05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 387/417/23
провадження № 61-1494св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Виконавчий комітет Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Військова частина НОМЕР_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області як органу опіки та піклування, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про призначення опікуна над недієздатною особою
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Машевської Любові Андріївни на постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 рокуу складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У лютому 2023 року Виконавчий комітет Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області (далі - Виконавчий комітет Добровеличківської селищної ради) звернувся до суду із заявою, в якій просив звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи вимоги заяви, Виконавчий комітет Добровеличківської селищної ради на те, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2018 року у справі № 387/574/18 ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_2 .
20 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради як органу опіки та піклування із заявою про надання висновку про неможливість виконувати обов'язки опікуна за станом здоров'я. Відповідно до рішення виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради від 26 січня 2023 року № 16 було затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність звільнення ОСОБА_2 від повноважень опікуна над ОСОБА_3 . Недієздатний ОСОБА_3 потребує подальшої сторонньої допомоги та опіки, тому є нагальна потреба у заміні (призначенні) опікуна. Недієздатний ОСОБА_3 страждає психічним захворюванням, за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та розумно керувати ними, а отже, потребує подальшої сторонньої допомоги та опіки, соціального і правового захисту, тому є нагальна потреба у заміні опікуна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 30 березня 2023 року заяву Виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради задовольнив. Звільнив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 . Призначив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_2 необхідно звільнити від обов'язків опікуна над ОСОБА_3 оскільки вона за станом здоров'я не в змозі здійснювати опіку над недієздатною, особою. При цьому суд врахував, що ОСОБА_1 виявив бажання стати опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , оскільки є його родичем. При цьому суд взяв до уваги рішення Виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради від 26 січня 2023 року № 17, яким затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Кропивницький апеляційний суд постановою від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнив. Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року в частині задоволених вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовив. Недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передав Виконавчому комітету Добровеличківської селищної ради для здійснення над ним опіки до призначення опікуна. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та внаслідок порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви у вказаній частині.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Машевська Л. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення вказувала те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном є такою, що суперечить завданням цивільного судочинства, оскільки суд з надуманих та не передбачених законом підстав відмовив у захисті інтересів недієздатного ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю 2 групи довічно та за станом свого здоров'я не може захистити себе самостійно, і встановлення опіки над яким є нагальною потребою для захисту його прав та законних інтересів. При цьому сам по собі факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою. Також скарга містить доводи про порушення апеляційним судом норм процесуального права при вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а саме щодо сплати судового збору не військовою частиною, а її представником та щодо безпідставного поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційний суд всупереч вимогам процесуального закону допустив до розгляду справи окремого провадження Військову частину НОМЕР_1 , яка не є заінтересованою особою.
У березні 2025 року Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, оскільки оскаржувана постанова є законною й обґрунтованою, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Апеляційний суд обґрунтовано поновив строк на апеляційне оскарження і дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 має безпосередній інтерес у справі, оскільки вирішення питання щодо призначення опікуном військовослужбовця прямо стосується її службової діяльності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
20 березня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2018 року у справі № 387/574/18 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 встановлено 2 групу інвалідності з 29 червня 2000 року. Причина інвалідності - інвалідність з дитинства, безстроково, непрацездатний.
Рішенням Виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради від 26 січня 2023 року № 16 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність звільнення ОСОБА_2 від обов'язків опікуна над ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства «Добровеличківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Добровеличківської селищної ради від 20 грудня 2022 року № 192 за станом здоров'я надалі не в змозі здійснювати опіку над недієздатною особою ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 виявив бажання стати опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , оскільки є його родичем.
Відповідно до довідок Комунального підприємства «Володимир-Волинське територіальне медичне об'єднання» Володимирської міської ради ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявні судимості» ОСОБА_1 , станом на 11 січня 2023 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Відповідно до висновку від 21 березня 2023 року № 407 Комунального підприємства «Володимир-Волинське територіальне медичне об'єднання» Володимирської міської ради ОСОБА_1 за станом здоров'я може бути опікуном над недієздатною особою.
Рішенням Виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради від 26 січня 2023 року № 17 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3
23 серпня 2018 року між ОСОБА_1 і Міністерством оборони України в особі т.в.о. начальника Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба полковника ОСОБА_4 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу.
Як на момент звернення Виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради до суду першої інстанції, так і на момент перегляду справи судом апеляційної інстанції, капітан ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира зенітної артилерійської батареї зенітного артилерійського дивізіону.
25 вересня 2024 року командир зенітної артилерійської батареї капітан ОСОБА_1 звернувся до командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_1 з рапортом, у якому просив звільнити його з військової служби у запас на підставі підпункту «Г» пункту 3 частини п'ятої 5, пункту 5 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами (у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 частини другої статті 293 ЦПК України).
У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої статті 293 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних (частина четверта статті 293 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24 (провадження № 61-13213сво24) вказано, що «норми процесуального права, які визначають порядок розгляду судом питань про призначення, зміну, звільнення від виконання обов'язків опікуна (частина друга статті 300 ЦПК України), розміщені у главі 2 розділу IV ЦПК України, щодо якої у взаємозв'язку і з положеннями пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України існує безальтернативний припис, передбачений частиною четвертою статті 293 ЦПК України, про розгляд таких справ саме колегіальним складом суду (один суддя і двоє присяжних), та не передбачено диференційованого підходу щодо формулювання складу суду залежно від специфіки питання, яке є предметом судового розгляду відповідно до статті 300 ЦПК України. Таке тлумачення змісту частини другої статті 300 ЦПК України та пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України з огляду на специфіку спірних правовідносин та їх соціальну важливість відповідає принципам справедливості, розумності та узгоджується з положеннями Конвенції, зокрема пунктом 1 статті 6. Тому до вимог про встановлення опіки і призначення опікуна, як і про його заміну чи звільнення, що вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, має застосовуватися правило визначення складу суду, передбачене у пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України щодо вимоги про визнання фізичної особи недієздатною;
вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних».
У справі, що переглядається, за наслідками розгляду заяви про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна місцевий суд ухвалив оскаржене рішення одноособово, у складі одного судді (без двох присяжних).
З урахуванням висновків, зроблених у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24 (провадження № 61-13213сво24), судовий розгляд цієї справи повинен здійснюватися судом у складі судді та двох присяжних.
Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
У зв'язку з наведеним касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржувану постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Машевської Любові Андріївни задовольнити частково.
Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов