11 листопада 2025 року Справа № 280/6270/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, оф. 42, м. Запоріжжя, 69020), до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, буд. 3, м. тернопіль, 46001), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивачка просить суд:
визнати дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до його пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010 протиправними;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди його роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010, у зв'язку із чим перерахувати йому пенсію за віком на пільгових умовах з часу її призначення.
Крім того, просить залучити до участі у справі в якості третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, стягнути на користь позивачки судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010, такою, що суперечить чинному законодавству, та ґрунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Ухвалою від 23.07.2025 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області), відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.
05.08.2025 засобами системи «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення щодо позову. В поясненнях зазначено, що до пільгового стажу позивача із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 згідно наданих довідок не було враховано періоди роботи з 29.04.2010 по 18.08.2010 та з 20.03.2000 по 03.01.2001, оскільки посади не атестовані відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (наявна перерва між наказами про проведення атестації робочих місць від 29.04.2005 №186 та від 19.08.2010 №162 (завод Дніпроспецсталь); від 20.03.1995 №73 та від 04.01.2001 №2 (завод Феросплавів). Також звертає увагу суду, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності щодо відмови стосовно у призначенні позивачу пенсії та ніяким чином не порушувало його права на пенсійне забезпечення. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
22.08.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що за результатами розгляду документів до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 позивачу відповідно до Довідок №125-1 та №022 не враховано періоди роботи з 29.04.2010 по 18.08.2010 та з 20.03.2000 по 03.01.2001, оскільки посади не атестовані відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (наявна перерва між наказами про проведення атестації робочих місць від 29.04.2005 №186 та від 19.08.2010 №162 (завод Дніпроспецсталь); від 20.03.1995 №73 та від 04.01.2001 №2 (завод Феросплавів). Враховуючи вищезазначене вважає, що у ГУ ПФУ в Тернопільській області відсутні підстави у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.2010 по 18.08.2010 та з 20.03.2000 по 03.01.2001. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
22.01.2025 ОСОБА_1 звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Це звернення позивача за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Тернопільській області, яким позивачу пенсію було призначено з 15.12.2024, проте до пільгового стажу позивача за Списком №1 не враховано періоди його роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010, оскільки наявна перерва між наказами про проведення атестації робочих місць від 20.03.1995 №73 та від 04.01.2001 №2, та від 29.04.2005 №186 та від 19.08.2010 №162, про що позивачу повідомлено листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 14.07.2025 за №0800-0209-8/70175.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
З матеріалів справи судом встановлено, що пільговий стаж позивач здобув працюючи на роботах передбачених Списком № 1, що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.01.2025 №125-1, виданою ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» та від 14.01.2025 №022, виданою АТ «Запорізький завод феросплавів».
Зокрема, довідкою від 07.01.2025 №125-1 підтверджуються періоди роботи:
з 25.11.1992 по 18.08.1993 за професією різальника гарячого металу в прокатному цеху, яка передбачена Списком №1, розділ ІІІ, підрозділ 3а, код 1030300а-17889, відповідно до наказу про атестацію №385 від 27.10.1994 згідно з постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991;
з 19.08.1993 по 26.02.1998, з 05.03.2005 по 30.06.2015 за професією оператора поста керування стана гарячої прокатки в прокатному цеху, яка передбачена Списком №1, розділ ІІІ, підрозділ 3а, код 1030300а-15890 відповідно до наказу про атестацію №385 від 27.10.1994, наказу про атестацію №477 від 28.04.2000 згідно з постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991, постановою КМУ №162 від 11.03.1994, та Списком № 1, розділ ІІІ, підрозділ 3, позиція 3.3а, відповідно до наказу про атестацію №186 від 29.04.2005, наказу про атестацію №162 від 19.08.2010 згідно з постановою КМУ №36 від 16.01.2003.
Згідно з довідкою від 14.01.2025 №022 підтверджується період роботи:
з 21.09.1999 по 03.03.2005 за професією газівника в плавильному цеху, яка передбачена Списком №1 розділом 3 підрозділом 2а 1030200а-11607 згідно з постановою КМУ від 11.03.1994 №162, Списком №1 розділом 3 підрозділом 2а позиція 3.2а згідно з постановою КМУ №36 від 16.01.2003.
Із розрахунку стажу позивача та відповіді на запит від 14.07.2025 № 0800-0209-8/70175 вбачається, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоди його роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010, які припадають на періоди перерви між п'ятирічною дією наказів про результати атестації робочого місця позивача від 20.03.1995 №73 та від 04.01.2001 №2, і від 29.04.2005 №186 та від 19.08.2010 №162.
Проте такі мотиви відповідача для відмови у зарахуванні частини пільгового стажу не відповідають чинному законодавству та суперечать релевантним правовим висновкам Верховного Суду.
Так, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 №21-307а14 та Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 №679/774/16-а виклали правовий висновок, згідно із яким якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Крім того, у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.09.2014 у справі №21-307а14.
Атестація робочого місця позивача на АТ «Запорізький завод феросплавів», на якому він працював у спірний період з 20.03.2000 по 03.01.2001, була проведена згідно із наказами про затвердження результатів атестації робочих місць від 20.03.1995 №73 та від 04.01.2001 №2.
Атестація робочого місця позивача на ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна, на якому він працював у спірний період з 29.04.2010 по 18.08.2010, була проведена згідно із наказами про затвердження результатів атестації робочих місць від 29.04.2005 №186 та від 19.08.2010 №162.
Отже, із урахуванням наведеного періоди роботи позивача з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010 мали бути зараховані до його пільгового стажу за Списком №1, тому відмова відповідача у їх зарахуванні пільгового стажу за наявності перерв в дії наказів про результати атестації робочого місця є протиправною.
Щодо інших доводів учасників справи, то в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява №18390/91; пункт 29).
Інші доводи учасників справи не впливають на суть спору, а отже не потребують детальних відповідей.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн., який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, оф. 42, м. Запоріжжя, 69020), до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, буд. 3, м. тернопіль, 46001), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періодів роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди його роботи з 20.03.2000 по 03.01.2001 та з 29.04.2010 по 18.08.2010, у зв'язку із чим перерахувати йому пенсію за віком на пільгових умовах з часу її призначення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «11» листопада 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль