Провадження № 11-сс/803/1857/25 Справа № 193/1328/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 листопада 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року, без права внесення застави, у кримінальному провадженні №12025041580000249 від 08 вересня 2025 року відносно
ОСОБА_8 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обрано підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року до 19:40 год., без права внесення застави, із утриманням в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Софіїівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 по справі ЄУН193/1328/25 про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_8 та ухвалити нову, за якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням його волі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що прокурором під час розгляду клопотання не надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозра, повідомлена 15.09.2025 року ОСОБА_8 , не може бути обґрунтованою тому, що відсутні достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вважає, що суд необґрунтовано встановив існування ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виходячи з тяжкості можливого покарання. Вказане свідчить, що слідчий суддя ще до закінчення досудового розслідування, судового розгляду та постановлення вироку визнав ОСОБА_8 виним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, виявивши необ'єктивність.
Звертає увагу, що проживання ОСОБА_8 у м. Дніпро, наявність у нього закордонного паспорта не можуть бути підставами в обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Вказує, що суд безпідставно не надав оцінку тому, що адвокат просив застосувати цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, що в умовах міста дає більш можливостей для здійснення контролю та запобіганню порушення цього запобіжного заходу. Зазначає, що під час дії військового стану в України закордонний паспорт не відіграє ніякої ролі для перетину кордону, окрім визначених законом категорій громадян. Посилання на те, що з 05.05.2025 р. ОСОБА_8 перебуває у розшуку ТЦК та СП як особа, яка ухиляється від військової служби, нічим не підтверджується, орган досудового розслідування прокурор не надали відомостей про наявність розшукової справи стосовно ОСОБА_8 . Із витягу про звернення ТЦКСП та СБУ до відділення поліції №1 м. Дніпро, наявного у матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначено що ОСОБА_8 підлягає лише доставці до ТЦКСП для оновлення (уточнення) облікових даних.
Вважає, що суд при посиланні в ухвалі про обранні запобіжного заходу на можливість підозрюваного впливати на свідків не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_10 .
Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги виписной епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 251123712 від 15.09.2025 року стосовно ОСОБА_8 , відповідно якого останній поступив на стаціонарне лікування до Криворізької міської клінічної лікарні «1 Криворізької міської ради з діагнозом: З/ перелом зі зміщенням 11 ребра праворуч, травматичний розрив правої легені, травматичний пневмоторакс. Вказані ушкодження за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості та підлягають лікуванню не менше 21 дня.
Наголошує, що ОСОБА_8 15.09.2025 року примусово був вилучений із медичного закладу та під супроводом працівників поліції був доставлений до відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області для проведення слідчих дій та доставлений до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що даними неправомірними діями були порушені права людини та поставлено під загрозу здоров'я та життя ОСОБА_8 .
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду та готовий з'являтися за першим викликом до органу досудового розслідування та суду
Вважає, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_8 забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 , кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу захисника з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, просив ухвалу слідчого судді відносно ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, вважав її законною, обґрунтованою та мотивованою.
Висновки суду:
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається, що до слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене з начальником Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025041580000249 від 08 вересня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_8 підозрюється у тому, що 08.09.2025 приблизно о 04:20 год він прибув на автомобілі ЗАЗ «Таврія», н/з НОМЕР_1 , зеленого кольору, який перебуває у користуванні останнього, на територію фермерського господарства, розташованого неподалік с. Петропавлівка Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, де вимкнув світло на всій території фермерського господарства, після чого підійшов до вагончика, в якому проживає потерпілий ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочекавшись поки останній вийшов з цього приміщення, ОСОБА_8 , стоячи навпроти вхідних дверей у вагончик, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті ОСОБА_12 з невстановлених мотивів, тримаючи в руці невстановлену під час досудового слідства вогнепальну зброю, спрямував її в напрямку ОСОБА_12 та здійснив не менше одного пострілу в обличчя останнього, після чого він упав та втратив свідомість.
Після цього ОСОБА_8 , хибно вважаючи що довів свій злочинний умисел до кінця та виконав усі дії, які вважав необхідними для настання смерті ОСОБА_12 , залишив місце вчинення кримінального правопорушення на своєму автомобілі, залишивши на місці злочину пораненого ОСОБА_12 .
Потерпілого ОСОБА_12 цього ж дня 08.09.2025 було госпіталізовано до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР», де йому була надана своєчасна медична допомога, в результаті чого смерть ОСОБА_12 не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 .
Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження, а саме: відкрите непроникаюче вогнепальне наскрізне поранення хребта з вхідним отвором в лівій гайморовій пазусі та ходом раневого каналу через гайморову пазуху, уламковий перелом бокової маси С1 хребця зліва, ушкодження лівої хребтової артерії.
За цим фактом було розпочато кримінальне провадження, внесене 08.09.2025 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041580000249 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Відтак, ОСОБА_8 органом досудового розслідуванням підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, яке полягає у закінченому замаху на вбивство, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, яке не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 08.09.2025 - території фермерського господарства, розташованого неподалік с. Петропавлівка Криворізького району Дніпропетровської області, де було вилучені: змив РБК з поверхні підлоги біля дивану-ліжка; фрагмент поліетиленового пакету білого кольору зі слідами РБК, виявленого на поверхні підлоги біля холодильника; фрагмент поліетиленового пакету жовтого кольору зі слідами РБК, виявленого під диваном-ліжком; фрагмент простирадла білого кольору зі слідами РБК, виявленого на поверхні дивана-ліжка; наволочка синього кольору зі слідами РБК, виявлена на поверхні дивана-ліжка; 1 слід папілярних ліній з поверхні жерстяної банки пива «Львівське» ємністю 0,33 л; 1 слід папілярних ліній з поверхні скляної пляшки вина «BAZALETI» ємністю 0,7 л; 1 слід папілярних ліній з поверхні дверцят морозильної камери холодильника; 2 сліди папілярних ліній з поверхні правої частини дверей холодильника; 1 слід папілярних ліній з поверхні лівої бічної частини холодильника;
- протоколом проведення обшуку від 10.09.2025 території домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_13 , колишній дружині підозрюваного, в ході якого в сміттєвому баку, що під тильною стіною житлового будинку, виявлено та вилучено: предмети, зовні схожі на патрони в кількості 27 штук; предмет схожий на гільзу; кофту чорного кольору, штани чоловічі тактичні зі слідами РБК, китель з наліпкою ЗСУ зі слідами РБК; жилетка чоловіча; берці тактичні чоловічі зі слідами РБК, тканеву балаклаву чорного кольору, будівельні печатки синього кольору; скотч, ключі від автомобіля, ізоляційна стрічка чорного кольору, акумуляторна батарея;
- протоколом проведення обшуку від 10.09.2025 автомобіля ЗАЗ «Таврія», зеленого кольору без державних номерних знаків, що перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявленого на відстані близько 30 м від території домоволодіння АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено: вищевказаний автомобіль, який поміщено до ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області та виріз з гумового килимка зі слідами РБК біля водійського сидіння цього в автомобіля;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , який повідомив, що у ніч з 07.09. на 08.09.2025 він відпочиваючи у своєму вагончику, що на околиці с. Петропавлівка Криворізького району Дніпропетровської області, почув, що приїхав автомобіль, відчинив двері та побачив саме автомобіль Таврія зеленого кольору, яким постійно користувався саме ОСОБА_8 , після чого почув звук, схожий на постріл, після чого він втратив свідомість на деякий час, далі він почув поруч знайомий йому чоловічий голос, який належав ОСОБА_8 . Цей чоловік був у одягнутий у комуфляжну форму та чорну балаклаву на обличчі. Знає, що ОСОБА_8 у цьому автомобілі постійно возив з собою зброю, але яку саме йому не відомо;
- протоколами допитів свідків в даному кримінальному провадженні ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які вказували, що ОСОБА_8 мав у користуванні автомобіль «Таврія» зеленого кольору та завжди возив із собою в автомобілі малокаліберну гвинтівку, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13
- речовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування.
15.09.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15 вересня 2025 року слідчим суддею Софіївського районного суду Дніпропетровської області було винесено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відносно ОСОБА_8 , тобто до 13 листопада 2025 року до 19 год 40 хв. включно, без права внесення застави.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України за обставин, викладених в повідомленні про підозру, а також про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, яким слідчий суддя надав належну та повну оцінку в оскаржуваній ухвалі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді, оскільки вони підтверджуються матеріалами кримінального провадження, на які послався слідчий суддя.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а тому згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
Тож, слідчий суддя обґрунтовано виходив з того, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відтак, слідчий суддя вважав, що усі ті докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_8 .
Доводи сторони захисту про не наведення переконливих доказів, що наявні заявлені стороною обвинувачення ризики, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки і клопотання слідчого, і оскаржувана ухвала слідчого судді містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Так, слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність існування наведених в клопотанні слідчого ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Надані матеріали свідчать про встановлення ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені в ухвалі слідчого судді від 15.09.2025 року ризики, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя обґрунтовано врахував, що є доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Цей ризик доводиться, зокрема тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено лише покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років.
Підозрюваний зареєстрований та проживає у м. Дніпро, що може також спонукати його виїхати за межі Криворізького району, у зв'язку з чим орган досудового розслідування не зможе контролювати його поведінку, що може призвести до втрати зв'язку з даною особою. Також, підозрюваний має закордонний паспорт, а тому з метою уникнення в подальшому від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 може у будь-який незаконний спосіб виїхати за межі України.
При цьому, твердження сторони захисту про протилежне, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, у справах «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Москаленко проти України» від 20.05.2010 в яких зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
На думку колегії суддів слідчий суддя слушно зазначив, що досудове розслідування особливо тяжкого злочину на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу триває лише тиждень, усі необхідні і достатні докази ще не зібрані, призначені слідчими низка експертиз до цього часу не проведені, очевидно не всі свідки допитані, також не встановлено місцезнаходження знаряддя злочину, а саме вогнепальної зброї, якою було спричинено вогнепальне поранення в обличчя потерпілому ОСОБА_12 , та про місце знаходженння якого імовірно відомо лише ОСОБА_8 , а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_8 матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки слідчого судді суду 1-ї інстанції про наявність існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків, в тому числі членів родини підозрюваного з метою створення алібі, на потерпілого ОСОБА_12 , який є єдиним безпосереднім очевидцем скоєння замаху на нього. А тому слідчий суддя обґрунтовано вважав слушними доводи слідчого та прокурора про те, що підозрюваний може здійснювати тиск на свідків та потерпілого, застосовувати залякування, погрози або вмовляння.
Доводи сторони захисту, що слідчим суддею не було враховано показання свідка ОСОБА_10 , спростовуються матеріалами кримінального провадження та самою оскарженою ухвалою. Так, з матеріалів провадження вбачається, що слідчим суддею було досліджено показання вказаного свідка, а також зазначено слідчим суддею про існування імовірності впливу зі сторони підозрюваного на нього, як і на інших свідків, зазначених в оскарженій ухвалі, в разі обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі. Протилежне при апеляційному розгляді встановлено не було, як і не було надано стороною захисту беззаперечних доказів своєї позиції.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурором доведено, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_8 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під особистим зобов'язанням або під дією іншого більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_8 , без будь-яких перешкод зможе чинити вплив на свідків, потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді застави неможливо, оскільки він підозрюється у скоєнні злочину із застосуванням насильства, тому підстав для визначення розміру застави немає, з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 , у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що матеріали провадження не містять відповідних звернень із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків., передбачених ст. 194 КПК України.
Враховуючи, що підозрюваний за місцем реєстрації не проживає, тимчасово проживає у невеличному вагончику для робочих у полі край села Петропавлівка Криворізького району Дніпропетровської області, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_22 , 2015 р.н., на утримання якого за рішенням суду присуджено стягувати аліменти, за показаннями свідків підозрюваний постійно зловживає алкогольними напоями та подекуди наркотичними засобами, слідчий суддя обгрунтовано вважав, що підозрюваний має доволі слабкі соціальні зв'язки, які б утримували його від протиправної діяльності..
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді суду, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного неможливо, оскільки вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану, обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Передчасними є доводи захисника, в частині оцінки доказів винуватості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, пред'явленого йому за підозрою, так як кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а відповідна оцінка діянню особи здійснюється судом лише під час ухвалення остаточного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження з обвинувальним актом.
Отже, на даний час, таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Колегія суддів, оцінив всі обставини провадження, особу підозрюваного ОСОБА_8 , його стан здоров'я, приходить до висновку, що підстав для застосування стосовно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не має, так як він не зможе забезпечити запобіганню встановлених під час судового розгляду ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 та зміни запобіжного заходу підозрюваному.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, а ухвалу слідчого судді суду 1-ї інстанції слід залишити без змін.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_7 пояснили, що працівниками відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області під час затримання до ОСОБА_8 була застосована фізична сила, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження.
З медичної виписки із медичної картки стаціонарного хворого №25П23712 торакального відділення КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР вбачається, що ОСОБА_8 поступив у стаціонар 10.09.2025 року з основним діагнозом: ЗТГК, З/перелом 11 ребра праворуч; ускладнення: травматичний розрив правової легені. Пневматичний пневмоторакс праворуч. Травматична підшкірна та міжм'язова емфізема тулуба праворуч.
Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Також, слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Слід зазначити, що перевірка доводів підозрюваного та його захисника стосовно незаконних методів ведення слідства має суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, й формальний підхід до перевірки таких тверджень є неприпустимим.
Залишення судом не перевіреними заяви підозрюваного про застосування щодо нього будь якого тиску є істотним порушенням закону. Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, що мала відображення зокрема у судових рішеннях у справі № 532/47/16-к від 21.06.2018, у справі №185/8507/14 від 11.09.2019.
Під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції зовнішній вигляд підозрюваного та його скарги на погіршення стану здоров'я, внаслідок чого було викликано невідкладну швидку допомогу, дані про отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час його затримання або тримання в державній установі. Тож, колегія суддів, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, а також, враховуючи, що з'ясування обставин щодо застосування до підозрюваного недозволених методів ведення досудового розслідування при розслідуванні має важливе значення для прийняття законного та справедливого рішення, вважає необхідним доручити дослідження та перевірку фактів, про які повідомив підозрюваний та його захисник, уповноваженими на це органами.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду повідомив про наявність у нього тілесних ушкоджень і про поганий стан здоров'я, який погіршується з моменту затримання, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов'язати начальника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» невідкладно забезпечити йому проходження медичного обстеження, а в разі необхідності - надання невідкладного, належного та достатнього медичного лікування, згідно призначення лікаря.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року, без права внесення застави, - залишити без змін.
Доручити директору територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області, провести перевірку фактів, повідомлених підозрюваним ОСОБА_8 щодо застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, застосування тиску працівниками слідчого відділення слідчого відділення відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, якими передбачене внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування по факту заяви. За результатами розслідування прийняти відповідне процесуальне рішення, про яке повідомити Дніпровський апеляційний суд, слідчого суддю, прокурора.
Зобов'язати начальника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» невідкладно забезпечити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходження медичного обстеження, а в разі необхідності - надання невідкладного, належного та достатнього медичного лікування медичними препаратами, згідно призначення лікаря.
Начальника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про виконання даної ухвали невідкладно повідомити Дніпровський апеляційний суд, сдідчого суддю, слідчого та прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4