м. Одеси ухвалив рішення від 18 листопада 2019 року у справі № 520/14725/16-ц про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
Однак, під час розгляду справи № 520/14725/16-ц невстановлені слідством особи виключили з ДРРП, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження предмета іпотеки за реєстраційним номером 13574178 та за реєстраційним номером 13574207. Викладені вище факти встановлені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 460/2649/18, яким частково задоволено позов банку та поновлено в ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження від 30 березня 2007 року № 13574178 і № 13574207, а саме про обтяження (іпотеку) за об'єктами нерухомого майна: житловий будинок та земельна ділянка, що на АДРЕСА_10 (реєстраційні номери 868678551101 та 868669251101 відповідно), які виникли на підставі іпотечного договору від 30 березня 2007 року, укладеного між ВАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_5 .
У подальшому на виконання рішення у справі № 460/2649/18 записи про обтяження нерухомого майна іпотекою було поновлено.
28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 212009, за умовами якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту від 30 березня 2007 року № 89/К-07ф. Крім того, 28 листопада 2019 року між ПАТ ««ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, зареєстрований в реєстрі за № 12541, за умовами якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за іпотечними договорами, у тому числі за іпотечним договором від 30 березня 2007 року.
01 червня 2020 року Київський районний суд м. Одеси у справі № 520/14725/16-ц постановив ухвалу про заміну ПАТ «ВіЕйБі Банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал».
19 листопада 2020 року на виконання виконавчого листа № 520/14725/16-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 1 014 285,66 дол. США та пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 705 806,71 грн, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Того ж дня на виконання виконавчого листа № 520/14725/16-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості зі сплати судового збору у розмірі 375 000,00 грн, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Вказані виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.
У подальшому було встановлено, що у ОСОБА_5 немає будь-якого майна, на яке можна було б звернути стягнення, у тому числі й майна, що було предметом іпотеки. Також встановлено та підтверджується інформацією з ДРРП, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що 23 березня 2020 року предмет іпотеки набула у власність ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, проте вже 13 квітня 2020 року запис про об'єкт нерухомого майна було закрито, про що внесено запис про погашення права власності на об'єкт нерухомого майна у зв'язку з його поділом.
Оскільки правочини щодо предмета іпотеки, у тому числі пов'язані з його поділом, вчинені без згоди іпотекодержателя, а тому є недійсними в силу закону, тобто нікчемними, у зв'язку з чим, позивач не заявляє окрему позовну вимогу про їх недійсність. За таких обставин єдиним можливим, належним способом захисту порушених прав іпотекодержателя є визнання права на предмет іпотеки та звернення на нього стягнення шляхом подання відповідного позову до володільців та власників предмета іпотеки.
Крім того, позивач за первісним позовом вказував, що після передання ОСОБА_5 нерухомого майна в іпотеку це майно без згоди іпотекодержателя було декілька разів відчужене. Оскільки правочини щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передання в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсними, то усі наступні правочини щодо такого майна є недійсними в силу закону, тобто нікчемними, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оскільки нікчемні правочини в силу недійсності не мають жодних правових наслідків з моменту їх вчинення як для сторін цих правочинів, так і для будь-яких інших осіб.
У зв'язку з цим позивач за первісним позовом просив позов задовольнити.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати її добросовісним набувачем та визнати за нею право власності на майно: земельну ділянку загальною площею 0,0647 га, кадастровий номер 5110136900:40:025:0006, що розташована адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 868669251101, придбану ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, укладеним 23 березня 2020 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. Є., реєстровий номер 170;
житловий будинок, загальною площею 430,8 кв. м, житловою площею 102,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП 868678551101, придбаний ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, укладеним 23 березня 2020 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. Є., реєстровий номер 169;
визнати такою, що припинена, іпотеку за іпотечним договором будинковолодіння та земельної ділянки, укладеним 30 березня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал») та ОСОБА_5 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П., реєстровий номер Д-42, відповідно до якого в рахунок забезпечення виконання зобов'язань боржника ОСОБА_5 за кредитним договором від 30 березня 2007 року № 89/К-07 передано в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,0647 га (кадастровий номер 5110136900:40:025:0006), та будинковолодіння (житловий будинок) загальною площею 430,8 кв. м, житловою площею 102,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_10 .
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона придбала спірне майно за відплатним договором, заплатила за нього грошові кошти (1 077 000 грн та 514 753, 00 грн). На момент укладення правочинів за всіма реєстрами та перевірками нотаріус Харитонова Т. Є. встановила відсутність обтяжень, заборон, арештів, відсутність прав третіх осіб на майно чи будь-яких інших обставин, які завадили б укладенню правочину. Попередній власник ОСОБА_8 володів майном на підставі свідоцтв про право власності від 13 листопада 2017 року та свідоцтв про право на спадщину за законом від 13 листопада 2017 року. До цього дружина ОСОБА_9 володіла майном з 2016 року, придбала його за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.
ТОВ «Вердикт Капітал», придбавши право вимоги 28 листопада 2019 року (а вона придбала майно 23 березня 2020 року) жодним чином себе не проявляло, поки боржник ОСОБА_5 не помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і тільки після цього ТОВ «Вердикт Капітал» унесло записи про іпотеку щодо нерухомого майна в місті Одесі та почало в судовому порядку намагатися відібрати у неї майно.
При цьому ТОВ «Вердикт Капітал» у первісному позові посилалося на шахрайські дії, через які було вилучено записи про іпотеку з відповідного реєстру, проте не надало доказів, хто вчинив такі дії та за яких обставин.
Позивачка за зустрічним позовом вважає, що вона має бути визнана добросовісним набувачем домоволодіння та земельної ділянки, а у зв'язку із відсутністю підстав для витребування у добросовісного набувача майна за нею має бути визнане право власності на спірне нерухоме майно.
Крім того, вважає, що іпотека припинилася, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер, а ТОВ «Вердикт Капітал» не пред'явило вимогу кредитора до спадкоємців у встановлений строк, у зв'язку з чим ТОВ «Вердикт Капітал» позбавлене права вимоги до боржника/спадкоємців боржника ОСОБА_5 , а отже, іпотека домоволодіння та земельної ділянки є припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 09 червня 2022 року позов ТОВ «Вердикт Капітал» залишив без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0647 га, кадастровий номер 5110136900:40:025:0006, що розташована за адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП 868669251101, придбану ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, укладеним 23 березня 2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. Є., реєстровий номер 170.
Визнав такою, що припинена, іпотеку за іпотечним договором будинковолодіння та земельної ділянки, укладеним 30 березня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал») та ОСОБА_5 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П., реєстровий номер Д-42, відповідно до якого в рахунок забезпечення виконання зобов'язань боржника ОСОБА_5 за кредитним договором від 30 березня 2007 року № 89/К-07 було передано в іпотеку банку будинковолодіння (житловий будинок) загальною площею 430,8 кв. м, житловою площею 102,8 кв. м, та земельну ділянку площею 0,0647 га (кадастровий номер 5110136900:40:025:0006), що розташовані за адресою: АДРЕСА_10 . В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2021 року та від 22 березня 2021 року.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги первісного позову не підлягають задоволенню, оскільки переходи права власності здійснені після зняття заборони відчуження. При цьому банк у судовому порядку скасував лише вказану реєстраційну дію, однак записи про зняття заборони відчуження не були оскаржені та не скасовані. Як на момент переходу права власності, так і дотепер вказані записи є дійсними, тому особи, які в подальшому придбавали право власності на це майно: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 і ОСОБА_1 - не набували статусу іпотекодавців.
За відсутності в ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про права інших осіб на спірне нерухоме майно або їх обтяжень ОСОБА_1 , яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набула право на майно вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень, та вважається добросовісною особою, яка придбала спірне нерухоме майно у власність.
Частково задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що на момент придбання ОСОБА_1 в ОСОБА_9 домоволодіння та земельної ділянки, у ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не було відомостей про обтяження цього нерухомого майна іпотекою, і жоден з попередніх власників цієї нерухомості, а також сама ОСОБА_1 не мали взагалі ніякої можливості дізнатися про те, що спірне майно раніше було обтяжене іпотекою.
У зв'язку з цим суд вважав, що є підстави для задоволення вимог про визнання права власності та припинення іпотеки за іпотечним.
Відмовляючи в задоволенні інших вимог зустрічного позову суд виходив з їх неефективності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд постановою від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2022 року в частині вимог ТОВ «Вердикт Капітал» змінив, виклав мотивувальну частину в іншій редакції. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2022 року в частині вимог зустрічного позову ОСОБА_1 скасував та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що на момент укладення договору з ОСОБА_1 у Державному реєстрі Іпотек не було відомостей про відповідні обтяження, проте позивачка за зустрічним позовом не довела, що дізнатися про історію об'єкта нерухомого майна було неможливо, з огляду на те, що такі відомості зберігаються у відповідному реєстрі. Крім того, нотаріус повідомляв про відновлення записів у відповідному реєстрі, що також могло бути предметом перевірки під час укладання угоди. Зважаючи на викладене, відсутність у Державному реєстрі Іпотек зазначених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність ОСОБА_1 як особи, яка придбала таке майно. Більше того, право іпотекодержателя станом на час укладання спірного договору з ОСОБА_1 було відновлено, оскільки 22 липня 2019 року набрало законної сили рішення, яким поновлено записи про обтяження майна від 30 березня 2007 року № 13574178 та № 13574207 у державних реєстрах, і хоча рішення було виконане 03 листопада 2020 року, тобто після укладення угод, однак це не спростовує того факту, що іпотека була чинною і не припинила своєї дії.
Змінюючи рішення місцевого суду в частині первісного позову, суд виходив з того, що вимоги первісного позову є частково обґрунтованими.
Водночас суд зазначив, що кредитний договір був укладений до 29 березня 2017 року, відповідно - іпотечний договір як забезпечувальне зобов'язання укладений на той самий строк.
З рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року, відомо, що 21 листопада 2016 року кредитор пред'явив вимогу про дострокове стягнення заборгованості, тобто змінив строк виконання основного зобов'язання.
Таким чином, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель мав пред'явити до 21 листопада 2019 року, однак пред'явив 12 січня 2021 року, тобто поза межами позовної давності.
Про позовну давність заявила ОСОБА_1 у відзиві на позов. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги первісного позову про звернення стягнення не можуть бути задоволені з підстав пропуску строку на їх звернення.
При цьому суд зазначив, що у цій справі визначальним є право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, а інша частина вимог мають похідний від цього характер, тому вони не підлягають задоволенню з мотивів та підстав, викладених вище.
Водночас суд зазначив, що за встановлення фактів незаконної реєстрації скасування обтяжень за договорами іпотеки та відновлення прав іпотекодержателя згідно з рішенням суду немає правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою.
Крім того, суд першої інстанції припинив право іпотеки з підстав, які не передбачені законом, оскільки реконструкція майна шляхом його поділу не є ознакою його знищення. У зв'язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду в частині вимог про визнання іпотеки припиненою підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з мотивів та підстав викладених вище.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабійчук І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 та постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/20528/21;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини четвертої статті 1281 та статті 608 ЦК України, статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що позивач за первісним позовом пред'явив вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки до померлої особи; ТОВ «Вердикт Капітал» не довело того факту, що до нього перейшло право вимоги за договором іпотеки, оскільки станом на дату укладення договорів відступлення права вимоги в реєстрі не було запису про іпотеку, який був унесений на виконання рішення суду після смерті позичальника ОСОБА_5
ТОВ «Вердикт Капітал» не може звернути стягнення/отримати собі у власність/іншим чином відібрати належне відповідачам майно, оскільки відповідачі є добросовісними набувачами і немає передбачених статтею 388 ЦК України підстав для витребування у них цього майна; іпотека, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є припиненою. Крім того, вказувала, що іпотека припинена, оскільки ТОВ «Вердикт Капітал» пропустило встановлені статтею 1281 ЦК України строки для пред'явлення вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_5 , а тому відповідно до частини четвертої статті 1281 ЦК України ТОВ «Вердикт Капітал» позбавлене права вимоги за кредитним за забезпечувальними договорами.
У жовтні 2024 року ТОВ «Вердикт Капітал» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним й обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
21 жовтня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 30 березня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 89/К-07ф, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 600 000,00 дол. США з терміном користування до 16:00 години 29 березня 2017 року.
Того ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П. за реєстровим номером Д-42, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки): домоволодіння загальною площею 430,80 кв. м та земельну ділянку площею 0,0647 га, на якій розміщене вказане домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_10 .
У зв'язку з укладенням іпотечного договору до ДРРП, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна було внесено записи про обтяження предмета іпотеки за реєстраційними номерами 13574178 та 13574207.
Через невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року позовну заяву ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_12 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 014 285,66 дол. США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 705 806,71 грн, судовий збір у розмірі 375 000,00 грн.
19 листопада 2020 року на виконання виконавчого листа № 520/14725/16-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 1 014 285,66 дол. США та пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 705 806,71 грн, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Того ж дня на виконання виконавчого листа № 520/14725/16-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості зі сплати судового збору у розмірі 375 000,00 грн, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Вказані провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.
Під час розгляду справи № 520/14725/16-ц про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором банк дізнався про те, що невстановлені слідством особи виключили з ДРРП, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження предмета іпотеки за реєстраційним номерами 13574178 та 13574207.
У зв'язку з цим ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування таких рішень.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, у справі № 460/2649/18, частково задоволено позов банку, та поновлено в ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження від 30 березня 2007 року № 13574178 та № 13574207, а саме про обтяження (іпотеку) за об'єктами нерухомого майна: житловий будинок та земельна ділянка, що на АДРЕСА_10 (реєстраційні номери об'єктів 868678551101 та 868669251101 відповідно), які виникли на підставі іпотечного договору від 30 березня 2007 року, укладеного між ВАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_5 .
Під час розгляду справи № 460/2649/18 суди встановили такі обставини:
За інформацією з ДРРП, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 04 березня 2016 року записи про обтяження були перенесені до ДРРП під номерами № 13574178 (щодо житлового будинку загальною площею 430,80 кв. м за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер 868678551101) та під № 13574207 (щодо земельної ділянки площею 0,0647 га, за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер 868669251101).
Того ж дня, 04 березня 2016 року декількома хвилинами пізніше записи про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна погашено.
Оскільки в ході моніторингу записів у ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна банку стало відомо про відсутність записів про обтяження іпотекою майна ОСОБА_5 та реєстрацію права власності на це майно за іншою особою, він 15 травня 2018 року надіслав запит приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П. щодо підстав зняття заборони відчуження іпотечного майна, що призвело до незаконної реєстрації права власності на іпотечне майно за іншою особою.
У відповідь на запит, приватний нотаріус Юрченко І. П. листом від 17 травня 2018 року № 42/01-16 повідомила, що в цій справі припинення обтяження зареєстровано 04 березня 2016 року нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, а викладені до неї претензії необґрунтовані.
05 жовтня 2018 року банк звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Самсонюка Ф. П. із заявою про вчинення реєстраційних дій, пов'язаних із відновленням запису обтяження за іпотечним договором.
Приватний нотаріус Самсонюк Ф. П. листом від 19 жовтня 2018 року № 631/01-16 повідомив, що 04 березня 2016 року було здійснено несанкціоноване втручання в роботу ДРРП під його іменем та паролем третіми особами та знято заборони відчуження і арешти нерухомого майна ОСОБА_5 , про що було повідомлено Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, Рівненський ВП ГУНП в Рівненській області та 05 березня 2016 року відкрито кримінальне провадження № 12016180010001428.
Факт відкриття кримінального провадження № 12016180010001428 підтверджено витягом з ЄРДР, а факт проведення досудового розслідування - відповіддю начальника ГУНП в Рівненській області від 21 листопада 2018 року.
Як свідчать витяги з електронної бази АРМ «Нотаріус», приватний нотаріус Самсонюк Ф. П. 05 березня 2016 року о 18:58 анулював запис про припинення обтяження № 13574178 з датою державної реєстрації обтяження 30 березня 2007 року та 05 березня 2016 року о 18:41 анулював запис про припинення обтяження № 13574207 з датою державної реєстрації обтяження 30 березня 2007 року, вказавши підставою для такої операції несанкціонований доступ до електронного ключа приватного нотаріуса, що призвело до погашення обтяжень.
Водночас, у цій же базі містяться інші відомості про припинення обтяжень № 13574178 та № 13574207, а саме від 13 грудня 2016 року, здійснені Вільшанським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Вільшанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у листі від 27 грудня 2018 року № 5190/13.3-28 повідомив, що 13 грудня 2016 року мали місце обставини зняття обтяжень № 13574178 та № 13574207 невідомими особами, про що було повідомлено поліцію і 01 березня 2017 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення (провадження № 12017120240000038).
Разом з тим, як свідчить інформація з ДРРП та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_10 , записів про обтяження від 30 березня 2007 року № 13574178 та №13574207, а саме про обтяження (іпотеку) об'єктів нерухомого майна: житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться АДРЕСА_10 (реєстраційні номери 868678551101 та 868669251101 відповідно), які виникли на підставі іпотечного договору від 30 березня 2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 04 грудня 2018 року немає.
Крім того, встановлено, що 05 березня 2016 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іващенко О. І. вніс записи про державну реєстрацію права власності на вказані житловий будинок та земельну ділянку за ОСОБА_13 , підставою для реєстрації вказано договори купівлі-продажу від 05 березня 2016 року № 104 і № 102.
У подальшому, 19 грудня 2016 року, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонова Т. Є. внесла записи про державну реєстрацію права власності на вказані житловий будинок та земельну ділянку за ОСОБА_11 , підставою для реєстрації вказано договори купівлі-продажу від 19 грудня 2016 року № 940 і № 941.
13 листопада 2017 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Н. В. внесла записи про державну реєстрацію права власності на вказані житловий будинок і земельну ділянку за ОСОБА_14 (громадянином Ізраїлю), підставою вказано свідоцтво про право власності на спадщину за законом.
03 листопада 2020 року реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Бурка С. І. на підставі рішення суду № 460/2649/18, виданого 01 лютого 2019 року, видавник - Рівненський окружний адміністративний суд; іпотечного договору, серія та номер Д-42, виданого 30 березня 2007 року, видавник - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П.; договору про відступлення права вимог, серія та номер 12541, виданого 28 листопада 2019 року, видавник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С. С.; листа-повідомлення, серія та номер 01/09/20_1, видавник -ТОВ «Вердикт Капітал»; відомостей з ДЗК, серія та номер 25461479, виданих 03 листопада 2020 року, видавник - Державний земельний кадастр, вніс записи № 38992980 і № 38992759 про іпотеку майна - земельної ділянки та будинку АДРЕСА_10 , якого вже не існувало, за якими іпотекодавцем і боржником зазначено ОСОБА_5 , а іпотекодержателем - ТОВ «Вердикт Капітал».
Тобто рішення суду про поновлення записів про обтяження майна № 13574178 і № 13574207 в державних реєстрах виконане 03 листопада 2020 року.
Крім того, суди встановили, що 23 березня 2020 року між ОСОБА_14 і ОСОБА_1 було укладено договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що на АДРЕСА_10 . Вказані договори були посвідчені 23 березня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. Є., зареєстровані в реєстрі за № 169 та № 170.
Згідно з пунктом 2 договору купівлі-продажу житловий будинок, що відчужується за цим договором, належить продавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Колмаковою Н. В., 13 листопада 2017 року за реєстром № 773, спадкова справа № 22/2017 (1/2 частка), та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Колмаковою Н. В., 13 листопада 2017 за реєстром № 775, спадкова справа № 22/2017, зареєстрованого в спадковому реєстрі за номером 61545735 (1/2 частка). Державна реєстрація права власності продавця на житловий будинок проведена відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 868678551101, номер запису про право власності 23334717, дата державної реєстрації 13 листопада 2017 року, державний реєстратор - приватний нотаріус Колмакова Н. В., Одеський міський нотаріальний округ, що підтверджується інформацією з ДРРП, яка отримана приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. Є. станом на 23 березня 2020 року (номер інформаційної довідки 205011349).
Згідно з пунктом 7 цього ж договору відомостей про зареєстровані обтяження, інші речові права на житловий будинок у ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі Іпотек, інформація про податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна немає, що перевірено за допомогою державних реєстрів та підтверджується інформацією з ДРРП (номери інформаційних довідок 205011349, 205011349, 205013481, 205014236) та Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави) № 65431351, які сформовані приватним нотаріусом Харитоновою Т. Є. за станом на 23 березня 2020 року та залишаються у справі приватного нотаріуса.
Продаж житлового будинку вчинено за 1 077 000,00 грн (пункт 13 договору).
Згідно з пунктом 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харитоновою Т. Є., реєстровий номер 170, земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Колмаковою Н. В., 13 листопада 2017 року за реєстровим номером 774, спадкова справа № 22/2017 (1/2 частка), та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Колмаковою Н. В. 13 листопада 2017 року за реєстровим номером 776, спадкова справа № 22/2017, зареєстрованого в спадковому реєстрі за номером 61545756 (1/2 частка). Державна реєстрація права власності продавця на земельну ділянку проведена відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 868669251101, номер запису про право власності 23335150, дата державної реєстрації: 13 листопада 2017 року, державний реєстратор - приватний нотаріус Колмакова Н. В., Одеський міський нотаріальний округ, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно, яка отримана приватним нотаріусом Харитоновою Т. Є. станом на 23 березня 2020 року (номер інформаційної довідки 205011738).
Згідно з пунктом 6 цього ж договору відомостей про зареєстровані обтяження, інші речові права на земельну ділянку у ДРРП, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі Іпотек, інформації про податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна немає, що перевірено за допомогою державних реєстрів та підтверджується інформацією з ДРРП (номери інформаційних довідок 205011738, 205012238, 205013868, 205014236), та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави) № 65431351, які сформовані приватним нотаріусом Харитоновою Т. Є. станом на 23 березня 2020 року та залишаються у справі приватного нотаріуса.
Продаж земельної ділянки вчинено за 514 753,00 грн (пункт 11 цього договору).
На підставі висновку від 03 квітня 2020 року № 950 щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_10 , 13 квітня 2020 року було проведено державну реєстрацію закриття розділу № 868678551101 та державну реєстрацію створення нових об'єктів нерухомого майна в результаті поділу, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_10 поділено на окремі об'єкти нерухомого майна таким чином:
квартира АДРЕСА_11 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2069980151101;
квартира АДРЕСА_10 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2069998251101;
квартира АДРЕСА_12 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070052251101;
квартира АДРЕСА_13 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070065551101;
квартира АДРЕСА_14 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070075251101;
квартира АДРЕСА_15 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070094251101;
квартира АДРЕСА_16 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 20700994511;
квартира АДРЕСА_17 , реєстраційний номер згідно з ДРРП 2078229651101;
приміщення № 11, реєстраційний номер згідно з ДРРП 2070144151101.
Встановлено, що власником квартири АДРЕСА_11 є ОСОБА_2 ; підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) договір дарування, серія та номер 452, виданий 14 вересня 2020 року, видавник - Харитонова Т. Є., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54040110 від 14 вересня 2020 року, 13:47:22.
Власниками квартир АДРЕСА_18 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підстава набуття у власність (державної реєстрації та внесення запису) - договір купівлі-продажу, серія та номер 687, 690, виданий 18 грудня 2020 року, видавник Харитонова Т. Є., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55793982 від 18 грудня 2020 року, 12:53:05 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55794354 від 18 грудня 2020 року, 13:01:53.
Крім того, встановлено, що 28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 212009, за умовами якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 89/К-07ф, позичальником за яким є ОСОБА_5
28 листопада 2019 між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, зареєстрований в реєстрі за № 12541, за умовами якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за іпотечними договорами, у тому числі і за іпотечним договором від 30 березня 2007 року, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_5 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «ВіЕйБі Банк» на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у цивільній справі № 520/14725/16 за позовною заявою ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_12 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, актовий запис про смерть № 7951, складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Листом від 11 березня 2021 року Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі повідомила про те, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не заводилась.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Спірні правовідносини стосуються захисту прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, який був відчужений на користь третіх осіб у період відсутності в державних реєстрах запису про обтяження майна іпотекою.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) вказала, що виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру Іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню. Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення.
Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо іпотека припинена у зв'язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру Іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, ані на чинність іпотеки. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.6 постанови від 15 червня 2021 року дійшла висновку, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру Іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру Іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі Іпотек.
У пункті 9.8 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно потрібно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. Тому у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі Іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі Іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.
Змінюючи рішення місцевого суду в частині вирішення первісного позову та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того що хоча на момент укладення договору з ОСОБА_1 у Державному реєстрі Іпотек не було відомостей, однак позивачка за зустрічним позовом не довела, що дізнатися про історію об'єкта нерухомого майна було неможливо з огляду на те, що такі відомості зберігаються у відповідному реєстрі. Крім того, нотаріус повідомляв про відновлення записів в реєстрі, що також могло бути предметом перевірки під час укладання угоди. Зважаючи на викладене, відсутність у Державному реєстрі Іпотек зазначених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність ОСОБА_1 як особи, яка придбала таке майно. Крім того, право іпотекодержателя станом на час укладення спірного договору з ОСОБА_1 було відновлене, оскільки 22 липня 2019 року набрало законної сили рішення, яким поновлено записи про обтяження майна від 30 березня 2007 року № 13574178 та №1 3574207 у державних реєстрах, і хоча це рішення виконане 03 листопада 2020 року, тобто після укладення угод, але це не спростовує того факту, що іпотека була чинною і не припинила своєї дії.
Встановивши факти незаконної реєстрації скасування обтяжень за договорами іпотеки та відновлення прав іпотекодержателя на підставі рішення суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що немає правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою та інших похідних вимог зустрічного позову.
При цьому апеляційний суд обґрунтовано зауважив, що місцевий суд припинив право іпотеки з підстав, які не передбачені законом, оскільки реконструкція майна шляхом його поділу не є ознакою його знищення.
Також апеляційний суд виходив з необґрунтованості доводів ОСОБА_1 про відсутність у позивача за первісним позовом прав іпотекодержателя.
Тобто, апеляційний суд правильно зазначив, що вимоги первісного позову про визнання прав іпоткодержателя та інші похідні вимоги є обґрунтованими, однак відмовив у задоволенні первісного позову через пропуск позовної давності.
ТОВ «Вердикт Капітал» не оскаржило постанову апеляційного суду в касаційному порядку, а ОСОБА_1 у касаційній скарзі не посилалася на неправильне застосування норм матеріального права, які регулюють позовну давність, тому з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги не встановлено, Верховний Суд не надає оцінки мотивам апеляційного суду в частині позовної давності.
Аргументи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом факту припинення іпотеки у зв'язку з непред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців первісного іпотекодавця не заслуговують на увагу, оскільки наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи врегульовані статтею 23 Закону України «Про іпотеку», яка є спеціальною нормою у спірних правовідносинах.
За обставинами цієї справи встановлено, що заборгованість за кредитним договором стягнена рішенням суду, ще до смерті позичальника, а ухвалою від 01 червня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «ВіЕйБі Банк» на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у цивільній справі № 520/14725/16.
Посилання в касаційній скарзі на недоведеність переходу права вимоги та на недійсність договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами є безпідставними, оскільки в межах цієї справи ОСОБА_1 не спростувала презумпцію вказаних правочинів.
Доводи касаційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права, а саме відкриття провадження щодо померлої особи також не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки в процесі розгляду справи місцевий суд встановив, що ОСОБА_5 помер. У зв'язку із не встановленням спадкоємців суд здійснив процесуальне правонаступництво та залучив до участі у справі Одеську міську раду як орган місцевого самоврядування, який зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Крім того, з огляду на специфіку спірних правовідносин належними відповідачами, крім іпотекодавця, є особа, яка набула право власності на предмет іпотеки після її виникнення. Особи, які набули права власності на предмет іпотеки у цій справі, є співвідповідачами.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків апеляційного суду, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночассуд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв'язку з тим, що це перебуває поза межами його повноважень.
Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судом, оскаржуване судове рішення не суперечить правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстава для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов