Провадження № 22-ц/803/6165/25 Справа № 176/74/25 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
10 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк»
на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2025 року, -
08 січня 2025 року АТ «ОТП Банк» звернувся до суду іх позовом до ОСОБА_1 в якому, просив стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Адрес: реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь AT «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська буд. 43; ЄДРПОУ: 21685166) суму заборгованості у розмірі 59024,12 грн. (П'ятдесят дев'яті тисяч двадцять чотири гривні 12 копійок), що складається з:
1. заборгованості за Кредитним договором №2036458440 від 20.05.2021 р. станом на 30.10.2024 р. у розмірі 3 825,13 грн. (Три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 13 копійок), що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3 824,17 гри.; заборгованості за відсотками - 0,96 грн.
2. заборгованості за Заявою-анкетою №2021460682_CARD від 19.11.2018 р. станом на 01.11.2024 р. у розмірі 55198,99 грн. (П'ятдесят п'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 99 копійок), що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3966,67 грн.; заборгованості за відсотками - 489,61 грн.; заборгованості за прострочене тіло кредиту - 24033,33 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 26709,38 грн., а також судовий збір (а.с.2-12).
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задоволенні частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості в розмірі 8281 грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 424 грн. 84 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.117-120).
В апеляційній скарзі АТ «ОТП Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмовлених вимог та задовольнити позов в повному обсязі (а.с.125-131).
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати в оскарженій частині з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов АТ «ОТП Банк» суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. Відмовляючи в частині позову щодо стягнення простроченого тіла та прострочених відсотків суд виходив з того, що нараховані банком за спірним кредитним договором санкції (прострочене тіло, прострочені відсотки) не підлягають стягненню враховуючи те, відповідно до перехідних положень Цивільного кодексу України /п.18/, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Однак погодитися з такими висновками суду в повному обсязі неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову, а саме щодо стягнення простроченого тіла та прострочених відсотків за кредитним договором №2021460682-CARD від 19.11.2021 року, а тому в іншій частині рішення суду колегією суддів не переглядається.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №2021460682 на підставі якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених Кредитним договором.
Відповідно до умов кредитного договору №2021460682 від 19.11.2018 року відповідач отримав два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п. 1 кредитного договору - кредит у розмірі 16 246,73 грн. на придбання товару у продавця на строк до 19.11.2020 року та відповідно до п. 2 кредитного договору (заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №№2021460682_САМ) від 19.11.2018 р.) - кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк 3 роки (з правом пролонгації).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредит видається у розмірі 15 946,00 грн на цільове використання кредиту: на придбання Товару у Продавця, у розмірі 300,00 грн. - на сплату Додаткових послуг банку, а саме: Послуга: «СМС+Довідка». Загальний розмір кредиту 16 246,73 грн. (Шістнадцять тисяч двісті сорок шість гривень 73 копійки).
Доказом придбання товарів за кошти Банку є рахунок-фактура та видаткова накладна.
На підтвердження оплати за рахунком-фактурою надає копію фіскального чеку від 19.11.2018 р. Також, своїм підписом у видатковій накладній ОСОБА_3 підтвердила отримання товарів за кошти Банку.
Заборгованість виникла у зв'язку з користуванням платіжною карткою, тобто на підставі п. 2 Кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2026378800 CARD від 01.10.2019 р.
Відповідно до п. 2. Кредитного договору, попередньо ознайомившись із всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є ця Заява-Анкета про надання банківських послуг AT «ОТП^ БАНК» №№2021460682 CARD від 20.05.2021 р. (надалі - Заява-Анкета) Відповідач звернувся до AT «ОТП БАНК» з бажанням оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб.
Отож, Відповідач звернувся до Позивача із вимогою відкриття карткового рахунку, тим самим підписавши особисто Заяву-Анкету про надання банківських послуг AT «ОТП БАНК» №№2021460682_CARD від 19.11.2018 р. та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що анкета-заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_2 разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС GOLD, валюта рахунку - гривня.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, визначено умови обслуговування кредитної лінії (надалі - Кредит/Кредитна лінія). За користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до Договору (надалі - Інформаційний листок). На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить:
5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Заява-Анкета є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою (надалі - Правила), Інформаційного листка. Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку (у розділі «Дебетні та кредитні картки»).
На підставі Заяви-анкети, Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту Відповідачем, а також відсутність звернення із заявою про зменшення кредитного ліміту.
На підтвердження отримання картки було видано розписку на якій ОСОБА_3 своїм підписом підтвердив видачу та отримання банківської платіжної картки АТ «ОТП Банк» та що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлений.
Отже, підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг №2021460682 CARD від 19.11.2018 р. Боржник зобов'язався щомісячно до кінця строку дії кожного Платіжного періоду сплачувати мінімальний платіж, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та % за користування цими коштами.
У випадку несплати мінімального платежу заборгованість, яка не погашена Клієнтом в термін (строк), установлений Кредитним договором переходить в прострочені боргові зобов'язання. В подальшому прострочені боргові зобов'язання додаються до мінімального платежу, який Боржник має сплатити в наступному Платіжному періоді.
Тобто заборгованість за простроченими відсотками - це нараховані відсотки за кредит, які не було сплачено боржником в попередніх платіжних періодах, а заборгованість за прострочене тіло кредиту - це несплачені обов'язкові платежі по тілу кредиту.
Фактично кожного Платіжного періоду у випадку несвоєчасної сплати мінімального платежу відбувається перенесення поточної заборгованості в прострочену. Також у випадку перевищення Боржником кредитного ліміту нараховується плата за овердрафт.
Згідно розрахунку заборгованості, у зв'язку із порушенням умов Заяви-Анкети №№2021460682_САШ) від 19.11.2018 р. станом на 01.11.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить суму у розмірі 55198,99 гри. (П'ятдесят п'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 99 копійок), що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3966,67 грн.; заборгованості за відсотками - 489,61 грн.; заборгованості за прострочене тіло кредиту - 24033,33 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 26709,38 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку AT «ОТП БАНК»).
Оскільки умови договору приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між сторонами договір раніше оспорювався або визнавався судом недійсним.
Факт підписання кредитного договорову який є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, та відкриття карткового рахунку ОСОБА_1 не оспорюється, вона визнає вимоги банку щодо стягнення тіла кредиту та відсотків за спірними договорами, проте заперечує проти стягнення простроченого тіла кредиту та прострочених процентів за користування кредитом.
Відповідно до наданих суду звіту - рахунку (виписка про рух коштів по рахунку) відповідачки вбачається, що остання періодично вносила грошові суми на погашення кредиту, що також підтверджується розрахунком заборгованості, тобто відповідачка фактично виконувала умови укладених договорів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо розміру отриманого та погашеного тіла кредиту за кредитним договором.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
В матеріалах справи наявний Звіт-рахунок (виписка про рух коштів по рахунку) та розрахунок заборгованості, в якому детально зазначено рух коштів на картці відповідача, використання відповідачем коштів з кредитного ліміту, нарахування відсотків та погашення наявної заборгованості.
Отже такі документи відображають внесення боржником платежів в рахунок погашення заборгованості, а також в них деталізовано виникнення боргових зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що звіт-рахунок та розрахунок заборгованості відповідають вимогам первинного документу, а тому є належними та допустимими доказами.
Встановлено, що відповідач користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
При цьому, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розрахунки заборгованості перед АТ “ОТП Банк», не довела відсутність заборгованості за спірними договорами.
Таким чином, встановивши вказані обставини справи, зокрема факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, колегія суддів вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед Банком.
Щодо заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками за договором, що є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, то вони є складовою мінімального обов'язкового щомісячного платежу, які був зобов'язаний вносити відповідач за умовами договору, і які певний час вносив, однак у подальшому перестав належним чином виконувати свої обов'язки, у зв'язку з чим заборгованість перейшла у прострочену.
На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання споживчого кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку ліміту, а у разі повного повернення коштів до закінчення строку кредитування повторно отримати кредит (зняти кошти) або його частину в межах ліміту),розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені, а тому сукупна сума всієї заборгованості за тілом кредиту може включати в себе заборгованість за частиною кредиту, строк сплати якої не закінчився (поточне тіло кредиту), та/або заборгованість за частиною кредиту, яка не була повернута в обумовлений термін (прострочене тіло кредиту).
Як вбачається із матеріалів справи, банк нараховував лише платежі, які позичальник повинен сплачувати відповідно до чинного законодавства та укладеного кредитного договору із банком, жодних нарахувань штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору та нарахувань відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України також не здійснював, а тому є помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування положень п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідно до положень статті 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір, пропорційно розміру задоволених вимог за подання позовної заяви у розмірі 2 603,16 грн. та апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн, що разом становить 7 145,16 грн.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» - задовольнити.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2025 року року в оскарженій частині - скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором №2021460682_CARD від 19.11.2021 року станом на 01.11.2024 року у розмірі 50 742,71 грн., яка складається з: заборгованості за прострочене тіло кредиту - 24033,33 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 26 709,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ЄДРПОУ 21685166) судовий збір у розмірі 7 145,16 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.
Судді: