Єдиний унікальний номер: 448/1656/25
Провадження № 2/448/794/25
(повний текст)
30.10.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, виконуюча обов'язки завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна, про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаються на те, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом з 01.04.1988 року по 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а членами такого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (невістка), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (внук) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (внука). Виходячи із принципу рівності часток у майні колгоспного двору, кожен із даних осіб володіли станом на 15.04.1991р. часткою у розмірі по 1/6 у такому майні.
Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/6 частку у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її ( ОСОБА_4 ) чоловік ОСОБА_9 , успадкувавши при цьому 1/6 частки у спадковому майні. Факт прийняття ним спадщини стверджується тим, що такий вступив в управління спадковим майном (доглядав за житловим будинком, проводив поточні ремонти, обробляв земельну ділянку, сплачував комунальні платежі). З огляду на що вважають, що ОСОБА_9 частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 1/3 частини (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 1/6 частки, яку успадкував після смерті дружини ОСОБА_4 ) спірного будинковолодіння.
Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_9 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/3 частку у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняв його ( ОСОБА_9 ) син ОСОБА_10 , який звернувшись в Мостиську державну нотаріальну контору отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.
З огляду на що вважають, що ОСОБА_10 частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 1/2 частини: (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 1/3 частки, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_9 ) спірного будинковолодіння.
Стверджують, що ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/6 частку у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли її чоловік ОСОБА_10 та син ОСОБА_7 . Факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявили про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважають, що частки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у спірному житловому будинку збільшились і становлять: у ОСОБА_10 7/12 частини: (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 1/3 частки, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_9 + 1/12 частки, яку успадкував після смерті дружини ОСОБА_6 ) та у ОСОБА_7 1/4 частини (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_6 ) спірного будинковолодіння.
Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_10 , який за життя всім своїм майном розпорядився, склавши заповіт на них (позивачок) користь, які прийняли дану спадщину. Факт прийняття ними спадщини стверджується поданими до нотаріуса заявами про прийняття спадщини. З огляду на що вважають, що половину належної спадкодавцю ОСОБА_10 7/12 частки спірного будинковолодіння, а саме 7/24 частки успадкувала позивачка ОСОБА_1 , в результаті чого її ( ОСОБА_1 ) частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 11/24 частини: (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 ) спірного будинковолодіння, а іншу половину належної спадкодавцю ОСОБА_10 7/12 частки спірного будинковолодіння, а саме 7/24 частки такого успадкувала позивачка ОСОБА_2 .
Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_11 помер брат позивачок ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/4 частку у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняла позивачка ОСОБА_1 , успадкувавши при цьому 1/4 частки будинковолодіння. Факт прийняття нею спадщини стверджується поданою до нотаріуса заявою про прийняття спадщини. З огляду на що вважають, що ОСОБА_1 частка у спірному житловому будинку збільшились і становить 17/24 частини: (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 + 1/4 частки, яку успадкувала після смерті брата ОСОБА_7 ) спірного будинковолодіння.
Стверджують, що відсутність належних правовстановлюючих документів на майно колгоспного двору створює складнощі в належному оформленні їхніх (позивачок) прав власників, а тому просять суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 17/24 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а за позивачкою ОСОБА_2 право власності на 7/24 частки такого.
Ухвалою судді від 02.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилися, а подали через канцелярію суду заяви, в яких зазначили, що підтримують свої позовні вимоги в повному обсязі, просять їх задовольнити та розглядати справу без їх участі.
Представник відповідача Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що він визнає позовні вимоги, пред'явлені позивачами та просить розглядати дану цивільну справу у його (представника) відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з'явився, проте подав копії сторінок спадкової справи №293/2024 заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , а також інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82932137 від 17.10.2025 року та просив розглядати справу у його відсутності.
Третя особа - виконуюча обов'язки завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара В.В. в судове засідання не з'явилася, проте надіслала заяву про здійснення розгляду даної цивільної справи у її відсутності. Крім того, така скерувала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82800255 від 07.10.2025р., з якої відомо, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82800270 від 07.10.2025р., з якої слідує, що ОСОБА_4 за свого життя заповіту не складала; копії сторінок спадкової справи №759/07 заведеної після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ; копії сторінок спадкової справи №760/07 заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82801085 від 07.10.2025р., з якої слідує, що ОСОБА_6 за свого життя заповіту не складала; копії сторінок спадкової справи №473/2013 заведеної після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82800229 від 07.10.2025р., з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_10 за життя складено заповіт, посвідчений 07.03.2013р. секретарем Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, номер заповіту в реєстрі нотаріальних дій - 25, номер у спадковому реєстрі - 55680786.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Судом встановлено, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом з 15.04.1988 року по 15.04.1991 року у такому проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (голова двору), а членами такого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (невістка), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (внук) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (внука), що підтверджується виписками з погосподарської книги №1 з 1986-1990 роки, з 1991-1995 роки щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , - про суспільну групу двору та склад його членів станом на 15.04.1988р. та на 15.04.1991р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.
Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тобто кожен по 1/6 частці будинковолодіння за вищевказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_7 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «;Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Відповідно до ст.534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
У відповідності до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст.ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.
Отже, оскільки спадкодавиця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.
До складу даної спадщини входило право на 1/6 частку будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, що належала спадкодавиці, як члену колгоспного двору.
Спадкодавиця ОСОБА_4 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Згідно матеріалів справи відомо, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкова справа не заводилась.
Із довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в управління її ( ОСОБА_4 ) майном вступив ОСОБА_3 , який доглядав за житловим будинком, проводив поточні роботи, обробляв земельну ділянку, сплачував комунальні платежі.
У відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР суд розцінює такі дії ОСОБА_3 як вступ у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто приходить до висновку, що такий вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини.
Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавиці ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі право на 1/6 частку спірного будинковолодіння, що належало їй як члену колгоспного двору, успадкував саме її чоловік ОСОБА_3 , та такий став власником 1/3 частки будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (1/6 частка як члена колгоспного двору + 1/6 частки, яку успадкував в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_4 ).
ІНФОРМАЦІЯ_8 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_9 .
До складу даної спадщини входило право на 1/3 частки спірного будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Згідно матеріалів спадкової справи №759/07, яка заведена після смерті спадкодавця ОСОБА_9 , такий за життя своїм майном розпорядився, а саме 26 квітня 2001 року склав заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, яким усе свої майно заповів своєму сину ОСОБА_10 . Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №19 та в спадковому реєстрі за №47779954. Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копій сторінок спадкової справи №759/07, заведеної після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , син останнього - ОСОБА_10 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_9 за законом та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з в цілому з права приватної власності на землю (середню земельну частку) площею 1,82 га., без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості розташованої на території с.Стоянці Стоянцівської сільської ради, переданої для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, належного померлому на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 10901, виданого 25.05.1997 року Стоянцівською сільською радою, зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №110; грошових вкладів з належними процентами та компенсацією, які знаходяться на збереженні у Мостиському відділенні «Ощадного банку» №6315 на рахунок: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , №КВ 7321 та грошових вкладів з належними процентами та компенсацією, які знаходяться на збереженні у Мостиському відділенні «Ощадного банку» №6315 на рахунках: № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , які належать ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем до майна якого був її чоловік - ОСОБА_9 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Таким чином, суд вважає, що належне спадкодавцюя ОСОБА_9 спадкове майно, в тому числі право на 1/3 частки спірного будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , успадкував його син ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_9 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 .
До складу даної спадщини входило право власності на 1/6 частку будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, яка належала їй як члену колгоспного двору.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 спадщину спадкодавиці ОСОБА_6 прийняли її чоловік ОСОБА_10 та син ОСОБА_7 . Згідно довідки №769 від 13.08.2007 року, виданої виконавчим комітетом Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області відомо, що гр. ОСОБА_6 , яка постійно проживала в с.Стоянці, померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , і на час смерті разом з нею проживали: ОСОБА_10 (чоловік) та ОСОБА_7 (Син). Отже, факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявили про відмову від прийняття спадщини. Інші можливі спадкоємці за законом першої черги майна спадкодавиці ОСОБА_6 , а саме діти такої: ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 у встановлений законом строк не звернулися із заявами про прийняття спадщини, крім того, в матеріалах спадкової справи №760/07 містяться заяви згаданих вище осіб, в яких зазначено, проте, що їм відомо, що відкрилася спадщина після смерті їхньої матері ОСОБА_6 , строк на прийняття спадщини вони пропустили і на оформлення своїх спадкових прав не претендують.
Тобто, у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України ОСОБА_10 та ОСОБА_7 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавиці ОСОБА_6 , в результаті чого ОСОБА_10 став фактичним власником 7/12 частки у спірному будинковолодінні (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 1/3 частки, яку успадкував після смерті батька ОСОБА_9 + 1/12 частки, яку успадкував після смерті дружини ОСОБА_6 ), а ОСОБА_7 1/4 частки такого (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_6 ).
ІНФОРМАЦІЯ_10 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_10 (батька позивачок).
До складу даної спадщини входило право власності на 7/12 частки будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, яка належала їй як члену колгоспного двору.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №473/2013, заведеної після смерті ОСОБА_10 , спадкодавець ОСОБА_10 за життя усім своїм майном розпорядився, зокрема 07.03.2013 року такий склав заповіт, посвідчений секретарем Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області Бебих Надією Григорівною. Вказаним заповітом спадкодавець ОСОБА_10 усе своє майно заповів своїм дочкам позивачкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №25 та в спадковому реєстрі за №55680786.
З матеріалів спадкової справи №473/2013, що заведена в Мостиській державній нотаріальній конторі відомо, що позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину за заповітом, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ; їм як спадкоємцям за заповітом були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна спадкодавця ОСОБА_10 ; спадщина, на яку позивачкам у рівних частках видано свідоцтва, складається із земельних ділянок площею 2,1070 га та 3,1341 га, які розташовані на території Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Яворівського району Львівської області), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; на звернення позивачки ОСОБА_1 до Мостиської державної нотаріальної контори про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок (колгоспний двір), що знаходиться в с.Стоянці Мостиського району Львівської області після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , нотаріус повідомленням №02-14/1600 від 04.11.2013 року повідомив її про те, що для реалізації нею права на спадкування вказаного житлового будинку або його частки слід звернутися в Мостиський районний суд Львівської області з позовною заявою «Про визнання права власності на житловий будинок або його частку» з тих підстав, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.
Враховуючи наведене, суд вважає, що усе належне спадкодавцю ОСОБА_10 спадкове майно, в тому числі спірне будинковолодіння, фактично успадкували спадкоємці за заповітом - його дочки, зокрема 7/24 частки успадкувала позивачка ОСОБА_1 , в результаті чого її ( ОСОБА_1 ) частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 11/24 частини (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 ) спірного будинковолодіння, а іншу половину належної спадкодавцю ОСОБА_10 7/12 частки спірного будинковолодіння, а саме 7/24 частки позивачка ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_11 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 (брата позивачок)..
До складу даної спадщини входило право на 1/4 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, що належала йому як члену колгоспного двору.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_7 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Спадкоємцем, який прийняв дану спадщину, є рідна сестра спадкодавця ОСОБА_1 (позивачка). Факт прийняття нею ( ОСОБА_1 ) спадщини стверджується поданою до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та протягом встановленого строку не заявила про відмову від прийняття такої. Після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. позивачці ОСОБА_1 , як спадкоємиці майна ОСОБА_7 , на підставі ст.1262 ЦК України 12.03.2025р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину належного спадкодавцю спадкового майна, зокрема на 1/2 частки приватизованої земельної ділянки 2,107 га, яка розташована на території Стоянцівської сільської ради Яворівського району Львівської області, вид цільового призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622486600:04:000:0011.
Інша можлива спадкоємиця, а саме позивачка ОСОБА_2 , не вчинила дій, що свідчать про прийняття нею спадщини, після смерті спадкодавця ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_2 протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, заявила про відмову від даної спадщини, що стверджується матеріалами спадкової справи №293/2024, зокрема заявою про відмову від спадщини, зареєстрованої в реєстрі за № 2329.
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_7 спадкове майно, в тому числі право на 1/4 частину спірного будинковолодіння, успадкувала спадкоємиця другої черги спадкування за законом, а саме його сестра ОСОБА_1 , в результаті чого її ( ОСОБА_1 ) частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 17/24 частини: (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 + 1/4 частки, яку успадкувала після смерті брата ОСОБА_7 ) спірного будинковолодіння.
Таким чином, позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали фактичними власниками спірного будинковолодіння, а саме ОСОБА_1 17/24 частини (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 + 1/4 частки, яку успадкувала після смерті брата ОСОБА_7 ) спірного будинковолодіння та ОСОБА_2 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 .
В той же час, через відсутність належних правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавців та належність спірного будинковолодіння до суспільної групи «колгоспний двір», позивачки не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
У відповідності до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як збоку батька, так і з боку матері.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При цьому, нотаріусом позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно частину спірного житлового будинку. Нотаріус роз'яснив позивачці ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування даного житлового будинку або його частини в судовому порядку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.
З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об'єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.
Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний будинок садибного типу з господарськими спорудами за вищевказаною адресою та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв'язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавиці ОСОБА_4 серії НОМЕР_8 від 29.11.2000 року; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_9 серії НОМЕР_9 від 11.05.2001р.; копією свідоцтва про смерть спадкодавиці ОСОБА_6 серії НОМЕР_10 від 05.07.2007 року; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_10 серії НОМЕР_11 ; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_7 серії НОМЕР_12 від 18.04.2024 року; копією довідки №338 від 23.07.2025 року; копіями сторінок із спадкової справи за №759/07 заведеної після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ; копіями сторінок із спадкової справи за №760/07 заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ; копіями сторінок із спадкової справи за №473/2013 заведеної після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ; копіями сторінок із спадкової справи за №293/2024 заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ; виписками із погосподарської книги №1 станом на 1986-1990 роки та на 1991-1995 роки по селу Стоянці; листом-повідомленням нотаріуса про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800255 від 07.10.2025р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), з якої відомо, що спадкова справі після смерті ОСОБА_4 не заводилась та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800270 від 07.10.2025р. (заповіти/спадкові договори), з якої відомо, що за життя ОСОБА_4 заповіту не складала; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800173 від 07.10.2025р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800151 від 07.10.2025р. (заповіти/спадкові договори); інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800203 від 07.10.2025р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82801085 від 07.10.2025р. (заповіти/спадкові договори); інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800235 від 07.10.2025р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82800229 від 07.10.2025р. (заповіти/спадкові договори); інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №82932137 від 17.10.2025р. (заповіти/спадкові договори); копією експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1216-ml від 11.10.2017; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копіями паспортів позивачок; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_13 , виданого 02.07.1955 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_14 , виданого 14.07.1966 року; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_15 , виданого 15.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 »; копією свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_16 , виданого 14.07.1966 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_17 , виданого 09.08.1986 року, згідно якого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_14 »; та іншими матеріалами справи.
Водночас, експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1216-ml від 11.10.2017 підтверджено, що записи імені по батькові « ОСОБА_15 » (свідоцтво про смерть , запис ОСОБА_10 ) і « ОСОБА_16 » (свідоцтво про народження ОСОБА_8 , запис батько ОСОБА_5 ; свідоцтво про народження ОСОБА_13 , запис батько ОСОБА_5 ) попри розбіжності документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи можна вважати ідентичними.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 17/24 частки житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (1/6 частки, як члена колгоспного двору + 7/24 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 ), а за позивачкою ОСОБА_2 - 7/24 частки такого житлового будинку, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, виконуюча обов'язки завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на 17/24 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на 7/24 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с.Стоянці, Мостиського району Львівської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_18 ;
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с.Стоянці, Мостиського району Львівської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_19 ;
Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500; місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, оф.22-25 Яворівського району Львівської області, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_14
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак