Єдиний унікальний номер: 448/1625/25
Провадження № 2/448/782/25
(повний текст)
30.10.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаються на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, а членами такого були ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (дружина голови двору), а також позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син голови двору), а виходячи із принципу рівності часток у майні колгоспного двору, кожен із даних осіб володіли станом на 15.04.1991р. часткою у розмірі по 1/3 у такому майні.
Зазначили те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (позивачів матір) та після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/3 частку у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв її ( ОСОБА_5 ) чоловік ОСОБА_4 . Факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявив про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважають, що ОСОБА_4 , частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 2/3 частки (1/3 частка, яка належала йому як члену колгоспного двору + 1/3 частки, яку він успадкував після смерті дружини ОСОБА_5 ).
Покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 2/3 частки у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті батька - спадкодавця ОСОБА_4 , вони (позивачі) як спадкоємці першої черги спадкування за законом прийняли спадщину, факт прийняття ними спадщини стверджується поданими до нотаріуса заявами про прийняття спадщини.
З огляду на що вважають, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками по 2/9 частки спірного будинковолодіння, а ОСОБА_3 частка збільшилась і становить 5/9 частки (1/3 частки, яка належала йому як члену колгоспного двору + 2/9 (2/3:3) частки, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_4 ).
Покликаються на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав звернулися до нотаріуса, однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок не мають можливості, так як такий відносився до суспільної групи «колгоспний двір».
Зазначили, що у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, нотаріус рекомендував їм звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності.
З огляду на наведене, просять суд визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на 5/9 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за позивачками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 2/9 частки у такому за кожною.
Ухвалою судді від 01.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилися, а подали через канцелярію суду заяви, в яких зазначили, що підтримують свої позовні вимоги в повному обсязі, просять їх задовольнити та розглядати справу без їх участі.
Представник відповідача - Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання в якому зазначив, що не заперечує проти позовних вимог та просить розглядати справу у його (представника) відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С., в підготовче судове засідання не з'явився, проте надіслав заяви-повідомлення від №№ 665/01-16, 666/01-16 від 17.10.2025р.; копії сторінок із спадкової справи за №78/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у його відсутності. Крім того, такий скерував інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82932769 від 17.10.2025р., з якої відомо, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82932794 від 17.10.2025р., з якої слідує, що ОСОБА_5 за свого життя заповіту не складала.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, а членом такого була дружина такого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та син такого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується виписками із погосподарської книги по селі Радохинці, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.
Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , тобто кожен по 1/3 частці будинковолодіння за вищевказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті матері позивачів ОСОБА_5 .
До складу даної спадщини входило право на 1/3 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, що належала їй як члену колгоспного двору.
Спадкодавиця ОСОБА_5 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Згідно копії спадкової справи за №78/2025, у якій міститься, зокрема довідка, видана виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 27.02.2025 року за №21, з такої відомо, що спадкодавиця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею проживав ОСОБА_4 .
Тобто, в силу ст.1268 ЦК України чоловік спадкодавиці ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .
Таким чином ОСОБА_4 став фактичним власником 2/3 частки у спірному будинковолодінні (1/3 частки як члени колгоспного двору + 1/3 частки, яку успадкував в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_5 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті батька позивачів ОСОБА_4 .
До складу даної спадщини входило право на 2/3 частки спірного будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном розпорядився, а саме 20.05.2013р. склав заповіт, яким усе своє майно заповів своїм дітям (позивачам) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №06-2.
Відповідно до копій сторінок спадкової справи №78/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачі відмовилися від належної їм спадщини за заповітом. Факт прийняття ними (позивачами) спадщини стверджується поданими до нотаріуса заявами про прийняття спадщини та протягом встановленого строку не заявили про відмову від прийняття такої. З огляду на що вважають, що ОСОБА_4 став фактичним власником 5/9 частки у спірному будинковолодінні (1/3 частки як члена колгоспного двору + 1/3 частки, яку успадкував в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 ), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали фактичними власниками по 2/9 частки такого після смерті батька ОСОБА_4 .
При цьому, нотаріусом позивача було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно - спірний житловий будинок, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів. Нотаріус роз'яснив позивачу можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.
Покликаються на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав звернулись до нотаріуса, однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок не мають можливості, так як такий відносився до суспільної групи «колгоспний двір».
Зазначили, що у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, нотаріус рекомендував їм звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.
З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об'єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.
Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний будинок з господарськими спорудами за вищевказаною адресою та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв'язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 25.08.2012р., копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 11.12.2024р.; копією сторінок із спадкової справи №78/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виписками із погосподарської книги по селі Радохинці Яворівського району Львівсько області, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р.; листом-повідомленням нотаріуса про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копією паспортів позивачів; копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 16.11.1966р., копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 25.07.1987 року, згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 »; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 від 28.02.1973р., копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого 04.03.1995 року, згідно якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_9 »; іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки у даному випадку питання про право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_3 право власності на 5/9 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (1/3 частки як члена колгоспного двору + 2/9 частки, яку успадкував в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 ); за позивачками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право по 2/9 частки кожній, що успадкували в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/9 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 2/9 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 5/9 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 ;
Відповідач: Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04371928; місцезнаходження: 81321, с.Шегині, вул. Героїв України, 184, Яворівського району Львівської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, оф.22-25 Яворівського району Львівської області, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6
Суддя Ю.В.Кічак