11 листопада 2025 рокуСправа № 280/8861/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до - Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 28 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року в належному розмірі.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 28 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та здійснити виплату нарахованої індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 30 березня 2019 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 30 березня 2019 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у розмірі 3 941,10 грн з розрахунку на місяць.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 28 травня 2016 року по 30 березня 2019 року, за весь період затримки виплати з 28 травня 2016 року до дня фактичної виплати індексації, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
27.10.2025 до суду надійшла заява позивача подана в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі № 280/8861/24; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24 у встановлений законодавством строк.
Заява обґрунтована тим, що станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю рішення суду в адміністративній справі № 280/8861/24 не виконано. Отже, жодних реальних дій щодо виконання судового рішення відповідачем не здійснюється. Натомість, на думку позивача, вбачається свідоме зволікання щодо виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 28.10.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24, призначено заяву до судового розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження; запропоновано відповідачу у строк до 05.11.2025 висловити свою позицію з питань, викладених у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
03.11.2025 відповідач подав заперечення на заяву про встановлення судового контролю в яких зазначено, що фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 відповідно до рапорту було невідкладно замовлено кошти для виконання рішення суду у справі № 280/8861/24, що підтверджується розрахунком потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 на жовтень 2025 року. У зв'язку з тривалою відсутністю фінансування на виконання рішень судів з вересня 2025 року по дійсний час необхідні для виконання рішення в даній справі кошти замовляються повторно (щомісячно), що підтверджується розрахунками потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 на жовтень 2025 року. Разом з тим, попри вжиття відповідачем залежних від нього заходів, спрямованих на своєчасне первісне та подальше повторне замовлення коштів та виконання рішення суду, з незалежних від нього причин на рахунок військової частини ще не надійшли кошти, призначені для виконання рішення суду по справі № 280/8861/24. Станом на 03.11.2025 на рахунку військової частини відсутні кошти за КЕКВ 2800, в тому числі й призначені для виконання рішення суду по справі № 280/8861/24. Отримання коштів на даний момент очікується. Просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Відтак, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції, яка є чинною на дату постановлення судом даної ухвали) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.
Частиною п'ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема, стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах 14.05.2020 у справі № 800/320/17, від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.
Судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 складено розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 на жовтень 2025 року, відповідно до якого наявна потреба для виплати, зокрема, ОСОБА_1 на підставі рішення суду № 280/8861/24.
Суд враховує наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а також заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення.
Разом з тим, вказаним розрахунком на фінансування відповідачем підтверджено, що рішення суду наразі не виконано в повному обсязі. Тривалість невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, зумовлює висновок суду про наявність правових підстав для вжиття заходів судового контролю шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 06 грудня 2024 року у справі № 280/8861/24.
Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання рішення суду, суд враховує, що згідно ч.3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд також керується частиною 2 статті 119 КАС України, згідно з якою, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Зважаючи на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24 виконано не в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24.
Керуючись ст.241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі № 280/8861/24 - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24 (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до Запорізького окружного адміністративного суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24, а саме: прізвище ім'я по-батькові; розрахунковий номер облікової картки платника податків; зареєстроване місце проживання.
Попередити керівника Військової частини НОМЕР_1 , що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію цієї ухвали надіслати Військовій частині НОМЕР_1 - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя Р.В. Сацький