05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 443/1269/23
провадження № 61-4587св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - виконавчий комітет Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області як орган опіки та піклування,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - виконавчий комітет Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області як орган опіки та піклування, про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Лабая Андрія Мироновича як представника ОСОБА_2 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року у складі судді Сливки С.І. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою, в якій просили звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 ; призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що відповідно до рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 січня 2011 року у справі № 2-о-3/2011 ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 .
Тривалий час ОСОБА_1 належно виконувала обов'язки опікуна та забезпечувала догляд і опіку своєму племінникові ОСОБА_3 . Разом з цим стан її здоров'я значно погіршився, у зв'язку з чим вона не має змоги опікуватися ОСОБА_3 , а також забезпечувати йому належний догляд, нагляд та допомогу. Її зять - ОСОБА_2 є єдиною особою, яка взяла на себе виконання обов'язків опікуна, забезпечує йому догляд і надання необхідної допомоги, однак офіційного статусу опікуна не має, а тому не вправі вчиняти в його інтересах правочини та дії.
ОСОБА_2 повідомив виконавчий комітет Жидачівської міської ради як орган опіки та піклування про своє бажання стати опікуном недієздатного ОСОБА_3 та отримав подання опікунської ради «Про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 », яке затверджене рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області від 31 травня 2023 року № 139.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Жидачівський районний суд Львівської області рішенням від 04 березня 2024 року заяву задовольнив частково. Звільнив ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині вимог заяви відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_3 визнаний судом недієздатним, а призначений раніше опікун ОСОБА_1 за станом здоров'я не може бути опікуном. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від виконання обов'язків опікуна над недієздатним ОСОБА_3 . Водночас суд встановив, що недієздатний ОСОБА_3 проживає один, здатний до самообслуговування. ОСОБА_2 проходить службу в Збройних Силах України, виконує бойові завдання, що унеможливлює належне виконання ним обов'язків опікуна над недієздатним ОСОБА_3 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Лабая А. М. залишив без задоволення. Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року залишив без змін.
У мотивувальній частині постанови апеляційний суд зазначив, що рішення місцевого суду оскаржувалося та переглядалося лише в частині відмови в задоволенні вимог заяви про призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 .
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У квітні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лабай А. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року в частині відмови в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18, від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про те, що проходження заявником військової служби є перешкодою у здійсненні ним обов'язків опікуна, оскільки здійснення обов'язків опікуна не є тотожним із здійсненням постійного стороннього догляду. При цьому суди не врахували, що ОСОБА_3 є недієздатною особою та потребує опіки, однак він здатний до самообслуговування і не потребує постійного стороннього догляду. Більше того, звільнивши ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатним та не призначивши ОСОБА_5 таким опікуном, суд фактично допустив ситуацію, коли у недієздатного відсутній опікун, з яким у нього налагоджені та близькі стосунки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
21 квітня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи з дитинства безтерміново. Діагноз: олігофренія в ступені вираженої дебільності із соціальною та трудовою дезадаптацією. Висновок про працездатність підтверджується копією виписки акта огляду МСЕК серії ВТЕ № 072371.
ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28 січня 1987 року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 24 квітня 2023 року № 2023/003190699.
Згідно з довідкою Жидачівського міського виробничого управління комунального господарства від 24 квітня 2023 року № 613 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований один.
Згідно з рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17 січня 2011 року у справі № 2-0-3/2011р. ОСОБА_3 визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 .
Із паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_2 відомо, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 08 червня 2018 року.
З довідки КНП «Жидачівська міська лікарня» від 28 квітня 2023 року № 582 відомо, що ОСОБА_1 має основний діагноз: ІХС Дифузний коронарокардіогіпероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 3 ризик високий ІV СН ІІ А Ст.Супутнє захворювання: ХОЗП ІІ ст. ремініт-остеохондроз поперекового відділу хребта. За станом здоров'я виконувати обов'язки опікуна не може.
Відповідно до подання органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської ради від 31 травня 2023 року № 139, Жидачівська міська рада як орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3
ОСОБА_2 на теперішній час проходить службу в Збройних Силах України (сили територіальної оборони Збройних Сил України, Військова частина НОМЕР_1 ), виконує бойові завдання безпосередньо в зоні бойових дій.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 частини другої статті 293 ЦПК України).
У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої статті 293 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних (частина четверта статті 293 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24 (провадження № 61-13213сво24) вказано, що «норми процесуального права, які визначають порядок розгляду судом питань про призначення, зміну, звільнення від виконання обов'язків опікуна (частина друга статті 300 ЦПК України), розміщені у главі 2 розділу IV ЦПК України, щодо якої у взаємозв'язку і з положеннями пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України існує безальтернативний припис, передбачений частиною четвертою статті 293 ЦПК України, про розгляд таких справ саме колегіальним складом суду (один суддя і двоє присяжних), та не передбачено диференційованого підходу щодо формулювання складу суду залежно від специфіки питання, яке є предметом судового розгляду відповідно до статті 300 ЦПК України. Таке тлумачення змісту частини другої статті 300 ЦПК України та пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України з огляду на специфіку спірних правовідносин та їх соціальну важливість відповідає принципам справедливості, розумності та узгоджується з положеннями Конвенції, зокрема пунктом 1 статті 6. Тому до вимог про встановлення опіки і призначення опікуна, як і про його заміну чи звільнення, що вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, має застосовуватися правило визначення складу суду, передбачене у пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України щодо вимоги про визнання фізичної особи недієздатною;
вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних».
У справі, що переглядається, за наслідками розгляду заяви про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна місцевий суд ухвалив оскаржене рішення одноособово, у складі одного судді (без двох присяжних).
З урахуванням висновків, зроблених у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24 (провадження № 61-13213сво24), судовий розгляд цієї справи повинен здійснюватися судом у складі судді та двох присяжних.
Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
У зв'язку з наведеним касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Лабая Андрія Мироновича задовольнити частково.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов